Консультація "Ганна Чубач. Ясноока журавка"

Опис документу:
Консультація "Ганна Чубач. Ясноока журавка" із серії "Видатні діячі України". Містить портрет, інформацію про життя та творчість письменниці Ганна Тарасівни Чубач А також, твори з якими варто ознайомити дітей у дошкільному закладі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ганна Чубач

ЯСНООКА ЖУРАВКА

Ганна Тарасівна Чубач народилася в селі Плоске на Вінниччині в сім'ї хліборобів. Дитинство її пройшло у важкі воєнні роки. Загинув на фронті батько, якого дівчина і не бачила. Бідно жилося вдовам з дітьми. Щоб не померти з голоду, Ганна збирала на стерні колоски. А ще пам'ятає вона той день, коли в сільському магазині продавали ситець, і мама набрала його доньці на плаття. Це було просто свято!

Вірші Ганнуся почала складати, ледве навчившись читати. І бідкалась бабуся: «Люди добрі, біда, а не дівчина — розписала словами стіну». Багато віршів Ганни Чубач присвячено рідній Україні.

Ще одна сторінка поетичного доробку — низка дитячих абеток: «Веселий букварик», «Алфавітна усмішка», «Жива абетка», «Смачна абетка», «Наш автобус», «Аба-жаба» та інші. Створюючи їх, письменниця насамперед дбала про те, щоб ви, діти, з радістю взяли в руки першу книжку, запам'ятовували літери, дізнавалися про навколишній світ.


Твори Ганни Чубач для дітей

БІЛА ЧАПЛЯ 

Біла чапля  всіх дурила: 
«Я собі кожух  купила! 
Ще куплю собі хустину —  
Буду з вами цілу зиму!»  
Вірив чаплі  чорний жук, 
І метелик, і  павук. 
Навіть равлик, що не вірив, 
Але й він  у те повірив.  
Тільки жаба-крекотуха  
Не хотіла чаплю  слухать: 
«Не хвалися, чапудрило, 
Ти кожуха не купила! 
Ти не купиш  і хустину! 
Подасишся на чужину!»  
Ще земля не стала біла —  
Чапля в ірій полетіла.

ХВАЛЬКО

Як ще був малий гарбуз,

Не боявся висоти:

Виліз з грядки на горішок,

І зостався там рости.

Ріс та ріс...

Та ще хвалився:

«Як я високо вродився!»

Тільки листя гарбузове

Поправляло кожне слово:

«Не вродився, а вмостився!

Але що йому слова?

Прошуміли - і нема.

А з горіха добре видко

І город, й грядки сусідки.

На горісі просто рай:

Сухо, зручно, хоч співай!

А під осінь...

Буде сміху гарбузам:

Із високого горіха

Він не зможе злізти сам.

Під горіхом бігли діти,

І спитали: «Хто це там?»

Як зняли його ізвідти,

Похвалився: «Скочив сам!»

РОСА 

Ой краса! Ну й краса! 
Вранці випала роса: 
На деревах, 
На траві, 
Навіть на камінчиках, 
Всі росинки, як живі,—  
В голубих промінчиках. 
Сяють, усміхаються, 
Скрапують, зливаються. 
І радіють на листках, 
І вкривають сріблом 
Дах...

ЛАСИЙ КІТ ІВАШКО
Ласий кіт Івашко
Так зітхає важко.
Впала сіра мишка
У порожню пляшку.

Впала сіра мишка
Аж на саме денце.
Як її дістати?
Це ж бо не відерце!

- Вилізай! Не бійся! -
Кіт просив у миші,-
Я для тебе в мисці
Молока залишу!

Вилізай! Не бійся! -
Кіт благав до ночі.
Тільки вперта мишка
Слухати не хоче.

Чеше круглі вушка,
Хвостиком махає.
А голодний котик
Пляшку обіймає.

І таке надумав
Ласий кіт Івашко:
- Я закину вудку
В цю глибоку пляшку!

Миша - це не риба!
Упіймаю хутко!
І побіг Івашко
Позичати вудку.

А тим часом миші -
Сестри чорноокі -
Кинули ту пляшку
На долівку боком.

Утекла сіренька
До матусі в нірку.
А ласун Івашко
Досі плаче гірко.

- Ой, не плач так гірко,
Котику Івашку,
Подивися, діти
Принесли ковбаску!

ДВА МАЛЕНЬКІ БАРАНЦІ

Два маленькі баранці
Напекли собі млинців:
- Ой! Ой!

Біля столу сіли
І все зразу зїли:
- Гам! Гам!

Два маленькі баранці
Захотіли ще млинців:
- Дай!Дай!

Та вже масла - мало
І муки - не стало:
- Зле! Зле!

Два маленькі баранці
З-за неспечених млинців
Билися рогами:
- Гуп, гуп!
Тупали ногами:
- Туп, туп!

А коли втомилися,
Зразу помирилися:
- Так! Так!

Спритно обтрусилися,
Біля столу всілися
- Ох!Ох!

І листком капусти
Щиро поділилися:
- Хрум! Хрум!

Отакі от молодці
Два маленькі баранці
Отакі!

Я БЕРУ СВОЄ ВІДЕРЦЕ

Я беру своє відерце
І біжу мерщій по воду,
Бо чекають на городі
Помідори й огірки.
 
Цілу ніч вони не спали —
Раннє сонце виглядали.
Хочуть їсти, хочуть пити,
Та не вміють говорити.

Ні очей, ні вух не мають,
Та мене вони впізнають.
їх щоранку напуваю,
Я їм пісеньку співаю.

Помідори червоніють,
Бо подякувать не вміють.
А зелені огірки
Тулять листя до руки.

РАВЛИКИ

Равлик равлика любив -
Щиро в гості запросив.
Той приповз у гості вранці,
І сидить у власній хатці.

Прилетіли два джмелі,
Галасливі, хоч малі.
Над квітками вються,
З равликів сміються:

- Нащо в гості звати,
Як не пригощати?

Равлик-гість сказав джмелям:
- Друга кривдити не дам!
Ми завжди так просто
Ходимо у гості!

Не наїстись, не напитись,
А щоб зайвий раз зустрітись!
Не висить над нами!
Ми не дружим з вами!

Та розгнівані джмелі
Повиймали жала злі
І над равликом летять,
В спинку вжалити хотять.

Тільки равлики малі
Не злякалися джмелів,
Поховали спинки
У свої хатинки.

І сидять собі, сидіть -
Розлучатись не хотять.

ЧЕРЕПАХА - АХА-АХА
Черепаха - аха-аха
У воді сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Свої ніжки мила-ила.

Крокодили-дили-дили
Пропливали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха - аха-аха
На піску сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Свою спинку гріла-іла.

Два удави-ави-ави
Проповзали-али-али,
Черепаху - аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха - аха-аха
У траві сиділа-діла.
Черепаха - аха-аха
Конюшинку їла-іла.

Понад нею гуси-уси
Пролітали-али-али
Черепаху - аху-аху
Налякали-али али.

Черепаха - аха-аха
На камінчик сіла-іла
І від страху-аху-аху
Затремтіла-іла-іла.

Ну а потім-отім-отім
Розпростерла довгі крила
І за хмари-ари-ари
Полетіла-іла-іла.

І маленькі діти знають:
Черепахи не літають.
Та як так багато страху,
Полетить і черепаха!
АХА-аха-аха

ЖУК МАЛИЙ І ВОЛОХАТИЙ 

Казка 

Жук малий і волохатий 
Все життя прожив без  хати. 
Вдень від холоду тремтів, 
А вночі від  страху млів. 
Дощик спинку обливав, 
В душу смутку наганяв. 
І набридло йому жити 
Під дощами і  під вітром. 
Жук малий і  волохатий 
Захотів своєї  хати. 
По стежині  біля ставу  
Проповзав  маленький  равлик. 
А у равлика  вся спинка 
Зручно схована  в хатинку. 
Жук у равлика  спитав: 
«Хто тобі хатинку  дав?»  
Равлик гордо  похвалився: 
«Яз хатинкою вродився!» 
Потім  равлик  засміявся —  
І в хатиночці сховався. 
Жук образився, прибіг 
Аж на наш  низький поріг. 
Зручно в сінях  примостився, 
Нашу хату роздивився. 
А тоді спитав у  брата: 
«Де взялася  ваша хата?»  
Я за брата відказав: 
«Хата? Тато збудував!» 
Жук на мене подивився: 
«Я сиріткою вродився!» 
Потім з нашого порогу 
Жук побіг аж на дорогу. 
По дорозі йшла корова, 
Круторога і  здорова. 
Жук питає про  своє: 
«А у тебе хата є?» 
А корова їсть траву 
Й каже: «В хлівчику живу!» 
Жук подумав:  «Хлів — здоровий, 
Коли там живе корова». 
Жук малий і  волохатий  
Натомився всіх питати. 
Він заліз в  трухлявий пень. 
І сидів там  цілий день. 
Там і нічку  він проспав. 
Що робити —  сам не знав. 
А мурахи бігли  в поле, 
Мед збирали  дикі бджоли, 
І якась мала пташина  
До гнізда несла пір’їну. 
Жук розправив  чорні крила 
І відчув, що має  силу. 
І сказав собі завзято: 
«Я також збудую хату!»  
Підійняв суху травинку, 
І стеблинку-бадилинку  —  
Поскладавши на листок. 
Поволік все  під місток. 
Під містком  жаби кричали, 
І жука не помічали. 
Ну, а він їх не злякався. 
За свою роботу взявся. 
Із глибокої криниці  
Наносив крилом водиці. 
Цілий день не спочивав —  
Будував та будував... 
А під вечір, ніби диво, 
Хатка виросла  красива. 
Жук від щастя  заспівав, 
Потім сів і  задрімав. 
Позліталися джмелі: 
«В хаті вікна  — замалі!» 
Носа висунув  комар: 
«Він забувся  про димар!» 
Обізвалася сорока: 
«Ця хатинка  — кривобока! 
Всіх зацитькала змія: 
«Хата гарна, бо — своя!» 
Йшли мурахи навпростець 
Й похвалили: «Молодець!» 
Але жук того не чув. 
Він — втомився, 
Він — заснув. 
Спав... 
І бачив уві  сні 
Свою хатку  в бур’яні. 
Бачив небо, 
Бачив поле — 
Був щасливий, 
Як ніколи!  

9

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
3
міс.
0
7
дн.
1
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!