! В а ж л и в о
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Консультація "Народні ремесла. Українська писанка"

Опис документу:
Матеріали містять інформацію для педагогів дошкільних установ, їх обізнаності у питаннях одного із шедеврів декоративно- ужиткового мистецтва - писанкарства. Консультація розкриває технологію виготовлення писанки, трактує значення символів, кольорів на ній.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Народні ремесла. Українська писанка

Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб
Нам слід пишатися ним перед світом.
(Олександр Довженко)

Пи́санка — яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників.

Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі

Інтерес до виготовлення писанок, як і до інших народних традицій, відновився за десятиліття незалежності. У 1992 році відбувся Міжнародний з'їзд писанкарів, було видано методичні посібники.

В серпні 2013 року у центрі Львова було знайдено п'ятисотлітню писанку, виконану на шкаралупі яйця. У вересні того ж року під час розкопок на березі Хрінницького водосховища було знайдено глиняну писанку-брязкальце, виготовлену 950 років тому.

Символіка писанки

Писанка  — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

«Яйце птаха взагалі, — писав С. Килимник, — це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало — добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник — це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.

На Київщині малюнок крупний, такий самий на Тернопільщині, Закарпатті. А на писанках Гуцульщини — дрібненькии. Чому так — достеменно не знає ніхто.

Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства).

Писанки використовували як опредметнений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, що писанкарство було притаманне лише тим етнічним групам, які стали називатися українцями.

Знаки

Сонце. Нашим пращурам доводилося виживати в складних умовах: важко було пережити холодну зиму, дочекатися нового врожаю. Настання довгоочікуваної весни сприймалося як народження нового сонця, торжество життя, тепла, світла над темрявою. Тому серед язичницьких богів Дажбог — сонячний бог — був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог — це світло.

Хрест. Один із сонячних знаків, символ Усесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, адже за прадавніх часів сонце уявлялося птахом, який летить у небі.

У християнстві хрест — символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє та освячує.

Спіраль — символ плодючості, знак володаря, плину часу.

Триріг. Один із найдавніших символів сонця, а також знак священного числа «три». Знак святого вогню і Святої Трійці.

Зірка. Символізує сонце і вранішню зорю. Містить у собі косий хрест, прямий хрест, а також лівобічну та правобічну свастики (сварги). У народній символіці вона є незмінним символом кохання.

Птах. Символ зародження життя, родючості, достатку. Це — напівземна, напівнебесна істота, що вважалася провідником Божого сонця й охоронцем проти зла, символом любові, вірності та злагоди. У християнстві птах — символ вознесіння до Бога.

Гілка — символ родючості, щорічного весняного відродження пагонів; символ безкінечного життя.

Дубовий листок — символізує чоловічу силу, це знак стародавнього бога Перуна; у Святому Письмі дуб є сакральним знаком повноти життя Божого люду й символом Божої справедливості.

Півень  — провісник дня, сторож добра проти зла — є символом світла, яке побороло темряву, — Христа.

Кінь — символ невтомного руху сонця; образ безстрашного вісника віри, який летить у світ, готовий на смерть.

Риба  — символізує воду, отже, як і вода, є символом життя і здоров'я; це також символ новохрещення.

Олень  — пов'язаний зі світлом, він є рятівником-переможцем, охоронцем істини, провідником; це образ шукання Бога і взаємної допомоги.

Виноград  — символ роду; виноградна лоза — символ Христа.

Безконечник — символ води, невмирущої природи, вічного життя.

Сорок клинців символізують успіх у господарстві, добробут і чесноти людини.

Квіти — означають радість, красу, дітей.

Деякі писанки втілюють світоглядову модель наших предків-язичників — «Яв-Прав-Нав».

Технологія виготовлення та види писанок

Українська писанка є шедевром декоративно-ужиткового мистецтва. Виготовляють писанки окремі люди, оскільки ця праця клопітка, вимагає терпіння, зосередженості, а також знань символів, які зображаються на пташиних яйцях.

Писанки усієї України не схожі між собою, вони різняться нанесеними елементами і символами. Найскладніша для розуміння писанка Гуцульщини, яка насичена різною інформацією про життя і вірування людей. Проте значення кольорової гами та символіка подекуди збігається в різних регіонах України, оскільки всі українці бажали для себе доброї долі, миру, спокою, здоров'я, доброго урожаю.

Для розпису яєць використовується писачок — невеличка дерев'яна паличка, на якій тим чи іншим способом закріплюється резервуар для розтопленого воску з кінчиком для малювання, діаметр якого відповідає обраній техніці розпису та розміру деталей.

Для виготовлення писанок відбирають сирі курячі яйця. Попередньо їх треба добре вимити у воді, розчинивши у ній трохи харчової соди. Потім яйця кладуть у легкий розчин оцту у воді, коли вони просохнуть, приступають до розписування

В давнину вважалося, що для приготування писанок годяться тільки первородні неодмінно запліднені яйця молоденьких курочок, знесені в березні, в перший весняний молодик. Крім яєць, потрібні були чистий бджолиний віск, непочата вода, живий вогонь, кістка для розпису воском (писочок), нові серветки, нові глиняні горщики, а також зілля для фарб. Непочату, “німу” воду належало брати до зорі, мовчки, потай, з семи, а то і дев’яти джерел або там, де три потоки зливаються в один; черпати слід було новим посудом, вздовж течії. Удачею було отримати воду з березневого снігу. Фарбувальне зілля розкладати по горщикам, заливалося водою, кілька годин настоювалося, а потім ще на дві-три години ставилося в теплу піч.

Виготовлення писачків було справою самої господині дому. Найчастіше писачком служило пташине перо, соломинка, розламані надвоє, півняча кістку. Пізніше це була трубочка, закріплена за допомогою клоччя, ниток або тоненького перев’язу на дерев’яному держачку – березовому або терновому. До предметів, причетних до приготування писанок, ніхто, крім самої майстрині, не смів торкатися. Приготування писанок починалося в середу та тривало в Чистий четвер. У цей же день люди пекли до свята паски. У будинку пахло свіжим хлібом, настоями трав – луками, лісами, медами, квітучим садом. Майстриня сідала коло печі і, вмочуючи писочок в розтоплений віск, виводила на шкаралупі яйця таємничі знаки. Душа її була сповнена добрих і світлих почуттів, найкращих побажань рідним і близьким – всім тим, кому писанки призначалися. Жовту фарбу господиня отримувала з кори яблуньки, чорну – з квасу, кори вільхи та іржавого заліза. Чорна фарба готувалася два тижні, а яйця витримувалися в ній чотирнадцять годин. Після фарбування, розтопивши віск на яйцях, майстриня дбайливо витирала готові писанки новенької полотняною серветкою.

Фарби для писанок

Фарби, які використовуються для забарвлення писанок, можуть бути як природного, так і синтетичного походження. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою», або «жовтилом». Жовтий колір можна отримати також з гречаної соломи, а з гречаної полови — бурий. Зелений колір добували з полови конопляного насіння. Чорний колір діставали з лушпиння соняшника. Брунатний — з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також з кори вільхи. Червоний — з настою звіробою. Але вже ближче до наших часів червону фарбу виготовляли з червоного або сандалового дерева, яке привозили з Бразилії українські емігранти. Трісочки цього дерева запарювали з гарячою водою і отримували гарну червону фарбу, яку називали «бразолія». До природних барвників для кращого зафарбовування обов'язково додавали галун, тому в деяких місцевостях України писанки називали галунками. Алюмінієвий галун не змінює колір фарби, лише робить його яскравішим, а залізний галун дає темні кольори. Наприклад, квітучі пагони дроку красильного з алюмінієвим галуном дають жовтий колір, а із залізним — коричневий. Кора вільхи дає відповідно червоно-коричневий і чорний кольори. Фарбовані у таких барвниках писанки не боялися світла і мали гарні ніжні відтінки.

Види писанок

Існує чотири види розписаних яєць — крапанкадряпанкакрашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису.

Найпростішою є технологія виготовлення крашанки  (або галки). Для виготовлення крашанок (галунок) використовують круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір, символ кохання і вічного життя.

Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сірник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою. Після цього яйце кладуть у не дуже гарячу духовку чи піч або нагрівають над свічкою. Після того, як віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною.

За відсутності писачка чи всіх фарб, можна зробити дряпанку. Для цього вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темним барвником. Олівцем наносять орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпують намальований орнамент.

Найскладніше виготовити саме писанку. Тут проявляється майстерність і людська фантазія. Починають із простого орнаменту. Спочатку простим олівцем малюють лінії, які розділяють яйце на площини. Яйце підтримують трьома пальцями лівої руки, а трьома пальцями правої руки тримають писачок. Писачком набирають гарячого воску, притуляють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Візерунки, елементи яких несуть символічне значення, кожна господиня підбирає сама. Після цього яйце занурюють у фарбу, кладуть у духовку і витирають віск.

Традиційні узори писанок з південного регіону України.

Призначалися писанки лише для дарування. Неохайно розписане яйце божественної сили не мало. Таке підношення вважалося образою. Не дозволялося дарувати писанки тим, хто веде кочовий спосіб життя, не дарувалися писанки і тим, з ким сім’я не бажала мати спорідненості. Писанками не можна було поминати мертвих. Для розговіння і поминання покійних, для ритуальних ігор у “битка” і “катка” служили крашанки. Крашанка – яйце варене, писанка – неодмінно сире. Розбита писанка загрожувала посухою. Якщо писанку траплялося розбити, то шкаралупу слід було негайно подрібнити і закопати в землю або ж кинути у воду, не то дівчата будуть рябими, некрасивими, відьма замкне росу, корови втратять молоко, хлопці залишаться неодруженими, жінки безплідними, у садах буде один пустоцвіт.

Традиційні писанкові розписи із Західної України

В Світле Воскресіння, на зорі, дівчина, що на виданні, з писанкою в руці відправлялася в сад, до яблуньки, зустрічати ранкову зорю. Вона просила у зорі краси і здоров’я, а потім, загорнувши писанку, призначену коханому, в хустку, спеціально до цього випадку вишитий, дарувала йому на знак любові та злагоди стати дружиною. Дівчина легкої поведінки не мала права на дарування розписного яйця. Хлопець, який не вмів за дівчиною красиво залицятися, не міг сподіватися на те, що він отримає писанку. Писанкою платили за гойдалки. У Світлий понеділок відбувався обряд обливання дівчат водою. За обливання хлопцеві теж належала писанка. На пасхальному столі писанці відводилося місце навколо паски. Крашанки викладалися на пророслий овес, а звичайні, незабарвлені курячі яйця заривалися в зерно, призначене для посівів. Захищаючи знаками-оберегами яйце, вона тим самим захищала свій дім, своїх дітей, забезпечувала воскресіння природи, щасливе заміжжя дочок. Думки і почуття майстрині проникали в яйце, вона запечатувала їх воском, зображеннями Берегинію. У візерунки писанок впліталися великодні віршики, які в народі називалися “писаним словом”. Грамотні майстрині виводили на яйці: “Твоє серце і моє серденько – є одне сердечко”, “Два серця – один дух”, “Кого люблю, тому дарую”, “Немає троянди без шипів, немає любові без болю», “Яєчко мало, та велика ласка”.

У Карпатах недаремно кажуть: «Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться».

ТРАДИЦІЇ

На сьогодні писанку вважають одним із найголовніших надбань української культури. У ній зашифровані елементи світу і природи, традиції минулого, магія національного світобачення. Тому українську писанку недаремно вважають символом українського народу. Будете у місті Коломиї – обов’язково завітайте до Музею писанкового розпису та подивіться на пам”ятник українській писанці! В експозиції – 6 тис. експонатів з усіх регіонів України.

У традиціях кожного розташованого в Карпатах населеного пункту є щось своє, особливе, чого ніде більше не побачиш і не почуєш. Писанка «на сорок клинців» вважається дорогою, бо малюнок утворюється з мозаїки, складеної із сорока трикутників, що символізують 40 днів посту. Орнаментальні мотиви писанок народжуються в процесі сміливої творчої переробки існуючих у природі форм рослинного і тваринного світу.
На гуцульських писанках найпоширеніші геометричні мотиви, але на них також часто зображають домашніх і диких птахів і тварин: півників, курочок, риб, метеликів, оленів, раків.

СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ

Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем.

Червоний – колір, пов’язаний із відходом на «той» світ. З часом став означати вогонь небесний, символізувати силу, чоловічу стать, здоров’я, любов, владу. На свято Великодня найбільше готували червоних крашанок.
Жовтий колір означали достигле зерно, достаток, урожай, місяць і зорі.
Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров’я.
Зелений колір – колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного та тваринного світу.
Коричневий колір означав землю-матір.
Чорна фарба зустрічається на писанках, але крашанок чорного кольору не готували. Чорний колір пов’язується з потойбіччям, а також є символом землі.

Я писала писаночку
Писала, писала,
Щоби тая писаночка
Славу здобувала.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись