Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Консультація на тему " Нетрадиційні техніки малювання "

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1400 грн
290 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JQ522472
За публікацію цієї методичної розробки Стецо Наталія Василівна отримав(ла) свідоцтво №JQ522472
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Консультації для вихователів

«Нетрадиційні техніки малювання в дитячому садку та їх роль в розвитку дітей дошкільного віку»

Тема мого досвіду роботи «Нетрадиційні техніки малювання в дитячому садку та їх роль в розвитку дітей дошкільного віку».

Як ви думаєте, що може означати слово нетрадиційно?

Відповіді: Нетрадиційно - Не грунтуючись на традиції. Походячи не в силу сталою традицією, влаштовуючись не за заведеним звичаєм. Відрізняючись оригінальністю. Не дотримуючись традицій.

Синоніми: індивідуально, на новий лад, неординарно, неповторно, нестандартно, нетривіально, оригінально, по-новому, по-своєму, самобутньо, самостійно, оригінально, своєрідно.

Що мається на увазі під словосполученням «нетрадиційне малювання»?

Відповіді: Нетрадиційне малювання - Мистецтво зображувати не грунтуючись на традиції.

Діти з самого раннього віку намагаються відобразити свої враження про навколишній світ у своєму образотворчому творчості. 

Моя робота полягає у використанні нетрадиційних технік малювання. Малювання нетрадиційними способами, захоплююча, неймовірна діяльність, яка дивує і захоплює дітей. Важливу роль у розвитку дитини відіграє розвиваюче середовище. Тому при організації предметно - розвивального середовища враховувала, щоб зміст носило розвиваючий характер, і було спрямовано на розвиток творчості кожної дитини у відповідності з його індивідуальними можливостями, доступною і відповідає віковим особливостям дітей. Скільки вдома непотрібних цікавих речей (зубна щітка, гребінець, поролон, пробки, пінопласт, котушка ниток, свічки і. т. д). Вийшли погуляти, придивіться, а скільки тут цікавого: палички, шишки, листочки, камінчики, насіння рослин, пух кульбаби, будяка, тополі. Всіма цими предметами збагатили куточок продуктивної діяльності. Незвичайні матеріали і оригінальні техніки залучають дітей тим, що тут не присутнє слово «не Можна» ,можна малювати чим хочеш і як хочеш і навіть можна придумати свою незвичайну техніку. Діти відчувають незабутні позитивні емоції, а за емоціями можна судити про настрій дитини, про те, що його радує, що його засмучує. 

Проведення занять з використанням нетрадиційних технік:

  • Сприяє зняттю дитячих страхів;

  • Розвиває впевненість у своїх силах;

  • Розвиває просторове мислення;

  • Вчить дітей вільно висловлювати свій задум;

  • Спонукає дітей до творчих пошуків і рішень;

  • Вчить дітей працювати з різноманітним матеріалом;

  • Розвиває почуття композиції, ритму, колориту, кольоросприйняття; почуття фактурності і об'ємності;

  • Розвиває дрібну моторику рук;

  • Розвиває творчі здібності, уяву і політ фантазії.

  • Під час роботи діти отримують естетичне задоволення.

Проаналізувавши малюнки дошкільнят прийшла до висновку - необхідно полегшити навички малювання, адже навіть не кожен дорослий зможе зобразити який-небудь предмет. Цим можна на багато підвищити інтерес дошкільнят до малювання. Існує багато технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність полягає в тому, що вони дозволяють дітям швидко досягти бажаного результату.

Участь у міському методичному об'єднанні «Юний художник», наштовхнуло мене на думку: «А чи не спробувати в практиці прийоми нетрадиційного малювання на заняттях з малювання?». 

Склала перспективний план роботи по кожній віковій групі, написала конспекти занять для дітей різного дошкільного віку. І вибрала тему для самоосвіти «Нетрадиційна техніка малювання в дитячому садку». 

Успіх навчання нетрадиційним технікам багато в чому залежить від того, які методи й прийоми використає педагог, щоб донести до дітей певний зміст, сформувати в них знання, уміння, навички.

Познайомившись з методичною літературою різних авторів, таких як посібник А. В. Нікітіної «Нетрадиційні техніки малювання в дитячому садку», В. А. Ликової - «Методичний посібник для фахівців дошкільних освітніх установ», Т. Н. Дороновой - «Природа, мистецтво і зображувальна діяльність дітей» Р. Р. Казакової «Образотворча діяльність в дитячому садку» я знайшла дуже багато цікавих ідей і поставила перед собою наступні завдання:

  • Сформувати у дітей технічні навички малювання.

  • Познайомити дітей з різними нетрадиційними техніками малювання.

  • Навчити створювати свій неповторний образ, в малюнках з нетрадиційного малювання використовуючи різні техніки малювання.

  • Познайомити дошкільнят ближче з нетрадиційним малюванням.

Досвід роботи показав, що оволодіння нетрадиційною технікою зображення доставляє дошкільнятам справжню радість, якщо воно будуватися з урахуванням специфіки діяльності та віку дітей. Вони з задоволенням малюють різні візерунки не відчуваючи при цьому труднощів. Діти сміливо беруться за художні матеріали, малюків не лякає їх різноманіття і перспектива самостійного вибору. Їм доставляє величезне задоволення сам процес виконання. Діти готові багаторазово повторити ту чи іншу дію. І чим краще виходить рух, тим з великим задоволенням вони його повторюють, як би демонструючи свій успіх, і радіють, привертаючи увагу дорослого до своїх досягнень. 

Під час роботи я зіткнулася з проблемою, діти бояться малювати, тому що, як їм здається, вони не вміють, і у них нічого не вийде. 

Особливо це помітно в середній групі, де навички образотворчої діяльності у дітей ще слабо розвинені, формоутворюючі рухи сформовані не достатньо. Дітям не вистачає впевненості в собі, уяви, самостійності. Стимулом спонукати дітей до діяльності, змусити їх повірити у те, що вони дуже просто можуть стати маленькими художниками і творити дива на папері. І мені вдалося знайти те, що потрібно. Я скористалася досвідом роботи своїх колег в області навчання дітей малюванню. А пізніше переробила його, внесла свої корективи. 

Планую провести «День вихідного дня», зацікавити батьків технікою нетрадиційного малювання.

Існує багато технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність полягає в тому, що вони дозволяють дітям швидко досягти бажаного результату. Наприклад, якому дитині буде нецікаво малювати пальчиками, робити малюнок власної долонькою, ставити на папері плями і отримувати кумедний малюнок. Дитина любить швидко досягати результату в своїй роботі.

Кляксография.

Вона полягає в тому, щоб навчити дітей робити плями (чорні і кольорові). Потім вже 3-річна дитина може дивитися на них і бачити образи, предмети або окремі деталі. "На що схожа твоя чи моя пляма?", "Кого або що вона тобі нагадує?" - ці питання дуже корисні, оскільки розвивають мислення і уяву. Після цього, не примушуючи дитину, а показуючи, рекомендуємо перейти до наступного етапу - обведення або дорисовка плям. В результаті може вийти цілий сюжет.

