Сенсорний розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про властивості предметів і різні явища навколишнього світу.
Пізнання навколишнього світу починається з сприйняття предметів і явищ. Всі інші форми пізнання - запам'ятовування, мислення, уява - будуються на основі образів сприйняття, є результатом їх переробки. Тому нормальний розвиток дитини неможливо без опори на повноцінне сприйняття.
Сприйняття - це безпосереднє, чуттєве відображення дійсності в свідомості, здатність сприймати, розрізняти й засвоювати явища зовнішнього світу.
Сприйняття відбувається при безпосередній участі органів почуттів (очей, вух, чутливих рецепторів шкіри, слизової рота і носа). Але наявність органів почуттів - це лише передумова для сприйняття навколишнього світу. Для повноцінного сенсорного розвитку необхідна тренування органів чуття з самого народження, тільки в цьому випадку у дитини розвивається здатність тонко реагувати на сенсорніподразники різного характеру та інтенсивності.
Існують наступні види сенсорного відчуття: зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові.
Фактори, що впливають на розвиток сприйняття:
• Спадковість.
• Стани органів почуттів.
• Розвитку органів почуттів і сприйняття. Вроджені здібності людини.
Сенсорне виховання служить основою пізнання світу, першим ступенем якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання в значній мірі залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, т. Е. Від того, наскільки абсолютно дитина чує, бачить, відчуває навколишній.
Саме ранній дошкільний вік більшістю дослідників вважається найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про навколишній світ. Видатні зарубіжні вчені та відомі представники вітчизняної дошкільної педагогіки і психології справедливо вважали, що сенсорний розвиток, спрямоване на забезпечення повноцінного інтелектуального розвитку, є однією з основних сторін дошкільного виховання.
Велике значення в сенсорному вихованні має формування у дітей уявлень про сенсорні еталони - загальноприйняті зразки зовнішніх форм предметів (система геометричних форм, шкала величин, міри ваги, спектр кольорів, звуковисотний ряд і т. Д.).
Засвоєння сенсорних еталонів - тривалий і складний процес, не обмежується рамками дошкільного дитинства і має свою передісторію. Засвоїти сенсорний еталон - це зовсім не означає навчитися правильно, називати ту чи іншу властивість об'єкта. Необхідно мати чітке уявлення про різновиди кожного властивості і, головне, вміти користуватися такими уявленнями для аналізу і виділення властивостей різноманітних предметів самих різних ситуаціях. Інакше кажучи, засвоєння сенсорних талонів - це адекватне використання їх в якості, одиниці виміру, при оцінці властивостей предметів.
У кожному віці перед сенсорним вихованням стоять свої завдання, формується певна ланка сенсорної куль тури.
Провідним видом діяльності і основою становлення дитини до 3 років є предметна гра. З дітьми даного віку проводяться ігри-заняття, в яких засвоєння будь-якого матеріалу протікає непомітно для малюків, в практичній діяльності. Отже, головне в тому віці - збагачення чуттєвого досвіду, необхідного для повноцінного сприйняття навколишнього світу, і в першу чергу - поповнення уявлень про властивості предметів: їх кольорі, формі, величині навколишніх предметів, положенні в просторі і т. П.
Дидактичні ігри та заняття дуже важливі для розумового виховання дітей. Під час занять у дитини виробляються якості, необхідні для успішного розумового розвитку; з'являється, здатність зосередиться на тому, що йому показує і говорить дорослий. Спираючись на здатність і схильність маленьких дітей до наслідування, вихователь спонукає їх відтворювати показані дії, сказані слова.
Розвиток зосередженості і здатності до наслідування - необхідна умова засвоєння дітьми відомостей і вмінь. Це одна з важливих задач яка, повинна бути вирішена під час занять, тим більше, що не всі діти в рівній мірі опановують цими якостями.
Викликаючи наслідування своїм діям і словам, вихователь вчить дітей уважно придивлятися, прислухатися, розуміти і в міру своїх можливостей робити те, що від них вимагається.
Привертаючи увагу дітей, спонукаючи їх інтерес, вихователь закладає перші початку в розвитку такого важливого якості, як допитливість. Отримуючи їжу для свого розуму, маленька дитина охоче бере участь у заняттях, чекає їх, радується ім. На заняттях дитина, привчений слухати дорослого, дивитися на те, що йому показують, опановує певними знаками. Він багато дізнається про різні предмети: про їх призначення, про зовнішній вигляд, властивості, таких як форма, колір, величина, вага, якість матеріалу і ін. Розвивається і вдосконалюється його сприйняття.
Особливо добре діти засвоюють відомості про навколишні предмети і явища, коли вони мають можливість не тільки споглядати, а й активно діяти. Тому навчання різної діяльності входить в програму занять. Діти поступово вчаться збирати башточки, складні мисочки, матрьошки і т. П., Зводити нескладні споруди з кубиків, користуватися паличкою, лопаткою, совочком, дерев'яним молоточком. У процесі цієї діяльності у дітей виробляються цілеспрямованість, активність і деяка планомірність дій. Заняття мають значення і для естетичного виховання маленьких дітей. Підбір та оформлення дидактичного матеріалу, іграшок, картинок повинні служити цілям виховання доброго смаку, любові до прекрасного. Зміст деяких занять прямо направлено на виконання завдань художнього виховання: слухання казок, потешек, віршів, музики і т. П. Тому дуже важливо, що музичний і літературний матеріал був справді художнім.
Дуже важливо пам'ятати, що заняття повинні створювати у дітей гарний настрій, викликати радість: дитина радіє тому, що дізнався щось нове, радіє своєму досягненню, вмінню вимовити слово, щось зробити, домогтися результату, радіє першим спільним з іншими дітьми діям і переживань. Ця радість є запорукою успішного розвитку дітей на щаблі раннього віку, і мають велике значення для подальшого виховання.