Малювання удвох на довгій смузі папери. 

До речі кажучи, формат паперу корисно міняти (тобто давати не лише стандарт). В даному випадку довга смужка допоможе малювати удвох, не заважаючи один одному. Можна малювати ізольовані предмети або сюжети, тобто працювати поруч. І навіть у цьому випадку дитині тепліше від ліктя мами чи тата. А потім бажано перейти до колективного малювання. Дорослі і дитина домовляються хто, що буде малювати, щоб вийшов один сюжет. 

^ Тичок жорсткої напівсухий пензлем. 

Засоби виразності: фактурність забарвлення, колір. Матеріали: жорстка кисть, гуаш, папір будь-якого кольору і формату або вирізаний силует пухнастого чи колючого тварини. Спосіб отримання зображення: дитина опускає в гуаш кисть і вдаряє нею по папері, тримаючи вертикально. При роботі кисть у воду не опускається. Таким чином заповнюється весь аркуш, контур або шаблон. Виходить імітація фактурності пухнастою або колючого поверхні. 

Малювання пальчиками. 

Засоби виразності: пляма, крапка, коротка лінія, колір. Матеріали: мисочки з гуашшю, щільний папір будь-якого кольору, невеликі аркуші, серветки. Спосіб отримання зображення: дитина опускає в гуаш пальчик і завдає точки, плями на папір. На кожен пальчик набирається фарба різного кольору. Після роботи пальчики витираються серветкою, потім гуаш легко змивається. 

Малювання долонькою. 

Засоби виразності: пляма, колір, фантастичний силует. Матеріали: широкі блюдечка з гуашшю, кисть, щільний папір будь-якого кольору, аркуші великого формату, серветки. Спосіб отримання зображення: дитина опускає в гуаш долоньку (всю кисть) або забарвлює її за допомогою пензлика (з 5 років) і робить відбиток на папері. Малюють і правою і лівою руками, пофарбовані різними кольорами. Після роботи руки витираються серветкою, потім гуаш легко змивається. 

^ Малювання з секретом у три пари рук.

Береться прямокутний аркуш паперу, 3 олівця. Розподіляються дорослі і дитина: хто буде малювати перший, хто другий, хто третій. Перший починає малювати, а потім закриває свій малюнок, загнувши листочок зверху і залишивши трохи, якусь частину, для продовження (шия, наприклад). Другий, не бачачи нічого, крім шиї, продовжує, природно, тулуб, залишивши видно тільки частину ніг. Третій закінчує. Потім відкривається весь листок - і майже завжди виходить смішно: від невідповідності пропорцій, колірних гам. 

^ Малювання самого себе або малювання з натури улюблених іграшок. 

Малювання з натури розвиває спостережливість, вміння вже не творити, а зображати за правилами, тобто намалювати так, щоб було схоже на оригінал і пропорціями і формами, і кольором. Запропонуйте спочатку намалювати самого себе, дивлячись у дзеркало. А ще неодмінно багато раз поглядаючи в дзеркало. А ще краще, покажіть, як ви, дорослі, будете малювати себе, неодмінно багато раз поглядаючи в дзеркало. Далі хай сама дитина вибирає собі предмет, Це може бути улюблена лялька, ведмедик або машина. Важливо вчити довго спостерігати, зіставляючи частини предмета. І ще. Якщо дитина відійде від натури, внесе щось своє, в результаті чого з'явиться зовсім несхожий предмет або іграшка, - не засмучуйтеся. Похваліть свого малюка: "Ти сьогодні намалював нову машину! Напевно, таку тобі хочеться?" Але обов'язково в кінці такого малювання важливо запитувати: "А чим намальована машина відрізняється від цієї?" 

^ Скочування папери. 

Засоби виразності: фактура, обсяг. Матеріали: серветки або двостороння кольорова папір, клей ПВА, налитий в блюдце, щільна папір або кольоровий картон для основи. Спосіб отримання зображення: дитина мне в руках папір, поки вона не стане м'якою. Потім скачує з неї кульку. Розміри його можуть бути різними: від маленького (ягідка) до великого (хмарка, ком для сніговика). Після цього паперовий грудочку опускається в клей і приклеюється на основу. 

«Я малюю маму»...

Добре б продовжити малювання з натури або малювання по пам'яті (об'єктами для такого зображення можуть стати члени сім'ї, родичі і друзі). В якості допоміжного матеріалу можуть бути фотографії або бесіди про характерні особливості зовнішнього вигляду відсутніх родичів...Беруться і розглядаються фотографії. Проводиться бесіда: "Яка бабуся Валя? Які у неї волосся? Зачіска? Улюблене плаття? Посмішка?" І починається процес співтворчості. Через час можна запропонувати намалювати по пам'яті подружок. Коли збереться достатньо малюнків із зображенням родичів і друзів, радимо організувати міні-виставку "Мої рідні і близькі", де гідно оцінюються перші портрети дошкільника. 

Відбиток зім'ятої папером. 

Засоби виразності: пляма, фактура, колір. Матеріали: блюдце або пластикова коробочка, в яку вкладено штемпельна подушка з тонкого поролону, просочена гуашшю, щільний папір будь-якого кольору і розміру, зім'ята папір. Спосіб отримання зображення: дитина притискає зім'ятий папір до штемпельної подушці з фарбою і завдає відбиток на папір. Щоб отримати інший колір, змінюються і блюдце, і зім'ята папір. 

^ Воскові крейди + акварель. 

Засоби виразності: колір, лінія, пляма, фактура. Матеріали: воскові крейди, щільний білий папір, акварель, пензлі. Спосіб отримання зображення: дитина малює восковими крейдою на папері. Потім зафарбовує лист аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок крейдою залишається не замальованою. 

Свічка + акварель.

Засоби виразності: колір, лінія, пляма, фактура. Матеріали: свічка, щільний папір, акварель, пензлі. Спосіб отримання зображення: дитина малює свічкою на папері. Потім зафарбовує лист аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок свічкою залишається білим. 

^ Точковий малюнок.

Дітям подобається все нетрадиційне. Малювання крапками відноситься до незвичайних, в даному випадку, прийомам. Для реалізації можна взяти фломастер, олівець, поставити його перпендикулярно до білого аркушу паперу і почати малювати. Але ось краще всього виходять точкові малюнки фарбами. Ось як це робиться. Сірник, очищена від сірки, туго замотується невеликим шматочком вати і пірнає в густу фарбу. А далі принцип нанесення точок такий же. Головне, відразу ж зацікавити дитину.

Набризк.

Засоби виразності: точка, фактура. Матеріали: папір, гуаш, жорстка кисть, шматочок щільного картону або пластику (5x5 см). Спосіб отримання зображення: дитина набирає фарбу на кисть і вдаряє кистю про картон, який тримає над папером. Потім зафарбовує лист аквареллю в один або кілька кольорів. Фарба розбризкується на папір. 

Відбитки листя.

Засоби виразності: фактура, колір. Матеріали: папір, гуаш, листя різних дерев (бажано опале), пензлі. Спосіб отримання зображення: дитина покриває листок дерева фарбами різних кольорів, потім прикладає його забарвленою стороною до паперу для отримання відбитка. Кожен раз береться новий листок. Черешки листя можна домалювати пензлем. 

Проводячи цикл занять з використанням різноманітних технік для виявлення здібностей дітей за пройдену час, видно, що у дітей, є здібності до роботи фарбами з використанням нетрадиційних технік. У дітей зі слабко розвиненими художньо-творчими здібностями показники знаходяться трохи вище, ніж на початку навчального року, але за рахунок застосування нетрадиційних матеріалів покращився рівень захопленості темою і технікою і здатність до цветовосприятию. 

^ Поролонові малюнки.

Чомусь ми всі схильні думати, що , якщо малюємо фарбами, то обов'язково і пензликом. Далеко не завжди, стверджують тризовцы. На допомогу може прийти поролон. Радимо зробити з нього різні різноманітні маленькі геометричні фігурки, а потім прикріпити їх тонким дротом до палички або олівця (не заточенному). Знаряддя праці вже готове. Тепер його можна вмочити в фарбу і методом штампів малювати червоні трикутники, жовті гуртки, зелені квадрати (весь поролон на відміну від вати добре миється). Спочатку діти хаотично будуть малювати геометричні фігури. А потім запропонуйте зробити з них найпростіші орнаменти - спочатку з одного виду фігур, потім двох, трьох. 

^ Загадкові малюнки.

Загадкові малюнки можуть утворюватись наступним чином. Береться картон розміром приблизно 20х20 см. І складається навпіл. Потім вибирається напівшерстяна або вовняна нитка довжиною близько 30 см, її кінець на 8 - 10 см мачає в густу фарбу і затискається всередині картону. Потім слід поводити всередині картону цією ниткою, а потім вийняти її і розкрити картон. Виходить хаотичний зображення, яке розглядають, обводять і домальовують дорослі з дітьми. Надзвичайно корисно давати назви отриманим зображенням. Це складна розумово-мовленнєву робота в поєднанні з образотворчої сприятиме інтелектуальному розвитку дітей дошкільного віку. 

^ Малювання крейдою.

Дошкільнята люблять різноманітність. Ці можливості надають нам звичайні крейди, сангіна, вугілля. Гладкий асфальт, фарфор, керамічна плитка, камені - ось той фундамент, на яке добре лягає крейда і вугілля. Так, асфальт розташовує до ємного зображення сюжетів. Їх (якщо немає дощу) можна розвивати на наступний день. А потім за сюжетами складати розповіді. А на керамічних плитках (які деколи залишки зберігаються де-небудь в коморі) ми рекомендуємо зображати крейдою або вугіллям візерунки, маленькі предмети. Великі камені (типу волунов) просяться прикрасити їх під зображення голови тварини або під пеньок. Дивлячись, що або кого за формою камінь нагадує.

^ Метод чарівного малюнка. 

Реалізується цей метод так. Кутом воскової свічки на білому папері малюється зображення (ялинка, будиночок, а може бути цілий сюжет). Потім пензлем, а краще ватою або поролоном, фарба наноситься зверху на все зображення. Внаслідок того, що фарба не лягає на жирне зображення свічкою - малюнок як би з'являється раптово перед очима хлопців, проявляючись. Можна отримати такий же ефект, малюючи спочатку канцелярським клеєм або шматочком господарського мила. При цьому не останню роль грає підбір фону до предмета. Приміром, намальованого свічкою сніговика краще зафарбувати блакитною фарбою, а човник зеленої. Не потрібно турбуватися, якщо при малюванні почнуть кришитися свічки або мило. Це залежить від їх якості.

Розмальовка маленьких камінчиків. 

Зрозуміло, найчастіше дитина зображує па площині, на папері, рідше на асфальті, плитки великих каменях. Площинне зображення будинку, дерев, машин, тварин на папері не так тягне, як створення об'ємних власних творінь. У цьому зв'язку в ідеалі використовуються морські камінці. Вони гладкі, маленькі і мають різну форму. Сама форма камінця часом підкаже дитині, який образ у даному випадку створити ( а іноді дорослі допоможуть малюкам). Один камінчик краще підмалювати під жабу, інший - під жучка, а з третього вийде чудовий грибок. На камінчик наноситься яскрава густа фарба - і образ готовий. А краще його закінчити так: після того, як камінчик висохне, покрити її безбарвним лаком. У цьому випадку блищить, яскраво переливається об'ємний жук або жаба, зроблена дитячими руками. Ця іграшка ще не один раз буде брати участь в самостійних дитячих іграх і приносити чималу користь її господареві. 

^ Метод ніткографіі.

Існує цей метод в основному для дівчаток. Але це не означає, що він не придатний для дітей іншої статі. А полягає він в наступному. Спочатку робиться з картону екран розміром 25х25 див. На картон наклеюється або оксамитова папір, або однотонний фланель. До екрану добре б підготувати симпатичні мішечок з набором вовняних або напіввовняних ниток різних кольорів. В основі цього методу лежить наступна особливість: до фланелі або оксамитової папері притягається ниточки, які мають певний відсоток вовни. Потрібно тільки прикріплювати їх легкими рухами вказівного пальця. З таких ниток можна готувати цікаві сюжети. Розвивається уява, почуття смаку. Особливо дівчатка вчаться вміло підбирати кольори. До світлої фланелі підходять одні кольори ниток, а до темної - зовсім інші. Так починається поступовий шлях до жіночого ремесла, дуже потрібного для них рукоділлю. 

^ Метод монотипії.

Два слова про це, на жаль рідко використовуваному методі. І марно. Тому що він таїть у собі чимало привабливої для дошкільнят. Якщо коротко сказати, то це зображення на целофані, яке потім переноситься на папір. На гладкому целофані малюю фарбою з допомогою пензлика або сірником з ваткою, або пальцем. Фарба повинна бути густою і яскравою. І відразу ж, поки не висохла фарба, перевертають целофан зображенням вниз на білий щільний папір і як би промокають малюнок, а потім піднімають. Виходить два малюнка. Іноді зображення залишається на целофані, іноді на папері. 

^ Малювання на мокрому папері.

До недавніх пір вважалося, що малювати можна тільки на сухий папері, адже фарба досить розбавлена водою. Але існує цілий ряд предметів, сюжетів, образів, які краще малювати на вологому папері. Потрібна нечіткість, розпливчастість, наприклад, якщо дитина хоче зобразити наступні теми: "Місто в тумані", "Мені наснилися сни", "Йде дощ", "Нічне місто", "Квіти за фіранкою" і т. д. Потрібно навчити дошкільника зробити папір трохи вологою. Якщо папір буде надмірно мокрій - малюнка може не вийти. Тому рекомендується намочити чистою водою грудочку вати, віджати її і провести або по всьому аркушу паперу, або (якщо вимагається) лише на окремій частині. І папір готова до твору неясних образів. 

^ Тканинні зображення.

В мішечок збираємо залишки тканин всіляких малюнків і різної якості. Стане в нагоді, як кажуть, і ситець, і парча. Дуже важливо на конкретних прикладах показати, як малюнок на тканині, а також її вичинка можуть допомогти зобразити у сюжеті щось дуже яскраво і в той же час легко. Наведемо кілька прикладів. Так, на одній з тканин зображені квіти. Їх вирізають по контуру, наклеюють (тільки клейстером або іншим хорошим клеєм), а потім підмальовують стіл або вазу. Виходить ємне барвисте зображення. Бувають тканини, які можуть добре послужити в якості будиночка або тулуба тварини, або красивого парасольки, або шапочки для ляльки, або сумочки. 

^ Об'ємна аплікація.

Очевидно, що діти люблять займатися аплікацією: вирізати і наклеювати, отримуючи від самого процесу масу задоволення. І потрібно створювати їм всі умови. Поряд з площинною аплікацією навчити їх робити об'ємну: об'ємна краще сприймається дошкільням і більш реалістично відображає навколишній світ. З метою отримання такого зображення потрібно добре пом'яти в дитячих руках аппликативную кольоровий папір, потім злегка розпрямити і вирізати необхідну форму. Після чого ледь наклеїти і в разі необхідності домалювати окремі деталі олівцем або фломастером. Зробіть, наприклад, так улюблену дітьми черепашку. Пам'ятайте коричневу папір, злегка розпряміть, виріжте овальну форму і наклейте, а потім подрисуйте голову і ноги. 

^ Малюємо за допомогою листівок.

Справді, майже в кожному будинку зберігається маса старих листівок. Переберіть разом з дітьми старі листівки, навчіть вирізати потрібні образи і наклеювати до місця, в сюжет. Яскраве фабричне зображення предметів і явищ додасть навіть самому простому незатейливому малюнку цілком художнє оформлення. Хіба може трьох-, чотирьох - і навіть п'ятирічна дитина намалювати собаку і жука? Немає. Але до собачки і жучку він домалює сонечко, дощик і буде дуже радий. Або якщо разом з дітьми вирізати з листівки і наклеїти казковий будиночок з бабусею у віконці, то дошкільник, орієнтуючись на свою уяву, знання казок і образотворчі навички, безперечно, домалює щось до нього. 

Вчимося робити фон.

Зазвичай діти малюють на папері. Так чіткіше видно. Так швидше. Але деякі сюжети вимагаю фону. І, треба сказати, на зробленому заздалегідь фоні краще виглядають всі дитячі роботи. Багато діти роблять фон пензликом, до того ж звичайної, маленької. Хоча є простий і надійний спосіб: робити фон ватою або шматочком поролону, змоченим у воді та фарбі.

Колаж. 

Саме поняття пояснює сенс даного методу: у нього збираються кілька вищеописаних. В цілому нам в ідеалі здається важливим таке: добре, коли дошкільник не тільки знайомий з різними прийомами зображення, але і не забуває про них, а до місця використовує, виконуючи задану ціль. Наприклад, один з дітей 5-6 років вирішив намалювати літо, і для цього він використовує точковий малюнок (квіти), а сонечко дитина намалює пальцем, фрукти і овочі він виріже з листівок, тканинами зобразить небо і хмари і т. д. Межі вдосконаленню і творчості в образотворчій діяльності немає. Англійський педагог-дослідник Анна Роговин рекомендує все, що є під рукою, використовувати для вправ у малюванні: малювати ганчіркою, паперовою серветкою (складеної багато разів); малювати брудною водою, старої чайною заваркою, кавовою гущею, вичавки з ягід. Корисно так само розфарбовувати банки і пляшки, котушки та коробки і т. д.

Зображувальна діяльність із застосуванням нетрадиційних матеріалів і технік сприяє розвитку у дитини:

  • Дрібної моторики рук і тактильного сприйняття;

  • Просторової орієнтування на аркуші паперу, окоміру та зорового сприйняття;

  • Уваги і посидючості;

  • Образотворчих навичок й умінь, спостережливості, естетичного сприйняття, емоційної чуйності;

  • Крім того, в процесі цієї діяльності у дошкільника формуються навички контролю і самоконтролю.

Творчий процес - це справжнє диво. Поспостерігайте, як діти розкривають свої унікальні здібності і за радістю, яку їм приносить творення. Тут вони починають відчувати користь творчості і вірять, що помилки - це всього лише кроки до досягнення мети, а не перешкода, як у творчості, так і у всіх аспектах їхнього життя. Дітям краще вселити: "У творчості немає правильного шляху, немає неправильного шляху, є тільки свій власний шлях"

Багато в чому результат роботи дитини залежить від його зацікавленості, тому на занятті важливо активізувати увагу дошкільника, спонукати його до діяльності за допомогою додаткових стимулів. Такими стимулами можуть бути:

  • гра, яка є основним видом діяльності дітей;

  • сюрпризный момент - улюблений герой казки або мультфільму приходить в гості і запрошує дитини відправитися в подорож;

  • прохання про допомогу, адже діти ніколи не відмовляться допомогти слабкому, їм важливо відчути себе значущими;

  • музичний супровід. І т. д.

Крім того, бажано жваво, емоційно пояснювати хлопцям способи дій і показувати прийоми зображення.
З дітьми молодшого дошкільного віку рекомендується використовувати:

  • малювання пальчиками;

  • відбиток печатками з картоплі;

  • малювання долоньками.

Дітей середнього дошкільного віку можна знайомити з більш складними техніками:

  • тичок жорсткої напівсухий пензлем.

  • друк поролоном;

  • друк пробками;

  • воскові крейди + акварель;

  • свічка + акварель;

  • відбитки листя;

  • малюнки з долоньки;

  • малювання ватяними паличками;

  • чарівні мотузочки.

А у старшому дошкільному віці діти можуть освоїти ще більш складні методи і техніки:

  • малювання піском;

  • малювання мильними бульбашками;

  • малювання м'ятою папером;

  • кляксография з трубочкою;

  • монотипія пейзажна;

  • друк за трафаретом;

  • монотипія предметна;

  • кляксография звичайна;

  • пластилинография.

Кожна з цих технік - це маленька гра. Їх використання дозволяє дітям відчувати себе розкутіші, сміливіші, безпосередніше, розвиває уяву, дає повну свободу для самовираження.

Малюємо мильними бульбашками

Виявляється, малювати можна не лише пензликом чи олівцем, але й… мильними бульбашками. Перевіримо?

22 22 т. 2

Сьогодні я покажу Тобі, як зробити незвичайний малюнок на папері з допомогою мильної води та акварельних фарб. Такий папір можна використати для обгортання подарунків, як фон для листа чи вітальної листівки, для скрапбукінгу та інших видів творчості.

Починаємо!

1. У мильний розчин (вода, мило, шампунь) додай акварельної фарби або харчового барвника. Колір обирай на власний розсуд.

2. Візьми соломинку і дунь через неї в мильну воду, створюючи якнайбільше бульбашок.

3. А тепер — увага! Візьми акварельний папір та легенько приклади його зверху до бульбашок. Дай просохнути.

Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладай його до бульбашок на воді різних кольорів.

Дивись, які веселі та яскраві візерунки у нас з Тобою вийшли!

Художньо – естетична діяльність діяльність

Кожний малюк — художник.

 

                                                                               Пабло Пікассо             

                           У зображувальній діяльності закладені великі можливості для розвитку творчих здібностей дітей, реалізація яких багато у чому залежить від ефективного педагогічного керівництва. Якщо дити­на байдуже проходить повз квітучу вишню, не радіє жовтогарячим кульбабам, не реагує на нову картину, яку вихователь розмістив на видноті, ми замислюємось: «Чому так сталося?» А сталося це тому, що дитину не навчили помічати прекрасне у навколишньо­му, емоційно реагувати на нього, радіти красі. На жаль, це непо­одиноке явище трапляється як серед дітей, так і серед дорослих. Тож миритися з цим не можна, адже духов­не становлення особистості залежить від відчуття прекрасного, здатності до естетичного сприймання, а з цього і починається роз­виток художніх здібностей.

Висока пластичність нервової системи дошкільників робить їх особливо чутливими до зовнішніх впливів. Ось тому однією з найважливіших передумов естетичного сприймання  є організація безпосереднього спілкування з природою. Зелені луки та ліси, яскраві квіти та барвисті метелики, жуки та птахи — усе це багатство і розмаїття природного середовища привертає увагу ма­лят, активізує мислення.

І ось що цікаво: малята, які мають високий рівень естетич­ного сприймання, завжди прагнуть привернути увагу дорослих, однолітків до об'єкта, який їм сподобався, бо в такій ситуації діти не можуть залишатися нейтральними спостерігачами, утримати­ся від оцінки об'єкта з точки зору своїх естетичних інтересів, упо­добань, потреб.   

           Для дитини дошкільного віку малювання — це захопливий світ яскравих, дивовижних образів. Створені дітьми малюнки вражають дорослих своєю безпосередністю, оригінальністю, бурхливістю фантазії. Особливий інтерес викликають у дошкільників нетрадиційні техніки малювання. Адже процес творчості за допомогою нетрадиційних інструментів — зовсім не складний, нагадує цікаву гру, а результат його — завжди позитивний незалежно від здібностей та обдарувань дитини

 

Нетрадиційні техніки малювання — стимул до творчості

Дошкільне дитинство — дуже важливий період у житті дітей. Саме в цьому віці кожна дитина уявляє себе маленьким до­слідником, з радістю і здивуванням відкриває для себе незнайомий і такий вражаючий навколишній світ. Що різноманітніша дитяча ді­яльність, то гармонійніше відбувається всебічний розвиток дитини, реалізуються її потенційні можливості й перші прояви творчості. Ось чому одним з найближчих і найдоступніших видів роботи з ді­тьми в дитячому садку є зображувальна, художньо-практична діяль­ність, що сприяє залученню дитини до творчості, дає їй змогу ство­рювати щось красиве, незвичайне.

 Нетрадиційні техніки малювання допомагають вихователям розвинути особистість дитини, навчити її висловити свій творчий початок і власне «Я» через утілення своїх ідей під час створення надзвичайних творів образотворчого мистецтва.

На заняттях з малювання вихователі мають учити дітей сприй­мати багатогранний навколишній світ за допомогою нетрадицій­них способів малювання. Ці способи демонструють незвичайні по­єднання матеріалів та інструментів. Техніка їх виконання цікава і доступна як дорослому, так і дітям.

Нетрадиційні техніки малювання допоможуть дітям почува­тися вільними, допоможуть побачити і передати на папері те, що у звичайні способи зробити значно важче. Нетрадиційні техніки малювання дають дитині можливість дивуватися і радіти світу.

 Згідно програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» з образотворчої діяльності перед педагогами поставлені освітні завдання:

Спонукати використовувати у роботі інноваційні техніки малювання:

                           (середній дошкільний вік)

  • псевдофорт (малювання матрицями),

  • флористика (відбивання рослин),

  • малювання клеєм ПВА,

  • свічкою ("сліпе" малювання),

  • зубною щіткою тощо.

 

                           (старший дошкільний вік).

 Ознайомити з техніками:

  • роздільної крапки і мазка (імпре­сіонізм),

  • забризкування,

  •  аерографії (дмухавка),

  •  витирання канцелярською ґумкою.

Розвивати фантазію, вміння побачити і "прочитати" абстрактне зображення у техніках :

  •  симетричного відбитку:

  • монотипії,

  • ниткографії.

Ознайомлювати з різними техніками:

  • малювання воском (крона дерева),

  •  засипання кухарською сіллю (сніг, роса),

  •  малю­вання сухим пензлем по вологому тлі тощо.

 

Інноваційні техніки малювання  (опис технік)

 

Пальцевий живопис (одним пальцем або усіма)

Цей спосіб можна пропонувати дітям у молодшій групі. Діти ма­ють доповнити запропонований вихователем сюжет (малюють дощ, сніг, бруньки на деревах, намистинки, ялинкові іграшки, салют). Кожен палець фарбують різною фарбою.

 

Малювання долонею

 

Дитина наносить па долоню фарбу, робить відбиток на папері, а потім домальовує зображення.

           

Малювання кулачком

Дитина наносить фарбу на нижнє ребро кулака, робить відбиток на папері, а потім домальовує зображення.

 

 

Малювання зібганим папером.            

 

        Для цього прийому малювання потрібно розвести акварельну фарбу в блюдці. Зіжмакати папір або поліетиленовий кульок, занурити у фарбу і зробити відбиток на папері. Потім пензликом домалювати деталі малюнка.

 

Малювання методом тичка.

 

Для тичка достатньо взяти який-небудь предмет (ватяну паличку, цупкий пензлик), занурити його у фарбу та ударити ним по аркушу паперу зверху вниз. Буде залишатися чіткий, певної форми відбиток. Якщо тичок робити цілеспрямовано по готовому контуру або у середині нього, то зображувальний предмет вийде цікавої неоднорідної фактури.

"По мокрому"

М'які й ніжні колірні переходи, повітряна легкість і прозорість акварельних робіт "по мокрому" приваблюють не лише дітей, а й дорослих. Для роботи готують папір для акварелі або цупкий ватман. На аркуш простим олів­цем наносять малюнок, а потім зволожують його вели­ким пензлем чи ватним тампоном. Важливо рівномірно зволожити папір (але не залити його водою!). Маючи насичений водою папір, акварель розводять на палітрі значно густіше, ніж зазвичай. Нахил дошки при малю­ванні "по мокрому" має бути мінімальний.

Ось приклад такої роботи. Для створення пейзажу "Грозове небо" візьміть грубий великий пензель, аква­рельний папір, акварельні фарби. Аркуш закріпіть на мольберті з незначним нахилом. Пензлем добре зволожіть аркуш паперу. На палітрі розведіть темно-сіру барву акварелі й нанесіть її на всю поверхню роботи. Кінчиком пензля додайте кілька плям жовтої вохри. У нижній час­тині малюнка накладіть цим же пензлем кілька відтінків зелених кольорів, також попередньо змішаних на палітрі. По самому низу можна ще додати трохи зелених плям. Нехай барви вільно розтечуться по сірому небу, затікаючи одна на одну. Дайте роботі просохнути. Сірою фарбою домалюйте на аркуші казковий замок чи фортецю, а в небі — птахів. Довільне злиття кольорів, колоритні переходи та фантастичні затікання нададуть малюнкові неповторної оригінальності

Монотипія

Монотипія — техніка "друкування" лише одного при­мірника відбитка зображення. Наочно-практичне озна­йомлення дошкільнят із художнім оформленням дитячої книги, друком кольорових ілюстрацій сприятиме розвит­кові логічного мислення, зацікавлення книжковою гра­фікою, підвищенню рівня художнього сприймання.

Працювати можна акварельними, гуашевими фарба­ми на папері для акварелі, на ватмані, який вбирає вологу (лощений папір не підходить). Слід підготувати оргскло (або прозорий пластик, цупку поліетиленову плівку, зви­чайне скло тощо), фотовалик, мило (миючий засіб, шам­пунь), два аркуші паперу. На одному аркуші виконують ескіз (можна скористатися й готовим малюнком чи пере­малювати його через копіювальний папір, скло), дають йому просохнути й накривають оргсклом. Рідке мило набирають на пензлик і цією мильною водою розводять потрібну фарбу. Фарба має бути густою, кольори, зазви­чай, змішують на палітрі.

 

Малюють уже на оргсклі, повторюючи підкладений під нього малюнок. Стежать, щоб оргскло не пересувало­ся й не деформувався верхній малюнок. "Мильна" робо­та швидко висихає, тож фарби не зливаються. По завер­шенні малювання нехай усе добре просохне. Тим часом готуються до "друкування": аркуш паперу трохи більшо­го розміру, ніж малюнок, зволожують ватним тампоном або широким пензлем. Малюнок, виконаний на оргсклі, накривають папером — зволоженим боком до малюнка, притискають краї пальцями й прокочують валиком (або будь-яким гладким предметом) згори донизу й зліва направо притискаючи папір до оргскла. Закінчивши «друкування», беруться пальцями за обидва кінці паперу (вгорі чи внизу) й знімають готовий відбиток. Ось вона, перша власноруч видрукувана робота.

Свічка

Свічкою малюють дивовижні пейзажі, надто зимові, створюють казковий предметний світ, а ще вона може брати участь у цікавих фокусах. Щоб створити зимовий пейзаж, на білому папері свічкою малюють лінію горизонту, дерева, кущі, ялинки, снігові кучугури, сніжинки, місяць тощо. Потім усе тло замальовують акварельними фарбами синього, фіолетового, блакитного кольору.

Для проведення фокусу заздалегідь готують рекві­зит — на білих аркушах паперу малюють свічкою пред­мет чи композицію і складають їх до теки. Показавши присутнім "чисті" аркуші паперу, беруть із теки один ар­куш і пропонують комусь із охочих провести по ньому ватним чи поролоновим тампоном, змоченим у розведе­ній акварелі, — на папері проступає восковий малюнок. Художнє обігрування ситуації викличе у дітей і дорос­лих чудовий настрій, бажання фантазувати.  

Вуглик

Світлотіньові контрасти і м'які тонові співвідношення передає техніка малювання вугликом. Для малювання використовують вугільні палички (можна аптечне активоване вугілля) та папір розміром АЗ із шорсткої поверхнею різних кольорів і тонів — білий, сірий, кремовий, бежевий, коричневий, блакитний абощо. Малювати вугликом слід упевнено, сміливо м'якими й довільним рухами, без зайвого натискування — окреслюють загальну композицію, предмети, а потім заштриховують. Зайві лінії витирають сухим м'яким полотном. Найкраще малювати на тонованому папері, картоні, поєднуючи вуглик із кольоровою крейдою та, місцями, світлими        пастельними плямами.

 

Вугільні малюнки слід обов'язково закріпити з пульверизатора спеціальним розчином, розвівши білок одного яйця у півсклянці води. Роблять це два-три рази, щоб не зіпсувати малюнок. 

                                          

Пастель

Роботи, виконані пастеллю, мають оксамитову по­верхню й особливо гарно виглядають на темному тлі. М'які різноколірні палички пастелі, як і вуглик та крейда, не мають дерев'яної оправи. Виготовляючи її, до барвни­ків додають білила, тому вона має ніжні кольори. Малюють пастеллю переважно на тонованому картоні, полотні штрихами, а часом розтушовують, щоб отримати плавні переходи між кольорами.

Заувага: працюючи в цій техніці, нічого не слід витирати гумкою. Розпочинаючи малювати, спочатку обмір­ковують композицію, розміщення предметів та намічають, їх простим олівцем. Щоб готові роботи не осипалися ( є такий недолік), краще накрити їх оргсклом, склом чи зафіксувати спеціальним закріплювачем.

 

 Малювання двома руками одночасно.

Дитина одночасно передає двома руками симетричне зображення предмета.

Спочатку посередині аркушу паперу проведемо вертикальну лінію та візьмемо у кожну руку по олівцю. Потім поставимо їх разом, в одну точку на лінії. Олівці мовби відштовхуються один від одного та починають малювати й зустрічаються разом знову на тій самій лінії. Щоб малюнок вийшов більш чіткішим, треба перед малюванням доторкнутися до предмету, який потім буде намальованим, обвести його двома вказівними пальцями, відчути його форму, повторити форму в повітрі й, вже потім, малювати.

Малювання зубною щіточкою.

У цьому методі замість пензлика використовується стара зубна щітка. На неї набирається фарба потрібного кольору і наноситься на аркуш паперу.

Малювання губкою

Губку вмочити у фарбу, зробити відбиток на аркуші, потім до­малювати зображення. Губкою можна затонувати фон, а також пе­редати зовнішні ознаки предмета.

Гратаж.

Це спосіб виконання малюнка шляхом видряпування гострим предметом. Цупкий аркуш паперу натирається свічкою, зверху наноситься туш, у яку додається декілька крапель рідкого мила. (Можна жовток від яйця розвести тушшю до консистенції сметани.) Заздалегідь поверхню аркуша можна пофарбувати фарбою одного кольору або нанести плями фарби яскравих кольорів – тоді зображення буде кольоровим. Коли основа висохне, загостреною паличкою видряпується малюнок до появи білого чи фарбованого шару. Основу під гратаж виконує дорослий, тому що це процес клопіткий, потребує терпіння і витрат часу. Але робота на незвичайній поверхні викликає у дітей інтерес до такого нетрадиційного способу зображення.

Ниткографія.

Ниткографія — техніка отримання зображення на па­пері або картоні за допомогою нитки. Подаємо приклад організації такої роботи.

Мета: розвинути творчу уяву та фантазію дитини; формувати вміння сприймати кольори, образи, створювати образ за допомогою кольорової плями; виховувати естетичний смак.

Словник: ниткографія, завиток.

Матеріали та обладнання: гуашеві фарби (окрім білої), білий чи пастельних кольорів папір формату А4, пензлі, цупка нитка "Ірис" або бавовняна № 10 завдовжки із розмах ліктьової частини руки дитини, серветка для рук, склянка з водою.

Поетапне виконання:

Завдання 1

1. Аркуш паперу А4 зігнути навпіл по довжині чи ширині й розгорнути.

2.   Вмочити нитку у фарбу, великим та вказівним пальцями зняти зайву фарбу; промити пальці у воді та витерти серветкою.

3.   Підняти над однією із сторін підготовленого паперу фарбовану нитку й вільно опустити її так, щоб кінчик, що в руці, звисав із краю аркуша.

4.   Знову зігнути папір, накрити його цупким картоном.

5.   Однією рукою тиснути на картон, другою — тягнути за кінчик нитки, що звисає.

6.   Сказати "чарівні" слова Буратіно ("Крекс-пекс-фекс"), розгорнути папір.

Завдання 2

1.   Уважно розглянути отримане зображення, виз­начити, на що воно схоже, розпізнати образ певного предмета.

2.   Домалювати, доповнити деталями впізнаний образ фломастерами чи пензликом.

Виставити виконані роботи для перегляду. Запропо­нувати дітям скласти розповідь про кольори свого ма­люнка.

Кляксографія, видування.

Під час образотворчої діяльності з дітьми можна використовувати нові види малювання: кляксографія за допомогою дзеркала, кляксографія проста та видування.

Ось, наприклад, малювання морозних візерунків на вікні. Які різні малюнки, яка багата фантазія, коли роздивляєшся цей ма­люнок! А зробити це дуже просто. На дзеркало дитина наносить тонкий шар мила, потім наносить густу гуаш й охайно кладе дзер­кало на аркуш паперу. Після цього легко проводить рукою по ар­кушу паперу, знімає його й одержує чудовий малюнок. Доцільно використати загадку про мороз: «Без рук, без ніг, а малює». Таким саме способом можна відтворити забарвлення неба, траву і водно­час ознайомити дітей з лінією горизонту, яка ділить малюнок на декілька частин.

Інший спосіб вже складніший: аркуш паперу складаємо навпіл, на одному боці ставимо краплю фарби, накриваємо її другою полови­ною, а коли розгортаємо, бачимо на обох боках аркуша симетричні плями з різними відтінками кольору. При цьому діти фантазують, домальовують їх, отримуючи зображення тварин, птахів, казкових істот.

 

Можна залишити і просто кляксу на аркуші паперу. Адже якщо взяти трубочку і подути на неї в різні сторони, то одержимо малю­нок . Можна просто дути на неї, але для меншого напруження можна використати гумову грушу. Діти видувають дерева, кущі, фанта­стичних істот, домальовують до них певні елементи пальцем. Так вони отримують картину, намальовану без пензлика.Щоб діти краще зрозуміли колорит створеної картини, потрібно уважніше придивлятися, звертати увагу до навколишнього світу, і розмаїття його барв.

                                                                                                          

 

Малювання  мильними бульбашками.

Для роботи потрібно у склянку з водою додати шампунь та зафарбувати її різнокольоровими фарбами. Трубочку для коктейлю занурити у склянку та з невеликим зусиллям подути в неї. Над склянкою піднімуться бульбашки. Приложіть аркуш паперу до різнокольорової піни і на ньому віддрукуються мильні відбитки. Уважно подивіться на них та домалюйте візерунок. Для кожного кольору потрібно мати окрему склянку з мильною водою.

 

Набризкування.

Набризкування — це свого роду тло, яке прикрашає візерунок, будь-який сюжет або композицію.

Його роблять так: спочатку розводять фарбу середньої густоти; потім викладають сюжет чи візерунок на аркуші паперу. Після цьо­го пензликом накладають фарбу на зубну щітку і труть по гребінцю. Цей метод дуже подобається дітям, ним ми починаємо користува­тися у старшій групі. На осіннє свято діти на основі цієї техніки ви­готовили чудові вітальні листівки з надбризком. 

Малювання на жмаканому папері.

Ця техніка цікава тим, що в місцях згинів паперу фарба під час зафарбовування робиться більш інтенсивною, темною – це називається ефектом мозаїки. Малювати по жмаканому папері дуже просто – треба лиш охайно зіжмакати аркуш паперу. Потім охайно розрівнюємо долоньками і починаємо працювати.

Друкування опалим листям.

Формувати вміння друкувати опалим листям на аркуші паперу, попередньо нафарбованим фарбою.

Матеріали: папір, листя різних дерев (бажано опале), гуаш червоного, жовтого, коричневого кольорів, серветки, склянка з водою, клейонки, пензлі. 

Спосіб отримання зображення: Різні за формою листочки дерев покривають фарбами різних кольорів за допомогою пензля, потім прикладають їх до аркуша паперу забарвленою стороною для отримання відбитків. Стебла листочків можна домальовувати пензлем. Прожилки слід провести за допомогою тоненького пензля, злегка змоченого чистою водою. 

       

Друкуванням газетним аркушем.

 Ро­биться це так; беремо шматок газети чи тоненького паперу, потім починаємо його м'яти, розправляємо ребром руки, наклеюємо на шматок картону. Шматку картону надаємо форму (квадрат, овал), наносимо на газету поролоновим квачиком фарбу (можна декілька кольорів). Потім кладемо газету з фарбою па чистий аркуш папе­ру і зверху притискаємо пляшкою. Підпімаємо такий штами — і одержуємо оригінальний малюнок.

Такі малюнки розвивають уяву, увагу, фантазію дітей і дуже по­добаються малюкам.

 

Соляні малюнки

Звичайна кухонна кам'яна сіль допоможе дитині  створити візуальну фактурну поверхню предметів. Використовують папір для акварелі чи ватман, кам'яну сіль, акварельні фарби, пензлики. Малюють на папері предмети, які мають фактурну поверхню, — огірок, апельсин, лимон, курчатко, жабку, крокодила, морську зірку тощо. Відразу по завершенні малювання (щоб поверхня предмета ще була добре волога) беруть у пучки сіль і посипають нею ("солять") зображений предмет, якому хочуть надати фактурного зернистого вигляду. Увібравши в себе кольорову фарбу, сіль при висиханні й створює ефект зернистої фактури. Дають роботі висохнути. Прилиплу сіль можна струсити, зішкребти, а можна так і лишити — в усіх варіантах роботи чудово, своєрідно виглядають.

Цікавими й оригінальними можуть бути пейзажні роботи. Якщо посипати сіллю намальований жовтий пісок, то, висохнувши, він матиме зернисту поверхню, ніби справжній. Вода, мальована в такий спосіб, зорово матиме глибину й створить ілюзію руху. "Підсолена" трава теж виглядатиме справжнісінькою. Ялинка, густо посипана сіллю, набере ошатного новорічного вигляду — кришталики солі переливатимуться у сонячному промінні, мовби коштовне каміння.

Воскові олівці

Воскові олівці — інструмент для малювання у вигляді тонкої палички зі спеціальних барвників із домішками воску, стеарину, парафіну. Досить часто в одній роботі поєднують воскові олівці та акварель, досягаючи ефек­ту чіткими штрихами воскового олівця й барвистими плямами акварелі. Ними користуються так само, як і звичайними олівцями та свічкою. Скажімо, малюють натюрморт восковими олівцями: роблять контури столу й вази на ньому, штрихами показують на предметах тінь. Квіти у вазі малюють уже різними кольорами: пелюст­ки ромашки — білим, серединку — жовтим, пелюстки волошки — синім, стебла у квітів — різними відтінками зеленого. Потім на палітрі готують акварельні фарби. Пензликом набирають жовтої фарби й покривають нею тло роботи до намальованого столу. Сам стіл фарбують у коричневий колір, а вазу, скажімо, у синій. Колірна гама може залежати від задуму, настрою виконавця тощо.

 

Тампонування.

Спершу зробимо тампон з марлі (його можна замінити поролоном). У палітрі розводимо фарби. Набираємо на тампон фарбу – і легкими дотиками до паперу будемо малювати що-небудь пухнасте, легке, повітряне прозоре.

Цей метод можна поєднувати з технікою «Трафарет». Спочатку беремо готовий трафарет або вирізаємо його. Потім, притиснувши його пальцем до листа паперу, обведемо по контуру легкими дотиками тампона. Обережно піднімаємо трафарет. Чіткий і ясний слід залишиться на папері.

Ще один спосіб використання тампонування. Виріжемо в центрі аркуша паперу силует, прикладемо аркуш з «діркою» до другого аркуша паперу і за допомогою тампону «зафарбуємо» силует.

Штампування.

Дуже цікаво й зручно малювати за допомогою штампа. Як штамп можна використати готові предмети з певною поверхнею, так і зроблені з підручного матеріалу. Щоб знайти або виготовити штамп, треба уважно озирнутися навколо себе та трішки пофантазувати, уявивши собі які відбитки можуть залишити звичайні предмети. Як штампи використовують опале листя з різних дерев, вирізані штампи з поролону, дерев’яну котушку від ниток, валик, ґудзики, пробки з пластикових пляшок. Також вирізають штампи з овочів та фруктів: картоплі, моркви, буряка, яблук, редису, ріпи, солодкого перцю… Як штампи можна використовувати свіжу апельсинову або лимонну кірку, скручену у вигляді спіралі.

Відтиснення – штампування  «печатками» з сірникових коробок.

Матеріал: порожні закриті сірникові коробки, блюдце з гуашшю, папір будь-якого кольору.

Спосіб отримання зображення: Вертикальну поверхню сірникової коробки змочують у фарбу, налиту в блюдце (вода практично не використовується), після чого роблять відбитки на папері, заповнюючи ними певну частину (форма будинку тощо). Виходить імітація фактурності цегляної поверхні. Сюжет домальовуємо.

 

Крапковий малюнок. Роздільної крапки і мазка (імпре­сіонізм).

  Малювання крапками відноситься до незвичайних прийомів зображувальної діяльності. Для реалізації можна узяти фломастер чи олівець, поставити його перпендикулярно до білого аркуша паперу і почати робити безліч крапок, швидко-швидко б’ючи по аркушу. Але краще всього виходять крапкові малюнки фарбами. Можна використовувати цупкий пензлик, а можна – сірник, очищений від сірки й туго замотаний невеликим шматочком вати. Його занурюють у фарбу й починають творити.

Витирання канцелярською ґумкою.

Матеріал: білий аркуш цупкого паперу, м'який простий олівець, гумка.

Етапи малювання:

1. Нанесіть олівцем штрихи на аркуш паперу щільно один до одного.

2. Відірвавши невеликий шматочок паперу, роз­тушуйте штрихування.

3. Намалюйте дерево, злегка надавлюючи олів­цем.

4. Прорисуйте дерево гумкою.

5. Протріть низ аркуша гумкою для снігу.

6. Намалюйте гумкою сніжинки на небі.

7. Стовбури дерев прорисуйте простим олівцем.

 Малювання картонними смужками.                                             Матеріал: картонні смужки, блюдце з гуашшю, папір будь-якого кольору.

Спосіб отримання зображення: картонні смужки змочують у фарбу, налиту в блюдце (вода практично не використовується), після чого малюють на папері. Виходять широкі помазки, якщо повернути ребром – короткі відрізки. Сюжет домальовуємо.

 

Малювання квачиком.

Квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Для малювання треба підготувати фарби – акварельну або гуашеву, баночку з водою, папір білий або кольоровий, довільного розміру та форми квачик тримаємо у руці трьома пальцями, як і пензлик.

Добре змочуємо квачик у воді, набираємо на нього фарби та малюємо. Квіти краще малювати напівсухим квачиком або кінчиком.

Як зробити квачик для малювання

Флористика

— це мистецтво створення композицій з рослин (квітів, трав, корейців, гілок дерев).

Флоромозаїїка

— це мистецтво створення композицій з дрібного природного матеріалу (шишки, насіння, ягоди, зерна, пелюстки квітів, чайна заварка, манка).

Мозаїчна аплікація

Щоб створити мозаїчну аплікацію, по-перше, необхідно зро­бити графічну композицію майбутньої аплікації, розфарбувати її. Мозаїка — це картина, виконана з окремих маленьких шматочків різного матеріалу. Тож слід підібрати необхідний матеріал: напір, яєчну шкаралупу, хутро, бісер, шматочки тканини, різнокольорову манку (попередньо пофарбовану у спиртовому розчині гуаші). Ви­конують мозаїку також із дерева, скла, камінців.

Для виготовлення аплікації треба нарізати з паперу маленькі і тоненькі смужки, розрізати їх, розташувати на папері, обираю­чи потрібні фрагменти малюнка. Можна також відривати невеликі шматочки паперу. Залежно від потреби шкаралупи від яєць теж можна пофарбувати в різні кольори.

Такі прийоми і методи можна використовувати з різними матеріалами (хутро, тканина, бісер, манка, пшоно і т. ід.). У ди­тячому садку дітям подобається робити мозаїку з різнокольорової фольги від цукерок. Діти виготовляють подарунки своїм батькам, друзям. Для роботи краще використовувати клей ПВА.

Візьміть цупкий, але м’який квадратний клаптик тканини розміром 8х8 см. Згорніть цей клаптик так, щоб він набрав форми конуса, обмотайте цей конус ниткою та зав’яжіть. Квачик для малювання готовий. Бажано, щоб їх було кілька – окремо для кожної фарби або близьких за кольором фарб.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Консультація для вихователів , вчителів та батьків про те , як незвично можна малювати різними методами та прийомами,Цікаво і для дошкільників , так і для початкової ланки школи. Завдання : • Сформувати у дітей технічні навички малювання. • Познайомити дітей з різними нетрадиційними техніками малювання. • Навчити створювати свій неповторний образ, в малюнках з нетрадиційного малювання використовуючи різні техніки малювання. • Познайомити дошкільнят ближче з нетрадиційним малюванням.
  • Додано
    07.12.2018
  • Розділ
    Дошкілля
  • Клас
    Дошкільнята
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    148
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    1
  • Номер матеріала
    JQ522472
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JQ522472
За публікацію цієї методичної розробки Стецо Наталія Василівна отримав(ла) свідоцтво №JQ522472
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти