Конспекти "Подорож у країну виховання"

Опис документу:
Розширити уявлення учнів про те, що знан¬ня — це найбільший скарб для людини. Сприяти усвідомленню цінності знань у житті людини, розвивати прагнення дітей збагачувати власні та здобувати нові знання. Виховувати любов і пошану до книжки. Про це і не тільки вам повідають години спілкування.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ЗНАНЬ

Мета. Розширити уявлення учнів про те, що знання — це найбільший скарб для людини. Сприяти усвідомленню цінності знань у житті людини, розвивати прагнення дітей збагачувати власні та здобувати нові знання. Виховувати любов і пошану до книжки.

Хід заняття

Учитель. Що ми називаємо знаннями? Звідки вони беруться? Навіщо людині знання? (Учні відповідають на запитання.)

Знання — це досвід, який передається від покоління до покоління або самостійно здобувається протягом життя шляхом пізнання предметів і процесів дійсності.

Сценка «Казковий потяг» яви

Дійові особи

Учні-читці (п'ятнадцять осіб) Мудра Сова Мудрий Ворон

Звірята (учні Лісової школи, п'ять осіб)

Книжки (чотири особи)

Лінь

Учитель. Сьогодні я запрошую вас до уявної подорожі Країною Знань, королівством Казкової школи. Подорожувати будемо потягом. Тож сідаймо, поїхали! (На дошці — зображення потяга з позначеними станціями і зупинками.)

ПЕРША ЗУПИНКА. СТАНЦІЯ «ПОЕТИЧНА»

Наперед виходять учні-читці.

1-й учень

На листочку в календарі, Мов святкове гасло, Перше вересня — вгорі Виписано ясно.


Здрастуй, вересню, Світлий вересню, Руки дай.

Пахне м'ятою, стиглим вересом Рідний край.


3-й учень


Який щасливий день сьогодні, Веселий, радісний, ясний. Це гомінливий і погожий Почавсь навчальний рік новий.


4-й учень


Сміх навкруги розсипає Дружна учнівська сім'я. Нас біля школи стрічає Учителька перша моя.

Засипає осінь слід Кленовим листом. До школи нас запрошує Дзвіночок урочисто.

Торік уперше нас до школи Привели в добрий час. Не забудь цього ніколи — Першу вчительку і клас.

Правда ж, мамо, я великий? Сам взуваю черевики. Зашнуровую шнурочки, Сам вдягаюся в сорочку, Сам лице і руки мию, І не плачу я ніколи,

І0Ж СЬОГОІГВІ -

и учень

6-й учень

7-й учень

йду до ШКОЛИ.

  1. й учень

У дівчаток — банти пишні, Квіти гарні у руках, Губки, наче спілі вишні, Ще й цікавість у очах.

  1. й учень

Хлопчаки усі швиденькі, І рухливі, і меткі. Взимку ще були дрібненькі — Влітку виросли які.

ДРУГА ЗУПИНКА. СТАНЦІЯ «ЛІСОВА ШКОЛА»

Учитель. Директор Лісової школи Мудра Сова та її заступник Мудрий Ворон раді вітати вас у себе в гостях.

Наперед виходять Мудра Сова й Мудрий Ворон. Мудра Сова

Он на заквітчаній галяві, Де дубочки кучеряві, Повсідалися звірята, Дружно вчаться рахувати. Кожен в лісі хоче знать, Скільки буде: три плюс п'ять, Від шести відняти два. Лічить пір'ячко сова, їжачок гриби на спині, Зайчик морквочку в корзині. Для всіх двері відчиня З казки школа лісова.

Мудрий Ворон

Учися, дитино, бо вчитися треба! Учися, голубко, хай розум не спить, Хай серце, і воля, і дух набираються сили, Хай книжка розкрита любові навчить...

Звучить пісня «Чого вчать у школі» (сл. М. Пляцковського, муз. В. Шаїнського) у виконанні звірят.

Вправа «Мозкова атака»

Для чого людині книжки?

Чи можемо ми назвати книжку другом? Чому? Як треба поводитися з книжкою? Чого не моЖна робити з книжкою?

Наперед виходять книжки.

    1. а книжка

Мама Ірочці в книгарні

Книжечки купила гарні.

В них чого тільки немає,

Іра з втіхи аж співає.

День минув — і книги плачуть,

Бо постаріли неначе.

Іра їх як оглядала,

Часто в ротик пальчик клала,

Став папір такий брудний,

Хоч бери його та мий.

    1. а книжка

Книжка скаржилась Мар'яні: — Я у тебе не в пошані. Звідкіля це на мені Плями сині та масні? Подивися, от сторінка: Намальована хатинка, Під хатинкою — маля, І написано: «Це я!»

    1. я книжка

А за дві сторінки далі — Різні звірі небувалі: Сині, жовті та рябі, Що й не снилися тобі.

Люди кажуть: — Ой, чия ти?! Як тепер тебе читати?

скільки ми читали книг, А не бачили таких.

4-а книжка

Я книга — товариш твій, Користуватись мною вмій. Я чиста, гарна і приємна, То ж, друже, будь зі мною чемний. Погані звички забувай, Мене не рви, не ображай. І пальці, прошу, ти не слинь, Коли гортаєш сторінки. Я, друже, твій надійний друг, Та тільки для чистеньких рук.

Учитель. Я думаю, що ми трішечки втомилися від подорожі, тож зробімо невеличку паузу.

Фізкультхвилинка

Раз, два! Всі присіли, Потім вгору підлетіли. Три, чотири! Нахилились, Із струмочка гарно вмились. П'ять, шість! Всі веселі Крутимось на каруселі. Сім, вісім! Діти милі Ніжками затупотіли. Дев'ять, десять! Відпочили І за парти дружно сіли.

Учитель. Тепер ми можемо продовжити нашу подорож. ЧЕТВЕРТА ЗУПИНКА. СТАНЦІЯ «ЛІНОЩІ»

Спереду потяга вискакує Лінь.

Лінь. Ой, як тут гарно! Треба з кимось потоваришувати. Піду пошукаю когось у потязі. (Хоче зайти всередину, та учні її не впускають.)

Учні. Нам лінь зовсім не потрібна!

Учитель. Діти не хочуть лінуватись, а хочуть працювати, вчитись, щоб вирости мужніми, розумними, слухняними, вихованими. А ось послухайте, що трапилося з хлопчиком Вітею, коли на нього напали Лінощі.

  1. й учень

Що робити? Наче тінь, Приросла до мене лінь. Я хотів уроки вчити — Адже в мене стільки справ! А вона шепоче:

  • Вітю, взяв би краше — та поспав...

Суперечок не терплю! Що поробиш? Ліг — та сплю... Вранці — протираю очі: Ех,зарядочку б зробить! Раптом чую — лінь шепоче:

  • Та навіщо це тобі?!

Як тут виберешся з ліжка? Що зробив я? Знову влігся...

А. Костецький

Учитель. Крім того, Лінь сідає на ручки, заважає писати, але наші діти (я впевнена) будуть з нею боротись. Послухайте ще про один випадок.

Наперед виходять учні-читці.

    1. йучень

Норовиста ручка

Що писати треба чисто, Дуже добре знає всяк. Тільки ручка норовиста — Не приборкаю ніяк. Раз у раз її навчаю, Ледь не плачу од відчаю, Бо розмазує чорнило, Аж дивитися немило!

Бо абияк дряпає, наче курка лапою! Бо вилазить за лінійку, Наче місця їй нема... Через те їй ледве трійку Ставить учителька з письма. Ой, та ручка! їй, невірній, Мабуть, всоте говорю: — Знай, що я також настирний, Я тебе таки скорю! Кинеш свій поганий норов, Не ганьбитимеш мене. І мені не буде сором За письмо твоє брудне!

О. Пархоменко

Учитель. Як ви думаєте, чи можемо ми затриматись надовго на цій зупинці? Чому? (Учні висловлюють свої міркування.) Судячи з відповідей, ми вирушаємо далі.

П'ЯТА ЗУПИНКА. СТАНЦІЯ «ВІДГАДАЙ-НО»

Вона приготувала для нас загадки. Вчить читати й рахувати, і писати, і співати Всіх дітей довкола Наша люба... (школа).

Все життя пишу, а читати не вмію.

(Ручка.)

Разом стіл я і стілець, Хто вгадає — молодець.

(Парта.)

Є чарівник у школі в нас, Ану, впізнайте, хто він? Озветься — тиша йде у клас, Озветься ще раз — гомін. Щоб не спізнитись на урок, Нам голос подає ... (дзвінок).

Учитель. Ви молодці. Я дуже вами задоволена! Ми разом подорожували, побачили багато цікавого та корисного. Ви — школярі. Це найголовніша професія, а які професії ви пам'ятаєте?

Учні декламують вірш А. Костецького «Головна професія».

      1. й учень

Спитай у тата чи у мами, Які професії у них. Професій в світі є чимало, Сповна їх вистачить на всіх. Та є одна поміж професій, Якої вчаться всі в житті, Яка для кожного найперша, Якої вчитиметесь ви.

      1. й учень

Учитель, лікар чи геолог, Письменник, слюсар чи шахтар — Всі називають головною Одну професію школяр! Бо всім відомо, що без школи, Без знань, що мусиш там набуть, Не станеш у житті ніколи Тим, ким в дитинстві мрієш буть.

Вправа «Мікрофон»

Учитель пропонує учням закінчити вислів «Той, хто хоче багато вміти і багато знати, ...», відповівши за запитання. Запитання:

...учить всі уроки чи деякі вважає неважливими? ...читає тільки підручники чи багато інших книжок? ...просить купити енциклопедію, а сам її не читає?

Учитель. Ми наблизились до останньої зупинки.

Шоста зупинка. Станція «Наукова».

Учні читають вірш, як гасла, по рядках.

Раз, два, запам'ятай: До школи вчасно прибігай. Три, чотири, треба знати: Майна шкільного не псувати,

Товаришам допомагати, «Добрий день» чемно казати, Гарно вчитися усім, Бо школа — це наш другий дім. Які є джерела знань? Як ви можете набувати знання? Де ви можете здобувати знання? Хто вам може допомогти набувати знання? Як ви думаєте, для чого вам потрібно ходити до школи? (Учні відповідають на запитання.)

      1. й учень

В школу ходим недарма: Вчення — світ, невчення — тьма. Ми прийшли знання здобути, Хочем грамотними бути. Бо знання нам необхідні, Дуже, дуже всім потрібні. Ну, а книжка нас навчить, Як на світі треба жить. Йти до школи не боюся, Як не вмію, то навчуся. В школі вчитель допоможе — Він усе на світі може!

      1. й -учень

Обіцяємо не лінитись, Добросовісно трудитись. Педагогів поважати І оцінки гарні мати. Книги й зошити любити, Берегти, а не губити. Акуратним завжди бути, Щоб нічого не забути. Будем вчитися сумлінно І поводитись відмінно, Щоб батьки могли радіти, Що такі в них гарні діти!

Учитель. Наше свято завершується. Ви вже багато вмієте і знаєте, та ще багато чого хотіли б навчитися. Це добре, адже знання, збагачують людину і відкривають для неї великі можливості. Я бажаю вам здоров'я, натхнення, творчості, наснаги, успіхів у навчанні.

РОЗМОВА ПРО КНИГУ

Мета. Прищеплювати любов до читання. Виховувати пошану до книжки.

Хід заняття

Учитель пропонує відгадати загадку

Дуже я потрібна всім: І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу.

(Книга.)

Учитель. Дорогі діти, хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких так багато барвистих малюнків, гарних розповідей. Розкриєш першу-ліпшу сторінку — опинишся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі та кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки чи просто твої однолітки.

Ростуть там велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Відважні герої б'ються там за правду з лютим ворогом. Але ж не завжди була книга.

Учитель оповідає історію книги

У прадавні часи книжок не існувало, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших письмових творів були камені, стіни печер. Згодом люди почали писати на мокрій глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Але такі «книги» були незручними та важкими.

З часом прийшла майстерність виготовляти зручні та легкі книги з телячої чи козячої шкіри. Але вони були дуже дорогими. На виготовлення одного примірника були потрібні шкури цілої череди телят. Також люди шукали недорогий матеріал, з якого можна було б робити дешеві та прості у користуванні книги. І таки знайшли. Це був папірус — болотяна рослина, густих заростей якої було багато вздовж африканських річок. Відтоді з'явилися книги, що виглядали, як сувої з папірусу. Писати на них було зручно, але за кілька років папірус пересихав і руйнувався.

У давнину в Україні писали на корі берези. Кору ділили на тоненькі смужки-пластини й висушували, щоб вони стали білими. Те, що було написано на таких смужках, називали берестяною грамотою. А папір, на якому ми пишемо нині, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Сучасний папір виготовляють із деревини. З давніх давен книги переписували від руки. А це був досить важкий і тривалий процес — адже одну книгу доводилося переписувати іноді кілька років. Минуло ще багато часу, поки з'явилися друковані книжки.

Першу друковану книжку в Україні було видано 1574 року Іваном Федоровим. Називалася вона «Апостол». У наші часи книги друкують у книжкових видавництвах.

Учитель пропонує дітям прослухати народні вислови та пояснити їхній зміст.

Народна мудрість каже:

Книга вчить, як на світі жити. Книга — джерело життя. З книгою жити — з добром дружити. Книга мала, та серцю люба. У Книги — ключ до знань.

Золото добувають із землі, а знання — з книжок. ^ Хліб наснажує тіло, книга — розум. ^ Розум без книги — що птах без крил. У 3 книгою подружишся — розуму наберешся. ^ Книги читати — усе знати.

Книга для розуму — що теплий дощик для посіву. ^ ОдНа книга тисячі людей навчає. ^ Книга для дітей — що волога для полів. Книгу читають не очима, а розумом. Книга корисна, коли її читають. ^ Без хліба легше прожити, аніж без книги. ^ Книга — світ, книга — серцю привіт. ^ Дім без книги — день без сонця.

Хороша книга яскравіша за зірку. Книгу читай — розуму набирай. Знання — сонце, книга — вікно. ^ У домі без книги, як без вікон, темно. ^ Книга подібна воді — дорогу проб'є усюди. Молодому книга — крила, старому — кийок. Книгу прочитав — на крилах політав. ^ Грамоти вчиться — завтра знадобиться. Мудрим ніхто не вродився, а навчився. Хто вчиться змолоду, не знає на старість голоду. У Грамотний — видющий і на все тямущий.

Ученому — світ, а невченому — тьма. ^ Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. ^ Знайко біжить, а незнайко лежить. Книга — твій друг, без неї, як без рук. У Землі супутник — Місяць, у людини — книга. ^ Книга добру навчить, від дурного відверне. Хороша книга — свято. Весела книжка — твоя радість. День без книги — що обід без хліба. Книга — дзеркало життя. ^ 3 книгою жити — з добром дружити. ^ Кому книга — розвага, а кому — навчання. ^ Нема розумного сусіда — з книгою поговори.

Одна мудра книга краща від найбільшого багатства. ^ «Книга — це сад, що вміщується в кишеню».

Про книгу висловлювались і видатні люди: «Люди перестають мислити, коли перестають читати» ІД- Дідро).

«Книги — діти розуму» (Дж. Свіфт).

«Книжки — кораблі думки, що мандрують хвилями часу» (Френсіс Бекон).

«Завдання книг — полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його» (Я. Корчак).

«Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення» (В. Су- хомлинський).

«Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною» (В. Сухомлинський).

«Дім, в якому немає книг, подібний до тіла, позбутого душі» (Цицерон).

«...Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги» (Т. Г. Шевченко).

«Бібліотеки — це скарбниці всіх багатств людського духу» (Г. Лейбніц).

«Читайте! Нехай у вашому житті не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б сторінки з нової книги» (К. Паустовський).

Учні намагаються відгадати загадки, запропоновані вчителем.

Білі поля, гарні орачі.

Хочеш розумним бути —

Бери та вчи.

(Книга.)

Що мовчить, а розуму вчить?

(Книга.)

Язика не має, а всіх грамоті навчає.

(Книга.)

Учитель. Де можна побачити велику кількість різноманітних книг? Хто із вас відвідує бібліотеку? Чому ви туди записалися? (Учні відповідають на питання.)

Дійсно, книга корисна, коли її читають. Книга — ключ до знань. І для того, щоб багато знати, треба багато читати, відвідувати бібліотеку.

Сценка «Розмова про бібліотеку»

Дійові особи

Марійка Ніна О л я

Марійка. Добрий день, друзі! Я йду до бібліотеки. Там багато цікавих книжок і журналів. Я навіть віршик про бібліотеку вивчила. Хочете послухати?

Тут книжки розумні спокійно живуть У тихій, величній світлиці, А двері широкі відкрито ведуть До знань золотої скарбниці.

З'являється Ніна. Вона щось бурчить.

Марійка. Здрастуй, Ніно.

Ніна (сердито). Здрастуй.

Марійка. Ти чого така сердита?

Ніна. Та ніхто не хоче зі мною дружити. Кажуть, що я — незнайко.

Марійка. Знаєш, я йду до бібліотеки. Давай підемо разом.

Ніна (перепитує). Куди, куди?

Марійка. До бібліотеки.

З'являється Оля.

О ля. Добрий день! Куди ви йдете?

Марійка. До бібліотеки. Ходімо з нами!

Оля. Із задоволенням. Там багато цікавих книжок і журналів.

Марійка. Ніно! А що ти знаєш про бібліотеку?

Ніна. У бібліотеці... Бібліотека це... бібліотека... (Зніяковіло замовкає.)

Оля. Що ти робиш, коли (замислюється), наприклад, ти взяла у бібліотеці книгу, а твоя молодша сестричка вирвала з неї сторінки? А коли ти пообіцяла бібліотекареві принести книжку сьогодні, а ще не встигла її прочитати?

Марійка. Ну що ж, доведеться попросити допомоги у друзів. Може, хто з вас, діти, відповість на ці запитання, а Ніна послухає? (Діти відповідають.)

Оля. Правильно, ви знаєте, що треба дотримувати свого слова — здавати до бібліотеки книжки саме тоді, коли обіцяв.

Марійка. Якщо не встиг здати книгу вчасно, треба вибачитись перед бібліотекарем.

О ля. Слід пам'ятати про те, що бібліотека любить тишу, тут не можна смітити.

Ніна. Зрозуміла. Я тепер теж стану відвідувати бібліотеку. Не буду гуляти цілими днями, а читатиму книжки і все-все знатиму.

Марійка. Заговорилася я тут із вами. Мені вже треба поспішати до бібліотеки.

0 л я і Н і н а. І ми з тобою. До побачення, друзі!

Учитель. Шануйте, бережіть, любіть книжки! І тоді весь розум, мудрість і людська доброта переходитимуть до вас через книги. Читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги!

ЛЮБИ і ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Мета. Розказати дітям про походження назв деяких географічних об'єктів в Україні. Виховувати інтерес до вивчення історії своєї держави.

Хід заняття

Вправа «Мікрофон»

Учні висловлюють свої думки щодо питання: «Звідки походить назва нашої країни?»

Учитель підсумовує сказане учнями і розповідає легенду; «Як тільки Господь наш поселив на Землі людей, вони відразу почали просити у Бога для себе зручні та вигідні місця для проживання. Не квапились тільки українці. Вони безтурботно мандрували землею, оглядали красоти світу і нікому не заважали. Якось озирнулись і побачили, що всюди снують люди, обживають зайняті місця. Тоді пішли й вони до Господа, тихенько стали за порогом і чекали. Творець у той час саме був чимось дуже зайнятий, а озирнувшись, здивувався:

  • А чого вам треба?

  • Та землі-матері своєї хочемо, Боже.

  • Буде вам земля. Ідіть та й осідайте он на тому клаптику між морями,— показав пальцем униз.

  • Та там же іспанці, Боже!

  • Добре, то біля них селіться!

  • Не згодні, Господи, там же французи, а далі німці, і ще інших народів багато.

  • Гаразд,— сказав Господь,— віддам я вам он той куточок понад Дніпром, що залишив собі на земний рай. Але то незвичайний куточок — раїна. Земля там пахне медом, вода — як молоко, а з неба в душу людей ллється пісня. На той куточок будуть зазіхати нечестивці, тому його треба постійно боронити. Як будете відважними лицарями, то на тій землі станете і вояками, і оріями, і господарями, а як ні — то рабами нечестивців.

З того часу обробляють орії землю, а зброєю захищають її від усіляких ворогів. А назвали вони свій райський куточок Україною.»

Розповідь учителя

Звідки пішла назва нашої країни

Слово «Україна» як назва території вживалося ще з давнини. Уперше воно з'явилося 1187 році у Київському літописі за ■ Іпатіївським списком. Оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, літописець зазначав, що «плакашеся по немь вси переяславци», «о нем же Украйна много постона». Ще декілька літописів, зокрема Галицько-Волинський, у XII—ХНІ ст. засвідчували швидке і повсюдне поширення цієї назви в землях Київської Русі. Пізніше, у XIV—XV ст., слово «Україна» почало вживатися для позначення земель у верхів'ях річок Сейм, Трубіж, Сула, Осло (зараз Псел), тобто території давньої Сіверщини і Переяславщини. Потім ця назва поширилася на Нижню Наддніпрянщину, Брацлавщину, Поділля, Полісся, Покуття, Люблянщину, Перемишлянщину, Холмщину та Закарпаття.

З XIV ст. термін «Україна» вживався у значенні «країни, заселеної українцями». Дещо пізніше він співіснував із назвою «Малоросія», яка утвердилася після входження українських земель до складу Московської держави.

Що ж до походження самого слова «Україна», то тут існує безліч версій. Суперечки навколо нього ведуться дослідниками вже декілька століть. Не вщухають вони й досі. Частина істориків виводила його від слова край — «кінець», що означає «окраїна», «погранична або межівна земля». Ця версія є однією з найдавніших, її існування засвідчує польська історіографія XVII ст. Вона підтримується багатьма російськими істориками, які виходять з факту приєднання українських земель до Російської імперії, відносно якої вони дійсно займали периферійне, тобто окраїнне положення. Але, як ми вже бачили, слово «Україна» з'явилося задовго до об'єднання українців з Росією і означало назву певної самостійної території.

Такою ж безпідставною слід вважати й іншу гіпотезу, за якою слово «Україна» нібито походить від дієслова «украяти», тобто «відрізати», і означає «шматок землі, украяний від цілого». Ця версія не знайшла особливої підтримки серед фахівців, оскільки мала штучний характер і не відповідала історичним подіям.

Ще менше прихильників у тих дослідників, які виводять слово «Україна» з назви слов'янського племені «укрів», що, за деякими джерелами, існувало в VI ст. поблизу нинішнього німецького міста Любека.

Переважна частина істориків дотримується думки, що поняття «Україна» походить із праслов'янської мови від сполучення слова «країна» з прийменниками «у» або «в». Саме в значенні «країни», «рідного краю» ця назва вживалася не тільки в історичних документах, але й у народних думах і піснях, у творчості українських поетів і письменників. «Світе тихий, краю милий, моя Україна!» — так звертався до рідної країни Т. Г. Шевченко. Перші письмові згадки щодо території, де нині розташована наша держава, зустрічаються у праці давньогрецького історика Геродота (V ст. до н. е.).

Він описав природні умови півдня України. Такі ж описи є і в працях давньогрецького вченого Птолемея (II ст. до н. е.). А перше зібрання карт України склав і видав у 1650 році французький інженер Гійом Боплан. До нього увійшли генеральна Карта країни та сім ретельно виконаних карт окремих українських земель.

Розповідь учителя про походження назв деяких -

географічних об'єктів в Україні

Дуже багато в Україні великих і маленьких куточків, які таять у собі багато цікавого. У нижній течії Дунаю розташоване одне з унікальних міст України — Вилкове. Його називають українською Венецією, оскільки вулицями-каналами цього міста можна пересуватися човнами. У цій же місцевості, на Одещині, серед 26 озер знаходиться найбільше озеро в Україні — Ялпуг.

Ще одне чудове озеро — Синевир — сховалося в Карпатських горах, на висоті 989 м над рівнем моря. Чиста вода, цілюще гірське повітря перетворили його на улюблене місце туризму й відпочинку. Ще одна назва — «озеро Синяк». На півночі Волині, в Поліссі, знаходяться Шацькі озера. Найбільше й найкрасивіше з них — Світязь.

Ще одне невеличке озеро на території Волинської області, поблизу давнього Оконська, вирізняється серед інших надзвичайно прозорою водою. Його називають криницею і волинським дивом. Про волинське диво природи ходить багато легенд, одна з яких розповідає про те, що колись тут відпочивав і пив воду Б. Хмельницький. Нині встановлено, що озеро карстового походження. Підземні води вириваються з-під його дна у вигляді своєрідних гейзерів. Щосекунди вони виштовхують на поверхню близько 200 л приємної на смак води. Озеро ніколи не замерзає. Температура води в ньому протягом року не змінюється і становить 9 °С вище нуля. У великі морози над водоймою клубочиться пара.

Чимало на Україні цікавих печер і скель. У південно-східній частині Подільської височини є невисокі вапнякові пасма, що мають мальовничі вершини. Це залишки давнього тропічного Сарматського моря. Колись тут плескалися хвилі. Але під час утворення Карпатських гір море відступило, а з решток його органічного світу утворилися величезні прибережні коралові рифи. Вони звуться товтрами. У товтровому кряжі утворилося чимало дивовижних печер: Довбушева — біля міста Збараж, Кармелюко- ва — поблизу Кам'янця-Подільського та ін. Вони охороняються як пам'ятки природи.

На межі Хмельницької та Чернівецької областей на лівому березі Дністра височать вапнякові скелі заввишки 20—ЗО м, які називають стовпами. Поміж них утворився дивовижний масив у вигляді кам'яної голови велетня, що сягає 16 м у висоту. За легендою, в цьому місці берег Дністра був розколотий нелюдською силою богатиря, який бився з завойовниками-кочівниками доти, аж доки не скам'янів. Місцеві жителі впевнені, що саме цей витвір природи був оспіваний О. С. Пушкіним у поемі «Руслан і Людмила». Про існування кам'яної голови поет дізнався під час перебування в засланні у Бессарабії і досить детально виклав у своєму описі її характерні риси.'

Учитель робить підсумок. Кожна країна, море, село, річка мають свої історичні імена. Дізнатися про історію географічних назв можна за допомогою довідкової літератури.

Уявна подорож по містах України

Учитель. Україна поділена на невеликі райони, які називаються областями. Україна складається з 24 областей, кожна з яких має свою столицю. Це великі і маленькі міста, багато з яких дуже красиві. Кожне з них має свої традиції, звичаї, свою історію і назву.

А які ви знаєте міста України?

Робота в парах

Учні записують назви міст України впродовж 1 хв.

Гра «Перевертиш!»

Учитель. Кожне місто має свою таємницю. Це таємниця виникнення міста, його назви. Тож для того, щоб міста відкрили нам свої таємниці, до нас у гості завітав козак Харитон. А приїхав він із далекого міста Харкова. Справа в тому, що козака Ха~ ритона в народі звали «Харка». Ось саме на ім'я Харки названо місто Харків. Але поки козак скакав на своєму коні, всі букви в назвах міст переплутались. Чи зможемо їх прочитати?

ЇИКВ ЬВЛІВ РИВКИЙ ІРГ АПРЖИ ОДІНПРПОВСТРСЬК. [Київ, Львів, Кривий Ріг, Париж, Дніпропетровськ.)

А не помітили ви тут чогось надзвичайного? (Париж — зайве.)


22

23

Розповідь учителя про походження назв українських міст

Київ — це старовинне, але вічно молоде місто. Воно розташоване на берегах великого і могутнього Дніпра. Це місто красиве в різні пори року. Але особливо чудове воно весною. Коли запалюють свої свічки каштани, наша столиця прикрашається, наче наречена на весілля. Багато жорстокого зазнав Київ. Його намагалися завоювати і монголи, і хазари, і поляки, і німці. Але вистоював Київ, знову піднімав із руїн позолочені башти церков і красувався на заздрість усім його ворогам.

Сьогодні у Києві понад 2400 вулиць, а головна вулиця — Хрещатик.

Чому ж місто названо Києвом? Існує багато легенд, але най- відоміша з них про те, що Київ був заснований легендарним східнослов'янським вождем Києм, а також його братами Щеком і Хорівом та їхньою сестрою Либідь у кінці V ст. до н. е.

Дніпропетровськ — велике і красиве місто. Воно, як і Київ, розмістилося на берегах Дніпра. Через Дніпро перекинуто багато чудових мостів. Посеред Дніпра є острів. Там побудовано пам'ятник Тарасу Шевченку. У місті є металургійний завод. Біля театру опери і балету побудовано чудовий фонтан, який увечері світиться різними кольорами.

Кривий Ріг — найбільше місто в області після Дніпропетровська. Проживає у ньому близько 700 тис. мешканців. А чому так називається місто?

Не було на цьому місці колись ані великих будинків, ані багатолюдних вулиць. Навкруги простягався дикий степ. Дуже красиве місце було на злитті двох річок, Інгульця і Саксаганя. Шуміли там високі дерева, надійно ховаючи запорозьких козаків від татар. Серед них був і козак Іван Ріг.

Ось таку склали про нього легенду.

Знали Рогову відвагу Всі до одного на Січі — Він не раз водив ватагу І дивився смерті в вічі. Козака минула куля, Бо сміявся він над нею, Та одна все ж не минула — У стегно вп'ялась змією.

Клали Рогові на рану Деревій — цілюще зілля, Тільки, видно, вже Івану Більш не бачити привілля. Не ставати більше Рогу Під козацькеє знамено, Не вставляти більше ногу, В позолочене стремено. Прощавай, безмежний простір, Січ дніпровська — рідна мати, Бо тепер не шаблю — костур Буде Ріг в руках тримати. Розпрощався і поїхав По батуринській дорозі, Та не скоком вже, а тихо, І не верхи, а на возі, їхав він і день, і нічку, А на ранок зупинився, Зняв пожитки біля річки І назавжди оселився... Знали люди подорожні Дім його п'ятивіконний, Тут спочити добре можна, Напоїть з криниці коней. Можна спрагу вгамувати, А хто хоче, випить чарку, Можна пісню заспівати, Щоб чортам зробилось жарко... З часом в ці краї багаті Надійшло людей чимало, Разом жити-поживати Біля Рога вони стали. Не забули й про Івана, Що сюди проклав дорогу. В назві селища — пошана Козаку Кривому Рогу.

Такою була історія. А зараз на місці старої хати розкинулося чудове місто.

Старовинне місто Львів, Тиха річка Полтава Хвиль блакитних повна, А по горах — все дерева. Там наш князь Данило Місто звів на диво По імені сина Лева...

Так говорить легенда про назву міста. Старі літописи повідомляють, що місто Львів у 1256 році заснував князь Данило Галицький. Проте львів'яни про походження свого міста люблять розповідати романтичну легенду.

У давні часи на місці теперішнього Львова, біля високих гір тулилися маленькі села. Гори були вкриті великими лісами, у яких селяни ховалися від набігів ворогів. Але одного дня відвернувся від них успіх, стали пропадати люди. З'ясувалося, що краде їх цар звірів — лев. Він нападає на тих, хто насмілюється поодинці ходити лісом, і з'їдає у своїй печері. Перелякалися селяни та й стали міркувати, як би їм уполювати звіра.

Одного дня в корчмі з'явився хоробрий лицар, який пообіцяв убити хижака. Він попросив скути йому лати і меч такої міцності, щоб жодна сила не змогла зламати або зігнути їх.

День і ніч працювали сільські ковалі, але безуспішно. Здавалося, що доля нещасливої місцевості вирішена наперед.

Про цю біду дізнався мандрівник, який зайшов підкріпитися в корчму біля кузні. Він сказав, що знає, як перемогти звіра. Хай усі юні дівчата вколють голками мізинець і крапнуть по дві-три краплі крові в загальний чан, куди потрібно буде занурити зброю і лати.

Так і зробили селяни. Вийшов лицар на бій зі звіром. І нічого не змогли зробити левові ікла і кігті із зачарованою зброєю. Відрубав чарівним мечем лицар голову лютому і кровожерливому левові, а потім насадив її на меч і показав людям:

— Ви вільні!

З того часу і прозвали гору, де сталася ця історія, горою Лева, а місто, що виросло під горою, назвали Львів.

Сьогодні Львів — одне з найкращих міст Європи. Старовинна площа Львова — Ринок. На всю Україну відомий Львівський театр опери і балету. Багато українських письменників і артистів пов'язали своє життя зі Львовом. Серед них були Леся Українка, Ярослав Галан і Соломія Крушельницька. У центрі міста стоїть пам'ятник великому українському письменнику — Івану Франку.

Чернігів за легендою одержав назву від князя Чорного і ни Чорної, які героїчно загинули в битві з хозарами, але не далися до рук ворогів.

Місто Суми назване так начебто першими поселенцями- козаками, які знайшли тут торбини (сумки). Сумкою називається і річка, на якій стоять Суми.

Назва Житомира пов'язана з ім'ям одного із дружинників київських князів Аскольда і Діра. Після загибелі князів Житомир залишив Київ та оселився зі своїми воїнами в лісах на захід від нього.

Дрогобич за народними переказами називався раніше просто Бич. Під час монголо-татарської навали місто було спалене ворогом. Згодом поблизу згарища було засновано другий Бич. Трохи змінена назва «другий Бич» збереглася й досі.

А ось Мукачеве за легендою виникло біля старовинного замка, збудованого на високому горбі. Ціною нелюдських зусиль, у великих муках люди носили на собі важке каміння на гору.

Ім'я Полтави пов'язане з назвою річки Олтави (так раніше називалася Ворскла).

Назва Вінниці походить або від річки Віннички, або ж від старослов'янського слова — «віно» (придане, посаг, дарована земля). З історії відомо, що Вінниця була придбана князями Коріа- товичами.

ДОБРЕ І ПОГАНО

Мета. Поглибити вивчені правила культурної поведінки. Хід заняття

Гра «Краще за всіх»

Діти встають у круг і під музику виконують різні команди вчителя (наприклад, потанцювати, зобразити тварину, зробити гімнастичну вправу, посміхнутися та ін.). Той, хто краще за всіх виконає те або інше завдання, одержує красиву намистину (камінчик) досконалості. Можна запропонувати дітям виконати смішні завдання. Наприклад: хто довше простоїть на одній нозі, махаючи руками; у кого найдовший язик. Перемагає той, хто збере більше за всіх намистин досконалості.

У кінці гри обговоріть із дітьми те, що людина повинна старатися щосили, аби добитися досконалості в якій-небудь справі.

Бесіда «Удосконалюй себе»

Учитель пропонує класу питання.

—Чи повинна людина удосконалювати свій характер? Чому? —Що ще, окрім характеру, може удосконалювати людина? (Знання, уміння, майстерність.)

—Якими рисами характеру повинна володіти людина, щоб досягати досконалості?

—Про яку людину говорять, що вона — сама досконалість? —Хто може допомогти людині удосконалюватися? —Хто допомагає вам удосконалюватися?

Вправа «Глечик з водою» і

Учням пропонується уявити себе глечиком, повільно нахилити голову, ніби виливаючи брудну воду разом із негативними емоціями, які були у кожного, щоб знову наповнити глечик чистою водою, а свої душі — лише чимось добрим.

Творче завдання «Великодушний вчинок»

Подумайте, які із запропонованих вчинків можна назвати великодушними, а які — ні:

  • Ви завжди ділитеся із своїм другом усім смачним, що у вас є.

  • Ви заблукали в лісі і віддали останній шматок хліба своєму другові, хоча ви обидва були дуже голодні.

  • Мати купила дочці цукерок, а дорогою додому зустріла убогу дитину і також пригостила її цукерками.

  • Мати довго збирала гроші на подарунок для своєї дочки, але віддала їх усі убогій дитині, яку зустріла біля воріт дому.

  • Вранці дорогою до школи ви прибираєте з дитячого майданчика осколки та сміття, щоб малюки не порізалися і не забруднилися.

  • Ви організували суботник і зібрали дітей зі всього будинку,

щоб прибрати дитячий майданчик.

  • Ви завжди вчасно годуєте свого собаку.

  • Ви завжди годуєте бездомних собак і кішок у дворі і навіть

можете віддати їм свій сніданок.

Учитель проводить бесіду, пропонуючи питання.

  • Про яку людину говорять, що у неї великодушне серце?

  • Як ви думаєте, чи здатні ви на великодушний вчинок?

  • У чому виявляється великодушність ваших близьких по відношенню до вас?

Розповідь учителя

Мати Тереза була черницею, що присвятила своє життя турбуванню про бідних і вмираючих. Вона прославилася перш за все тим, що опікала безпритульних дітей у Калькутті, Індія.

Агнес Тонджа Бояджіу народилася в 1910 р. в Скоп'є, Македонія. У 12 років стала черницею і одержала ім'я Тереза. У 1928 р. вона відправилася до Індії і стала працювати учителькою в жіночому монастирі Калькутти. Але через декілька років у неї виникло відчуття, що Бог підготував для неї іншу долю: допомагати найбіднішим жителям міста. У 1948 р. вона попросила дозволу Римсько-католицької церкви покинути монастир і через два роки одержала його.

На той час Тереза вивчила основи догляду за хворими і з декількома рупіями в кишені переселилася до калькуттських хру- щоб. Там вона знайшла п'ять безпритульних дітей і поселила їх у будинку друга. Поступово число її підопічних росло, учениці і наставниці з монастиря приходили допомагати Терезі. У 1950 р. церква дозволила їй заснувати орден місіонерів милосердя. Вона відкрила будинок для вмираючих у Калькутті, а також колонію прокажених Шанти-нагар («Місто миру»).

Мати Тереза відкрила більше 60 шкіл, сирітських притулків і будинків для вмираючих по всьому світу. І всі ці установи існували завдяки грошовим пожертвам та іншій допомозі.

У 1963 р. уряд Індії удостоїв її звання Падмашрі («Господь Лотоса») за служіння індійському народу. У 1979 р. мати Тереза одержала Нобелівську премію миру, яку прийняла, щоб допомогти потребуючим. Вона продовжувала піклуватися про хворих і вмираючих аж до своєї смерті в 1997 р., коли їй виповнилося 87 років.

Творче завдання «Потрібна допомога»

Педагог розказує про яку-небудь хвору дитину, будинок інвалідів, покинутих тварин та ін. Діти по групах розроблюють план, щоб виразити своє співчуття тим, хто потребує допомоги (наприклад, написати лист, відправити іграшки, речі, гроші, відвідати людину та ін.).

Учитель продовжує розмірковування.

Чим зміряти людяність? Справжня людина, сильна і добра, ніколи не стане кривдити тих, хто їй довірився, хто слабший за неї. Недаремно дитинство більшості злочинців відзначено жорстокістю по відношенню до собак, кішок, жаб, вужів і комах. Тож людяність починається з доброго ставлення до природи й братів наших менших. Адже ми теж частина природи і відповідальні за все, що робимо з нею!

Учитель проводить бесіду за такими питаннями та завданнями:

.—Чи правда, що з тих, хто в дитинстві знущається над тваринами, може вийти хороший кат? Свою відповідь поясни.

—Як ви розумієте слово «милосердя»? Чи є у цього слова синоніми? (Співчуття.)

—Розкажіть, кому з ваших знайомих необхідне милосердя і співчуття.

—Розкажіть про які-небудь випадки зі свого життя, коли ви проявили співчуття, або коли співчуття проявили по відношенню до вас.

—Що ви відчуваєте, коли до вас проявляють співчуття?

—Як ви думаєте, якою повинна бути людина, щоб вчасно прийти на допомогу: сказати чи зробити щось добре у слушний момент? (Людина повинна бути уважною, повинна вміти зрозуміти і вислухати іншого.)

Вправа «Чарівний ліхтарик» ;

Учитель. Щоб побачити в людині щось хороше, потрібно дуже постаратись. Якщо ми помічаємо в іншій людині лише погане (а саме воно потрапляє на очі), то накопичуємо ті ж самі якості в собі. Коли ж ми помічаємо чиїсь переваги, то також наповнюємося ними. У мене є чарівний ліхтарик. Вмикаючи його, ми бачимо в інших лише позитивні якості. Посвітимо на кого-небудь з дітей і назвемо лише ті якості, які гідні поваги.

Зачитується оповідка Бруно Ферреро «Розрада» зі збірки «Сорок казок у пустелі»:

Одна дівчинка повернулася від сусідки, у котрої щойно померла восьмирічна донька.

  • Чому ти ходила до неї? — питає батько.

  • Щоб її розрадити,— відповіла дівчинка.

  • А як ти, така мала, могла її розрадити?

  • Я обняла її, вона взяла мене на коліна, і я... плакала з нею.

Якщо хтось поруч тебе страждає, плач разом із ним. Якщо хтось радіє, радій разом із ним. Любов дивиться й бачить, чує і вислуховує.

Любити — це брати участь усім своїм єством у радості чи горі ближнього. Той, хто любить, відкриває в собі безмежні можливості розради і співчуття.

Вправа «Обери позицію»

На дошці дві таблички: «Так», «Ні».

Учитель. Бути позитивним — ой як непросто! Подивіться інсценізацію оповідання В. Сухомлинського «А серце тобі нічого не наказало?» і допоможіть героєві вибрати правильну позицію. Ті, хто підтримає Андрійка, стануть до таблички «Так». Хто вважає, що потрібно вчинити по-іншому — до таблички «Ні». Поясніть свій вибір.

Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книжки і сів за стіл. Чекає обіду.

  • А тата відвезли до лікарні,— каже мати.— Занедужав батько.

Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був

незворушний, спокійний. Мати широко розплющеними очима Дивилася на Андрійка.

  • А нам завтра до лісу йти,— каже Андрійко.— Завтра ж неділя... Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій годині ранку.

  • Ну й куди ж ти підеш завтра?

  • До лісу... Як наказала учителька.

  • А серце тобі нічого не наказало? — спитала мати.

Тести «Хвилинка роздумів»

Учитель. Чи хотіли б ви знати, чи виховані ви діти? Для цього досить дати відповіді на запитання тесту. Якщо відповідь «так», поставте плюс, якщо «ні» — мінус.

    1. Якщо виникає необхідність затриматися у школі, на прогулянці чи раптово піти з дому, чи повідомляєш ти про це рідних (запискою, по телефону, через знайомих)?

    2. Чи бувають випадки, коли батьки займаються генеральним прибиранням, а ти йдеш на вулицю гратися, залишивши в кімнаті безлад?

    3. Чи піклуєшся ти про те, щоб твої речі (іграшки, одяг, шкільне приладдя) лежали на своїх місцях?

    4. Чи можеш ти назвати дні народження членів своєї родини?

    5. Те, що тобі необхідно купити (м'яч, ляльку, джинси або кросівки), ти напевне знаєш добре. А чй відомо тобі, які речі терміново потрібно матері чи батькові? Коли вони збираються їх придбати?

    6. Чи буває так, що крім маминого чи татового доручення, ти виконуєш яку-небудь роботу за власною ініціативою? Наприклад, тебе просили підмести підлогу в коридорі, а ти, окрім цього, привів до ладу все взуття.

    7. Батьки пригощають тебе бананами, тістечком, шоколадкою. Ти завжди дбаєш, щоб смачненьке дісталось дорослим?

    8. У батьків вільний вечір. Вони збираються в гості чи кіно. Чи демонструєш ти своє небажання залишитись вдома (просиш їх, щоб не йшли, вимагаєш узяти з собою, говориш, що тобі страшно, або мовчки сидиш із незадоволеним обличчям)?

    9. У вашому домі — дорослі гості. Чи доводилось рідним говорити тобі, що потрібно займатись якоюсь тихою справою, не заважати дорослим, не втручатись у їхню розмову?

10. Чи соромишся ти подати мамі чи сестрі пальто або допомогти вийти з транспорту? Ключ до тесту:

      1. — так;

      2. — ні;

      3. — так;

      4. — так;

      5. — так;

      6. — так;

      7. — так;

      1. Учитель. Усього 10 запитань. Якщо ти правильно відповів на них, то можеш вважати себе вихованою дитиною. Якщо ж дещо в твоїх відповідях не збігається з ключем тесту, не засмучуйся, справу можна виправити: будь уважнішим до своїх близьких.

      2. Гра «Закінчити речення»

      3. Щедро ллє проміння сонце ■ У твоє й моє... (віконце).

      4. В світ прийшли ми: я і ти — Для любові й... (доброти).

      5. Будь привітним і прихильним, Добрим, лагідним і... (сильним).

      6. Вчись завжди допомагати І людині... (співчувати).

      7. В дружбі щоб всі виростали Й дружбу людям... (дарували).

      8. І в душі завжди несли Теплий промінь... (доброти).

      9. Гра «Правда навпаки»

      10. Учитель. Потрібно розшифрувати перевернуті навпаки народні приказки та прислів'я про дружбу. ^ Вороги забуваються у радості. (Друзі пізнаються у біді.) ^ Новий ворог гірший за двох старих. (Старий друг кращий за двох нових.)

      11. Не скажу тобі, хто мій ворог,— ти не скажеш, хто я. (Скажи мені, хто твій друг,— я скажу, хто ти.)

      12. Вправа «Мікрофон»

      13. Учні продовжують речення: «Я вважаю себе добрим, тому що...».

      14. Гра «Доповни прислів'я»

      15. Правда і в морі... (не тоне). ^ Правда холодна, а брехня... (тепла).

      16. За добро добром... (платять). У Добре ім'я краще всякого... (багатства). ^ Шабля ранить голову, а слово... (душу). ^ Людина без друзів мов дерево... (без коріння).

      17. Гра «Біле — чорне»

      18. Учитель. Якщо я називаю добрий вчинок, ви піднімаєте білу картку, якщо злий, поганий — чорну.

  • Привітатися під час зустрічі.

  • Штовхнути й не вибачитись.

  • Допомогти підняти річ.

  • До всіх у сім'ї бути ласкавим і ніжним.

  • Інколи обманювати товариша.

  • Насміхатись із чужого горя.

  • Захищати слабкого.

  • Ділитися з іншими тим, що є в тебе.

      1. Учитель. Немає зараз у нас людини, якій ще в дитячому садку не говорили б: першим вітайся із старшими, мий руки перед їжею, не ламай іграшки. І в школі твердили десять років підряд: учися старанно; будь працелюбний, чесний, акуратний; поводься ввічливо і тактовно. А народна мудрість до чого закликає? Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. Мийся біліше, будеш миліше. Одним словом, на кожне «як», «де», «чому» давним-давно готова відповідь є. Але чи достатньо запам'ятати все зведення загальноприйнятих правил, щоб навчитися жити серед людей, бути їм потрібним, корисним, приємним?

      2. «Поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя» (В. Гете).

      3. Отже, бути чи не бути моральним, етично поводитися залежить від особистого вибору кожного.

      4. Учитель ознайомлює учнів із порадами польського психолога Яна Комичека.

      5. Для того, щоб життя в родині було щасливим, щоб дружно працювалося в гурті, люди повинні бути уважними і ввічливими одне до одного.

      6. Не забувай якнайчастіше вживати такі слова й вирази: «пробачте, що потурбував», «дякую», «спасибі», «будь ласка», «якщо ваша ласка», «дозвольте, будь ласка» тощо і ти побачиш, як змінюється настрій і атмосфера навколо.

      7. Можливо, ти звернув увагу на те, що злість, ірубість ведуть до наслідків, прямо протилежних тому, чого ти прагнув. У відповідь на грубощі ти чуєш... грубощі, на крик відповідають криком.

      8. Якщо ти розпалився, то інший «заряджається» твоєю агресивністю і не сприймає твої, може, цілком справедливі й розумні аргументи.

      9. Пам'ятай, коли у тебе стискаються кулаки, то вони стискаються й у того, з ким ти сперечаєшся. Безпричинно? Ні. Твої грубощі — то цілком достатня причина.

      10. Припустимо, що ти вирішив не давати волі роздратуванню і гніву, бути ввічливим і розважливим. Чудово! Але що ж робити для того, щоб загасити чужий гнів? Як захистити себе від грубощів?

      11. Передусім — не роздмухувати вогонь сварки, не гарячкувати, не «заводитися». І не забувати: стриманість — то найкращий вибір поведінки.

      12. Підсумок. Гра «Чарівний стілець»

      13. Попросіть дітей встати у круг, у центрі поставте який-небудь красивий стілець. Діти йдуть по кругу і промовляють: «Хто сьогодні найкультурніший? Хто сьогодні найтактовніший? Скоріше з'явися! На чарівний стілець сідай!»

      14. Одна дитина сідає на «чарівний» стілець, а інші по черзі повинні сказати про неї що-небудь хороше й добре. Потім гру починають спочатку.

      15. Перед початком гри вчитель розповідає дітям про те, що «чарівний» стілець уміє дарувати дітям добрі риси і, навпаки, віднімає у них все погане. Але щоб це здійснилося, потрібно уважно придивитися до того, хто сидить на «чарівному» стільці, і побачити в ньому щось добре.

      16. А ДРУЖИТИ ТРЕБА ВМІТИ

      17. Мета. Розширити й поглибити поняття дружби і товаришування; виховувати в учнів звичку уважно ставитися до товаришів; уміння бачити хиби у своїй поведінці й виправляти їх.

      18. Хід заняття

      19. Розповідь учителя

      20. Товаришування, дружба — взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити — лише з одним чи кількома.

      21. Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді, захистить, підтримає, але він же перший скаже прямо про недоліки, запропонує їх виправити.

      22. Читання і обговорення висловів про дружбу

      23. «Справжні друзі... нічого не вимагають один від одного в ім'я дружби, а роблять один для одного, що можуть» (В. Т. Бєлінський).

      24. «Боягузливий друг страшніший за ворога, бо ворога побоюєшся, а на друга покладаєшся» (Л. М. Толе той).

      25. «Дружба — це, насамперед, щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки» (М. О. Островський).

      26. «Себелюбство — отрута для дружби» (О. Бальзак).

      27. «Ні раб, ні повелитель дружбі не потрібні. Дружба любить рівність» (І. О. Гончаров).

      28. «У дружби багато крил, а закон у неї один — вірність» (А С. Макаренко).

      29. «Дружба закінчується там, де починається недовір'я» (Сенека).

      30. «Війна випробовує сміливця, гнів — мудреця, нужда — друга» (східна мудрість).

      31. Творча вправа «Розповідь про друга»

      32. Запропонуйте дітям вибрати кого-небудь із своїх друзів і розказати про нього, не називаючи його імені. Якщо дітям важко самим скласти розповідь, запропонуйте їм відповісти на питання:

  • Кого найбільше любить ваш друг?

  • Що ваш друг любить робити більше за все?

  • Яка у нього улюблена пора року?

  • Чи є у нього улюблені тварини?

  • Як він любить одягатися?

  • Яка хороша якість є у вашого друга?

  • Які книги він любить найбільше?

  • Яку музику він любить найбільше?

      1. Діти повинні вгадати ім'я того, про кого розказали. Попередьте дітей, що їх розповідь повинна бути направлена на позитивні риси характеру тієї або іншої дитини.

      2. Розповідь учителя

      3. Товариськість, дружба — важливі показники вихованості учнів. У вашій поведінці багато спільного, але є й відмінність. У колективі треба бути скромним. Легко, радісно жити пліч-о-пліч із тими, хто не акцентує уваги на невдачах інших, не хизується своїми успіхами, а найгірше — авторитетом, службовим становищем батьків, престижними речами (модним одягом, магнітофоном, фотокамерою тощо).

      4. Читання віршів

      5. Секрет

      6. Що зробити, щоб удвічі Торт вам здавався смачнішим? Що зробити, щоб удвічі Кожний день для вас побільшав? Щоб і радості, і щастя Було — вам аж ніде діти? Тут — ніякого секрету! Треба з другом все ділити!

      7. А. Костецький

      8. Справжні подруги

      9. П'ятикласниця Людмила Вранці мамі заявила:

  • Все! До школи я — не йду! Я не стерплю цю біду. Щастя скінчено моє:

      1. Адже в Рити джинси є! І тепер зі мною Рита Відмовляється дружити... Здивувалась мама дуже:

  • Ви ж були найкращі друзі!?

  • Так. Але сказала Рита, Поки буду я ходити

      1. Не у джинсах, а в спідниці,—

      2. їй не хочеться й дивиться,

      3. Бо вона вважає: жінці

      4. Для краси потрібні джинси...

      5. Мамо! Дружбу виручай.

      6. Джинси і мені придбай!

      7. Мама спершу подивилась

      8. На похнюплену Людмилу,

      9. А потім мовила: — Діла-а...

      10. Ви — спра-а-вжні подруги! — Й пішла...

      11. А ви, що скажете мені.

      12. Це — справжні подруги, чи ні?

      13. А. Костецький

      14. Читання оповідання Василя Сухомлинського «А може, так і треба?»

      15. Коли учителька хімії принесла контрольні, Олена з Тамарою ще були подругами. І коли почали проставляти оцінки в журнал і кожний називав свою оцінку, все йшло добре. Але ось назвали прізвище Олени. «Чотири»,— відповіла вона. Тамара так і підскочила: у зошиті подруги була «трійка».

      16. — Вона обманює! — закричала Тамара.— В Олени не «чотири», а «три».

      17. Олена образилась на Тамару. «Я розумію, що вчинила погано. Але хіба повинні подруги робити так, як Тамара? Хіба не могла вонаспочатку поговорити зі мною? Я й сама все зрозуміла б і перед учителькою вибачилась би за обман. Чи, може, по-чесному так і треба?»

      18. Як ти вважаєш, чи правильно зробила Тамара? Що їй треба було зробити?

      19. Читання оповідання «Ким бути і ким не бути» (за Яковом Пінясовим)

      20. Йшли вулицею двоє товаришів — Петрусь і Миколка. Дружні, рука в руці. Зупинилися біля вітрини книжкової крамниці. Помилувалися книжками.

  • Зайдемо купимо?

      1. Зайшли. Перегорнули чимало обкладинок і малюнків.

      2. Миколка швидко купив одну, другу — обидві з малюнками, і, заплативши гроші, поклав до кишені здачу.

      3. А в Петруся грошей було обмаль. Дуже сподобалась йому книжка «Ким бути». Ось купиш таку і відразу взнаєш багато хорошого. Полічив Петрусь гроші — не вистачить. І небагато бракує.

  • Миколко,— попросив він,— позич мені. Така хороша книжка — розповідає, ким бути і ким не бути.

      1. Насупився Миколка.

  • Бракує в тебе грошей — не купуй, і край!

      1. Пошкодував, виходить, грошей.

      2. Подивилася на приятелів тьотя-продавщиця, яка щойно віддала Миколці здачу, і сказала Петрусеві:

  • Не журися, хлопчику! Ким бути — ти сам дізнаєшся, коли підростеш. А ким не бути — твій товариш уже знає. х

      1. Почувши ці слова, Миколка почервонів та й вийшов з крамниці потихеньку, щоб не бряжчали у кишені копійки.

      2. А Петрусь вибіг за ним і все допитувався:

  • Скажи, Миколко, ким не треба бути? Скажи, не приховуй!

      1. Миколка мовчав. Хоч і знав, та не сказав. І чого б це?

      2. Що мала на увазі продавщиця, сказавши: «А ким не бути — твій товариш уже знає»?

      3. Гра «Правда навпаки»

            1. І

        Учитель читає незвичайні вислови. Щоб перетворити їх на приказки та прислів'я, учні мають дібрати до кожного слово з протилежним змістом.

    1. Ворога ховай, а заховаєш — покинь. (Друга шукай, а знайдеш — бережи.)

    2. Вороги забуваються у радості. (Друзі пізнаються у біді.)

    3. Новий ворог гірший за двох старих. (Старий друг кращий за двох нових.)

    4. Не скажу тобі, хто мій ворог,— ти не скажеш, хто я. (Скажи мені, хто твій друг,— я скажу, хто ти.)

    5. Не пробуй водою срібло, а ворожнечу радістю. (Пробуй золото вогнем, а дружбу бідою.)

      1. Слова вчителя

      2. Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Де немає повної відвертості, не може бути й дружби. У всіх людей, які нас оточують, є певні недоліки. Хто хоче мати друга без недоліків, той залишається без друзів. Ось чому не може бути міцної дружби без того, щоб люди пробачали один одному. Іноді у стосунках виникають непорозуміння, які можна подолати тільки разом.

      3. Гра «Абетка дружби» .- . .

      4. До кожної літери абетки учні добирають добре слово. «Абетка дружби»

      5. А — акуратність Б — бадьорість В — веселощі Г — гідність Ґ — ґречність Д — доброта (дружба) Е — ерудованість Є — єдність ■ Ж — життєрадісність З — злагода І — інтелігентність К — красота Л — любов

      6. М — милосердя (мудрість) Н — надійність О — освіченість

      7. II — повага Р — радість С — сміливість Т — талановитість У — уміння Ф — фантазія X — хоробрість Ц — цілеспрямованість Ч — чесність ПІ — шанування ІД — щирість (щедрість) Ю — юність Я — ясність

      8. Гра «Конституція дружби»

      9. Учасників гри учитель поділяє, на команди. Кожній команді дають аркуш паперу й олівець. Завдання командам — за дві хвилини придумати як найбільше добрих законів дружби. Перемагає команда, яка придумає найбільше законів.

      10. Потім усі разом вибирають найважливіші закони із тих, що запропонували команди, і, записавши їх на одному аркуші, залишають у класі.

      11. Орієнтовний список законів:

  • завжди прислухатися одне до одного;

  • не брехати одне одному;

  • не кривдити та не обзивати одне одного;

  • завжди підтримувати одне одного;

  • не залишати одне одного в біді;

  • завжди чинити по справедливості;

  • завжди поступатися одне одному;

            1. 41

        • допомагати одне одному.

        СЕКРЕТИ СПІЛКУВАННЯ

      1. Мета. Учити дітей спілкуватися. Розвивати уміння слу-

      2. хати і чути іншого, уміння бути уважним до самого себе і до оточуючих.

      3. Хід заняття

      4. Слово вчителя

      5. Є люди, які мають природжений талант знаходити спільну мову з ким завгодно, де завгодно, коли завгодно. А є такі, яким це складно дається. Та спілкуванню можна навчитися! Секрети спілкування

    1. Називай друга по імені, і він звертатиметься до тебе так само.

    2. Будь уважним до тих, хто тебе оточує, і люди поважатимуть тебе.

    3. Будь ввічливим, і у тебе буде багато друзів.

    4. Умій уважно слухати іншого, і ти зможеш дізнатися багато нового.

      1. 3) Використовуй ігри, які допоможуть відпрацювати основні навички, без яких неможливо обійтись у спілкуванні.

      2. Гра «Обличчя»

      3. Намалювати на листочку обличчя з різними виразами: веселе обличчя, таке, що плаче, похмуре, хитре, здивоване, перелякане, тощо. Що виражають ці обличчя?

      4. Учитель розповідає, що вираз обличчя називається «мімікою».

      5. Гра «Маски»

      6. Учитель пропонує класу завдання. Виразити за допомогою міміки горе, радість, страх, здивування.

      7. Гра «Жести»

      8. Учитель дає завдання.

      9. Розмовляти можна і за допомогою жестів. Які жести ми знаємо (як жестом зупинити машину, попросити про щось, поздороватися, попрощатися...)? Виграє той, хто зможе згадати жест першим.

      10. Гра «Іноземець»

      11. Учитель пропонує ситуацію.

      12. Раптом ви потрапили до іншої країни, ви не знаєте мови, вас не розуміють. За допомогою міміки й жестів запитайте про

      13. дорогу до зоопарку, до басейну, на площу, де стоїть пам'ятник, до кінотеатру, кафе, на пошту тощо.

      14. Гра «Ці різні слова»

      15. Учитель звертається до учнів по черзі.

      16. За допомогою слів можна приголубити, прогнати, засмутити, зігріти, образити. Заспокой ляльку Таню, яка плаче; вручи другові подарунок на день народження; поясни іншому, що тобі не подобається, коли тебе штовхають, і попроси більше цього не робити. Як вирішити непорозуміння без бійки? Як пояснити, що ти чогось хочеш, без сльоз? Як купити хліб у магазині?...

      17. Усі ці ситуації програються за допомогою слів, міміки, жестів.

      18. Гра «Опиши друга»

      19. Дві дитини стають спиною одна до одної і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого; хто виявився точнішим, той виграє.

      20. Гра «Дотики»

      21. Дитина закриває очі, а хто-небудь із присутніх торкається рук. Дитина відгадує, хто це, і називає по імені.

      22. Гра «Слухаємо тишу»

      23. Усім учням пропонується послухати тишу, а потім визначити, хто і що почув у ній. Як варіант, можна зробити короткий вступ до гри і сказати, що в класі поселилася фея Тиша. «Хочете послухати її пісні? Для цього требі сидіти тихо-тихо і. тільки най- уважніші зможуть почути її». Окрім розвитку вміння слухати, ця гра розвиває вміння концентрувати увагу та контролювати своє бажання «щось сказати», коли знаєш, що це невчасно. Учитель пропонує питання.

      24. Що ви почули? Які були звуки: голосні, тихі, який був тембр (тембр — характерне забарвлення звуку, за яким розрізняють звукові тони однакової висоти й завдяки якому звучання одного музичного інструмента або голосу відрізняють від іншого), де ви чули схожі звуки та ін.

      25. Гра «Інтонація»

      26. Запропонуйте дітям повторити речення «Бегемот танцює ламбаду» з різною інтонацією (радісно, байдуже, зло, весело, сумно...).

      27. Гра «Складаємо казку»

      28. Із коробки, в якій зібрані різні картинки (вирізки з журналів, сюжетні картинки), учні беруть по одному малюнку і починають складати колективну казку. Кожен учасник придумує по 1 — 2 речення, а в результаті казка повинна мати спільний сюжет. Через те, що у цю гру можна грати неодноразово, вона зазвичай подобається дітям і довго не набридає. Можна завести спеціальну коробку й поповнювати її новими картинками із прочитаних журналів. Спочатку розповіді будуть досить дивні та незрозумілі, дітям буде складно, тому їм потрібно допомогти (але не робити замість дитини), наштовхувати на думку. Також для гри можна використовувати ляльки для лялькового театру чи іграшки.

      29. Гра «Якби я був чарівником»

      30. Усі присутні видумують розповіді або казки-мініатюри. Приблизні теми: «Як би я змінив світ, якби міг усе», «Дощ — це добре й погано», «Найкраща іграшка у світі», «Найсмачніша цукерка у світі», «Якби люди вміли літати».

      31. Гра «Порівняння»

      32. Учитель пропонує дітям порівняти друзів і себе з якоюсь квіткою, деревом, звіром тощо. Учні розповідають, чому вони вибрали саме такі порівняння.

      33. Гра «Цвітик-семицвітик»

      34. Поясніть дітям, що настрій може виражатися різними кольорами:

  • червоний колір — захоплення;

  • оранжевий — радість, веселість;

  • жовтий — мені приємно;

  • зелений — спокійний настрій;

  • синій — сумний, невпевнений настрій;

  • фіолетовий — мені тривожно;

  • чорний — смутний настрій;

      1. —.білий — мені страшно.

      2. Учні вибирають собі настрій (карточку з кольорового паперу), не показуючи нікому, ховають у гаманець і відповідно до кольору показують настрій за допомогою міміки і жестів.

      3. Гра «Інтерв'ю»

      4. Учитель пропонує ситуацію.

      5. • Ви прилетіли з далекої країни, в аеропорту вас зустрічає кореспондент і ставить питання.

      6. Учні розігрують сценку. Можна дати мікрофон для посилення уявної ситуації.

      7. Після гри вчитель розбирає ситуації з учнями.

      8. Рожеве слово «Привіт»

      9. Учитель розповідає класу історію.

      10. Один хлопчик розгубив усі хороші слова. У нього залишилися тільки погані. Тоді мама відвела його до доктора. Той говорив: «Відкрий рота, висунь язик, подивися вгору, подивися на кінчик свого носа, надуй щоки». Потім велів хлопчикові піти пошукати хороші слова. Спочатку хлопчик знайшов слово: «У-у-ф!» — теж нехороше слово, потім слово «Відчепися», теж погане. Нарешті він натрапив на рожеве слово «Привіт». Поклав його до кишені і відніс додому. Після цього він навчився говорити хороші слова і став хорошим, добрим хлопчиком. (Дж. Родарі)

      11. Можна розподілити ролі між дітьми і розіграти сценку по наступній розповіді.

      12. Розповідь про чесність «Так буде справедливо»

      13. Мати двох братів пішла в магазин. Як тільки за нею закрилися двері, брати почали балуватися. Вони бігали навколо столу, кидалися подушками. Раптом клацнув замок: це повернулася мама. Старший брат швидко сів на диван, а молодший продовжував підкидати подушку і розбив люстру. Мама розсердилася і поставила його в кут. Старший брат піднявся з дивана і став поряд. «Чому ти так поступив?» — запитала мама. «Так буде справедливо»,— відповів хлопчик.

      14. За допомогою вчителя учні програють уявну ситуацію «Калюжа».

      15. Пройшов сильний дощ. Дівчинка йшла-йшла, раптом хтось випадково штовхнув її і вона впала посеред великої калюжі. Сама вона вибратися не може. Як можна їй допомогти? (перекинути колоду, подати руку, маленьку дощечку).

      16. Учитель робить висновок: допомога — це добре, її треба надавати й можна отримувати.

      17. Підсумок

      18. Учитель пропонує учням питання.

      19. Яким тебе бачать оточуючі? Як треба виглядати, щоб людям було приємно з тобою спілкуватися?

      20. Слово вчителя

      21. Не треба «намагатися сподобатися», треба поводитися і виглядати так, щоб оточуючим було комфортно, приємно, спокійно, цікаво, весело біля тебе. Це не спосіб покрасуватися, це вияв елементарної поваги до людей. І треба розуміти, що не всі люди можуть віддячити тим самим. Та й не треба слідкувати за тим, хто і як поводиться. Головне — самому навчитися правильно поводитися. Перед тим, як казати щось, треба думати, чи буде це доречно, чи не образить когось, чи буде це зрозумілим тій людині, до якої ти звертаєшся. Необхідно знати, що треба завжди одягати чисті попрасовані речі. Існує багато інших подібних речей. Звичайно, цього за день не навчишся. Не навчишся і за два. Є так багато людей, які не навчилися цього за все життя. Тому намагайтеся навчитися цьому в дитинстві.

      22. ТВІЙ КОДЕКС СОВІСТІ

      23. Мета. Допомогти учням усвідомити, що таке совість і сором; викликати у дітей прагнення робити добро; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, уміння оцінювати їх.

      24. Хід заняття

      25. Слово вчителя

      26. Напевно, ви не раз чули вислови: «жити по совісті», «працювати по совісті», «судити по совісті», «говорити по совісті». Що, на вашу думку, вони означають? Що ж таке совість? Це непросте питання, адже совість і сором — це регулятори людської поведінки, совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою. Кожній людині важливо знати думку інших про себе, вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини, іноді людина відчуває провину, їй буває соромно...

      27. Учитель розповідає притчу про совість, після чого пропонує учням питання.

      28. Був чудовий літній вечір, місячне сяйво освітлювало стежку, якою йшов чоловік. Замислившись, він не помітив каменя, спіткнувся, впав і боляче забився. Встав, подивився на камінь і пішов собі далі.

      29. Через деякий час на стежці з'явився інший чоловік. Насвистуючи, він ще здалеку помітив камінь. Підійшов до нього і подумав: «Це ж моя кохана йтиме цією стежкою, не помітить каменя і впаде». Узяв він камінь та й відніс на узбіччя.

      30. Та ось з'явився ще один чоловік. Він побачив камінь, що лежав віддалік, зловтішно посміхнувся і поклав його знову серед стежки.

      31. Починало світати. На доріжці з'явився четвертий чоловік. Коли він побачив камінь, то подумав, що люди можуть його не помітити, і прибрав камінь зі стежки.

      32. Стародавні греки вважали, що стежка — це наше життя. А чотири чоловіки — це ми, люди, такі різні в цьому житті: перший чоловік — байдужий, другий — егоїст, третій — безсовісний. І тільки четвертий — людина з совістю.

      33. Чи згодні ви з такою оцінкою людей? Обґрунтуйте своє твердження.

      34. Учитель зачитує оповідання В. Сухомлинського

      35. Є ще одне найніжніше деревце

      36. Мама з Катрусею поливають яблуньки в саду. Десять яблуньок, під кожну — по десять голубеньких відерець. Щоб зеленіли, квітли і родили. Катруся вже закінчує перший клас, вона добре вміє рахувати. І ось за її підрахунками виходить: під яблуньку вже вилили десять голубеньких відерець, а мама виливає ще й одинадцяте.

  • Скільки ж треба вилити під кожну яблуньку? — питається Катруся.

  • Десять,— відповідає мама.

  • А чого ж ви під кожну яблуньку виливаєте ще й одинадцяте відерце? — дивується Катруся.

  • Бо є ще одне — найніжніше деревце,— каже усміхаючись мама.— Його теж треба полити, щоб вічно зеленіло.

  • Що ж це за деревце?

  • Совість.

      1. Що здивувало Катрусю?

      2. Яку відповідь на своє запитання дістала вона від матері? Чому совість — це найніжніше деревце, яке слід плекати?

      3. Скарбничка мудрості

      4. Учитель пропонує класу поміркувати над висловами відомих людей про совість.

      5. «Те, що в нас є два ока, не полегшує нашої долі: одне око служить, щоб бачити хороші сторони життя, а друге — щоб бачити погані» (Вольтер).

      6. «Людина ніколи не буде доброю, доки не зрозуміє, яка вона погана або якою поганою вона могла б стати» (Честертон).

      7. «Зло протистоїть добру навіть тоді, коли добро хоче допомогти тим, хто став на шлях зла» (Ч. Айтматов).

      8. «Є те, що потрібне цим людям навіть більше, ніж їжа й дах над головою. Це — розуміння того,, що вони комусь потрібні, хтось їх кохає. Вони розуміють, що, навіть якщо їм залишилося жити всього кілька годин, їх люблять. Господи, зроби нас гідними служби людям усього світу, які живуть і помирають у злиднях і голоді» (Мати Тереза).

      9. Учитель пропонує дітям обговорення ситуації

      10. Старенька бабуся їде в трамваї. Вона щойно одержала свою невелику пенсію і підраховує, скільки треба заплатити за електроенергію, водопостачання та інші побутові послуги.

      11. У цей час двоє підлітків витягують у неї із сумки гаманець. Це помічає контролер, він підходить і просить показати квитки. Звичайно, квитків у хлопців немає, але за них заступається бабуся: вона ладна заплатити за них.

      12. Чи вчинили б і ви так само, як бабуся?

      13. Як ви думаєте, про що думали підлітки, коли бабуся за них заступилася?

      14. Слово вчителя

      15. У кожної людини є внутрішній потенціал добра і зла. Кожний вчинок, думка є вибором того або іншого. Але, здійснюючи шляхетні й гарні вчинки, людина може керуватися негативними мотивами (бажання зарекомендувати себе з кращого боку, змусити гарно говорити про себе, отримати схвалення, подяку, нагороду, покращити своє положення тощо). При цьому людина не переймається високою ідеєю і щирим бажанням допомогти; внутрішньо вона залишається байдужою до негараздів того, кому допомагає. Тому найвищу цінність має та доброчинність, яка робйться від чистого серця. Чи завжди ви керуєтеся щирими почуттями у своїх шляхетних учинках? Наведіть приклади, коли ваша допомога була щирою.

      16. Учитель зачитує оповідання В. Сухомлинського

      17. Як Федько відчув у собі Людину

      18. Пішов раз малий Федько з матір'ю на поле картоплю копати.

  • Вісім років тобі,— каже мати,— працювати час по- справжньому.

      1. Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у від ро кидає. Не хочеться Федькові працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Залишив картоплю в одному кущі, у другому. Мати помітила таку роботу та й каже:

  • Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить!

      1. Оглядається Федько довкола і дивується:

  • Де ж та Людина? Що вона бачить?

  • У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, усе помічає, та тільки ти не завжди дослухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.

  • А де ж вона в мені — Людина? — дивується Федько.

  • У голові твоїй, у грудях, у серці,— підказує мати.

      1. Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що

      2. зверху лежала. Хотів було вже залишити його, аж тут мов і справді хтось докоряє: «Що ж ти, федьку, робиш? Порийся, там ще є картопля у землі». Здивувався Федько, оглянувся. Нікого немає, а мов хтось дивиться на його роботу й соромить. «І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу»,— подумав Федько, зітхнув, розгріб землю біля викопаного куща і знайшов ще кілька картоплин. Легше стало на душі Федькові. Аж пісеньки веселої заспівав. Працює він годину, працює другу і все більше дивується. Ледве подумає: «Навіщо так глибоко гребтися, мабуть, уже немає картоплі», а тут хтось і підслухає його думку. І соромно стає Федькові. Але й радісно, ой, як радісно. «Гарний цей друг — Людина»,— думає Федько.

      3. Учні відповідають на запитання. Як працював Федько? Чому? Як мама присоромила Федька? Що його здивувало? Що змінилося у ставленні хлопчика до роботи? Чому? Як хлопчик відчув у собі Людину? Що це означає?

      4. Робота в групах

      5. Учитель пропонує класу поміркувати над ситуацією і закінчити розповідь.

      6. Іринка з мамою в садочку збирає у кошик груші; їй не дуже хочеться нахилятися, підбирати дрібненькі грушки. Мамі не подобається, як дівчинка працює, тож вона каже: «Прислухайся до себе, чи тобі ніхто не докоряє за таку роботу?» Іринка...

      7. Чи стало дівчинці соромно? Чи заговорила в ній совість? Чи потрапляли ви з таку ситуацію? (Учні відповідають на питання.)

      8. Слово вчителя

      9. Народний досвід вчить: від своєї совісті не втечеш. Де совість, там і любов. Догоджай не людям, а совісті своїй. Совість гризе без зубів. Очі — міра, рука — віра, совість — порука. Як ви розумієте ці приказки?

      10. Складання «Кодексу совісті» другокласника за висловами В. Сухомлинського

  • Роби так, як має бути, не для «годиться», не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті.

  • Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно важче, ніж на людях, що оцінюють твої вчинки, схвалюють добро й засуджують зло.

  • Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою людиною.

  • Якщо ти наодинці із собою робиш щось погане і думаєш, що про це ніхто не знатиме, ти помиляєшся. Будь гранично чесним наодинці з собою.

  • Бажання зробити добро тільки заради того, щоб тебе похвалили, означає, що на чистому тілі твоєї совісті з'являється плямочка.

  • Совість — річ надзвичайно тонка, ніжна і примхлива. Якщо потурати її примхам, вона стає жорстокою. Треба вчитися володіти своєю совістю, тоді вона стане мудрим і благородним вартовим учинків, поведінки, всього життя.

  • Володійте своєю совістю, виховуйте в собі вимогливість.

      1. Слово вчителя '*

      2. Сором є моральним переживанням. Це почуття неминуче передбачає людську самооцінку. Людина, яку охоплює сором, перебуває наодинці із собою, хоча й оцінює себе сторонніми очима.

      3. Саме слово «сором» походить від основи зі значенням «ховати, приховувати». Справді, сором спонукає людину ховати чи переборювати в собі те, що могло б зганьбити її в очах інших людей. Сором спонукає людину до самовдосконалення. Люди соромляться того, що принижує їхню гідність; поганих учинків, відсутності свободи, незадовільних побутових умов.

      4. Робота в парах

      5. Учитель пропонує учням розказати товаришеві, чого слід соромитися. Даються наступні поради.

  • Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, іцо в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, принципів.

  • Соромся слабкої волі, «безхребетності» . Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився мерзенний черв'ячок, ім'я якому — «моя хата скраю».

  • Соромся байдужого ставлення до громадського життя, до виконання обов'язку.

  • Не тільки соромся явної підлості, але й не давай найменшого приводу, щоб про тебе могли подумати як про підлу людину. Пам'ятай, що підлість у дитинстві й отроцтві починається нібито з дуже маленького бажання уникнути відповідальності, небезпеки, врятуватися йід біди, що загрожує іншим, перекласти на когось відповідальність за те, що сталося через власне незнання, помилку, необачність, непорозуміння. Підлим є мовчазне виглядання зі схованки й очікування: а що буде товаришеві, який опинився в небезпеці?

  • Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань. У своїх почуттях треба бути вірним і обов'язковим.

  • Соромся безкультур'я. Хизуватися незнанням — верх нерозумності. Невігластво розуму і почуттів збіднює людину. Нехай на сторожі твоєї порядності завжди стоїть почуття сором'язливості за все примітивне, недосконале в самому собі.

      1. ДРУЖНІ СТОСУНКИ ДІВЧАТОК І ХЛОПЧИКІВ

      2. Мета. Розширити зміст поняття «справжній друг», уявлення дітей про дружні взаємини. Вчити товаришувати і спілкуватися.

      3. Хід заняття

      4. Слово вчителя

      5. Часто вдома чи у школі можна почути: «Треба дружити, бути дружними, дружно гратися, дружно жити».

      6. Що ж потрібно робити, щоб стати комусь другом? (Турбуватися про друга; намагатися зробити для нього щось хороше; не сваритися; підтримувати в тяжку хвилину; радіти за свого друга, поважати його думку тощо.)

      7. Напевне, у кожного з вас є товариші і друзі. З друзями ви можете поділитися таємницями, цікаво проводити час. У складних ситуаціях друг завжди поруч, він допоможе, підкаже. З друзями цікаво, бо є багато спільних захоплень, думок.

      8. Чи всі люди мають справжніх друзів?

      9. Чому дехто друзів не має? (Тому що, на превеликий жаль, деякі люди самі не вміють бути друзями.)

      10. Учні відповідають на питання.

            1. Висновок: без друзів важко жити.


        Мозковий штурм

      11. Учитель запитує в дітей, яким, на їхню думку, має бути справжній друг, які риси та особливості мають бути йому притаманні. Діти по черзі називають, а учитель записує на дошці. Потім робиться висновок про те, яким має бути справжній друг.

      12. Учні розповідають, коли вони повелися як справжні друзі.

      13. Гра «Голосування»—1

      14. Учитель говорить, що дружба має певні правила, яких взаємно дотримуються люди, що дружать і вважають себе справжніми друзями.

      15. Учні пишуть на плакаті правила дружби.

  • Пам'ятати про друга, коли його немає поряд.

  • Завжди допомагати.

  • Захищати друга, коли про нього погано говорять поза очі.

  • Берегти довірені таємниці.

  • Довіряти другу свої думки.

  • Пробачати другові його помилки.

      1. • • Радіти успіхам і досягненням друга.

  • Поздоровляти і дарувати подарунки.

      1. Учитель пояснює, що буде зачитувати по черзі кожне правило, а діти мають піднімати руки і голосувати — приймається це правило чи ні.

      2. Можна запропонувати дітям самим придумати цікаву форму голосування (наприклад, плескати в долоні, подавати якийсь звук тощо). Діти можуть самі придумати ці правила, а потім власними доповнити створений Перелік.

      3. Коли правила будуть прийняті, учитель під їх переліком пише червоним маркером «Прийнято» і заохочує дітей плескати у долоні, вітаючи один одного з успішним завершенням голосування.

      4. Слово вчителя

            1. 53

        Хлопчики і дівчатка можуть бути справжніми друзями. У них є багато спільних уподобань. Дівчатка — веселі, дисципліновані. Хлопчики — сильні, надійні. Дівчаткам і хлопчикам разом ніколи не буває сумно. Вони встигають все зробити.

      5. Гра «Голосування»—2

      6. Учитель говорить, що у спілкуванні є певні правила, яких необхідно дотримуватися.

      7. Учням пропонується прочитати правила спілкування.' Які правила спілкування необхідно виконувати тільки хлопчикам?

      8. Які — тільки дівчаткам? А які — усім?

      9. Учням пропонується доповнити створений перелік власними правилами.

      10. Учні читають прислів'я і пояснюють, як вони їх розуміють. Людина без друга, як їжа без солі. ^ Друзі пізнаються в біді.

      11. Учитель пропонує учням обговорити з батьками ці прислів'я і порадитися з ними щодо вибору друзів.

      12. Гра «Хрестики — нулики»

      13. Після правильної відповіді учні показують х, а після неправильної — 0.

  • Хлопчики і дівчатка можуть бути справжніми друзями.

  • Справжній друг дасть тобі списати складну задачу.

  • Щоб мати справжніх друзів, треба бути дуже сильним.

  • Справжній друг завжди зрадіє твоїм успіхам.

  • Друг — це чесність, справедливість, підтримка.

      1. Тест для дівчаток

      2. Учитель просить вибрати одну відповідь на запитання. • 1. Як ти спілкуєшся .з хлопчиками з твого класу?

      3. а) добре;

      4. б) натягнуто;

      5. в) взагалі не спілкуюся.

    1. Якщо хлопчик тебе про що-небудь попросить, ти:

      1. а) з радістю допоможеш;

      2. б) подумаєш, а чи варто;

      3. в) навідріз відмовишся допомогти.

    1. Якщо хлопчик тебе обзиває і дражнить, ти:

      1. а) зведеш усе на жарт;

      2. б) обізвеш його так само або ще гірше;

      3. в) помстишся йому пізніше, образиш ще гірше.

    1. Якщо твоя подруга дружить з хлопчиком, ти:

      1. а) схвалиш її вибір;

      2. б) розкажеш їй про всі його недоліки;

      3. в) порвеш із нею дружбу.

    1. Якщо ти чуєш, що хлопчики пліткують про однокласницю, ти:

      1. а) зробиш їм зауваження;

      2. б) попліткуєш разом із ними;

      3. в) розкажеш все однокласниці.

    1. Чи можна дружити із хлопчиком?

      1. а) так, вони ж не інопланетяни;

      2. б) можна, але дуже обережно:

      3. в) ні, ніколи.

      4. Тепер підрахуй, яких відповідей у тебе більше. Якщо більше відповідей «а»

      5. У тебе немає проблем у спілкуванні з хлопчиками*. Ти класна подруга, вірна й справедлива. Якщо більше відповідей «б»

      6. Тебе не цікавлять хлопчики, і даремно. Ти ставишся до них із побоюванням, а часом і зовсім байдуже. Повір, ти багато чого втрачаєш. Спробуй подивитися на хлопчиків з іншого боку: вони можуть бути непоганими друзями. Якщо більше відповідей «в»

      7. Ти просто чоловіконенависниця! Терміново змінюйся! Як же без дружби з хлопчиками? Жити буде нудно.

      8. Тест для хлопців . ' 1' .

      9. Учитель просить вибрати одну відповідь на запитання.

      1. Як ти спілкуєшся з однокласницями?

      1. а) добре;

      2. б) натягнуто;

      3. в) взагалі не спілкуюся.

      1. Якщо дівчинка тебе про що-небудь попросить, ти:

      1. а) з радістю виконаєш прохання;

      2. б) скажеш: «Подумаю!»;

      3. в) рішуче відмовишся допомогти.

      1. Якщо дівчинка тебе обзиває і дражнить, ти:

      1. а) зведеш усе на жарт;

      2. б) обізвеш її у відповідь;

      3. в) помстишся пізніше.

      1. Якщо твій друг дружить із дівчинкою, ти:

      1. а) схвалиш його вибір;

      2. б) не звернеш уваги;

      3. в) порвеш із ним дружбу.

      1. Якщо ти чуєш, як дівчатка пліткують про однокласника, ти:

      1. а) зробиш їм зауваження;

      2. б) попліткуєш разом із ними;

      3. в) розкажеш все однокласнику.

      1. Чи можна дружити з дівчатками?

      1. а) так, цілком;

      2. б) можна, але дуже обережно;

      3. в) ні, ніколи.

      4. Тепер підрахуй, яких відповідей у тебе більше. Якщо більше відповідей «а»

      5. У тебе немає проблем у спілкуванні з дівчатками. Ти класний друг, вірний і справедливий. Якщо більше відповідей «б»

      6. Тебе не цікавлять дівчата, і даремно. Ти ставишся до них із побоюванням, а часом і зовсім байдуже. Повір, ти багато чого втрачаєш. Спробуй подивитися на дівчат з іншого боку: вони можуть бути непоганими друзями. Якщо більше відповідей «в»

      7. Ти просто жінконенависник! Терміново змінюйся! Як же без дружби з дівчатками? Жити буде нудно.

      8. Учитель розбирає з класом ситуації.

        1. Оленка не хоче сидіти з Мишком за однією партою. Що відчуває Мишко? Чи права Оленка?

        2. Сергійко знову смикнув Ніну за косу. Вона погналася за ним, щоб вдарити. Що можна порадити Ніні та Сергійко^ ві?

      1. Порада: стався до інших так, як хотів би ти, щоб вони до тебе ставилися.

      2. Питання до класу

      3. Чому часом дівчатка вважають хлопчиків нецікавими? Чому іноді хлопчики не можуть зрозуміти проблем дівчаток?

      4. Які е справи, що необхідно і можна робити разом? Чи може надійний друг бути і хлопчиком, і дівчинкою?

      5. Складання правил для хлопців

          1. Не ображати дівчат і не глузувати з них.

          2. Поступатися дівчатам місцем.

          3. Допомагати нести важкі речі.

          4. Заступатися за дівчат, не дозволяти їх кривдити.

          5. Робити дівчаткам гарні компліменти.

      1. Складання правил для дівчат

            1. Не обзивати хлопців.

            2. Обговорювати з хлопцями прочитані книжки.

            3. Допомагати їм прибирати робоче місце.

            4. Просити в хлопців допомоги.

            5. Радіти за їхні гарні вчинки.

      1. Слово вчителя

      2. Чому особливої пошани заслуговують мами, бабусі, сестрички — всі жінки? За якої умови жінки можуть упоратися з усіма справами і залишатися гарними й добрими? (Учні розмірковують над питаннями.)

      3. Чоловіки — опора сім'ї та суспільства. На їхні плечі лягає найважливіша і найвідповідальніша праця. Чоловік повинен бути сильним і мужнім.

      4. На жінку покладена найважливіша у світі місія — продовження людського роду. Від жінки залежить, чи буде оселя затишна і привітна, а діти — добре виховані, ситі й доглянуті.

      5. Отже, і жінка, і чоловік у сім'ї відіграють однаково важливу роль.

      6. Хлопчики повинні готуватися стати сильними і мужніми, щоб У майбутньому бути опорою сім'ї. Вони мають по-лицарськи ставитись до дівчаток, допомагати їм і завжди захищати. Дівчатка Мають у свою чергу піклуватися про хлопчиків.

      7. якщо ти в гостях

      8. Мета. Продовжити формувати уявлення про показники культури людини, про культуру поведінки в гостях, за столом; учити дарувати подарунки, бути гостинними; розширювати знання дітей з гостинного етикету.

      9. Хід заняття

      10. Слово вчителя • . 'ШМІ

      11. Що таке етикет? Етикет — слово французького походження.

      12. На одному з пишних і вишуканих прийомів у короля Людо- вика XIV гостям вручили картки з переліком деяких обов'язкових правил поведінки. Від французької назви карток — «етикеток» і пішло слово «етикет».

      13. Етикет — це вихованість, хороші манери, уміння поводитися в суспільстві. В нашій мові є слово «ввічливість». Ввічливою називають людину, що знає правила поведінки і, головне, виконує ці правила.

      14. Звичайно, з часом правила поведінки змінювалися, але багато з них залишилися незмінними з глибокої давнини. З часів Стародавнього Рима дійшов до нас звичай гостинності. Столові прибори були в шані вже у стародавніх єгиптян. А уміння їсти красиво і безшумно завжди вважалося дуже великою гідністю, важливим елементом культури поведінки. Тоді ж склалися правила щодо того, як сидіти за столом і управлятися з ножем і вилкою, на якій відстані знімати капелюх при зустрічі із знайомими.

      15. «Правил поведінки дуже багато — спробуй їх всі запам'ятати!» — скажуть деякі. Насправді є одне просте правило: людина своєю поведінкою і зовнішнім виглядом не повинна доставляти незручності оточуючим. І тоді тебе вважатимуть інтелігентною людиною.

      16. Знанню етикету, умінню спілкуватися з людьми, визначати характер незнайомого співбесідника або внутрішні емоції своїх друзів треба вчитися з дитинства. Володіючи такими знаннями, вам легше буде домогтись успіхів на складному і цікавому шляху, який називається «життя».

      17. Учитель розповідає про різні правила етикету.

      18. Правила поведінки в гостях

      19. «Українці завжди славилися своєю гостинністю. У староруській мові слово «гість» означало «приїжджий купець», «людина, що приїхала звідкись продавати свої товари». З часом це слово придбало сучасне значення — «той, хто відвідує кого-небудь в домашній обстановці».

      20. Правила для гостей

      21. Приходь вчасно. Не заходь до будинку, не постукавши. Якщо прийшов не один, не проходь першим, пропусти вперед дорослого, дівчинку. Поздоровайся. Не чекай, щоб тебе розважали, прагни веселити інших. Не показуй іншим свій поганий настрій. Будь акуратно одягненим, причесаним.

      22. Правила дарування

      23. Пам'ятай: дорогий не подарунок — дорога увага. Подарунок треба готувати таємно. Постарайся пригадати, що любить твій товариш, що він особливо хоче мати і, по можливості, подаруй. Краще за все зробити подарунок своїми руками. Подарунок, на який витрачено багато грошей,— не твій подарунок. Не хвалися, якої праці коштував тобі подарунок, і не нагадуй: «Я тобі це подарував». Підносячи подарунок, скажи добрі слова.

      24. Правила для господаря, господині

      25. Будь готовий до приходу гостей. Одягни щось нарядне, але скромне. Будь рівний і уважний зі всіма, будь доброзичливим, навіть якщо чийсь вчинок тобі не до душі. Якщо хтось припустився помилки (пролив чай), постарайся цього не помітити або тактовно виправи. Умій бачити всіх гостей і надавати їм увагу. Розверни подарунок і подякуй за нього (навіть якщо він тобі і не дуже сподобався). Якщо подарували цукерки, пригости оточуючих.

      26. Правила поведінки за столом и»»1»1*^^

      27. За стіл сідають на запрошення господаря або господині. Пам'ятай, що ти за столом не один. Пригости спочатку сусідів по столу, а потім візьми їжу сам. Не відкушуй відразу великий шматок, не розмовляй з повним ротом. їж беззвучно, не їж ложкою те, що слід їсти виделкою. Коли п'єш чай, не залишай ложку в стакані (чашці) — вона може перекинути стакан. Поклади собі в тарілку стільки їжі, скільки можеш з'їсти (це відноситься і до хліба). Якщо тобі не сподобалося якесь блюдо, можеш не їсти, але не повідомляй про це.

      28. Сценка «Гостинний господар»

      29. Учитель розділяє дітей на пари і просить їх скласти сценку- діалог між гостинним господарем і гостем, а потім показати її всім.

      30. Робота у групах

      31. Діти придумують три найголовніші' закони гостинності.

      32. З робіт дітей складається загальний список законів гостинності.

      33. Дітям пропонується прикрасити клас і провести свято гостинності для сусіднього класу.

      34. Розбір ситуацій

      35. 1. Дівчинка подарувала подружці свою найулюбленішу книжку. Та недбало подивилася, сказала: «Така у мене вже є» і відклала убік.

      36. Уявляєте, як неприємно було дівчинці, який у неї був після цього настрій?

      37. Немало клопоту приносить запрошеним, особливо на день народження, вибір подарунка. Можна, звичайно, обмежитися букетом квітів, вони доречні у будь-якому випадку.

      38. Головне в подарунку — це те, що ти сам повний доброзичливості, щирої симпатії, пошани до того, кому вручаєш його.

      39. Вибирати подарунок потрібно так, щоб він відповідав смакам, потребам того, кому він призначається. Не несуть як подарунок предмети, що відносяться до лікування. Не дарують того, що не потрібно тобі самому, старих речей, хіба тільки в тому випадку, якщо вони представляють антикварну цінність. Марки, значки, листівки, наклейки із зображенням машин, собак, коней, кішок — інша справа. Піднести колекціонеру те, що він збирає і що давно було предметом його гарячих мрій — значить доставити йому невимовну радість.

      40. Цікавий подарунок із значенням, зрозумілим вам обом (але не образливим!). При цьому цінність, виражена у грошах, не має ніякого значення. Взагалі, не прийнято дарувати дорогі подарунки. Той, хто одержав такий презент, відчуває себе ніяково, адже свого часу йому доведеться віддарювати тим же, а можливості є далеко не завжди і не у всіх.

      41. Важче дарувати дорослим. У таких випадках особливо слід враховувати їхні індивідуальні запити. Власнику автомашини можна піднести брелок для ключа, сестрі, що нещодавно вийшла заміж,— що-небудь необхідне в домашньому господарстві: лопатку для торта, власноруч вишиту серветку, чайничок для заварки чаю, навіть каструльку. У рідних, близьких можна запитати, що б вони хотіли одержати від тебе разом із святковим поздоровленням.

  1. Що подумає господиня, якщо ви відставите тарілку з їжею зі словами: «Я таке не їм»?

  2. Хлопчик приходить на день народження до своїх знайомих. Але серед гостей дуже мало хлоп'ят, яких він знає. Усім весело, а він відчуває себе ніяково.

      1. Дай поради хлопчику і господарям.

  1. Хлопчик пив каву і випадково перекинув на себе чашку. Кава пролилася йому на брюки і на скатертину. «Так, хлопче...» — сказав, осуджуючи, хтось із гостей. Підійшов господар: «Як же це ти?» Хлопчик вкінець зніяковів і вибіг з кімнати.

      1. Знайди помилки в поведінці господаря будинку і його гостей.

      2. А. П. Чехов писав: «Хороше виховання не в тому, що ти не проллєш соусу на скатертину, а в тому, що ти не помітиш, якщо Це зробить хто-небудь інший».

      3. Чому А. П. Чехов так вважає? Як ви розумієте його слова?

      4. Слово вчителя

      5. Одним із найяскравіших показників культури людини, разом 3 мовою, є поведінка за столом. Безумовно, ти знаєш, як тримати вилку або користуватися серветкою. Але дехто, знаючи напам'ять Усі правила, забуває про них удома. Наприклад, мені знайома Херсона, яка не сідає за стіл без книжки. Важко представити *Чо-небудь більш неприємне для сусідів по столу, ніж людина, що уткнулася у книгу або газету. До речі, це шкідливо і для травлення. Вироблених людством за багато століть правил гігієни слід дотримуватися усюди.

      6. Правила поведінки за столом

      7. І у нас, і в більшості зарубіжних країн найбільш поширені наступні правила поведінки за столом.

      8. 0 Гості не сідають, поки господар або господиня не вкажуть їм місце за столом.

  • Не слід сідати дуже близько до столу або дуже далеко від нього, а також розставляти лікті і ставити їх на стіл.

  • Серветку не затикають за комір і не розкладають на грудях — її кладуть на коліна. Не прийнято витирати серветкою лице, можна тільки провести нею по губах. Пообідавши і скориставшись серветкою, її не складають, а просто кладуть на стіл.

  • Триматися за столом потрібно по можливості прямо, не згинатися над ним. Не слід пнутися через тарілку іншого, повертатися спиною до одного сусіда, щоб поговорити з іншим.

  • Суп не їдять із кінця ложки. Нею не їдять те, що можна їсти виделкою. На виделку беруть стільки, скільки може поміститися. Не слід їсти з ножа і підносити його до рота.

  • Хліб беруть рукою, ламають, а не відкушують від цілої скибки.

  • Виделку, ніж, ложку прагни не упускати, а коли упустив, не надавай цьому значення, спокійно попроси іншу. Чайну ложку, розмішавши цукор у стакані або чашці, кладуть на блюдце.

  • Не розмовляють із повним ротом і взагалі не наповнюють рот великою кількістю їжі. Не слід їсти дуже швидко. Господар не закінчує блюдо першим, чекає, поки поїдять гості (особливо — останнє блюдо).

  • Не прийнято критикувати подані блюда або пояснювати, що вони шкідливі тобі. Краще відмовитися без яких-небудь пояснень.

      1. ® Стакан або келих не піднімають дуже високо.

      2. - Не слід випльовувати фруктові кісточки і подібне на стіл. Звичайно вони за допомогою ложечки кладуться на тарілку.

  • Трапляється, чогось не знаєш, не умієш — подивися, як це роблять інші. Взагалі прагни залишатися за столом спокійним, не привертати до себе уваги різкими жестами, гучним сміхом, дуже жвавою бесідою. Це може дратувати інших.

      1. Учитель завершує годину спілкування роботою з прислів'ями. Любиш у гостях бувати — люби ж гостей і приймати. У Який гість, така йому і честь.

      2. Де не просять, хай туди ноги не носять.

      3. ТВОРИ ДОБРО

      4. Мета. Учити дітей бути співчутливими, виявляти доброзичливість, ділити горе друзів.

      5. Хід заняття Учитель зачитує вірш Л. Іванкової

      6. Твори добро

      7. Ти добро лиш твори повсюди! Хай тепло твої повнить груди. Ти посій і доглянь пшеницю, Ти вкопай і почисть криницю. Волю дай, погодуй пташину, Приласкай і навчи дитину. Бо людина у цьому світі Лиш добро повинна творити!

      8. Метод роботи «Коло»

      9. Про яку людину можна сказати, що вона творить добро?

      10. Зачитується оповідка із збірки Бруно Ферреро «Сорок казок у пустелі».

      11. Дві хустинки

      12. Одна дівчинка, приходячи до дитячого садка, завжди приносила у сумочці дві хустинки. Вихователька спитала її, чому.

  • Бо так сказала мені моя мама,— відповіла дівчинка.

  • А для чого вони тобі? — питає вихователька.

  • Одна для носа...

  • А друга?

  • А друга... друга... — і дівчинка опустила очі.

  • А друга? — наполягала учителька.

  • Щоб витирати очі моїх товаришів і товаришок, коли вони плачуть.

      1. Чи ви теж носите дві хустинки? Чого мама хотіла навчити дівчинку? (Бути співчутливою, виявляти доброзичливість, ділити горе друзів.)

      2. Зачитується оповідання В. О. Сухомлинського.

      3. Дідусь і Смерть

      4. Жив старий дідусь. Було йому вже сто років. Ось узнала Смерть, що живе така стара людина. Прийшла до нього і говорить: «Час вже вмирати, дідусь».

  • Дай приготуватися до смерті,— говорить старий.

  • Добре,— погодилася Смерть.— Скільки тобі потрібно днів? — Три дні,— відповів дідусь.

      1. Цікаво стало Смерті: що ж робитиме старий, як він до смерті готуватиметься?

      2. Наступив перший день. Вийшов дідусь у сад, викопав ямку і посадив дерево.

      3. «Що ж він на другий день робитиме?» — думає Смерть.

      4. Наступив другий день. Вийшов дідусь у сад, викопав ще одну ямку, посадив ще одне дерево.

      5. «Що ж він на третій день робитиме?» — з нетерпінням думає Смерть.

      6. Наступив третій день. Вийшов дідусь у сад, викопав ще одну ямку і посадив ще одне дерево.

  • Для кого ж ти дерева садиш? — питає Смерть.— Адже ти завтра помреш.

  • Для людей,— відповів дідусь.

      1. І відступилася Смерть від старого, втекла від нього далеко- далеко.

      2. Учитель. А зараз послухайте притчу «Коло радості».

      3. Одного дня селянин, який жив неподалік від святої обителі, підійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду.

  • Брате-воротарю,— сказав селянин,— знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?

  • Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?

  • Ні! Вам!

  • Мені?! — монах із радості аж почервонів.— Хочете дати його саме мені?

  • Авжеж! Тому що ви зі мною поводилися як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом.

      1. Монах-воротар поклав виноград на тарілку і поставив її на стіл. Він довго-довго дивився на нього. Який гарний і смачний!

      2. Та ось у нього майнула думка: «Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?»

      3. Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля.

      4. Настоятель і справді щиро зрадів. Але пригадав собі, що в монастирі живе Старий та хворий монах, і подумав: «Занесу йому цей виноград. Нехай він хоч трохи потішиться».

      5. І кетяг винограду потрапив до келії хворого монаха. Але надовго він там не затримався. Хворий подумав, що виноград, напевно, сподобається кухареві, який цілий день працює, і передав виноград йому.

      6. Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс його наймолодшому монахові, котрий вирішив подарувати його іншому монахові.

      7. І так від монаха до монаха той виноград знову повернувся до воротаря.

      8. Отак замкнулося коло. Коло радості.

      9. Отже, не чекай, щоб хтось інший починав — ти перший маєш почати коло радості. Часто достатньо дуже маленької іскри, щоб вибухнула велика кількість динаміту. Досить іскорки доброти, Щедрості — і світ почне змінюватися.

      10. Любов — це єдиний скарб, що помножується, це єдиний дар, Що росте тоді, коли його роздають.

      11. Любов... Даруй її, розсівай її. Випорожнюй свій гаманець, свої кишені... і завтра будеш мати більше, ніж сьогодні.

      12. Зачитується вірш Володимира Кузьменкова «Твій шлях?. Якщо ти смієшся мало, Непривітним ходиш, злим,

      13. Шлях в житті не буде вдалим,

      14. Буде хибним та важким.

      15. Перешкоди у дорозі та біду зустрінеш ти.

      16. І не будеш ти у змозі

      17. Ворогів перемогти.

      18. Краще будь привітним, щирим,

      19. Світлу посмішку даруй,

      20. До людей приходь із миром,

      21. Поважай усіх, шануй.

      22. Словом добрим примирися

      23. З ворогами назавжди,

      24. І тоді не будеш мати

      25. В вірних друзях ти нужди.

      26. Слово вчителя

      27. Наше суспільство засуджує лінь, гнів, обжерливість, заздрість, скупість, гордість і байдужість. Вони принижують сучасну людину. Розглянемо поради В. 0. Сухомлинського, як виховати в собі морально порядну, духовно багату людину.

  • Негідно досягати власного благополуччя, радощів, утіхи, спокою за рахунок горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але й інших не кривдь. Умій підтримати, допомогти, підбадьорити людину, в якої біда, страждання, горе. Пам'ятай, що така ж біда, страждання й горе можуть бути і в тебе. Позбавляти страждань, запобігати їм — найвищий обов'язок людини.

  • Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити повз чуже горе, страждання.' Моральна сліпота й глухота, здерев'яніння серця — одна з найогидніших вад.

            1. Найважливіша школа виховання емоційної чуйності та емоційної пам'яті — твоє ставлення до матері, до дівчини, до жінки. Ставлення до жінки — найтонший вимірювач честі, совісті, порядності, шляхетності. Негідно бути спокійним і байдужим, коли поруч із тобою важко жінці. Жінка втілює велич роду людського. На особливе піклування і захист вона має пра во тому, що вона ніжна і сильна, тому що їй дуже тяжко. Жінка має особливе право на те, щоб чоловіки на кожному кроці полегшували їй життя, вже тому, що вона жінка. Без


        розуміння того, що жінці важче, немислиме лицарське ставлення до жінки.

  • Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину. Бути трудівником — честь, бути дармоїдом — безчестя. Гідність немислима поза працею.

  • Величезне зло — «жити задля власного черева» (Ф. М. Досто- євський), бути егоїстом, не бачити далі свого носа, не боліти болями суспільства.

  • Велике зло — ісористолюбність. Користолюбний не може бути ні правдивим, ні принциповим, ні мужнім, ні вірним своєму обов'язку. З ранніх літ учися жити безкорисливо.

  • Негідно справжньої людини обманювати, лицемірити, під- лаштовуватися під чужу волю. Огидно і гидко нашіптувати. Обмовляти товариша — рівнозначно пострілу у спину.

  • Бійся потягу володіти речами! Справжнє багатство людини не в речах, а в розумі, в духовних цінностях.

  • Галасувати про недоліки — для цього великого розуму не треба. Стався з презирством до демагогії, базікання. Думай і роби все для того, щоб торжествували добро і справедливість.

  • Не кидай слів на вітер. Не давай легковажних обіцянок. Будь господарем свого слова.

  • Умій тактовно заперечувати, але ще більший такт потрібний тобі в умінні слухати заперечення старших.

  • Негідна надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини. Негідне надмірне перебільшення особистих кривд, горя, страждання. Людину прикрашає витримка. Тобі боляче, а ти тримайся, не послаблюй душі, будь витриманим і стійким. Людина •— це насамперед сила духу, уміння наказувати собі, змушувати себе. Духовна непохитність — це вершник, який мчить на коні, ім'я якому — сила волі.

      1. У роки дитинства, юності і молодості умій виявляти душевну мужність, душевну доблесть. Будь принциповим, вірним істині, незламним, непохитним.

  • «Що найогидніше на світі? — Чоловік, який тремтить від страху,— А що ще огидніше? — Чоловік, який тремтить від страху» (дагестанська мудрість). Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою, скиглити. Боязкість і нерішучість породжують боягузтво, підлість і зрадництво. Хоробрість і відвага — джерела мужності.

  • Негідно мовчати, коли твоє слово — це чесність, благородство і мужність, а мовчання — легкодухість і підлість. Негідно говорити, коли твоє мовчання — чесність, благородство й мужність, а слово — легкодухість, підлість і навіть зрада. Про гідність людини свідчить її уміння бути мудрим володарем слова, майстром, що володіє цим тонким людським інструментом! Бережи таємницю, яку довірили тобі. Є безліч речей, про які не можна говорити вголос. Благородне мовчання — теж своєрідна мужність.

  • Бережи честь змолоду. Не витрачай на дріб'язкові справи своєї душі. Якщо будеш розкидатися ними в ранній юності, якщо будеш без кінця захоплюватися — вступиш у зріле > и ; диною з порожньою душею.

      1. Закінчити годину спілкування можна творчим завданням «Віра в любов».

      2. Діти діляться на групи і одержують картки з назвами різних якостей, наприклад: «справедливість», «сміливість», «краса», «любов».

      3. Діти повинні подумати і розказати, Які добрі справи може вчинити людина завдяки своїй вірі в ту або іншу якість, і як ця віра вплине на її життя.

      4. Наприклад, якщо людина вірить у справедливість, вона не може мовчати, коли бачить, що хтось несправедливо поступає. Вона вибере професію, яка допоможе їй боронити справедливість, наприклад, стане журналістом або адвокатом.

      5. НАВІЩО ЛЮДИНА ЇСТЬ

      6. Мета. Ознайомити учнів зі складовими компонентами їжі, з поняттям про корисну їжу та її позитивний вплив на збереження і зміцнення здоров'я дорослих і дітей.

      7. Хід заняття

      8. Гра «Малюнки з виставки»

      9. Учитель роздає малюнки, фотографії, вирізки з газет та журналів, на яких зображено різноманітну їжу, та пропонує вибрати малюнки, де зображена корисна їжа.

      10. Чи було щось однакове на малюнках? Що саме?

      11. Чим вони відрізнялися?

      12. Чи була на малюнках їжа, яку ви не знаєте?

      13. Як ви відрізнили корисну їжу від некорисної? (Учні відповідають на питання.)

      14. Щоб відповісти на наступні запитання, можна провести гру в м'яч. Хто отримує м'яча, той відповідає. Такі вправи мають велике значення для заохочення учнів брати активну участь в обговоренні ситуацій і вчитися аналізувати їх.

    1. Корисно об'їдатися цукерками та тістечками. Так чи ні?

    2. Ви повинні їсти 16 разів на день. Так чи ні?

    3. Ви повинні вживати корисну та свіжу їжу, яка зберігає ваше здоров'я. Так чи ні?

    4. Ви повинні їсти різноманітні продукти: м'ясо, рибу, молоко. Так чи ні?

    5. Вам корисно їсти тільки макарони. Так чи ні?

    6. Ви повинні їсти більше овочів та фруктів, тому що в них багато вітамінів. Так чи ні?

    7. Корисно їсти смажену масну їжу. Так чи ні?

      1. Учитель робить підсумок гри.

      2. Отже, дітям корисно їсти різноманітні свіжі продукти: молоко, рибу, м'ясо. Не можна вживати якийсь один продукт: тоді ваш організм не отримає потрібних йому речовин. Треба їсти більше овочів та фруктів, тому що там багато вітамінів. Не можна їсти солодощі надмірно, бо це шкодить зубам і шлунку.

      3. Учитель пояснює учням, що люди в усьому світі вживають різноманітну їжу, але вона має бути корисною. -

      4. Слово вчителя

      5. Згадаємо, як зводиться будинок. Для закладання фундаменту використовуються цегла, граніт, цемент, великі залізобетонні блоки. На будівництво стін ідуть бетонні блоки або цегла. Поверхи перекривають великими залізобетонними плитами, вставляють вікна, двері, штукатурять, фарбують. Для будівництва необхідно багато різних матеріалів, деталей.

      6. Наша їжа — теж будівельний матеріал. І вона також не однакова за своїм складом і значенням для організму.

      7. їжа — основне джерело енергії, яке необхідне для життєдіяльності організму людини. З їжею ми одержуємо поживні речовини, що сприяють росту і розвитку нашого організму, їжа забезпечує організм людини основними складовими: білками, жирами, вуглеводами, вітамінами, неорганічними речовинами та водою; їжу ще називають харчовими продуктами.

      8. Для нормального росту і розвитку організму людини особливо потрібні вітаміни, їх багато відкрито і досліджено, і позначаються вони літерами латинського алфавіту: А, В, С, Б тощо. Вітаміни, мінеральні солі і вода добре засвоюються організмом. Продукти, в яких вони містяться, легко перетравлюються. Жири і вуглеводи дають організму енергію, після їхнього перетравлення залишки відкладаються в жир і глікоген. Люди, які отримують з їжею достатню кількість вітамінів, значно витриваліші до захворювань, відзначаються бадьорістю, доброю пам'яттю і працездатністю. Про що слід подбати, забезпечуючи свій організм поживними речовинами? Наша основна турбота повинна полягати в тому, щоб у продуктах містилися всі необхідні компоненти. Очі, шкіра, волосся, кістки, м'язи і мозок складаються з різних білків. Білки знаходяться у продуктах рослинного і тваринного походження. Рослинні білки є у горіхах, насінні різних культур, зокрема бобових, крупах, а тваринні — у м'ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах тощо. Вуглеводи містяться у фруктах, овочах, у насінні зернових, меді, молоці. Жири сприяють засвоєнню вітамінів. Вони знаходяться у маслі, салі, сметані, олії тощо. Неорганічні речовини (мінеральні солі) сприяють нормальному функціонуванню кісток, зубів, крові, м'язів. До них належать кальцій, фосфор, залізо, йод^, магній тощо. Вони містяться у молоці, рибі, яйцях, зелених овочах, яблуках, печінці, м'ясі, чорному хлібі, крупах (особливо гречаній), продуктах моря тощо.

      9. Продукти харчування мають бути свіжими, чистими, якісними, щоб вони своєчасно і легко засвоювалися організмом. Із харчуванням у нас пов'язані різні відчуття і реакції, які можуть бути як приємні, так і неприємні. Здорова людина любить смачно поїсти. Запах і вигляд добре приготовленої їжі викликає у нас апетит, з'являються приємні смакові відчуття. Цей стан має велике значення, бо завдяки приємним відчуттям шлуйок людини готується до прийняття їжі, і тоді вона краще перетравлюватиметься. Одноманітна їжа, її неприємний смак і вигляд, неприваблива обстановка під час трапези, поспіх знижують апетит. Це, відповідно, і впливає на поведінку людини за столом. Вона їсть без задоволення, намагаючись швидше закінчити споживання їжі.

      10. Недостатньо перетравлена їжа вимагає більшої кількості соків для травлення, виділення яких при поганому апетиті сповільнюється. У результаті таких умов шлунок і кишечник працюють із перевантаженням, і їжа гірше перетравлюється. А тому велике значення має індивідуальний вибір їжі загалом і окремих страв зокрема, тобто певний раціон. Кажуть, що кожна людина має власні потреби в їжі. Чому? Для росту організму потрібно більше поживних речовин, ніж для підтримання його життєдіяльності. Тому діти повинні споживати їжу, багату на поживні речовини. Вибираючи раціон, слід враховувати, щоб страви містили різноманітні складові компоненти. Хлопчики витрачають більше енергії, а тому потребують більше поживних речовин, ніж дівчатка. Люди, які одужують після хвороби, потребують більше поживних речовин, ніж здорові, а ті люди, які багато працюють (фізично чи розумово), витрачаючи багато енергії, мусять її поповнити за рахунок повноцінної їжі.

      11. Гра «Завжди, іноді, ніколи»

      12. На столі стоїть кошик. У ньому — цукерка, йогурт, лимон, яблуко, квасоля в банці, рідина для миття посуду, плавлений сирок, хліб, засіб для чищення, шпроти в банці, картопля, капуста, апельсин, булочка, цвітна капуста, ліки, цибуля, банан, груша, морква, горіхи. Діти по черзі виходять і беруть із кошика будь- який предмет. Учні класу за допомогою жестів закінчують речення: «Ці продукти можна їсти ...». (Завжди — великий палець правої руки вгору, Іноді — великий палець вбік, ніколи — вниз.)

      13. Чи подобаються вам одні страви більше за інші?

      14. Назви страви, які полюбляєш. (Учні відповідають.)

      15. Слово вчителя

      16. У всіх є власні смакові уподобання. Хтось більше полюбляє м'ясні продукти, а не рибу,— і навпаки. Декому смакують молоко і каші або страви з овочів і фруктів. Є й такі, які намагаються їсти й пити лише «смачненьке»: копчену ковбасу, морозиво, чіпси, пиріжки, шоколад, пепсі-колу. А чи потрібно при виборі їжі орієнтуватися лише на власні уподобання? Для відповіді на це запитання можна провести міні-дискусії за наступними запитаннями.

  1. У чіпсах немає вітамінів. Чи потрібно їх їсти щодня?

  2. Кока-кола і пепсі-кола містять багато цукру та речовин, які впливають на перетравлювання їжі. Поміркуй, чи потрібно пити такі вапої щодня.

      1. Слово вчителя

      2. їжа, яку називають «штучною», насичена штучними барвниками, речовинами, які перешкоджають її псуванню. Таку їжу недоцільно вживати, адже вона, хоча й смачна, шкодить здоров'ю. Часом у яскравих пакетах і пляшках містяться продукти, некорисні для здоров'я.

      3. У кожній родині — свої традиції харчування. В Україні є багато родин, у яких переважно вживають страви української кухні. У щоденному меню є страви з м'яса, риби, молока, круп, овочів і фруктів, які варять, смажать, тушкують, заквашують, сушать. Вживають також страви національних кухонь: російської (пельмені, щі, пироги); грузинської (шашлики, хачапурі, сулугуні); китайської (локшину, чай, мариновані овочі); італійської (піццу, спагетті) тощо. Сучасні сім'ї харчуються або традиційно, або використовують страви кухонь інших народів.

      4. Інформація для вчителя

      5. Характер харчування людей залежить від багатьох чинників: соціально-економічного становища людини, історичних умов, природно-географічного положення, напрямку господарської діяльності тощо. Важливою складовою частиною матеріальної культури кожного народу є його їжа. Протягом багатьох років в Україні встановлювалася певна культура харчування. їжа українців за часом уживання та престижністю поділяється на дві великі групи: щоденну і святкову; за вмістом основного продукту — на борошняну, овочеву, молочну, круп'яну, м'ясну, фруктову та комбіновану.

      6. У щоденному харчуванні українців чільне місце посідає хліб. Із покоління в покоління передавалось шанобливе ставлення людей до хліба. Важливу роль відіграє хліб у багатьох звичаях і традиціях. Хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, рідних. Із хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого.

      7. Велику роль у харчуванні українців відіграють овочі (картопля, капуста, буряк, цибуля, часник, огірки, помідори, морква, кабачки, редиска, редька тощо) та бобові (горох, квасоля). З насіння льону, конопель, соняшнику виробляють олію, яка має оздоровче значення. На зиму солять огірки, капусту, помідори. Важливими харчовими продуктами є молоко і молочнокислі продукти (сметана, масло, сир, кефір тощо), м'ясо птиці (курей, гусей, качок, індиків) та яйця. Найпоширенішою стравою є борщ.

      8. До складу святкових страв входить обрядова їжа, яка виконує релігійну функцію і без якої обряд не може відбуватися. Традиційну святкову та обрядову їжу можна поділити на дві групи: страви до сімейних свят та обрядів (дні народження, весілля, похорон, поминки) та їжа на календарні свята, серед яких слід відзначити різдвяні і великодні свята. На ці свята готуються спеціальні страви. їжа у ці дні відрізняється вищою, ніж щоденна, калорійністю, кращими смаковими якостями. Поряд із корисними традиціями у нас побутують і шкідливі. Так, чомусь прийнято подавати багато страв, досить насичених жиром і м'ясними продуктами, навіть на поминках. Алкогольні напої у святкові і поминальні дні є обов'язковим атрибутом. Зараз важко сказати, чому це стало традицією, однак із цим треба боротися. Адже це не лише шкідливо для здоров'я, але і не додає культури нашому традиційному харчуванню.

      9. Слово вчителя ШШШИШШШШ ітвттт^шщшщтя^^^^

      10. Навіщо людина їсть? Розібратись у цьому ти спробуєш сам. Поміркуй і дай відповіді на запитання.

      11. 1. Навіщо машину заправляють бензином?

      12. Машина «їсть» бензин. Її заправляють бензином, щоб вона Могла їхати, набирати швидкість, перевозити людей.

    1. Навіщо телевізор вмикають у розетку?

      1. Телевізор «їсть» електрику. Його вмикають в електричну розетку, тому що без електрики він не буде працювати.

    1. Навіщо людина їсть?

      1. Людина приймає їжу для того, щоб бути сильною, працювати, навчатися у школі, гратися з друзями, допомагати батькам, ходити, бігати, сміятися.

      2. Отже, людина їсть, щоб жити!

      3. Скільки людина їсть? Пригадай, скільки їжі ти з'їдаєш за один раз. В обід, наприклад, тарілочку супу, кашу з котлетою, огірок, шматочок хліба та компот. За сніданком та вечерею і того менше. У цілому, не так вже й багато.

      4. А уяви собі, що за все своє життя людина з'їдає понад 50 тон їжі. Це цілий вантажний вагон. Багато це чи мало? Спробуй порівняти.

  • Голодний удав здатен проковтнути здобич майже уполовину

      1. власної ваги.

  • Маленька миша землерийка лише за одну добу з'їдає їжі

      1. в 4 рази більше, ніж важить сама.

  • Кліщі здатні з'їсти за один раз стільки їжі, що їх маса збільшується в 220 разів.

      1. Не важко зробити висновок, що людина їсть не так вже й багато порівняно з іншими тваринами. Добова норма вживання їжі дорослою людиною становить приблизно лише 1/20 частку від маси її тіла.

      2. Знаючи власну вагу, підрахуй, скільки в середньому за добу ти повинен з'їсти різноманітної їжі. (Учні підраховують.)

      3. Якщо людина їсть забагато, то в неї з'являється надмірна вага. Вона товстішає, стає незграбною, їй важко працювати, ходити, стрибати, вона швидко втомлюється.

      4. Але якщо людина їсть замало — її організм виснажується. Вона стає млявою, слабкою, хворобливою.

      5. Отже, їсти треба стільки, скільки потребує організм!

      6. А як практично дізнатися, скільки ж треба їсти? Це не важко зробити і самому. Для цього достатньо тричі на рік виміряти свою масу тіла і зріст у шкільному медичному кабінеті. У лікаря обов'язково є спеціальні таблиці для визначення нормальної маси тіла. Якщо твої показники відповідають табличним даним — все гаразд, а якщо ні, то лікар підкаже, що треба робити: зменшити апетит чи більше їсти.

      7. Наприкінці години спілкування вчитель пропонує вивчити основні правила здорового харчування.

    1. Приймати їжу слід 4 рази на день. Три прийоми їжі є основними: сніданок, обід, вечеря, а четвертий — другий сніданок або полуденок — є додатковим.

    2. Якщо заняття у школі проводяться в першу зміну, ти повинен пообідати після повернення зі школи додому, а якщо у другу зміну — перед тим, як іти до школи.

    3. Ніколи не забувай вимити руки з милом перед їдою, а після прийому їжі прополоскати рот теплою водою.

    4. Твоя їжа повинна бути різноманітною, мати усі необхідні компоненти.

    5. Ніколи не переїдай, навіть якщо їжа дуже смачна. Це зашкодить твоєму шлунку.

    6. Не вживай на ніч чай, каву, какао. Вони збуджують твою нервову систему.

    7. Цукерки, морозиво, солодку воду краще заміни на овочі та фрукти, вони корисні для твого організму. Для тебе буде достатньо однієї цукерки і однієї склянки солодкої води на день.

    8. Не забувай, що тобі потрібно випивати не менше 3— 4 склянок молока на день.

    9. Ходи на огляд до зубного лікаря не менше 2—3 разів на рік, навіть якщо із зубами та яснами все гаразд. Таким чином можна попередити розвиток карієсу і запалення ясен на самому початку, а також одержати від лікаря декілька корисних порад.

    10. Твердо запам'ятай: зуби слід чистити двічі на день.

      1. .Обов'язково виконуй це правило.

    1. Не забувай після їди прибрати за собою брудний посуд і подякувати дорослим за смачну їжу.

      1. КОРИСНІ І ШКІДЛИВІ звички

      2. Мета. Ознайомити учнів із поняттям про шкідливі звички; виробити негативне ставлення до шкідливих звичок, які порушують здоров'я,— паління, вживання алкогольних напоїв, наркотиків тощо.

      3. Хід заняття

      4. На початку години спілкування проводиться мозкова атака, за допомогою якої дається визначення поняття «шкідливі звички». (Розмахувати руками під час розмови; розгойдуватись, сидячи на стільці; гризти нігті; голосно розмовляти, кричати, верещати; лускаючи насіння, кидати лушпиння на підлогу; вередувати, як маленька дитина; залишати після себе безлад та сміття.)

      5. Слово вчителя

      6. Шкідливі звички назвали так тому, що вони небезпечні для здоров'я. Наприклад, деякі діти мають погану звичку смоктати і гризти різні дрібні предмети, пальці й нігті. Між тим, на них можуть бути збудники багатьох хвороб. Найбільше їх знаходиться на немитих руках. Не можна брати до рота невідомі дикоростучі рослини чи рідини, бо серед них бувають отруйні.

      7. Негарно човгати ногами. Шкідливою є також звичка горбитись. Адже при цьому викривляється хребет, що погіршує роботу органів кровообігу, дихання, травлення. Взагалі, здавна вважали, що коріння всіх хвороб криється у неправильній поставі.

      8. Та найбільше зашкоджують здоров'ю людей (викликають тяжкі захворювання) паління, вживання алкогольних напоїв та наркотиків. Часто людина, що палить чи вживає алкоголь, починає відчувати погіршення здоров'я. Від паління страждають дихальна та серцево-судинна системи: людина починає важко дихати, кашляти, у частини курців віднімає ноги. Вживання алкоголю та наркотиків страшне тим, що людина стає залежною від них. Вона вже не може утриматися від того, щоб не пити, не вживати наркотиків і поступово перетворюється на справжнього алкоголіка або наркомана, який занапащує не тільки власне життя, але й життя своїх рідних.

      9. и

      10. Тест

      11. Учні відповідають на питання тесту.

      12. Шкідливі звички — це:

      13. а) мити руки з милом перед їдою, після того, як прийшов із вулиці, після туалету;

      14. б) палити;

      15. в) вранці та ввечері чистити зуби;

      16. г) щоденно митися та приймати душ;

      17. д) вживати алкогольні напої;

      18. е) піклуватися про чистоту свого одягу;

      19. є) човгати ногами;

      20. ж) смоктати пальці;

      21. з) самостійно чистити взуття;

      22. і) класти всі речі на свої місця;

      23. к) грати в рухливі ігри;

      24. л) гризти нігті.

      25. Щоб виробити в учнів негативне ставлення до паління, проводиться робота у групах за методом «ПРЕС».

      26. Метод «ПРЕС» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і учням потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка обговорюється, переконати інших учнів у своїй правоті. Цей метод надає учням можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, впливати на думку своїх співрозмовників.

      27. Порядок проведення

      28. Учитель роздає матеріали, в яких зазначено чотири етапи методу «ПРЕС»:

      1. Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що...» і висловіть власну думку, поясніть вашу точку зору.

      2. Обґрунтування: використовуючи слова «тому, що», наведіть причину виникнення цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

      3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом «наприклад» і наведіть факти, що підтверджують ваші докази: вони підсилять вашу позицію.

      1. 4. Висновки: закінчіть висловлювання словами «Тому я вважаю,...» й узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що слід робити; де і є заклик прийняти вашу позицію.

      2. Приклад використання цієї формули:

        1. Я проти того, щоб люди палили у приміщеннях.

        2. Паління шкідливе як для курця, так і для осіб, котрі не палять і перебувають у приміщенні.

        3. Наприклад, дослідження показали, що пасивне паління призводить до раку.

        4. Тому я проти того, щоб люди палили у приміщеннях. Учитель пропонує дітям об'єднатися в групи за принципом

      1. «Фруктовий салат» (ківі, апельсин, яблучко, банан, курага, родзинка).

      2. Групам роздаються записані на аркушах тексти.

          1. Максим вважає, що паління негативно впливає на дихальну та серцево-судинну системи. Тютюновий дим вражає бронхи і легені. Курці, як правило, кашляють. У декого з них віднімає ноги, їм важко ходити («ноги курця»).

          2. Оксана говорить, що їй подобається, коли дівчина чи жінка палять. Цим вони нібито стверджують впевненість у собі і свою незалежність.

          3. Шкільний лікар пояснив, що діти, які палять, погано ростуть, мають обличчя сірого кольору.

      1. Завдання учням: сформувати думку, висловлену в них; ствердити або заперечити її.

      2. Чому палити шкідливо?

      3. Тебе вмовляють закурити спочатку хтось один, а потім — кілька чоловік. Твої дії?

      4. До чого призводить вживання алкоголю? Чому наркотики називають «білою смертю»? Чому весь світ пропагує здоровий спосіб життя? (Учні міркують над запитаннями.)

      5. Учитель наголошує на тому, що кожна дитина має право на захист від незаконного зловживання наркотичними засобами.

      6. Учитель проводить дискусію «Як відмовити ТИМ, ШШШЩЯШШШ хто пропонує тобі цигарки, алкоголь, наркотики?»

      7. Можливі варіанти відповідей:

            1. Придумати причину і відмовитися. (Я займаюся спортом, у мене повинні бути сильні легені.)

            2. Змінити тему розмови. (Розказати про нову гру, книгу, фільм.)

            3. Навести факти шкідливого впливу того, що пропонують.

            4. Відмовитися, нічого не пояснюючи.

            5. Найкоротший спосіб — одразу сказати «ні». Але сказати це впевнено.

      1. Тест

              1. Шкідливі, звички — це:

      1. а) рухливі ігри;

      2. б) паління;

      3. в) помірна фізична праця;

      4. г) вживання наркотиків.

              1. Що буває з дитиною, яка вживає алкоголь?

      1. а) добре росте;

      2. б) погано вчиться;

      3. в) має гарну пам'ять;

      4. г) має хворобу печінки.

      5. Щоб виробити негативне ставлення до шкідливих звичок, які порушують здоров'я, можна провести конкурс малюнків «Як потрапити до чарівної країни здорового життя».

      6. ПРО ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

      7. Мета. Дати учням уявлення про заходи профілактики та боротьби з вірусом грипу, кишкових захворювань. Виховувати навички гігієни і культури, турботу про своє здоров'я і здоров'я оточуючих.

      8. Хід заняття

      9. Розповідь учителя

      10. Навколо нас у зовнішньому середовищі знаходиться величезна кількість невидимих для ока маленьких живих істот. їх можна побачити лише за допомогою спеціальних приладів — мікроскопів, які у тисячі та мільйони разів збільшують зображення.

      11. Коли віруси потрапляють до організму, людина хворіє: у неї підвищується температура, болить голова, живіт, може початися кашель, нудота, блювання.

      12. Як мікроби можуть потрапити до організму людини? В організм людйни мікроби потрапляють через ротову порожнину:

  • із брудом на руках і під нігтями;

  • із залишками їжі між зубами;

  • із немитими овочами і фруктами;

  • із крапельками слини хворої людини;

  • із повітря, де багато сміття, пилу.

      1. Як називаються хвороби, викликані шкідливими хвороботворними мікробами і вірусами, що їх не побачиш без мікроскопа? (Учні пригадують назви.)

      2. Учитель розповідає про інфекційні хвороби.

      3. Інфекційні хвороби передаються від хворої людини до здорової.

      4. На них хворіють не лише люди, але і тварини. До того ж, деякі хвороби тварин легко передаються людям. Такими хворобами люди можуть заражатися від собак, кішок, корів, коней, овець, голубів, курей (наприклад, під час догляду за ними або в разі споживання молока або м'яса хворих тварин).

      5. В осінньо-зимовий період все частіше виникають епідемії простудних захворювань. Причому вбудник цього захворювання під впливом навколишнього середовища постійно мутує (тобто змінюється), що створює додаткові труднощі у створенні протигрипозних вакцин.

      6. Віруси, що викликають грип, оселяються в ротовій порожнині та в горлі хворого. Коли хворий розмовляє, кашляє або чхає, з його рота чи носа вилітають Найдрібніші віруси грипу.

      7. Якщо здорова людина разом із повітрям буде вдихати ці крапельки, то вона може заразитися і захворіти на грип.

      8. Які перші ознаки захворювання на грип? (Виділення з носа (нежить), ніс закладений, дихання утруднене, кашель, біль у горлі, вухах, охриплість голосу, висока температура, слабкість.)

      9. Що ж потрібно робити, щоб уникнути простудних захворювань? Насамперед, дуже велику роль в боротьбі з цим захворюванням грає дотримання чистоти і правил гігієни, які не лише у значній мірі знижують небезпеку захворювання, але й укріплюють здоров'я.

      10. Особиста гігієна, дотримання чистоти в житлових і адміністративних приміщеннях, у дворі, у місцях суспільного користування, на кухні тощо оберігає людину від попадання в організм мікроорганізмів заразливих захворювань. До особистої гігієни відносяться: догляд за шкірою, за порожниною рота, дотримання режиму, заняття фізкультурою і загартування організму, догляд за одягом і взуттям.

      11. Велике значення для здоров'я людини має догляд за шкірою, оскільки шкіра оберігає організм людини від проникнення мікробів, від різних пошкоджень. Шкіра регулює теплообмін, бо через неї виділяється надлишкове тепло. Але шкіра легко забруднюється пилом, що знаходиться в повітрі, на землі і різних предметах, з якими стикається людина. Разом із пилом на шкіру потрапляють мікроби, у тому числі і хвороботворні. Щоб шкіра була чистою, потрібно щодня умийатися з милом, щодня митися до пояса або приймати душ. Вода, призначена для умивання або душу, повинна мати кімнатну температуру: прохолодна вода освіжає, надає бадьорості, укріплює нервову систему і загартовує організм.

      12. Руки треба постійно тримати в чистоті, оскільки вони забруднюються більш за все. Руки обов'язково необхідно мити перед їдою, а також після прибуття додому, після відвідин туалету.

      13. Не рідше одного разу на тиждень потрібно митися в лазні під гарячим душем або у ванні з подальшою зміною натільної і постільної білизни.

      14. Щоб зберегти зуби, необхідно регулярно чистити їх зубною пастою (вранці і перед сном), періодично проводити профілактичний огляд у лікаря-стоматолога.

      15. Одяг і взуття завжди мають бути чистими. Тому їх необхідно чистити щодня. Знятий верхній одяг потрібно тримати в шафі або на вішалці в передпокої.

      16. Одним з основних шляхів поширення вірусних захворювань є контактний, коли збудники передаються безпосередньо хворій людині. При розмові, чханні і кашлі хворі виділяють у повітря безліч найдрібніших крапельок, в яких знаходяться мільярди мікробів. Здорова людина разом з повітрям вдихає їх. Небезпеку поширення збудників подібним шляхом можна значно зменшити, якщо хворий при кашлі, чханні або розмові прикриватиме ніс і рот хусткою або марлевою пов'язкою. У той же час здоровим людям у період поширення простудних захворювань рекомендується, по можливості, обмежити користування суспільним транспортом і не вступати в контакт із хворими людьми.

      17. За допомогою вчителя учні складають правила запобігання грипу.

    1. Під час кашлю і чхання прикривай рот і ніс хусточкою.

    2. Користуйся тільки своєю носовою хусточкою і рушничком.

    3. Оберігай себе від переохолодження.

    4. Мокрий одяг і взуття зніми із себе якомога швидше.

    5. Частіше провітрюй кімнату.

    6. Частіше мий руки з милом.

    7. Намагайся не ходити в дім, де є хворі на грип.

    8. Щоденно роби ранкову гімнастику.

    9. Загартовуйся.

      1. 10. Щоденно їж свіжі овочі та фрукти: вітаміни посилюють захисні сили організму.

      2. І все ж трапляються випадки інфекційних захворювань у літній період. У цей час збудники інфекційних захворювань можуть передаватися при купанні у воді (водний шлях) і при вживанні їжі, води і продуктів, заражених мікробами (харчовий шлях).

      3. Інколи інфекція поширюється комахами — переносниками збудників багатьох хвороб. До них відносяться комари, мухи, кліщі, воші тощо.

      4. У цей період дотримання заходів і правил особистої і суспільної гігієни набуває первинного значення.

      5. Під час літнього відпочинку купатися потрібно лише в спеціально відведених для цього місцях.

      6. Овочі і фрукти потрібно ретельно обмивати кип'яченою водою; молоко і воду вживати лише після кип'ятіння.

      7. Продукти харчування і питну воду слід зберігати лише в ретельно закритій тарі. Посуд має бути чистим. Перед вживанням хліб рекомендується обпалювати на пальнику або прогріти в духовці, печі.

      8. Після прийому їжі посуд має бути негайно вимитий гарячою водою з милом і поставлений в шафу. Хліб та інші продукти харчування заховати в тару і також поставити до шафи.

      9. Обідній стіл потрібно вимити гарячою водою і досуха витерти. Після цього — підмести кімнату.

      10. Велике значення має утримання в чистоті житлових приміщень. У квартирі треба щодня проводити вологе прибирання — стирати пил зі всіх предметів і меблів, протирати підлогу, стежити за чистотою місць суспільного користування (щодня мити і чистити раковини, плити, вологою ганчіркою протирати підлогу коридору, передпокою тощо).

      11. Дітям також треба утримувати в чистоті не лише своє тіло, аліе й одяг, взуття, приміщення, в якому вони знаходяться. Це головна умова здоров'я людини!

      12. За допомогою вчителя учні складають правила поведінки під час епідемії грипу.

      1. Намагайся не ходити в гості, не відвідувати громадських місць.

      2. Частіше перебувай на свіжому повітрі.

      3. Оберігай себе від переохолодження.

      4. Частіше провітрюй кімнату.

      5. Частіше мий руки з милом.

      6. Щоденно їж свіжі овочі (часник, цибулю) та фрукти: вітаміни посилюють захисні сили організму.

      1. Правила захисту членів родини від грипу.

        1. Якщо доводиться доглядати хворого на грип, то захищай рот і ніс марлевою пов'язкою, склавши її вчетверо.

        2. Щоденно кип'яти і пери марлеву пов'язку, носові хустинки та рушники хворого, прасуй їх.

        3. Не користуйся посудом хворого на грип.

        4. Щоденно здійснюй вологе прибирання приміщення.

      1. Не займайся самолікуванням, дотримуйся порад лікаря.

      2. БЕЗПЕКА У ПОБУТІ

      3. Мета. Обговорити з учнями небезпечні ситуації, які можуть трапитися у побуті, вчити дітей обирати безпечні предмети та місця для розваг й уникати небезпечних ситуацій за відсутності дорослих.

      4. Хід заняття

      5. Робота із загадками

      6. Будинок — це машина для житла, і треба навчитися керувати цією машиною, щоб не виникла небезпека.

      7. Ви, звичайно, здивуєтесь: а що ж небезпечного може бути вдома? Тому спробуємо виявити всі можливі небезпеки. Допоможуть це зробити такі загадки:

      8. Що зараз майже в кожнім домі є необхідним, безперечно, бо варить їжу всім без втоми? Хоч він отруйний, небезпечний, ним користуємось щораз ... Вже здогадалися? Це ... (газ).

      9. Що дім освітлює щоднини, без полум'я вечерю зварить, працює в електромашинах, а необачних сильно вдарить?

      10. {Струм.)

      11. Маленьке, гостреньке, а всім потрібне.

      12. (Голка.)

      13. Лежать у порядку дерев'яні малятка, Білі, здорові, всі чорноголові.

      14. (Сірники.)

            1. 1)

            2. 2)

        У святковому залі Стоїть, як картинка, Весела, зелена Красуня ... (ялинка).

      15. Мозковий штурм

      16. На дошці схематично зображені: ялинка, електроприлади, гострі, колючі, ріжучі предмети, газова плита, ліки, сірники.

      17. Учитель. Щоб запобігти цим небезпекам, ми вивчимо основні правила безпечної поведінки вдома, з'ясуємо, як безпечно поводитися в побуті, тобто в повсякденному житті.

      18. Робота проводиться у групах.

      19. Сценка ^МвШЮМШМШй

      20. Дійові особи

      21. Задоволена Розетка

      22. Турботлива Праска

      23. Гостинний Чайник

      24. Газівник дядько Федір

      25. Поросята ( 2 особи)

      26. Лікар Айболить

      27. Обладнання

      28. Малюнок аптечки.

      29. Учитель зачитує поради щодо виконання ролі.

      30. У кожній групі вибирають одного виконавця.

      31. Час виконання ролі — 1 хв.

      32. Поради

      33. Задоволена Розетка. Почніть виступ словами: «Я — Задоволена Розетка». Розкажіть, як ви задоволені, коли з вашою допомогою під'єднують різні електричні прилади до електричного струму. Тут є і телевізор, і магнітофон, і телевізійна приставка та комп'ютери, на яких ви полюбляєте гратися. Звичайно, всі ці предмети потрібні, щоб зробити життя веселим і цікавим. Але разом із тим вони приховують у собі й небезпеку. Через неправильне користування ними може виникнути пожежа, вразити струмом і навіть може статися вибух. Щоб цього не трапилось, не вмикайте ці прилади одночасно, не протирайте їх Мокрою ганчіркою. А ще довго не залишайте їх увімкненими.

      34. Порадьте всім ніколи не вставляти у розетки нічого, Крім вилок електроприладів, тому що може вразити струмом або виникнути пожежа.

      35. Турботлива Праска. Почніть виступ словами: «Я — турботлива тітонька Праска. Погляньте уважно один на одного. Уявіть собі, що мене не стало. Яким би був ваш одяг?»

      36. Нагадайте дітям, що з вами треба поводитися обережно, щоб не обпектися. Не залишати вас ввімкненою без нагляду, не залишати неохолодженою на тканині або ставити біля легкозаймистих матеріалів, щоб не сталося пожежі.

      37. Гостинний Чайник. Почніть виступ словами: «Я — Гостинний Чайник». Нагадайте, що ви буваєте звичайним, а буваєте й електричним. Зверніть увагу на те, що стаєте небезпечним, якщо вас вмикати без води або залишати увімкненим без нагляду. Скажіть, що вас, чайників, бажано розвертати носиком до стіни, щоб, закипівши, ви не вистрелили в обличчя пробкою зі свистком або струменем гарячої пари.

      38. Газівник дядько Федір. Почніть виступ словами: «Я — газівник дядько Федір». Розкажіть, що вам доручили навчити дітей запалювати газову плиту. «Як запалити газову плиту? Про це добре знає газівник дядько Федір».

      39. Щоб запалити газову плиту, треба:

  1. повернути вентиль на трубі;

  2. запалити сірник, піднести його до пальника, а потім відкрити кран відповідної конфорки.

      1. Учитель задає дітям питання.

      2. Що потрібно робити у випадку, якщо відчув запах газу?

      3. Правильні відповіді:

    1. Терміново сповісти про це дорослих.

    2. Відчини вікна, двері,

    3. У жодному разі не запалюй вогонь і не вмикай світло, електроприлади.

    4. Закрий газові крани.

    5. У разі необхідності зателефонуй до газової служби (104) від сусідів, оскільки іскра може проскочити й у телефоні.

      1. Розігрується сценка за діалогом. «Поросята Ніф-Ніф та Наф- Наф». Після слів класу: «Дзвони швидко «104», Ніф-Ніф несамовито верещить: «Ой-ой-ой! Я обпікся! Чайник дуже гарячий!»

      2. Ніф-Ніф. Матимемо ще одну небезпеку, якщо необережно поводитимемося з гарячими предметами.

      3. Наф-Наф. Заспокойся, Ніф-Ніфе, не плач, зараз ми тебе полікуємо.

      4. Наф-Наф підводить Ніф-Ніфа до аптечки.

      5. Ніф-Ніф. Ой, як багато тут усього красивого й смачного! Зараз я все з'їм і одразу одужаю!

      6. Наф-Наф. Якщо безконтрольно вживати багато ліків, недовго й отруїтись.

      7. Лікар Айболить. (Звертається до Ніф-Ніфа.) Якщо ти обпікся...

  • Підстав обпечене місце під струмінь холодної води з-під крану.

      1. (Відкрий кран і підстав обпечену ніжку Ніф-Ніфа під воду.)

  • Ні в якому разі не проколюй пухирі — ти можеш занести інфекцію.

  • Прикрий місце опіку чистим бинтом або серветкою. Звернися

      1. до лікаря за кваліфікованою допомогою. (Прикрий бинтом

      2. ніжку Ніф-Ніфа.)

      3. Робота в парах

      4. Перша небезпека — електроприлади. Щоб назвати знайомі вам побутові електроприлади, пограємо у гру «Де сховалася електрика? »

      5. Попрацюйте парами: запишіть назви предметів побуту, в яких, на вашу думку, «ховається» електрика. (Учні відповідвають; визначається найкраща пара.)

      6. Як ще можна назвати предмети, у яких «ховається» електрика?

      7. Усі ці предмети працюють від електричного струму і є мешканцями країни Електрини. У цій країні є свої правила. І ми зараз ознайомимося з ними.

      8. Якщо йдеш надвір гуляти, Телевізор треба вимикати. Не тягни за електричний шнур, Щоб тебе не вразив струм.

      9. Слово вчителя

      10. Електроприлади полегшують людині життя. Однак невміле, необережне користування ними може призвести до великого лиха. Завжди потрібно дотримуватись правил користування електроприладами.

    1. Перед включенням електроприладу оглянь, чи немає ніяких пошкоджень.

    2. Ніколи не вмикай і не- вимикай прилади мокрими руками.

    3. Не допускай потрапляння води на ввімкнені електроприлади.

    4. Не тягни електричний провід руками.

    5. Не протирай, не чисти електроприлади, що працюють.

    6. Після роботи вимикай електроприлади з мережі.

    7. У випадку несправності електроприладу негайно повідом дорослих.

      1. Існує ще одна небезпека, невидима й нечутна — газ. Газ може бути дуже небезпечним. По-перше, коли він накопичується на кухні, то від електричної іскри чи спалаху сірника може вибухнути. По-друге, газ невидимий, йому навмисне додають специфічного запаху, бо він отруйний. Дихати газом навіть незначний час небезпечно для життя.

      2. Учні працюють із загадкою.

      3. Ну, та й плитка в нас чудова! Не потрібні плитці дрова. Встане мама вранці-рано, Лиш поверне вгору крана, Сірником терне — і враз Загориться в плитці газ.

      4. Як запалити газову плиту? Про це добре знає газівник дядько Федір. (Один з учнів відповідає на питання.)

      5. Слово вчителя

      6. Щоб лиха страшного із газом не знати, Увімкнену плитку не слід залишати.

      7. Зазвичай витікання газу відбуваються через негерметичність з'єднувальних шлангів і трубопроводів, внаслідок поганої пам'яті людей, які залишають відкритими вентилі, через пустощі дітей, через заливання вогню водою, яка стікає з бурхливо киплячої каструлі.

      8. З метою протипожежної профілактики треба взяти за правило: перед виходом із дому завжди треба перекривати газовий кран, який знаходиться на трубі.

      9. Газ на кухні закривай, За ним пильно доглядай. Запах ти відчув в квартирі — Дзвони швидко «104».

      10. Декілька слів треба сказати з приводу гарячих страв —• чаю, кави, супів, які стоять на плиті. Будь-яка неакуратність у поводженні з ними може призвести до отримання опіків.

      11. Сковорідки і каструлі, які мають довгі ручки, слід встановлювати на дальні конфорки або розвертати цими ручками до стіни. Дуже часто люди, які перебувають на кухні, випадково чіпляють такі каструлі і сковороди і виливають їхній вміст на себе.

      12. Серйозний травматизм можливий у разі необережного поводження з гарячими рідинами, ясиром. Необхідно стежити, щоб під час закипання вміст посудини не виливався через край. Щоб уникнути опіків бризками і парою, кришки гарячого посуду відкривають від себе, користуючись серветкою чи рушником.

      13. Обережність на кухні потрібна у всіх видах роботи. Усе кухонне начиння має бути в належному місці. Підлога повинна бути сухою, щоб не посковзнутись. Кухонні меблі (табуретки, крісла) мають стояти так, щоб вони не заважали під час роботи.

      14. Слід обережно працювати з предметами, які можуть спричинити порізи. Хліб, гастрономічні вироби, овочі та інші продукти нарізають на обробних дошках, дотримуючись правильних прийомів різання. Пальці лівої руки повинні бути зігнуті і розміщені на деякій відстані від леза ножа. Слід обережно працювати з ручними терками: мідно тримати продукти (фрукти, овочі), не обробляти занадто маленькі частини.

      15. Отже, третя небезпека — гострі, колючі, ріжучі предмети, скляний посуд тощо.

      16. Щоб уникнути біди, Усе на місце поклади. Ніж, виделки — у шухляду, Голки теж тримай в порядку. Прибери зі столу шило, Лиха щоб не наробило. Заховай всі зайві речі — Будеш ти тоді в безпеці.

      17. Узагалі, небезпека рідко виникає сама по собі, з нічого. Набагато частіше небезпека складається, як ланцюжок; із необережних вчинків і дій. І щоб вона не стала зовсім великою, загрозливою для життя, треба просто перервати цей ланцюжок.

      18. Про новорічну ялинку

      19. Зачитується ряд слів: «сніг, хлопавка, свято». Учні відповідають на запитання.

  • З яким святом асоціюються ці слова?

  • Назва якого пожежонебезпечного предмета є серед цих слів?

  • Які пожежонебезпечні. предмети з'являються в кожному будинку під Новий рік?

  • Які прикраси на ялинку є пожежонебезпечними? (Легкозаймисті іграшки, несправні електричні гірлянди, свічки, бенгальські вогні, феєрверки.)

      1. Слово вчителя

      2. Багато радості дорослим і дітям приносить новорічне свято з лісовою красунею — ялинкою. Проте, на жаль, іноді трапляється лихо. Через необережне поводження з вогнем ялинка може легко спалахнути. Отже, пригадаймо правила безпеки. Ялинку треба встановлювати на безпечній відстані від печей і нагрівальних приладів, за метр від стін і стелі, залишаючи вільним вихід із приміщення. Слід пам'ятати, що не можна використовувати для прикрашання легкозаймисті іграшки, несправні електричні гірлянди, свічки, бенгальські вогні, феєрверки.

      3. Що ти будеш робити, якщо спалахне ялинка? (Учні вибирають правильну відповідь.)

    1. Буду голосно кричати і кликати на допомогу.

    2. Сховаюся в безпечному місці.

    3. Спробую загасити пожежу самостійно.

    4. Зателефоную: 101? 102? 103? 104?

      1. Учні проводять розбір ситуацій.

      1. Ви вдома самі. Увімкнена новорічна гірлянда. Раптом ви помітили, що провід сильно нагрітий, іскриться, лампочки миготять якось дивно. Ваші дії?

      2. Андрійко побачив неізольований електричний шнур від електрочайника. Що він повинен зробити? (Негайно вимкнути прилад із розетки.)

      3. Хлопчики і дівчатка в гостях у Миколки слухали музику, танцювали, веселились. Збуджені і веселі вийшли на вулицю. Миколка вернувся додому. Він згадав, що забув щось вимкнути. Що саме?

      1. Гра-Змагання «Хто краще знає правила безпеки в побуті»

      2. Вибираються дві команди: «Вогнегасник» і «Пожежник». За кожну правильну відповідь команда отримує зелений кружечок, за неправильну — червоний. Виграє та команда, у кого більше зелених кружечків і найменше штрафних — червоних.

      3. Запитання

        1. Чому в разі запаху газу не рекомендується телефонувати?

        2. Для чого газ роблять пахучим?

        3. Чому не можна гасити пожежу на електроприладах водою?

        4. Чому на протягу газ не вибухає?

        5. Що трапиться, якщо в електрочайнику википить вода?

        6. Що слід зробити, якщо у квартирі чути запах газу? (Якщо ти раптом відчув запах газу, відразу ж скажи про це дорослим: вони повинні негайно відкрити вікна, провітрити квартиру і перекрити газовий кран, а також

      1. відразу викликати працівника аварійної служби газу, подзвонивши 104.)

        1. Що може статися через витік газу?

        2. Для чого газівники з аварійної служби користуються мильною піною?

        3. Що категорично забороняється робити при виявленні запаху газу?

        4. Чому не можна братися за електроприлади мокрими руками?

      1. Діти вчать поради безпечної поведінки вдома.

          1. Усі гострі, колючі, ріжучі предмети клади на свої місця.

          2. Коли йдеш із дому, не залишай електроприлади увімкненими.

          3. Ніколи не залишай увімкненою газову плиту і не грайся сірниками. Це небезпечно!

          4. У жодному разі не їж будь-яких ліків. Неправильно вжиті ліки можуть викликати отруєння!

      1. ПОВЕДІНКА У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

      2. Мета. Поглибити знання учнів про правила поведінки у складних ситуаціях та закріпити навички надання допомоги постраждалим; стимулювати розвиток витривалості, мужності, рішучості, кмітливості.

      3. Хід заняття

      4. Слово вчителя

      5. Життя не завжди протікає спокійно. Кожного дня ми слуха ємо новини. Скільки серед них прикрих, про нещасні випадки, які зненацька спіткали мирних громадян. Як важливо у таких ситуаціях, щоб людина не розгубилася, взяла себе в руки і при гадала, як поводитися за таких обставин, як врятуватися самій і як допомогти іншим!

      6. Отож треба вчитися виходити зі скрутних життєвих ситуацій

      7. Учні знаходять відповіді на запитання.

  • Які ви знаєте надзвичайні ситуації? (Землетрус, повінь, пожежа, снігові завали та заноси, катастрофи, аварії, тощо.)

  • Що чи хто є причиною названих вами ситуацій? (Стихійні сили природи, людська необережність.)

  • Які ви знаєте служби, що допомагають подолати надзвичайну ситуацію та врятувати людей? (Пожежники, рятувальні загони, міністерство надзвичайних ситуацій.)

      1. Слово вчителя

      2. Усі ці служби належать до єдиної системи цивільного захисту та цивільної оборони, мета якої — захищати нас, громадян України, на випадок стихійного лиха, атаки ворога, надзвичайної ситуації техногенного характеру. Міністерство з надзвичайних ситуацій, яке керує цією складною роботою, було утворене після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

      3. уітель розповідає про види надзвичайних ситуацій.

      4. і ■ цп-'шяють 4 класи надзвичайних ситуацій: природного, техногенного, соціально-політичного та військового характеру.

      5. Надзвичайні ситуації природного характеру: землетрус, ураган, шторм, гроза, повінь, снігові замети тощо. Це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, морських та прісноводних явищ, природних пожеж, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами, зміни стану водних ресурсів тощо.

      6. Надзвичайні ситуації техногенного характеру («техногенний» — породжений технікою і промисловістю); транспортна аварія, аварія на промисловому підприємстві, вибух газу, пожежа тощо. Це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій із викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення.

      7. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру — це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та ан- тиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих ядерних об'єктів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

      8. Надзвичайні ситуації військового характеру — це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори враження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, транспортних та інженерних комунікацій.

      9. Як же діяти під час землетрусу?

      10. Дій негайно, як тільки відчуєш коливання ґрунту або споруди; головна небезпека, яка тобі загрожує — це предмети і уламки, що падають.

      11. При перебуванні у будинку негайно вийди з нього. З одноповерхового будинку можеш вибратися через вікно. З багатоповерхового виходь сходами. Ліфтом користуватися не можна: він може застрягти. Вибігай із будинку швидко, але обережно. Остерігайся уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

      12. На вулиці швидко відійди від будинку на відстань, рівну його висоті, у напрямі скверу, широкої вулиці, спортивного майданчика.

      13. Негайно віддалися від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

      14. Будь особливо організованим, якщо землетрус застав тебе в театрі, магазині, громадському транспорті. Зберігай спокій, уникай паніки.

      15. Як діяти під час аварії на підприємстві?

      16. Людям, які потрапили до зони аварії, необхідно керуватись наступними рекомендаціями. Перше і найголовніше — не пропус тити попереджувальну інформацію, яка у випадку .аварії переда ється багатьма каналами (за допомогою сирен цивільної оборон заводських гудків, по телебаченню, радіо).

      17. У разі аварії для проведення певних заходів працює штаб місцевої цивільної оборони (ЦО).

      18. Спеціалісти цивільної оборони повинні пояснити вам, що відбулось і що в зв'язку з цим треба робити. Вони забезпечують подачу автотранспорту до місць збору й евакуацію людей до безпечних місць.

      19. Усі рекомендації штабу ЦО треба виконувати швидко і буквально: що робити, що одягати, що брати з собою, в якому місці збиратися для подальшої евакуації.

      20. Вислухавши тривожні телерадіоповідомлення або навіть нічого не вислухавши (коли аварія явна), починайте діяти без додаткових вказівок.

      21. У першу чергу, як тільки аварія стала очевидною, слід за- герметизувати житло: зачинити всі вікна, кватирки і двері на балконі. Закрити вентиляційні віддушини у ванній та е кухні.

      22. Перед тим, як вийти на вулицю, необхідно одягнутись відповідно до ситуації, що склалася. Треба максимально надійно захистити себе від попадання в дихальні шляхи, на слизові оболонки, шкіру і волосся отруйних, викинутих в атмосферу частинок хімічної речовини, крапель токсичної речовини, радіоактивного пилу.

      23. Для цього слід надіти щільний одяг, застебнути його на всі ґудзики, випустити штани поверх черевиків і зав'язати мотузками, надягнути шапочку, а зверху —капюшон куртки. Ніс і рот бажано захистити за допомогою респіратора або ватно-марлевої пов'язки. Якщо немає, принаймні обмотати обличчя шарфом.

      24. Залишаючи квартиру, перекрити крани водопроводу, газу, вимкнути електричний струм на щитку.

      25. Брати з собою слід лише найнеобхідніше: документи, гроші, медичну аптечку, білйзну, засоби гігієни тощо.

      26. Після прибуття до безпечної зони необхідно прийняти душ і дуже ретельно вимити очі, обличчя, руки. Особливу увагу під час миття треба звернути на волосся, де концентрація небезпечних речовин буває найбільшою.

      27. Верхній одяг слід зняти і покласти в поліетиленовий мішок. Потім у вас його заберуть для знищення або скажуть, що з ним робити.

      28. На новому місці перебування слід суворо дотримуватись вказівок штабу ЦО і рятувальних служб.

      29. Ну а що робити, якщо ви не змогли евакуюватись і аварію треба перечекати у квартирі? У першу чергу треба перекрити шляхи надходження отруйного пилу ззовні. Заклеїти шпари в рамах, закрити димоходи, вентиляційні отвори. Перед вхідними дверима повісити від стелі до підлоги ковдру або щільну тканину.

      30. Вогнем та електрикою краще не користуватись, бо гази, які виділилися в атмосферу внаслідок аварії, можуть бути вибухонебезпечними.

      31. Треба виключити будь-які виходи на вулицю і навіть у під'їзд. Не можна випускати на двір собак і котів.

      32. У квартирі раз на день треба робити вологе прибирання.

      33. Не можна вживати їжу, не вимивши ретельно руки, обличчя і не прополоскавши рота водою, а краще півпроцентним розчином соди. Не можна їсти овочі і фрукти, зібрані з городів, що потрапили в зону ураження, пити воду з відкритих джерел і колодязів. Уживайте консервовану їжу, домашні компоти, мінеральну і газо- вану воду з пляшок.

      34. Небезпечно купувати їжу, яка продається на ринку, бо на неї міг потрапити отруйний пил. Не слід пити молоко та їсти молочні продукти місцевого виробництва, бо корови могли пастись на заражених полях.

      35. Радіоприймачі і телевізор повинні бути налаштовані на місцеві канали на випадок передачі екстрених повідомлень.

      36. Щоб уникнути паніки під час аварії:

  • будь з дорослими, намагайся не загубитися;

  • чітко виконуй вказівки рятувальників;

  • турбуйся про тих, хто потребує допомоги: молодші від тебе, старші люди;

  • якщо загубився, повідом про це на пункті евакуації: чітко назви свої ім'я, прізвище та адресу, імена батьків.

      1. Пам'ятай, що чим швидше ти покинеш заражену місцевість, тим менша небезпека ураження. Покидати заражену територію треба швидко, намагаючись не піднімати пилу і не торкатися навколишніх предметів. На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, їсти, пити. Після виходу з району зара- Ж6ННД потрібно пройти санітарну обробку, змінити білизну або весь одяг. Ці ж самі правила поведінки стосуються населення, яке опинилось у зоні хімічного зараження отруйними речовинами.

      2. Змагання «Допоможи собі сам» .шшявшшт-

      3. Учитель проводить вікторину. Учні відповідають на запропоновані питання.

      4. Який сигнал ЦО? У яких випадках і як він подається?

      5. Як передається сигнал ЦО?

      6. Якщо ти сам вдома і чуєш сигнал «Увага всім!», які будуть твої дії на вулиці? у театрі?

      7. Які засоби захисту органів дихання ви знаєте?

      8. У кожній родині є домашня аптечка, якою користуються для надання першої медичної допомоги. Що ж у ній має бути? (Анальгін, корвалол, нашатирний спирт, йод або 1%-й розчин бриліантового зеленю, активоване вугілля, пластир, бинт, джгут, перекис водню.)

      9. На трасі Миколаїв — Херсон відбулася аварія: перевернулася машина, що перевозила у склопосуді бром. Ви знаєте, що пари брому вражають органи дихання. Які засоби індивідуального захисту слід застосувати у даному випадку? (Серветки, змочені підкисленим водним розчином, ватно-марлева пов'язка, протигаз.)

      10. Як приготувати підкислений водний розчин? Його склад? (Пляшку 9%-го столового оцту розвести одним із половиною літром води для отримання 4%-го водного розчину.)

      11. Як часто слід змочувати серветку? (Кожні 40 хвилин.)

      12. З чого складається протигаз? Яке його призначення? Як правильно його для себе підібрати?

      13. Що слід зробити для того, щоб скельця протигазу не запотівали? (Нанести милом сітку по склі і протерти м'якою тканиною. Подихати і подивитися, чи не запотіває скло. У разі потреби повторити.)

      14. Учитель організовує естафету.

      15. 1. За командою «На старт! Увага! Руш!» серед купки звалених на столі предметів кожен учасник команди може вибрати лише 1 предмет і перенести його до аптечки, розташованої на іншому столі, повернутися якнайшвидше до команди і передати естафету.

      16. 2. Учні одягають протигази на швидкість. Проводиться змагання «Лікар Айболить».

      17. Слово вчителя СТШІИ^^ ії"Н'її

      18. У побуті, в поході, під час навчання можуть відбутися не- передбачувані травми голови, рук, ніг. Допомогти людині треба іще до приїзду карети «Швидкої допомоги». Що слід мати під рукою для перев'язування голови? При переломі руки? Ноги? (Бинти, шини або рівні палки, нашийну хустину, шмат або відріз тканини.)

      19. Обирають трьох «постраждалих» і трьох «лікарів». Кожен із лікарів виконує своє завдання: перев'язує руку, ногу або голову своєму постраждалому.

      20. Слово вчителя

      21. Отож, як бачимо, іноді складні життєві обставини вимагають від людини мужності та рішучості, вмілості та вправності, вміння не розгубитися у складній ситуації.

      22. МАМИН ДЕНЬ

      23. Мета. Познайомити з історією свята Матері, викликати прагнення приймати в ньому участь, підготувати для матусь подарунки; виховувати любов і шанобливе ставлення до мами.

      24. Хід заняття

      25. Учні працюють із загадкою :Ш

      26. Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить. Завжди скрізь буває з нами. Відгадайте, хто це?

      27. (Мама.)

      28. Вправа «Мікрофон»

      29. — Хто для вас найдорожча людина? Як ви називаєте свою маму?

      30. Слово вчителя

      31. Мама, Мати, Матуся... Скільки спогадів і тепла таїть де магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща, наймиліша. Вона зі своїми дітьми постійно у далеких життєвих мандрівках, її материнська ласка зігріває нас до старості.

      32. У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітер приносить Свято Матері. Воно прийшло до нас із Сполучених Штатів Америки. У 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята — Дня матері. А спричинилося це зусиллями молодої американки Анни Джарвіс. Вона втратила матір, яка померла раптово й передчасно. Анна боляче переживала її смерть й звернулася з листами до конгресменів, президента Америки, у яких запропонувала раз на рік, а саме навесні, шанувати Матір особливою шанобою. Символом пам'яті стала квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла — померлій.

      33. Ідею Анни підхопили в усьому світі. Уперше в Україні це свято відзначали 1929 року в Галичині. У родинному колі діти готували для матері подарунки, приємні дійства, і, найголовніше, намагалися бути чемними й слухняними. У національному одязі, з квітами в руках, під звуки музики тисячі дітей ішли вулицями міста чи села до площі, де відбувалися святкові дійства, на яких вшановували жінку-матір. Пісні, вірші, вистави, музика, квіти, виставки виробів, сміх — усе було для милих, добрих, щедрих і щирих, самовідданих і витривалих матерів.

      34. Отож, День матері — Міжнародне свято.

      35. Учні зачитують вірші про маму.

      36. Мамин день

            1. Як морозиво в долонці, Розтає сніжок на сонці. Березневі дні ясні Посміхаються весні. А у домі нашім свято, Бо обід готує тато, Він вже, бідний, збився з ніг — Місить тісто на пиріг.


        Я йому допомагаю — В тісто борошно всипаю, А воно летить зі столу Снігом падає додолу. Все на кухні білим стало, Наче знов зима настала. Побіліли в тата вуса, Чхає він, а я сміюся. Мама в двері зазирнула, І від сміху аж зігнулась, Потім сплеснула руками: — Ой! Морока мені з вами. Куховарите завзято, А мені все прибирати?! Мужньо мовив білий тато: —Відпочинь! У тебе свято.

      1. Анатолій Костецький Перше слово

      2. Коло, риску, закарлючку На папері пише ручка. Все з'єдналось загадково — І з'явилось перше слово. Здогадались, яке саме? — Наймиліше в світі — ... (мама).

      3. Ігор Січовик

      4. Пам'ятаймо!

      5. Пам'ятаймо, милі діти, Пам'ятаймо завжди з вами, Що для нас у всьому світі Найдорожчі — наші мами!

      6. Степан Олійник

      7. Мама

      8. Ще в колисці немовля Слово «мама» вимовля.

      1. Найдорожче в світі слово Так звучить у рідній мові. Мати, матінка, матуся, Мама, мамочка, мамуся. Називаю тебе я, Рідна ненечко моя!

      2. Є немало мам на світі, Мами добрі, мами світлі. Та одна є наймиліша. Хто така? Скажу вам я — Рідна матінка моя!

      3. Можна у світі чимало зробити: Перетворити зиму на літо, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти...

      4. Можна пройти крізь пустелі і хащі, Тільки без мами не можна нізащо. Бо найдорожче стоїть за словами: В світі усе починається з мами!

      5. Варвара Гринько

      6. Учні по черзі читають оповідання Ольги Гаєцької «Для мами» «ні

      7. За хатою, що зовсім сховалася у розлогому кленовому гіллі, розцвів невеличкий сад. О Господи,— чого ж там тільки нема! Груші, сливи, черешні і мала яблунька. Усе розцвіло біло-рожевим пишним квітом. От будуть смакувати дітям фрукти восени!

      8. За садом, де щороку влітку ростуть мальви і соняшники, ви- дніються дві голови в білих хусточках: більша й менша.

      9. Це Галюся помагає мамі садити ярину. Галюся дуже любить працювати на городі. Прийшовши зі школи, перед тим як готувати домашні завдання, неначе кізонька вискакує в город. Від мами вона довідується, що бараболька, морква і редька сидять у землі доти, доки їх люди не викопають, а помідори, огірочки й салат виростають над землею, усміхаючись до теплого сонця.

      10. Цього року Галюся має свою грядку, де сама посіяла салат і солодку моркву, яку любить їсти.

      11. Щоранку перед школою Галюся поливала свій город.

      12. Час проминув дуже скоро, і на Галюсиній грядці зазеленів чудовий салат. Дівчинка тепер справжня овочівниця, а всього, як звичайно, навчила її добра мама. Завтра День матері, і Галюся радіє, згадуючи про захований дарунок для мами, який вона сама вибирала, коли були з татком у місті...

      13. У парку неподалік, під великим кущем квітучих азалій, проживала родина зайців Сіромашків. Двоє пухнастих зайченят Клаповушко і Гризуня давно запримітили свіженький салат, що пишався на Галюсиній грядці. Хотіли попробувати хоча б один листочок, бо їхня матуся-зайчиха оповідала, яка то знаменита їжа, але пес Торо крутився на городі, що ніяк було приступити. Але одного ранку, коли Торо був перед хатою, вони відважно вирушили на грядку, зібрали всі свої сили та витягнули цілу головку салату із землі. От буде прекрасний подарунок для мами-зайчихи в Мамин день! Галюся, що збиралася до школи, вийшла на хвилину в город і побачила здалеку в траві дві пари сірих вух і щось зелене, що котилося в бік парку.

  • Гей, стривайте! Це мій салат, я його виростила, не можна вам його зривати! — побігла Галюся за ними.

      1. Перелякані Клаповушко і Гризуня кинули салат на траву, але не тікали. Хоч тряслися обоє зі страху, усе ж таки вирішили попросити Галюсю:

  • Ти маєш вже подарунок для своєї мами — ми підслухали твою розмову з татком, а ми хотіли також справити велику радість нашій мамі в цей Мамин день і теж їй принести подарунок!

      1. Галюся мала добре серце — жаль зробилося їй зайчиків.

  • Почекайте хвилину,— сказала. Повернулась на грядку, вирвала дві моркви й подала Клаповушкові й Гризуні.

  • Візьміть салат для вашої мами, а морква — для вас на сніданок.

      1. Зраділи зайчики, покотили салат до хатки, що в парку під корчем азалії.

      2. Слово вчителя

      3. Особливо готуються до Дня матері діти. Вони дарують матусям власноруч виготовлені сувеніри, вишивки, аплікації, квіти тощо.

      4. Гра «Віночок слів для мами» ііі#іншііім

      5. Учні намагаються дібрати до слова «мама» найтепліші, най- ласкавіші, найніжніші та найщиріші слова.

      6. Конкурс знавців прислів'їв про маму. (Учні згадують прислів'я.) ^ Без матері й сонце не гріє.

      7. Нема батька — півсирота, нема матері — повна сирота. * У дитини пальчик болить, а в матері — серце. ^ На сонці тепло, а біля матері — добре. ^ Птах радіє весні, а дитя — матері. ^ Матір ні купити, ні заслужити.

      8. Нема того краму, щоб купити маму. ^ Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. ^ На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

      9. Інсценізація вірша В. Яучука «Тільки мама» ЯНЯП

      10. (Серед учнів вибираються Ведучий, Син, Мама.)

      11. Син

      12. Я на ковзанку піду!

      13. Мама

      14. А коли до хати?

      15. Ведучий

      16. Тільки мама вміє так Лагідно спитати.

      17. Син

      18. На ходу сніданок з'їм!

      19. Мама

      20. Так не слід робити!

      21. Ведучий

      22. Тільки мама може так Лагідно сварити.

      23. Син

      24. В снах літаю до зірок...

      25. Мама

      26. Час вставати, сину.

      27. Ведучий

      28. Тільки мама збудить так Лагідно дитину.

      29. Учитель читає оповідання Василя Сухомлинського а^^ї

      30. Найгарніша мама

      31. Випало Совеня із гнізда та й повзає. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого — некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись:

  • Хто ти такий, де ти взявся?

  • Я Совеня,— відповідає мале.— Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.

  • Хто ж твоя мама? — питає Соловей.

  • Моя мама Сова,— гордо відповідає Совеня.

  • Яка ж вона? — питає Дятел.

  • Моя мама найгарніша.

  • Розкажи, яка ж вона,— питає Дрізд.

  • У неї голова, вуха й очі такі, як у мене,— відповідає з гордістю Совеня.

  • Ха-ха-ха! — зареготали Соловей, Дятел і Дрізд.— Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама потвора.

  • Неправда! — закричало Совеня.— Мама в мене найгарніша. Почула його крик Сова, прилетіла потихеньку, взяла Совеня

      1. за лапку й повела до рідного гнізда. Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була найгарніша.

      2. Що сталося із Совеням? Як розповідало пташенятко про свою маму? Розкажи і ти про свою маму. (Учні відповідають на питання.)

      3. Творча вправа «Сонце материнської любові» :

      4. Учитель малює на дошці сонце материнської любові і просить дітей перерахувати всі прекрасні якості своїх мам. Усе перераховане — це проміння сонця материнської любові. Учні пишуть, які прекрасні якості з'явилися в них під впливом проміння цього сонця.

      5. Малюнок «Квіти вдячності» ~ ШЯШШШШШШШШШШШ

      6. На аркуші паперу учням треба намалювати букет квітів для мами. У букеті має бути стільки квітів, скільки у дітей є подяк до матусі. Над кожною квіткою учні пишуть, за що вони вдячні.

      7. З малюнків дітей можна зробити виставку «Квіти вдячності».

      8. При підведенні підсумків уроку обговорюється, що діти можуть зробити, щоб їхні мами були щасливі.

      9. МІЙ ТАТО

      10. Мета. Виховувати почуття любові й пошани до батька. Хід заняття

      11. Творча вправа «Чому нас учать батьки»

      12. Учні поділяються на групи по три. Кожна група — сім'я мурашок: мама, тато і маленький мурашка. Дітям пропонується придумати невелику сценку-діалог про те; як батьки учили мурашку різним мурашиним премудростям. Наприклад, будувати мурашник, шукати їжу, носити вантажі, допомагати своїм побратимам.

      13. Потім діти розігрують один перед одним свої сценки. Після цього всі разом діти обговорюють, чому може навчити мурашку мама і чому його може навчити тато.

      14. Такі ж сценки можна придумати про бджолину сім'ю, про лисячу сім'ю, про сім'ю граків та ін.

      15. Після обговорення того, чому можуть навчити своїх дітей мама і тато в сім'ях різних звірів, птахів або комах, учитель просить дітей знову поділитися на групи по три. Кожна група — сім'я людей. Мама, тато та їхні син або дочка.

      16. Діти повинні придумати невелику сценку-діалог про те, як і чому вони хотіли б навчити своїх майбутніх дітей.

      17. Гра «Хто з тобою бавиться?»

      1. Давайте подивимось, чим ви любите займатися зі своїми батьками. Ось дві коробочки. Це нехай буде мамина, а це — татова. Я називатиму різні домашні справи, а ви кластимете фішки у мамину або иапину коробочку, чи в обидві відразу, залежно від того, хто більше займається з цією справою.

  • Хто частіше читає тобі?

  • Хто частіше читає з тобою?

  • Хто найчастіше ходить з тобою на прогулянку?

  • Хто найчастіше грає з тобою в рухливі ігри?

  • Кому ви любите допомагати?

  • З ким ви виконуєте домашні завдання?

  • З ким ви любите дивитись телевізор, ходити в кіно?

      1. Слово вчителя

      2. Фішки є в одній і в іншій коробці, отже, найвеселіші хвилини бувають тоді, коли ви збираєтесь всі разом.

      3. Складання розповіді «Найвеселіший день» *.* г," .і.

      4. Учитель. Сьогодні ми поговоримо про найвеселіший, найрадісніший день для вашої сім'ї. Кожен день нагадує нам вчорашній, але в той же час він зовсім не схожий на нього. Навіть сонечко піднімається одного дня яскраве-яскраве, а іншого — затуманене, ніби сумне. Спробуйте пригадати ті гарні дні, які надовго запам'яталися не лише вам, а й вашим батькам.

      5. Гра «Неслухняні діти»

      6. Учитель. Я буду розповідати різні ситуації про неслухняних дітей, а ви скажете, як би вчинив ваш тато в такій ситуації.

    1. Мама наказала гратися поблизу будинку. Настав час обідати, але хлопчиків ніде не було. Лише пізно ввечері заплакана стомлена мама знайшла малят.

  • Як покарати неслухів?

  • А як би повівся тато?

  1. Хлопчики прийшли з прогулянки з друзями і просять дозволу погратися з ними дома.

  • Що відповіла їм мама?

  • А тато?

  1. Діти сіли пити чай. Вони бавились, і чашка одного перекинулась. Темна пляма зіпсувала білу скатертину.

  • Що робити з пустунами?

      1. 4. Брати запросили до себе в гості друзів. Почалася весела гра. Прийшла мама й ахнула: іграшки розкидані, сліди від брудних ніг на підлозі, на стільчику.

  • Що б вчинила твоя мама?

  • А тато?

  • А як би вчинили ви, якби були дорослими? Слово вчителя

      1. Ви всі діти своїх батьків. А ваші батьки теж діти ваших бабусь і дідусів. Пройде кілька років. Ви станете дорослими і також будете батьками. А тому, дивлячись на літніх людей, ви повинні пам'ятати, що всім вам треба буде пройти через старість.

      2. Робота з прислів'ями

      3. Отже, коли хочете, щоб шанували діти й онуки ваші літа, ви теж повинні з пошаною ставитись до своїх батьків.

      4. Яка гребля — такий млин, який батько -*- такий син. ^ Який татко, таке й дитятко. ^ Що робить батько, то й його дитятко.

      5. Як син до батька ставиться, таких і синів матиме. Не навчив батько — не навчить дядько. ^ Що зробив для батька, то зроблять для тебе твої діти. ^ Годуй діда на печі, бо й сам там будеш.

      6. Читання вірша «Такий хороший дід»

      7. Чи мороз, чи віє хуга, Я нічого не боюсь. Це тому, що маю друга, Мій найкращий друг — дідусь. Ми йдемо гуляти разом І в кіно, і в магазин. До морозива я ласий, А мультфільми любить він. З таким хорошим другом Не нудно вдвох ніде. З таким хорошим другом Ніхто не пропаде.

      8. Слово вчителя ІІИМІІІІМВІІШІШІЦ^ 'і'і'

      9. Діти, ваші батьки всю свою любов передають вам, дітям, але не все про вас знають.

      10. Читання вірша Анатолія Костецького

      11. Просто!

      12. Дуже легко й дуже просто перегнати тата зростом! Та щоб схожим стать на тата, треба ще й розумним стати. А ти хочеш бути схожим на тата? (Учні відповідають.)

      13. Учитель зачитує гуморески

      14. За батьківським наказом

  • Ну що мені, сину, ти скажеш тепер: Навіщо ти двійку в щоденнику стер?

  • Та ти ж мені, тато, недавно товкмачив: «Щоб двійок у тебе я більше не бачив.»

      1. Розмова з лікарем

  • Лікарю, у вас нема нічого обезболюючого?

  • А що в тебе болить?

  • Та зараз нічого, але ввечері тато буде мій щоденник перевіряти.

      1. Дзвоник

      2. Батько та мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарстві, не пішов до школи. Раптом телефонний дзвоник. По голосу Данилко пізнав свою вчительку.

  • Чому Данилко не прийшов до школи?

  • Тому що він захворів.

  • А хто це розмовляє зі мною?

  • Мій тато...

      1. Хитрий хлопчик

  • Татусю, допоможи мені задачу розв'язати.

  • А ти вже над нею думав?

  • Думав.

  • Ну, і що придумав?

  • Що краще спитати у тебе, ніж у Вовки списати.

      1. Загубився

  • Чого ти плачеш, хлопчику?

  • Я загубився...

  • А на якій вулиці ти живеш? .— На нашій...

  • А чий же ти, хлопчику?

  • Татків...

      1. Друге місце

  • От я біг на лижнім кросі — Не віддихаюсь і досі!

      1. Друге місце я зайняв, І татусь мене обняв...

  • Ну, а бігло ж вас багато?

  • Бігли вдвох ми: я і тато!

      1. Грицько Бойко

      2. Слово вчителя

      3. Отже, діти, роль батька в сім'ї неоціненна. Тож учімося шанувати його. Нехай батькові справи, слова будуть святим законом для кожної родини.

      4. ЗА ЗАКОНАМИ БЕРЕЖЛИВОСТІ

      5. Мета. Узагальнити знання учнів про види енергії та її використання. Ознайомити школярів із заходами щодо енергозбереження, дати корисні поради. Розвивати зацікавленість учнів до проведення бережливих заходів. Виховувати у дітей бережне ставлення до речей, зроблених руками людини, до природних багатств; формувати світогляд дбайливого господаря своєї країни.

      6. Хід заняття Дійові особи

      7. Кореспондент Інженери (5 осіб) Вчені (3 особи) Секретар

      8. На дошці висить плакат з прислів'ями.

      9. Слово вчителя V.. " 'ШПШВЯ

      10. Сьогодні ми поведемо розмову про всім відоме — про бережливість.

      11. Слово «бережливий» має синоніми: ощадливий (який бережно витрачає що-небудь, сприяє економії), ощадний, економний, дбайливий.

      12. Справжнім хазяїном своєї країни може бути той, хто бережно, економно витрачає природні ресурси, дбайливо ставиться до особистого і державного майна.

      13. Наприклад, ви навчаєтесь у затишному красивому класі. Які зручні в класі меблі, дошка, вікна! Як старалися люди різних професій зробити все, щоб у школі було затишно і радісно! Вам необхідно берегти і цінувати те, що зроблено руками людини. Це підручники, зошити, олівці, ручки. Усе це не дрібниці. Змалку вас, напевне, привчили батьки бережливо ставитися до хліба, до природи.

      14. Сьогодні ми обговоримо проблему економії електроенергії, тепла — проблему енергозбереження. Щоб розібратися з цією проблемою — досить непростою і суперечною — проведемо прес- конференцію. Представляю вам групу вчених, інженерів, кореспондентів, художників, експертів. От тільки Пізнайко так поспішав до нас, що розгубив завдання, які були закладені в комп'ютер. Тож упродовж заняття будемо робити висновки і заповнювати дані комп'ютера. Це доручаємо нашому секретареві.

      15. Учитель. Тож почнемо прес-конференцію.

      16. Кореспондент. Із чого виникла проблема економії енергоресурсів — тепла і електричної енергії? Адже зараз добувають так багато нафти, вугілля, газу, побудована велика кількість електростанцій, у тому числі атомних, тому постійно зростає виробництво енергії.

      17. 1-й інженер. Простота і доступність електроенергії породили у багатьох людей уявлення про невичерпаність енергетичних ресурсів.

  1. й вчений. Людство багато років добуває із надр землі мільярди тон енергоресурсів. Енергія — показник життєвого рівня сучасної людини. І цей показник включає, зокрема, обігрів житла, кондиціювання, приготування їжі, виробництво промислових товарів і продуктів харчування.

      1. Весь час проводяться серйозні дослідження енергетичних запасів, пошук більш ефективних і більш економічних енергоносіїв. У результаті такої роботи вчені прийшли до висновку, що існуючих запасів вистачить не на багато років. У майбутньому, можливо, основна частина наших енерговитрат ляже на альтернативні види енергії: енергію Сонця, енергію вітру, підземну (геотермальну) енергію тощо. А сьогодні одним із дбайливих заходів стало введення в нашій країні літнього і зимового часу. У результаті цього заходу всього за один сезон економиться майже 500 тисяч кіловат-годин електроенергії.

      2. Учитель. Експерти роблять висновки, а тим часом наш секретар відшукала перші дані комп'ютера: «Людство повинно забезпечити себе енергією на майбутнє. Тому піклування про економію енергоресурсів — одна з головних проблем».

      3. Кореспондент. Ми іноді чуємо від дорослих, що наш дім дірявий. Чому так говорять?

  1. й інженер. Говорять, що дім дірявий, бо йде витікання тепла з квартири.

      1. Будівельники отримують не досить якісні деталі — панелі, віконні рами — і додають до цього свої огріхи: погано замазують стики, іноді перекошують вікна, і виходить будинок, який ми називаємо дірявим.

      2. У сучасних будинках — подвійні рами вікон, під покрівлею є тепловий демпфер — повітряний простір, у під'їзді — подвійні тамбури.

    1. й вчений. Якщо розглянути тепловий баланс житла, стане ясно, що більша частина теплової енергії опалювальної системи йде на те, щоб перекрити збитки тепла. А вони у квартирі з центральним опаленням і водопостачанням такі: збитки через неутеплені вікна — 20 %, через неутеплені вхідні двері — 12 %, через незачинені двері і розбите скло на сходовій клітці — 70 %.

      1. Підраховано, що тільки через не ущільнені балконні двері тепла вивітрюється стільки, скільки вивітрювалося б через дірку у стіні діаметром 20 см.

    1. й інженер. Замість проведення робіт по утепленню приміщень деякі мешканці для створення у домах комфортної температури застосовують електроопалювальні прилади (комини, радіатори, конвектори) додатково до системи центрального опалення. Усе це викликає нові витрати електроенергії, в яких часто немає потреби, якщо своєчасно підготувати вікна та двері до зими.

      1. Експерти роблять висновки, а секретар «засвічує» нові дані комп'ютера і зачитує їх.

      2. «Більша частина теплової енергії іде на те, щоб перекрити збитки тепла. Бережи тепло!»

      3. Кореспондент. А економія води! Багато хто вважає, що це інша проблема, яка не відноситься до електроенергії.

    1. й інженер. Це неправильна точка зору. Коли ми економимо воду, ми економимо електроенергію. Адже вода не сама приходить у наші багатоповерхові будинки. Потужні насоси, які приводяться у рух електричними моторами, піднімають воду на потрібну висоту.

      1. Секретар працює з комп'ютером, висвітлює: «Бережи воду — збережеш електроенергію».

      2. Кореспондент. Сьогодні більшість людей живе в окремих квартирах. Ми купуємо красиві люстри на 8—10 лампочок, сучасні пральні машини, пилососи, кондиціонери, фени, міксери, комп'ютери, музичні центри тощо. Чимало сімей використовують по два телевізори, два холодильники, мікрохвильову піч. Чи не вважаєте ви, що таке різке збільшення споживання електроенергії у побуті — одна з причин проблеми, що обговорюється?

      3. 3-й вчений. Дійсно, скільки енергії витрачається на забезпечення роботи радіотелевізійної та іншої апаратури, яка працює одночасно у декількох кімнатах квартири! У приміщеннях, де нікого немає, горять електролампи, без потреби працюють конфорки електроплит, світяться екрани телевізорів. А горіння лампочки потужністю 40 Вт без потреби на протязі доби рівнозначно витратам електроенергії, достатньої для випікання 20 кг хліба, виробництву 10 кг цементу, виготовленню 2-х пар взуття.

      4. 5-й інженер. На побутові потреби використовується більша доля електроенергії, газу, тепла, води. Електрифікація дозволила значно скоротити час на ведення домашнього господарства, покращити умови праці у побуті.

      5. Бережливе використання енергоносіїв — обов'язок кожного. Поступово бережливість стане потребою.

      6. Робота секретаря. Напис: «Бережливе використання енергоресурсів — обов'язок кожного».

      7. Слово вчителя

      8. Пізнайко приготував вам цікаві завдання у групах.

      1. Розгляньте малюнки (додаток, рис. 1, 2, 3, 4). Дайте поради звірям щодо економії енергоресурсів.

      1. Доберіть з плаката підписи під малюнки.

      2. Як про тепло дбаєш — так і маєш.

      3. Тепло маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо.

      4. Хто добрих порад не слухає, той потім і на пальці дмухає, та пізно!

      5. Вода — трудівниця, економити її не лінуйся.

      1. Які з намальованих електроприладів увімкнені у мережу? (додаток, рис. 5).

      2. Які помилки допускає Мишеня? (додаток, рис. 6).

      1. Чим небезпечні увімкнені У мережу всі електроприлади? Дайте пораду Мишеняті.

      2. Учні виготовляють плакати.

      3. Приклади підписів:

      4. Бережливо використовувати тепло та енергію — значить економити працю мільйонів людей.

      5. Коли виключаєш лампочку, яка даремно горить, ти одночасно запалюєші вогонь, але тільки у потрібному місці.

      6. Слово вчителя «мммиріїріррр»!^^

      7. Навіть якщо виходиш із кімнати на декілька хвилин, вимикай світло. Для чого повинно горіти нікому не потрібне світло?

      8. Наш секретар протягом заняття фіксував ваші думки. Це допомогло відновити дані комп'ютера, а, отже, наші завдання. Давайте ще раз їх перечитаємо та нехай вони залишаються для нас законами на все життя.

      9. На землі, у домі вселюдському — Протиріч і негараздів тьма. Будьте, люди, бережливі в ньому! І тоді достатньо буде всім тепла!

      10. КОЖНА ЛЮДИНА МАЄ ПРАВО НА ЖИТТЯ

      11. Мета. Довести учням необхідність гуманного ставлення до людей з особливими потребами. Виховувати гуманне ставлення до людини з різними вадами.

      12. Хід заняття

      13. Слово вчителя

      14. Чи є серед твоїх друзів хлопчики або дівчатка з фізичними вадами? Чи заважає це вашій дружбі? (Учні повинні відповісти.)

      15. Внаслідок чого люди можуть одержати фізичні вади? Ще можливо при сильних нервових потрясіннях, як наслідок травм, одержаних через власну необережність чи небезпечну поведінку інших, від народження.)

      16. Які риси характеру мають люди з фізичними вадами?

      17. Що може погіршити духовний стан таких людей? (Нетактовні розпитування, недоречне розглядання.)

      18. Кожна людина має право на життя, незалежно від того, здорова вона чи інвалід. А життя дається лише один раз. Говорять, що життя прожити — не поле перейти. Життя — як стерня: не пройдеш, ноги не вколовши. Життя у людей влаштовується по-різному. Дехто під дією обставин (катастрофи, хвороби) стає інвалідом, а дехто народжується з фізичними вадами. Про таких людей ми, звичайно, не повинні забувати і бути більш чуйними до них. Люди-інваліди потребують більшої турботи і допомоги у вирішенні своїх проблем і з боку держави. Про те, що право на життя є найголовнішим правом кожної людини, записано у Конституції України. Ніхто нікого не може позбавити життя. Держава повинна піклуватися про те, щоб люди відчували себе в безпеці і були упевнені, що ніхто не може їх безкарно позбавити життя. Зараз нам це здається очевидним, що кожна людина має право на життя. Проте у Давньому світі, у державі, яка називалася Спарта, новонароджених дітей, які мали фізичні недоліки, були хворі, слабкі, кидали у прірву зі скелі, і ніхто за це не ніс відповідальності.

      19. Вправа «Займи позицію»

      20. На дошці розміщено два плакати, де зображені давній спартанець і сучасна людина, і висловлена їхня думка. (Учні розмірковують, з ким вони згодні.)

      21. Спартанець: ми робили це, бо вважали, що така людина не здатна захистити ані себе, ані свою родину, ані свою країну.

      22. Сучасна людина: ніхто не може знати, який дорослий виросте з такої дитини. Фізичні вправи, загартовування допомагають зміцнити своє здоров'я. Дуже часто люди з фізичними недоліками стають відомими вченими, поетами, композиторами — навіть беруть участь у спортивних змаганнях. Держава повинна захищати таких людей.

      23. Можна навести приклади з Книги рекордів Гіннеса, фотографії, зображення Бетховена, Олімпійських ігор для інвалідів тощо.

      24. Учням пропонується стати біля відповідного плаката залежно від їхньої думки. Довільно вибирається кілька учнів, які обґрунтовують свою думку.

      25. Інформація для вчителя ' Г^'МІІіТИ^іГ'іІіІІШШІГГ і ІіііЮДШМИВМММ

      26. Існують спеціальні Олімпійські ігри для спортсменів-інва- лідів —Параолімпійські ігри. Вони проводяться після закінчення літньої Олімпіади. До їхньої програми входять найрізноманітніші види спорту, у тому числі — заїзди на інвалідних колясках, теніс, плавання і стрільба з лука.

      27. Уперше збірна України взяла участь у змаганнях з легкої атлетики в Параолімпійських іграх в Атланті в 1996 році. У складі команди-дебютанта було всього 6 спортсменів. Але саме легкоатлети України завоювали золоту, срібну і бронзову медалі. У нашій країні легка атлетика розвивається майже у всіх регіонах. Цим найбільш популярним видом спорту займаються інваліди з ушкодженнями зору, опорно-рухового апарату й інтелекту. У цьому виді спорту працюють з інвалідами більш 100 тренерів-викладачів. Найбільша кількість легкоатлетів - параолімпійців представляють Дніпропетровську, Донецьку і Харківську області. На XI літніх Параолімпійських іграх наші спортсмени завоювали 1 золоту, 14 срібних і 10 бронзових медалей.

      28. Людвіг ван Бетховен — знаменитий німецький піаніст, органіст, диригент, якого по праву вважають найвидатнішим композитором за всю історію людства. Глухота композитора розвивалася поступово і стала практично абсолютною, але не вплинула на його творчість. Спочатку він скаржився на шум у вухах, йому бувало важко розрізняти високі тони, розуміти бесіду, що ведеться пошепки. Та композитор так добре приховував глухоту, що люди, які спілкувалися з ним, не підозрювали, якою серйозною була його хвороба. Згодом піаністу довелося цілком перейти на спілкування зі співбесідниками за допомогою грифельної дошки або паперу та олівця (збереглися так звані «розмовні зошити» композитора).

      29. Щоб показати учням, що люди з фізичними вадами Мають право, щоб із ними поводились так само, як з іншими, розкажіть дітям наступну історію.

            1. Далеко-далеко у космічному просторі є планета, така ж як Земля. Люди, які живуть на цій планеті, є такими ж, як і ми, за винятком того, що в них лише одне око. Але воно особливе. Ним вони можуть бачити в темряві, дивитися в безмежну далечінь і бачити крізь стіни. Жінки на цій планеті такі ж, як і земні. Та якось в однієї жінки народилося дивне дитя: воно мало двоє очей. Його батьки були дуже засмучені.


        Проте хлопчик ріс щасливим. Батьки любили його, милувалися ним. Але їх непокоїло, ще він був таким незвичайним. Вони показували його багатьом лікарям, але ті тільки хитали головами і говорили: «Нічого не можна зробити».

      1. Коли хлопчик підріс, у нього з'явилося ще більше проблем. Оскільки він не міг бачити в темряві, то змушений був носити з собою якесь джерело світла. Коли він пішов до школи, то не міг читати так добре, як інші діти. Учителі мусили надавати йому спеціальну допомогу. Хлопчик не бачив на великій відстані, тому потребував спеціального телескопа, щоб бачити інші планети. Інколи він, вертаючись зі школи, відчував себе дуже самотнім. «Інші діти бачать предмети, які я не можу бачити,— думав він.— Я мушу навчитися бачити те, чого не бачать вони».

      2. І одного чудового дня він помітив, що дійсно може бачити те, чого не можуть інші. На відміну від них, він бачив увесь світ у кольорі. Одразу після цього відкриття він вивів батьків на вулицю і розповів про те, що бачив, дуже здивувавши їх. Його друзі теж бути здивовані. Він розповідав їм чудові історії, вживаючи слова, які вони ніколи до цього не чули: «червоний, жовтий, оранжевий»... Говорив про зелені дерева і пурпурові квіти. Кожен хотів знати, якими він бачить речі. Хлопчик розповідав дивні історії про глибокі сині моря і піняві хвилі з білими гребенями. Дітям -подобалися оповідання про дивних драконів, особливо коли він описував їхню лискучу шкіру, очі, гарячий подих.

      3. Одного дня наш герой зустрів дівчину, і вони покохали одне одного. Дівчина не мала нічого проти того, що він не схожий на інших. І тоді він відчув, що йому Це також байдуже. Хлопець став дуже відомим. Люди з усієї планети приходили, щоб послухати його. У молодого подружжя народився син. Дитина була такою ж, як і всі на планеті, і мала лише одне око.

      4. Учні відповідають на питання за текстом

  • Як ви думаєте, як почувалася людина, маючи двоє очей, у той час як інші мали одне?

  • Як ви думаєте, які труднощі виникали у хлопця з, двома очима? Чому?

      1. Учитель зачитує дітям статтю 23 спрощеного варіанта Конвенції про права дитини.

      2. Якої особливої турботи потребують діти-інваліди? Діти з фізичними вадами? (Учні відповідають.)

      3. Тест «Проблема інвалідів» *<аим

      4. Якби дитина з фізичними вадами була у вашому класі, як би ви до неї ставилися?

      5. а) Не покажете своєю поведінкою, що вона відрізняється від вас, будете їй допомагати?

      6. б) Не будете з нею спілкуватися взагалі?

      7. в) Спілкуватися будете, але обмежено, тому що вона не така, як ви?

      8. (Учні розмірковують.)

      9. Матеріал для роздумів '«И»

      10. Ольга Скороходова (1911—1982) народилася в Херсонській області, осиротіла. У 8 років захворіла менінгітом, утратила зір, потім — слух. Харківський професор Соколянський забрав її з інтернату для сліпих. Він відтворив її мову; вона змогла закінчити середню школу у Харкові, згодом отримала вищу освіту. У 1961 році стала кандидатом педагогічних наук. Написала 3 книги: «Як я сприймаю оточуючий світ», «Як я уявляю оточуючий світ», «Як я розумію оточуючий світ».

      11. Що вас найбільше вразило? (Учні обговорюють свсіі враження.)

      12. Слово вчителя

      13. У цивілізованому суспільстві люди повинні бути терпимими до інших.

      14. Ви маєте найцінніше право — право на життя. Його слід прожити так, щоб не було соромно за прожиті роки. Життя дається людині один раз, тому його слід берегти. Головне багатство на Землі — людина, а в неї найдорожче — це життя. І, щоб життя людей було щасливим, на Землі повинні панувати добро і справедливість.

      15. БУДЬТЕ ВДЯЧНИМИ ДІТЬМИ

      16. Мета. Виховувати почуття любові й пошани до батьків;

      17. викликати бажання бути добрим, ввічливим, вдячним, милосердним.

      18. Хід заняття

      19. Слово вчителя ■'ШШШШЩШШШ

      20. Здавна на землі люди цінують праведне життя — чесне, щире, відкрите. Зло, як відомо, породжує тільки зло. А от добро помножує добро. І найперші зернята добра сіються в душі дитини саме в колі рідної сім'ї. Мати й батько, бабуся і дідусь, сестри і брати — найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

      21. Учні по черзі зачитують вірші

      22. Степан Жупанин Мамині руки

      23. Підняли мене з колиски Рідні руки мами. Берегли від горя-лиха Днями і ночами. Вчили на землі стояти І ходити вчили, А коли бувало важко — Додавали сили. Працьовиті та невтомні, Ласкою зігріті, Руки мамині для мене — Найсвятіші в світі.

      24. Степан Олійник Наші мами

      25. Пам'ятаймо, милі діти, Пам'ятаймо завжди з вами, Що для нас в усьому світі, Найдорожчі — наші мами! Нам, маленьким і дорослим, — Все дають вони з любов'ю: Ніжне серце, світлий розум, Сили нашому здоров'ю.

      1. Як ставали ми на ноги, Перший крок наш був — до мами! Радість маєм чи тривогу — Серце мами завжди з нами. Де сини її та дочки — Завжди там вона думками. Пишем в класі ми на дошці Наше перше слово — мама! Найдорожчі мамі діти, Дітям мама їх — так само. Треба вчитись і робити Так, щоб радувати маму! А як вивчитесь з літами, Вдячні мамі за турботу, І поїдете від мами В інший край десь на роботу — Хай усі запам'ятають: І листи, і телеграми Шліть туди, де їх чекають, Виглядають ваші мами!

      2. Слово вчителя ' ИИІІіПІІДІїГіЙіДІІІІіу'ІІІІІІПИІІІІІІІІІІІІІІІІШіЯЯШйПЯ^^

      3. Прислів'я та приказки становлять начебто неписаний звід правил, якими людина може користуватись у повсякденному житті. До народних прислів'їв увійшли образи батька, матері, бабусі. дідуся і дітей.

      4. ^ Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.

      5. Добрі діти батькам вінець, а злі діти — батькам кінець. ^ Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане, ^ У сокола і діти соколята.

      6. ^ Яке дерево — такі й квіточки, які батьки — такі й діточки.

      7. Яка сім'я — такий і я. ^ Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів батька, ^ Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого як мати дитині.

      8. Який дуб — такий тин, який батько — такий син. ^ Мати однією рукою б'є, а другою гладить. У Який кущ — така калина, яка мати — така дитина.

      9. і? Добре тому, в кого брат та сестра добрі, а ще краще, як і сам

      10. не лихий.

      11. Поки жива бабуся, я нікого не боюся. У Годуй діда на печі, бо й сам там будеш.

      12. ^ Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся і свого

      13. не загубиш.

      14. Зачитується оповідання «Великодушна дочка».

      15. В одній країні був звичай відрубувати руки кожному, кого викриють у крадіжці. Провинився якось у цьому знатний вельможа, царський улюбленець. Не міг цар відступитися від стародавнього звичаю і велів покарати злочинця.

      16. Але ось напередодні страти з'являється в палаці маленька дівчинка, дочка цього вельможі, і просить із сльозами допустити її до царя. Царедворці виконали її прохання. Дівчинка впала на коліна перед грізним володарем.

  • Вельможний государю,— мовила вона зі страхом,— батько мій присуджений залишитися без рук,— отож, відрубайте мої руки.

      1. У царя були свої діти, і йому сподобалося, що маленька дівчинка так любить батька.

  • Нехай буде так, як ти просиш,— сказав цар.— Але ти можеш відмовитися від страти, хоч би й в останню хвилину.

      1. На другий день дівчинку повели на двір до страти. Серед двору стояла оббризкана кров'ю плаха, а біля неї — кат із мечем. Сполотніла дівчинка, зніяковіла на хвилину, але незабаром опанувала себе, підійшла до плахи і простягнула свої рученята. Кат міцно прив'язав їй руки до плахи ременями. Дівчинка не промовила ні слова. Кат підняв меча, а вона заплющила очі... Меч блиснув і опустився, не зачепивши і краю пальців.

  • Цар прощає батька твого за любов велику твою! — оголосив посланець царя.

      1. Відчинилися двері в'язниці: біжить до дочки батько, цілує її руки, сльозами їх обливає.

      2. Наступного дня цар оголосив народу указ про скасування навіки старого жорстокого звичаю. А на місці страти за царським наказом поставили стовп із мармуровою дошкою, і на ній золотими літерами написали, як дочка готова була віддати своє життя за життя батька, а наприкінці додали такі слова: «Щасливі батьки, у котрих такі діти!».

      3. Учні відповідають на запитання за текстом

      4. Чому дочка пішла до царя і запропонувала відрубати їй руки, а батька відпустити?

      5. Чи боялася дівчинка, ідучи до плахи?

      6. Що перемогло її страх?

      7. Зачитується оповідання «Найліпше вино»

      8. Чоловік і жінка досить пізно одружилися. На їх здивування і радість у них народився син. Вони виховували його з любов'ю, піклуючись, як тільки могли. Попри те, що самі жили убого, відправили його до школи мудрого вчителя, аби син міг зростати духовно. Коли хлопець повернувся додому, то захотів хоч якось віддячити батькам.

  • Чи міг би я щось для вас зробити? — спитав він.1— Щось, що принесло б вам радість.

  • Ти наша найбільша радість, наш найбільший скарб,— відповіли старенькі.— Однак, якщо хочеш зробити нам подарунок, то роздобудь трішки вина. Ми любимо вино, а багато років навіть не мали його в роті...

      1. У хлопця не було ні копійки. Та одного дня, коли він ішов до лісу по дрова, зачерпнув трохи води з водоспаду і напився. Йому здалося, що та вода на смак, як солодке вино. Він наповнив баклажку, яку носив із собою, і вернувся до хати.

  • Ось мій подарунок,— сказав він батькам.— Це баклажка вина для вас.

      1. Батьки покуштували той напій, але крім смаку води не відчули нічого. Та вони усміхнулися до сина і подякували.

  • Наступного тижня принесу вам ще одну баклажку,— пообіцяв син.

      1. І чинив так багато тижнів поспіль. Старенькі підтримували цю гру. Вони охоче пили воду і були щасливі, бо бачили радість свого сина.

      2. Відтак сталося щось неймовірне: кудись зникли всі їхні недуги і слабкість, а зморшки на обличчі розгладились. Наче та вода мала у собі якусь чудодійну силу.

      3. Учні відповідають на запитання за текстом

      4. Чому вода з водоспаду здалася синові, як солодке вино? Чому батьки підтримували гру, п'ючи звичайну воду? Що сталося з батьками і чому так сталося?

      5. Слово вчителя

      6. Син мав любляче вдячне серце. Він дуже хотів віддячити своїм батькам за їхню турботу. А чи ви дякуєте своїм батькам за турботу? Чи дякуєте своїй матусі за обід, за випрасувану білизну?.. Те, що про нас піклуються, готують нам їсти — це звичні речі. Ми їмо, приготовлене кимсь, носимо чистий одяг, випрасуваний кимось, це все ми приймаємо як належне та інколи забуваємо говорити «дякую». А сказати «дякую» — це не тільки питання доброго виховання. Це означає сказати комусь: «Я бачу тебе, знаю, що ти є, що існуєш».

      7. Учні інсценують вірш А. Костецького «Домашній твір»

      8. Вітько-бідак страждає так,

      9. Аж дриґає ногами!

      10. Він — за столом, він пише твір:

      11. «Я помагаю мамі».

      12. Старанно олівець гризе

      13. Та супить брови грізно,

      14. Але нічого — хоч умри! —

      15. До голови не лізе...

      16. Та ось тихесенько зайшла

      17. В його кімнату мама.

  • Вітюнь, будь ласка, в магазин Сходи за сірниками.

  • Ідея! — вигукнув синок, а мамі... Ну й морока! — Сама іди!

      1. Я твір пишу, роблю важкі уроки. І мама вийшла... А Вітько Швиденько пише в зошит: «Яв магазин завжди ходжу, Коли мене попросять...». Хвилин за десять мама знов З'являється у дверях:

      2. «Вітюнь, картопельки начисть, А я зварю вечерю».

  • Сама начисть! — кричить Вітько, Та так, що ледь не лопне.

  • Я твір пишу! Я — зайнятий! Сама вари картоплю! Виходить мама, а синок Писати знов сідає.

      1. «Я мамі сам варю обід, Вечерю і сніданок...». Радіє син. Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна! І геть не думає про те, Що він радіє марно...

      2. Зачитується народна притча «Три хлібини»

      3. Один ще не зовсім старий чоловік щодня купував у магазині три хлібини.

  • Скажіть, добродію, навіщо ви щодня берете три хлібини? У вас сім'я дуже велика? — з цікавістю запитав продавець.

  • І так, і ні,— відповів чоловік.— Розумієте, одна хлібина щодня потрібна нам, другу позичаю, а третьою виплачую свій борг.

  • Цього я не можу зрозуміти, покрутив головою продавець.— Не може бути, щоб людина одночасно позичала комусь і виплачувала свій борг!

  • А розуміти тут нічого! — сказав чоловік.— Одну хлібину ми самі з'їдаємо, другу дітям даємо в борг, позичаємо, а третю своїм батькам віддаємо: свій борг сплачуємо.

      1. Учні розмірковують над питаннями за текстом

      2. Чого не міг зрозуміти продавець? Як пояснив свою відповідь чоловік? Для чого люди створюють сім'ю?

      3. Як у сім'ї старші ставляться до дітей, а діти — до старших?

      4. Творча вправа «Птах подяки» ■шшмішамшшшшрашииішвшшйаи

      5. Учитель просить дітей уявити, що на землю прилетів птах подяки. Він залітав у вікна до тих, хто забув подякувати за що- небудь своїм батькам і нагадував їм про це.

      6. Діти повинні уявити, що птах подяки залетів до них у вікно, пригадати, кому вони забули подякувати, і в думках сказати їм спасибі.

      7. Слово вчителя -ШМіШШНЩЖИЗ^^

      8. «Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти»,— говорить українська мудрість. «Старість неминуча, смерть невблаганна — перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей»,— говорив В. О. Су- хомлинський.

      9. Тож завжди намагайтесь бути слухняними й вихованими, турбуйтесь про своїх близьких і не завдавайте їм прикрощів.

      10. ПРО МУЗЕЇ

      11. Мета. Поповнити знання учнів про музеї, національні парки, державні і національні заповідники; виховувати шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

      12. Хід заняття

      13. Слово вчителя . ММИЩШіИІ^^

      14. Минуле — невід'ємна частина національної культури. Шанобливе ставлення до історичних пам'яток, творчих надбань українського народу — один з обов'язків громадянина нашої держави. Пам'ятки культурно-історичної спадщини — це нерухомі святині, які зберігаються в музеях України або просто неба.

      15. Музей — заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам'ятки історії, природознавчі колекції тощо.

      16. Музеї бувають різні: історичні і художні, будинки-музеї та музеї під відкритим небом, на заводах і установах, в інститутах і школах. Це краєзнавчі, історико-краєзнавчі, природничі, музеї бойової та трудової славй, музеї мистецтва, картинні галереї, меморіальні музеї та меморіальні комплекси. Меморіальні музеї створюються в пам'ять славетних діячів культури, видатних людей, зокрема там, де вони провели своє життя чи якийсь період життя. До меморіального комплексу входять декілька історично- пам'ятних об'єктів, часом цілого поселення.

      17. Попередниками сучасних музеїв були колекції книг, картин, художніх виробів, історичних пам'яток чи окремих предметів. Перші такі зібрання відомі в Київській Русі в Десятинній церкві, Софійському соборі, Києво-Печерській лаврі. Багаті поміщики теж мали великі приватні колекції художніх виробів у своїх маєтках та палацах.

      18. Слово «музей» походить від грецького — храм муз. Перші у світі музеї були створені в XV—XVI ст.

      19. Витоки історії музеїв в Україні пов'язані з культурою Київської Русі. У церквах та монастирях збиралися і зберігалися „військові реліквії, окремі мистецькі предмети, ікони, книги, рукописи. Музейна справа, як особливий вид культурної діяльності людини, розпочинається в Україні в першій половині XIX ст. У цей час засновано перший археологічний музей при Київському університеті. А згодом почали відкриватися історичні та природничі музеї в Миколаєві, Одесі, Катеринославі (Дніпропетровськ), Львові. Основні фонди цих музеїв складали матеріали археологічних знахідок. У кінці XIX — на початку XX століття були відкриті історичні та природничі музеї в Херсоні, Чернігові й Полтаві. Трохи пізніше були засновані художні музеї у Харкові, Львові, Одесі та Феодосії. Основу музеїв становили приватні колекції. Так, видатний художник І. Айвазовський заснував картинну галерею у своєму рідному місті Феодосії. Зараз в Україні діють літературно- меморіальні музеї українських письменників, краєзнавчі й етнографічні музеї (музеї народної архітектури та побуту), картинні галереї та виставки. Широко відомі в Україні Природознавчий музей і музей книги та книгодрукування у Львові, музей історичних коштовностей та музей медицини у Києві.

      20. За часів радянської влади всі приватні колекції були націоналізовані. Музеї стали доступними для всіх верств населення. У той же час багато пам'яток, що зберігалися в маєтках і церквах, було знищено. Руйнувалися церкви, розкрадались предмети культу, розбивалися ікони. Під час Громадянської війни разом з панськими маєтками горіли історичні і культурні надбання українського народу.

      21. Нищівного удару зазнала музейна спадщина і в роки Великої Вітчизняної війни. Частина колекцій була вивезена на захід і до українських музеїв уже не повернулася. Під час бомбардувань були зруйновані Чернігівський та Дніпропетровський музеї зі славетними зібраннями запорізької минувшини, Полтавський та Харківський археологічні музеї.

      22. Нині в Україні діють близько 500 державних і кілька тисяч недержавних музеїв. Залежно від експозиції вони поділяються на історичні, меморіальні, літературні, краєзнавчі, етнографічні, спеціалізовані та музеї-заповідники. Серед історичних музеїв, у яких зберігаються матеріальні і духовні надбання народу, що накопичувались протягом віків, провідне місце посідають: Національний музей історії України в Києві, Дніпропетровський історичний музей ім. Д. Яворницького, Харківський та Львівський історичні музеї. У 1974 році в Києві було засновано музей Великої Вітчизняної війни і збудовано меморіальний комплекс на схилах Дніпра (1981 рік).

      23. Меморіальні музеї зберігають пам'ять про видатних українців: вони розташовані в садибах, будинках і оселях, у яких мешкали ці особи, таким є, наприклад, музей педагога В. Сухомлинського. В обласних центрах та інших містах існують краєзнавчі музеї.

      24. Велику популярність мають художні музеї України. Вони експонують витвори образотворчого мистецтва провідних українських, російських і світових митців живопису, графіки та скульптури. Серед ЗО художніх музеїв України особливо цінні фонди демонструють музеї Львова, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Кіровограда, Сум, Севастополя, Алупки, Донецька. У Києві знаходяться три художні музеї.

      25. В етнографічних музеях розміщені експонати, які розповідають про національні звичаї, обряди та свята українського народу. Тут зберігаються різноманітний одяг, предмети побуту і незчисленні скарби художніх промислів: вишивки, розписи і різьба по дереву, керамічні вироби та ін. Найбагатші експозиції має Український музей етнографії та художнього промислу у Львові, Шевченківський національний заповідник у Каневі та Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини.

      26. В Україні існує багато спеціальних музеїв: музичні, природничі, історичних коштовностей, книги і книгодрукування, історії релігії, ботанічні, геологічні, історії військ, педагогічні, суднобудування, морського флоту, історії Полтавської битви, архітектури та побуту, музей-акваріум. У Львові працює єдиний музей-аптека. У Луцьку в 2001 році відкрито музей Волинської ікони, а у Вінниці готує до показу свою експозицію Музей подільської народної ікони, яка визнана ЮНЕСКО (Організація Об'єднання Націй з питань освіти, науки і культури) культурним надбанням усього людства. Основою цього музею є колекція вінницького художника Л. Дідура, який понад чверть століття збирає подільські ікони.

      27. У різних регіонах створені й незвичайні музеї. Серед них — музей партизанської слави в катакомбах у селі Нерубайському на Одещині, музей лісу і сплаву в селищі Усть-Чорна в Карпатах, музей підков у Львові, музей бджільництва в Гадячі на Полтавщині та багато інших.

      28. Музеї зберігають, вивчають і збирають пам'ятки культури, різноманітні колекції, старовинні речі. Вони є невичерпними джерелами інформації про історію, традиції, побут та культуру нашої- рідної землі.

      29. За кількістю нерухомих історичних пам'яток (147 тис.) Україна віднесена до держав з багатою історичною та культурною спадщиною. Чимало пам'яток мають загальнодержавну цінність. А Софійський собор у Києві, Києво-Печерську лавру та історичний центр Львова включено до списку всесвітньої природної та культурної спадщини. Понад 60 найвизначніших ансамблів, комплексів, цілих історичних передмість оголошено державними заповідниками. Деяким із них Указами Президента України надано статус національних святинь.

      30. Найбільшим заповідником є Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Його величний архітектурний ансамбль виріс з Печерського чоловічого монастиря, заснованого в 1051 році ченцями Антонієм і Феодосієм. Зараз заповідник являє собою ансамбль XI—XIX ст., який складається з 6 церков, відбудованого в 2000 році Успенського собору (був руїною з 1941 року), Великої дзвіниці, Ближніх та Дальніх печер (у кожній по три підземні церкви) і приміщень, де мешкають ченці. У печерах зберігаються святі мощі сподвижників православної церкви. Колекція заповідника налічує 65 тис. пам'яток. Це одяг вищого духовенства, культові предмети, виготовлені з коштовних металів і каміння, святі ікони, стародруки, унікальні археологічні матеріали та історичні документи. Ансамбль органічно пов'язаний з рельєфом і вражає своєю красою, особливо з боку Дніпра.

      31. У 1965 році був створений у Запоріжжі самобутній Національний заповідник «Хортиця». Уперше Хортиця згадується в VII ст. Територія заповідника —- найбільші на Дніпрі острови Хортиця і прилеглі малі острови. Хортиця відома як колиска українського козацтва — легендарної Запорізької Січі. На Малій Хортиці побудовано Музей запорізького козацтва, який налічує 33 тис. пам'яток, серед яких колекція зброї XVII—XVIII ст., стародруки, іконописи, мінерали. На місці Верхньої Хортиці знаходиться Святомиколаївський кафедральний собор. До історичних пам'яток належить і славетний віковічний дуб, якому 700 років.

      32. Багато історичних і культурних скарбів України в різні часи і за різних обставин були вивезені за межі країни. Вони зберігаються у великих музеях світу — від Москви та Санкт-Петербурга до Владивостока, Праги, Варшави, Вінніпега, Торонто і Нью-Йорка.

      33. Незліченні скарби України є невід'ємною частиною світової та європейської історико-культурної спадщини.

      34. Учитель нагадує правила культурного поводження в музеї.

  • Уважно слухай екскурсовода.

  • Не торкайся руками експонатів,

  • Коли про щось запитуєш, не забувай про «будь ласка».

  • Подякуй за цікаву екскурсію.

  • Не розмовляй, не штовхай товаришів, не грайся, не їж цукерок.

  • Ходи тихо, не човгай ногами. У музеї люблять тишу.

      1. Творча робота «Прикрашаємо храм»

      2. Учитель роздає дітям картки з назвами різних будівельних професій. Кожний повинен написати від імені представника тієї або іншої професії, що він зробить для того, щоб храм став справжнім витвором мистецтва, і які матеріали і робочі інструменти йому для цього знадобляться.

      3. Наприклад: столяр зробить в храмі різьблені лавки; маляр фарбуватиме стіни в ніжні фарби, покрівельник зробить біля храму позолочений дах і викарбує на ньому красиву зірку тощо.

      4. Завершити годину спілкування можна творчим завданням « Творець краси ».

      5. Учитель поділяє дітей на групи і роздає їм по одній фотографії із зображенням собору, скульптури, картини тощо.

      6. Кожна група повинна розказати про те, що відчував і про що думав творець того чи іншого витвору мистецтва під час своєї роботи над ним.

      7. ЧОРНОБИЛЬСЬКА РІЧНИЦЯ

      8. Мета. Згадати про трагедію віку — вибух на ЧАЕС. Виховувати особисту стурбованість кожного учня за все, що відбувається навколо. Вчити сприймати чужу біду, чужий біль як власні. Сприяти формуванню патріотичних почуттів у школярів.

      9. Обладнання: суничка з пап'є-маше, аудіо-записи «Стук серця» та «Аве, Марія!»

      10. Хід заняття Дійові особи

      11. Вчитель (ведучий) У ч н і - ч итці (21 особа) Мадонна

      12. Хлопчик і дівчинка

      13. Слово вчителя .

      14. Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини.

      15. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених.

      16. Чорнобиль — чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.

      17. 1 - й у ч е н ь

      18. Настала Великодня світла мить, І котиться святкова колісниця. Для нас же це — Чорнобильська річниця, І серце запечалене щемить.

    1. й учень. Було собі на Україні давнє місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Побудували біля нього атомну електростанцію і недогляділи її. Погано збудували, погано й пильнували.

    2. й учень. Сталася аварія на атомній станції. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти хліб, пасти худобу, збирати ягоди. На заражених землях нікому тепер не можна жити, землі треба лікувати.

    3. й учень. Оця суничка (велика, зроблена з пап'є-маше) виросла на тій землі. Така велика, гарна, приваблива, але їсти її не можна, бо вона заражена шкідливою радіацією.

      1. Учитель. А що таке радіація? Від Сонця до Землі ідуть теплові і світові промені, які ми відчуваємо і бачимо вдень. Але Сонце посилає на Землю ще й невидимі і невідчутні промені.

      2. Це — радіаційні промені або радіація. Радіація йде і з надр Землі. Така радіація є природною. Вона мала і тому не шкідлива для нас.

      3. А шкідливою для всього живого є радіація, яка набагато більша від природної. Така радіація здатна проникати через скло, стіни, а потрапивши в тіло людини, вона спричиняє тяжкі хвороби.

      4. Тієї страшної ночі 26 квітня 1986 року о першій годині двадцять третій хвилйні сорок секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції, який мав потужність у мільйон кіловат, велетенське полум'я несподівано розірвало нічну темряву.

      5. 5 - й у ч е н ь

      6. Жилось легковажно, Жилось безбережно, Та вибух дістав нас — Пожежа!

      7. Сади очманіло цвітуть, Бентежно,

      8. А в дзвонах вітрів — Пожежа!

      9. 6 - й уч е н ь

      10. Зоря полинова горить І осяває в дооколі. Порожні села, ниви голі, Бур'ян, що з вітром гомонить. Печаль і пустка — на віки. Мов сльози, роси серебріють. І страшно, хижо, дико виють В безлюдній Прип'яті вовки.

      11. Учитель. Першими до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежники на чолі з 23-річним начальником караулу лейтенантом Володимиром Правиком.

      12. 7-й учень

      13. Коли біда чорнобильська війнула. Коли упав наладчик неживим, Був перший тут начальник караулу, Володя Правик з воїнством своїм.

      14. Учитель. Тієї трагічної ночі лейтенант і сержанти пожежної охорони здійснювали свою звичайну роботу. А ситуація була незвичайна — поруч дихав смертельним подихом реактор.

      15. Вони ринули у вируюче полум'я — у смертельну радіацію — не за наказом командира, а за законом власної совісті, рятувати станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.

      16. Вогонь все лютував, не вщухав. Навкруги висів задушливий дим. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в'їдався у шкіру. Люди слабшали від нестерпної спеки і болю.

      17. Відвага... Для пожежного це невід'ємна професійна риса, без якої ніяк не можна... 28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й всю Європу. 6 чоловік загинули майже відразу.

      1. й учень. Ось список героїв, яким ми завдячуємо своїм життям, яких повинні пам'ятати протягом всього життя: Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик, Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Кибенок, сержант Микола Ва- щук, старший сержант Василь Ігнатенко, старший сержант Микола Титенок, сержант Володимир Тищура.

      2. й учень

      1. Лейтенанти — мужність і звитяга, Від землі ви набирали сили... Ще далеко десь до саркофага, Та вогонь життям ви зупинили. Першим важко. Ви ж були найперші, Із вогню і в полум'я шугали. Не до подвигів і не до звершень — Ви ж собою людство заступали. Тільки жити — в нас бунтує спрага, Та продовжить пісні родоводу... А лишилась вірності присяга Батьківщині. Матері. Народу.

      2. М. Сингаівський

      1. йучень

      1. Подій могло не буть цієї ночі, А скільки сили віддано й життів За те, що хтось там, десь там був неточний, За те, що хтось у чомусь поспішив.

      1. й учень

      1. Чорнобиль — тільки лиш маленька віха Загрозливої для людей біди. Він є відлунням ядерного віку. Й, можливо, в нім майбутнього сліди...

      1. й учень

      1. Там, де пожежа, там завжди й медики. Люди в білих халатах, Доземно вклоняюся Вам! В час біди Ви солдати

      2. І ангели милосердя. Ви зуміли не впасти, Не спать від зорі до зорі.

      3. Учитель. Пролітають роки. Для людей цей край став мертвим, але природа і далі продовжує життя. Вона мовчки страждає за помилки людей. Природа оживає.

      4. Жасмин цвіте, і трави косять, І сіно пахне і п'янить. І йдуть дощі, коли не просять, І з вітром колос гомонить. Усе живе жадає жити, Снаги і сили повне вщерть. І важко, й страшно говорити, Що над усім чигає смерть.

      5. Радіація встигла наробити багато лиха не лише теперішньому поколінню, але й прийдешньому. Чорнобиль — незагойна рана на тілі нашої землі.

      6. У 1986 році виселено з Чорнобильської зони 91 тисячу мешканців із 76 населених пунктів. Ще протягом 10 років продовжувалося виселення. До 1996 року було переселено 160 тисяч осіб. На цей час усього виселено із чорнобильської зони 166 тисяч населення.

      7. Більше 2 тисяч населених пунктів мають статус постраж- далих.

      8. -13-й.учень

      9. На грані людства, на краю — У тривозі атомній стою. Душа тривожить, мов птиця: А що, як висохне криниця? Тривожить у полі колос: Чому замовк пташиний голос?

      10. 14-й учень

      11. Як страшно це: води не скуштувати. У тім краю, де Прип'ять, де Дніпро! І хто посмів знічев'я відірвати Від губ народу цілого відро?

      12. Дивлюсь на землю, на річкові води І думаю, аж чорна від журби. А нам казали: «Ви дарі природи»... А ми ж насправді — атома раби!

        1. й учень

      1. Дитино моя! Ромашка цвіте — не доторкнись. Трава буяє — не доторкнись. У бджіл на крильцях доза смертельна! — не доторкнись.

        1. й учень

      1. Україно моя засніжена, запечалена колисковими! Вітер рани твої зализує від Чорнобиля успадковані!

        1. й учень

      1. Скільки горя зазнала і лиха ти! І думки твої невеселі. Знову щось заважає дихати У просторій твоїй оселі.

        1. йучень

      1. Стали діти на тіні схожими, Ніби вже повернулись з раю. І з ікони очима Божими Сумно доля до них взирає.

      2. Стук серця (по мікрофону) — ЗО с. Учні зі свічками стають на коліна.

        1. й учень

      1. О серце матері! Воно не спить ніколи — Щемить, болить, горить святим вогнем. За наші долі, за прийдешнє наше, За сумніви, за помилки тяжкі

      1. Україна просить в Бога допомоги І захисту й прозріння людської душі.

      2. 21-й учень

      3. Пречиста діво! Матір Пресвятая! Спаси і сохрани Велику землю. Святую вільну Україну! Її народ, синів її й дочок! Дай щастя їм, дай волі, дай свободи! Благослови на труд, на злагоду, на мир!

      4. 0Стук серця — ЗО с. Скрипка. «Аве Марія!».) Із початком музики з правого до лівого боку лінійки іде Мадонна з образом Богоматері в руках. Її чорний шлейф несуть маленькі діти: хлопчик і дівчинка (можна їх одягнути в національний український костюм) — це символ майбутнього України. Волосся Мадонни розпущене, заколене обпаленою вогнем гілкою

      5. квітучої яблуні.

      6. Діти, що стоять на колінах, один за одним піднімаються з колін і виходять з лінійки за Мадонною.

      7. Учитель. Учіться ж, дітки, гарно, аби своє діло добре знали й справно усе робили. Аби ніколи не повторилося страшне лихо, як оцей Чорнобиль.

      8. СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ

      9. Мета. Розказати учням про традиції святкування Дня Української Армії. Привітати хлопців зі святом Української Армії.

      10. Хід заняття

      11. Слово вчителя

      12. У цей чудовий зимовий день ми хочемо привітати всіх наших хлопців зі святом Української Армії, яке ми святкуємо 6 грудня. Одна з учениць зачитує вірш.

      13. Український хлопче, майбутній солдат, Очима історії ти поглянь назад. Бо багато крові пролилося колись, Щоб твої мрії сьогодні збулись. Будь же гідний, хлопче, пам'яті такої. Знай, що Батьківщину треба захищати.

      14. І в час небезпеки, як хоробрий воїн, Відзовись, як кличе Україна-мати!

      15. Слово вчителя

      16. Традиція вшановувати захисників Батьківщини зародилася ще у XX ст. У цей час особливо вшановували і вітали людей у погонах, бійців діючих армій: офіцерів та солдат. Згодом стали вітати і чоловіків, які відслужили в армії, пізніше жінки та дівчата стали вітати всіх хлопців і чоловіків. Ця традиція, що в різних куточках України має деякі етнічні особливості, живе до сьогоднішнього дня.

      17. Сьогодні ми зібралися тут не випадково. Для наших хлопчиків ми проведемо «Лицарський турнір». Вони продемонструють свою сміливість, винахідливість, спритність, уміння виходити з будь- якої ситуації, підставляти, де треба, своє плече. Сьогодні ми поздоровляємо сильну половину нашого класу зі святом і бажаємо всім відмінного настрою та перемоги у всіх справах.

      18. Конкурс «Збери слово»

      19. Командам дається набір букв (на картках) врізнобіч, наприклад, «ЗАХИСНИК» і пропонується з них скласти слово, відповідне до нашого свята. Виграє та команда, яка складе правильно слово швидше.

      20. Конкурс «Найспритніший»

      21. Кожному хлопчикові видається шанс перевірити спритність своїх рук. Потрібно за допомогою молотка одним ударом забити цвях у дерев'яну колоДу.

      22. Конкурс «Найвитриваліший »

      23. Включається запис матроського танцю «Яблучко». Танцюють всі хлопчики. Хто витримає танець до кінця?

      24. Конкурс «Найкмітливіший»

      25. Зараз ми дізнаємося, наскільки швидко ви умієте відгадувати загадки.

      26. Капітанам видається по конверту, в кожному з них по 4 загадки. Часу на їх розгадування дається 3 хвилини. Кожна команда отримує стільки очок, скільки відгадали загадок.

      27. Коли він потрібний, його викидають, коли не потрібний — піднімають. (Якір.)

      28. Одяг всім дала, а сама завжди гола. (Голка.)

      29. Не море, не землн — кораблі не плавають і ходити не можна. (Болото.)

      30. Росте зелений кущик, доторкнешся — укусить. (Кропива.)

      31. Б'ють хлопчину по чуприні, щоб пожив він в деревині. (Цвях.)

      32. У будинку кімната мандрує і нікого не дивує. (Ліфт.)

      33. Тобі дано, а користуються люди. (Ім'я.)

      34. Нагодуєш — живе, напоюватимеш — помре. (Вогонь.)

      35. Конкурс «Найбезстрашніший і наймудріший»

      36. Для участі в конкурсі запрошуються 5 хлопчиків. Кожному з них вручають картку з описом ситуації, яку вони розігрують, відповідаючи на поставлене питання.

      37. Картка 1. Не побачивши, що лавка пофарбована, ви на неї сіли. Ваші дії?

      38. Картка 2. На контрольній вам треба використати шпаргалку, але ви ніяк не можете знайти потрібну. Що ви зробите?

      39. Картка 3. Ви прийшли в магазин купити шоколадку. Продавець вам подав її, а ви раптом розумієте, що у вас немає грошей розплатитися (хоча точно пам'ятаєте, що вранці отримали гроші на кишенькові витрати). Як поступити?

      40. Картка 4. Ви йдете містом, до вас підходять троє і говорять: «Гроші є?» Ваші дії?

      41. Картка 5. Ви попали до будинку божевільних; ви знаєте, що абсолютно нормальні, але вам не вірять. Доведіть!

      42. Конкурс «Художник»

      43. Команди колективно малюють на великому аркуші ватману малюнок на певну тему, наприклад, «Танк», «Літак», «Прапор» тощо. Виграє та команда, в якої малюнок буде більш деталізований або більш схожий.

      44. Варіант: командам вголос не оголошується тема (тобто показується на картці мовчки), а глядачі після закінчення роботи повинні вгадати, що це.

      45. Конкурс «Найуважніший»

      46. Командам і глядачам демонструється велика картина (будь- яка). Команди попереджають, щоб вони розглянули її уважно. Після цього картина закривається, і командам по черзі задаються питання (3—4) за сюжетом («Скільки сходинок було на сходах?», «Якого кольору сорочка у хлопчика?», «Де лежить м'ячик?» тощо). Якщо команда відповісти не може, відповідає інша команда (відповіді фіксуються). У кінці конкурсу картина відкривається і всі відповіді пояснюються, правильні відповіді підраховуються.

      47. Конкурс .«Наведи лад» ^ ішшнммияимяишшшииі

      48. На підлозі розсипаються в двох місцях дрібно порвані папірці, хлопчикам даються віники, совки і відро для сміття — на кожну команду.

      49. Виграє представник тієї команди, який швидше прибере всі до єдиного і складе їх у відро. Складність у тому, що дрібні папірці залітають під совок, і їх прибирати важче. Крім того, можна дозволити допомагати іншим членам команди.

      50. Конкурс «Найрозумніший»

      51. Кожен учасник отримує конверт, у середині якого лежить 10 карток. На перших п'яти — початок прислів'їв, на останніх — кінець. Потрібно «зібрати» прислів'я. Хто зробить це швидко і правильно?

      52. Перший конверт

  1. За битого двох небитих да- 6. ...та не беруть, ють,... 7. Може і мабуть — ...

  2. ...хоч зовсім забудь! 8. ...зате плід його солодкий.

  3. Корінь учення гіркий,... 9. На смак, на колір...

  4. ...товариша немає. 10. ...а віз взимку.

  5. Готуй сани влітку,...

      1. Другий конверт

    1. Безтурботний п'є воду,... 6. ...а дбайливий — мед.

    2. ...не поле перейти. 7. Життя прожити — ...

    3. Не покуштуєш гіркого,... 8. ...не взнаєш солодкого.

    4. ...а увага. 9. Дорогий не дарунок,...

    5. Весна красна квітами,... 10. ...а осінь — снопами.

      1. Конкурс «Арм-рестлінг» («Найсильніші»)

      2. Команди самі висувають тих, що бажають, але учитель повинен прослідкувати, щоб гравці були приблизно однакової комплекції. Обов'язково нагадуються умови конкурсу: лікоть правої руки не повинен відриватися від столу, однією рукою (лівою) можна триматися за край парти, вставати і підводитися зі стільця не можна. Починати лише строго за сигналом. Учитель повинен за всім цим стежити. Конкурс можна повторити за бажанням команд 1—3 рази з різними учасниками команд.

      3. Конкурс «Влучний стрілець» (естафета)

      4. Усі команди шикуються у дві шеренги. Перед командами на деякій відстані ставиться пластикова корзина (відро) і командам видаються тенісні м'ячі. Мета конкурсу: кожен учасник команди кидає м'яч в корзину. Яка команда більше число разів попаде, та і виграє. Кожен учасник кидає по одному разу. Кидають парами — учасник і його противник.

      5. Конкурс «Розв'яжи задачу»

      6. Запрошуються Капітани, яким пропонується текст завдання (на окремих листочках). Текст читається вчителем вголос, глядачі попереджаються про заборону будь-яких підказок, і капітани приступають до розв'язання (на окремих столах). Учитель у цей час повинен провести інший конкурс або гру із залом. Завдання даються підвищеної складності або на кмітливість.

      7. Приклад:

      8. Іван-царевпч бився із Змієм Гориничем. З першою головою він бився 4 години, з другою головою — половину часу від битви з першою, а з третьою — стільки ж, скільки з першою і другою разом. Скільки всього годин Іван-царевич бився з трьохголовим Змієм Гориничем?

      9. На кмітливість: у парку росли 24 берези, на кожній березі — по 12 великих гілок, на кожній великій гілці — по 12 маленьких гілок, на кожній маленькій гілці — по 4 маленьких яблука. Скільки всього маленьких яблук росло на всіх березах у парку?

      10. Конкурс «Упізнай взуття на дотик»

      11. У ході конкурсу ми визначимо, чи знають наші хлопчики своє взуття.

      12. Усі члени команди сідають на стільчики, роззуваються, їм зав'язують очі, взуття перемішують, і кожен учасник із зав'язаними очима повинен знайти своє взуття і правильно одягнути його на ноги. Яка команда зробить це першою, та і перемагає. За перше місце — 6 очок, за друге — 5 очок, за третє — 4 очки, за четверте — 4 очки.

      13. Конкурс «Найпривабливіший»

      14. «Найпривабливішого» визначають дівчатка. Кожна на вузькій смужці паперу записує прізвище «лицаря», що відрізнився в турнірі. Переможцеві буде вручений спеціальний «Приз глядацьких симпатій».

      15. Гра із залом. Логічні і математичні завдання І

      16. Дві дочки, дві матері та бабуся з внучкою. Скільки всього? (Троє.)

      17. Як розділити п'ять яблук між п'ятьма дівчатками так, щоб кожна отримала по яблуку і при цьому одне з яблук залишилося в кошику? (Віддати одній дівчинці яблуко разом із кошиком.)

      18. Півтора яблука коштують півтора рублі. Скільки коштують 13 яблук? (13 рублів.)

      19. Троє школярів відправилися в сад за яблуками. По дорозі зустріли ще двох. Скільки хлопців прийшло в сад? Поясніть. (Троє, оскільки двоє інших йшли з саду їм назустріч.)

      20. Горіли три лампочки, одну з них погасили. Скільки залишилося? (Три.)

      21. Летіли три страуси, одного мисливець убив. Скільки страусів залишилося? (Страуси не літають.)

      22. У кінці свята журі (дівчатка) підводяться підсумки і кожному хлопчикові вручають «Королівський указ» про привласнення йому звання «найспритніший», «найгалантніший», «наймудрі- ший» тощо.

      23. Слово вчителя

      24. Ось і підійшов до кінця рицарський турнір. Жюрі вже встигло підвести підсумки. Залишилося вручити призи і подарунки разом із «Королівським указом». Прошу всіх «лицарів» вишикуватися!

      25. Голова журі: «Дорогі наші хлопчики! Поздоровляємо вас із Днем захисника Вітчизни! Сподіваємося, що прекрасна половина людства завжди знайде у вашій особі доблесних лицарів і захисників!».

      26. Королівський Указ

      27. Лицар

      28. Закріплюємо за тобою звання

      29. « » навіки.

      30. Дами серця

      31. СВЯТО ПЕРЕМОГИ

      32. Мета. Розказати дітям про Велику Вітчизняну війну. Виховувати патріотичні почуття.

      33. Хід заняття Дійові особи

      34. Вчитель (ведучий) Учні-читці (28 осіб)

      35. Учитель. 22 червня 1941 року розпочалася Велика Вітчизняна війна. Фашисти прийшли на нашу землю, щоб захопити її багатства, поневолити народ, зробити його рабом своєї імперії. Вони не тільки топтали нашу землю, вони хотіли розтоптати саму душу народу.

      36. Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами...

      37. 1 -й учень

      38. Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля. Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля. Рвали снаряди їй груди, Всюди гриміла війна, Падали скошені люди, їх не щадила війна.

      39. Учитель. Історія війни — історія, написана кров'ю хоробрих. Скільки було безіменних героїв і невідомих подвигів!

      40. Один із перших і найтяжчих ударів фашистських військ взяла на себе Україна. Німецька авіація завдала масових ударів по радянських військових частинах, залізницях, заводах та великих містах, залітаючи в глиб радянської території до трьохсот кілометрів. Війна Німеччини та Радянського Союзу тривала 1418 діб. Загалом, за статистикою, у Великій Вітчизняній загинуло понад вісім з половиною мільйонів українців.

  1. й учень

      1. А країна вся наскрізь прострелена,

      2. На мільйон у ворога приціл:

      3. Долітають кулі, як їм звелено.

      4. До найдальших, найглухіших сіл.

  1. й учень

      1. Були убиті всі, хто мав з'явитись потім,

      2. Були убиті всі, хто ще не народивсь.

      3. Хто кров'ю до крові, хто плоттю до плоті,

      4. І думами вони навік переплились.

      5. Учитель. Велика Вітчизняна війна — це масовий героїзм на фронті, де подвиг ставав загальною і повсякденною нормою. Патріотизм, дружба, взаємовиручка, повага один до одного виховуються в людини саме у найскрутніші періоди життя. Ті буремні часи були випробуванням для всього народу, який і на фронті, і в тилу виборював мир на землі ціною власного життя.

      6. Ворог був жорстоким та невблаганним, але це не зламало волі нашого народу до Перемоги. На окупованій території патріоти наводили жах на ворога, знищуючи його живу силу та техніку, підриваючи мости, переправи, залізничні шляхи, захоплюючи обози з продовольством. Тисячі людей боролися в партизанських загонах.

  1. й учень

      1. Війна відгриміла. Солдати вернулись додому.

      2. А ті не вернулись, хто в битвах кривавих поліг.

      3. Але в матерів не буває синів невідомих.

      4. Вони виглядають, вони дожидаються їх.

  1. й учень

      1. Не сивійте, бабусю, не плачте одна серед ночі.

      2. Його не вернути з проклятої тої війни.

      3. Мій дід у Берліні стоїть у гранітній сорочці, На грудях у нього блищать ордени.

      4. Учитель .

      5. Старенька мати йде до свого сина... Гранітні плити плачуть під ногами.

  • Синочку рідний, йди в обійми мами. Я пригорну до тебе свої руки,

      1. Я зацілую рідні оченята... Як важко було у часи розлуки Без тебе жити і без твого тата... Тече сльоза і падає на плити, Із стели очі дивляться хлоп'ячі, їм тільки жити, жити і творити, Вони навік залишаться дитячі. Стоїть старенька плаче та ридає. Перед очима в неї похоронка, І біль, що котрий день не вгасає, І у землі пекуча та воронка.

  • Синочку рідний, чуєш, як курличуть у синім небі сумно журавлі?

      1. Вони тебе до себе, сину, кличуть, А ти лежиш в холодній цій землі.

    1. й учень

  • Я чую, мамо, чую, як співають Мені над Україною пісні.

      1. Ти не журись, я крила розпростаю І прилечу до тебе уві сні. Вкраїнським рушником зітру сльозинку І поцілую в сивеє чоло...

  1. й учень

  • О синку рідний, мій єдиний сину, Як хороше б тоді мені було!.. Стоїть старенька мати на могилі,

      1. І навіть квіти плачуть мовчазні... Від сина погляд відвести не в силі. А син довічно житиме у сні.

      2. Учитель. Із вдячністю та глибокою шаною вклоняємося ми живим ветеранам війни, які винесли на своїх плечах весь тягар воєнного лихоліття, звільнивши рідну землю від фашизму, і щодня тяжкою працею відбудовували на ній мирне життя.

  1. й учень

      1. Наш час пливе. І народились діти Для подвигів, для пісні, для сім'ї. Хай рано на світанку їх розбудять Томливі та бентежні солов'ї.

  1. й учень

      1. Життя торжествує в новім поколінні, Та болі минулі довіку нетлінні. З граніту волає грізно і люто: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте».

      2. Учитель. Велика Вітчизняна війна — це безсмертний подвиг мільйонів людей на благо нашої Батьківщини, це неймовірна кількість важких днів та ночей.

      3. Велика Вітчизняна війна і виборена в ній Перемога, віддаляючись від нас у часі, не відходять у забуття. Священна пам'ять і воєнні реліквії завжди живуть у наших серцях. Пам'ятає рідна земля своїх ' героїв. Кожна родина втратила на війні синів, братів, чоловіків.

      4. 1 0 - й у ч е н ь

      5. Вічний вогонь палає, Дзвонить у далі століть. Вічний вогонь закликає: «Щастя живих бережіть!»

    1. й учень

      1. Вічний вогонь клекоче: «Люди, не треба війни, Щоб не вмирали дочки, Сестри, брати, сини!»

    1. й учень

      1. Вічний вогонь палає, Тужать берізки над ним. Вічний вогонь вимагає: «Миру і щастя живим!»

    1. й учень

      1. Біля братських могил Не рідшає стрій, Кличе Вічний вогонь. Плин років не порушить... Хоча знову поменшало Срібних сивин, В серці пам'ять живе, Зігріваючи душі.

    1. й учень

      1. Ви знов сьогодні поряд з нами, Та невблаганний плин років... Гроза відлунює громами В старих листах поміж рядків... Умитий ранок зустрічає Шістдесят другий мирний рік, А друзі десь за небокраєм... Лиш вічне полум'я палає, Щоб душі зболені зігріть.

    1. й учень

      1. Знову ранок травневий Білим квітом кружляє, Ніжний килим зелений Розстеляє до ніг. Вітер шепче вітання І приносить зітхання: «Знов поменшало стежок Від воєнних доріг». Хоч рідіють колони — Кличуть друзі далекі, Та порожнім не буде Ваше місце в строю.

    1. й учень

      1. Ми знову прийдемо до Вічного вогню, Рокам ніколи пам'яті не стерти Про тих, хто пережив страшну війну, І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.

      2. Ми знову прийдемо до Вічного вогню... Із нами прийдуть і онуки, й діти, Щоб ветеранам до землі вклонитись, Щоб вшанувати їхню сивину. Нехай Господь дарує їм літа, Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні. Нехай щороку зелень молода Встеляє килимом стежки у завтра.

      3. 17-й учень

      4. Вклоняємося Вічному вогню, Вклоняємось доземно всім солдатаім, Що міряли дороги крізь війну, Щоб нам сьогодні мріяти й кохати.

      5. 1 8 -й уч е н ь

      6. Знову Вічний вогонь обпікає серця,

      7. Знову спогад далекий приносить неспокій,

      8. Бо дорогам воєнним немає кінця,

      9. Бо приходять до вас побратими крізь роки,

      10. Забираючи друзів в останній політ,

      11. Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...

      12. Тільки Вічний вогонь об'єднує всіх,

      13. Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.

      1. й учень

      1. Травневий день рахує мирні весни,

      2. І ми йдемо до Вічного вогню,

      3. Щоб в день святковий в спогадах воскресли

      4. Ті, хто не зміг зустріти цю весну.

      5. Нехай літа зупинять біг у вічність,

      6. Нехай не кличуть в небо журавлі.

      7. Щоб ветеранам низько поклонитись,

      8. Ми знов до Вічного вогню прийшли.

      1. й учень

      1. М. Сингаївський

            1. Квіти пам'яті Квіти — на граніті, на броні. Сонце усміхається мені.


        Поруч з ветеранами стою, Наче клятву пам'яті даю. Ветерани в світлій сивині, А на грудях сяють ордени. Пам'ять серця... Пам'ять сивини... Пам'ять тих, що не прийшли з війни. Пам'ять — наче квіти на броні... Сонце усміхається мені.

      1. й учень

      1. Чимало свят дарує нам весна, Як в рідний дім повернення з дороги. Та є найбільш хвилюючим для нас Величне свято Перемоги. Це свято не затьмариться в віках, В цей день завжди нестимуть люди квіти. Не обміліє пам'яті ріка — В серцях нащадків буде вічно жити.

      1. й учень

      1. Ми вклоняємось вам

      2. По-синівськи доземно, солдати,

      3. Пам'ятаємо ваші святі перемоги і втрати.

      4. Тільки ви не спішіть у останній похід,

      5. Тільки ж вічно живіть,

      6. Тільки в бронзу й граніт не спішіть,

      7. Ми живим вам даруєм нев'янучу пам'ять.

      1. йучень

      1. Спасибі, солдати, за подвиг століть, Якому нема і не буде ціни, За право і щастя родитись і жить, І сіяти жито на мирні лани. Давнє лихо вам й досі болить, Дуже ниють пробиті осколками рани. Ветерани, живіть! Ветерани, живіть! Не лишайте ви нас, ветерани...

      1. й учень

      1. У День Перемоги ми дружно йдемо, Червоні тюльпани в руках несемо.

      2. Стоять ветерани на славу багаті — Вклонімося низько безстрашним солдатам. Вони воювали у грізну годину, В боях захищали свою Батьківщину. У мирних світанках їм жити і жити, В сердечній пошані даруєм їм квіти.

      1. йучень

      1. Благословенна й радісна година, Безсмертна буде в пам'яті віків. Як над палаючими стінами Берліна Стяг Перемоги в небі прошумів. У день голубого квітучого маю До тебе, людино, звертаюсь, волаю: — Залиш на хвилину щоденні турботи, З собою побудь у глибокій скорботі. Згадай чоловіка, товариша, брата, Дружину, сестру чи посивілу матір, Усіх, хто кував Перемогу й загинув За тебе, за мене, за всю Батьківщину.

      1. й учень

      1. І живуть у пам'яті народу

      2. Його вірні дочки і сини.

      3. Ті, хто полягли на полі бою,

      4. І ті, що повернулися з війни.

      5. Вони ішли у бій за те, щоб до останку

      6. Перемогти ненависних катів,

      7. Щоб світ увесь у мирному світанку

      8. Під прапорами Перемоги золотів.

      1. й учень

      1. Люблять свято Перемоги І дорослі, і малі, Не забудемо ніколи, Хто приніс його землі. Проти грізної навали В бій ішли на ворогів І життя не шкодували Ті, хто край наш боронив.

      2. Нині свято Перемоги — " Дорогий усім нам день. І співаємо про нього Ми дзвінких своїх пісень.

      3. 28-йучень -

      4. Знов сонце травневе яскраво горить, По вулицях вітер несе прапори. В День Перемоги — військовий парад, Ми квіти даруєм бійцям від малят. Хай сонечко миру нам сяє всі дні, Хай більше ніколи не буде війни.

      5. МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ. ЗЕМЛІ

      6. Мета. Розширити уявлення дітей про довкілля. Вчити милуватися чарівним світом навколо себе, любити і берегти багатства природи.

      7. Хід заняття Дійові особи

      8. Вчитель (ведучий) Учні-читці (20 осіб)

      9. Учитель. Міжнародний День землі відзначається в усьому світі 22 квітня.

      10. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття найближчі до себе території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

      11. Засновником Дня землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити день, присвячений озелененню навколишньої території.

      12. Чи знаєте ви, що...

      13. Щодня родина із трьох-чотирьох чоловік викидає в середньому одне відро сміття. За рік у Києві утворюється близько 800 тис. тонн сміття.

      14. Сміттєспалювальними заводами викидається в повітря в газоподібному вигляді багато шкідливих для здоров'я людини речовин, які викликають цілий ряд захворювань, включаючи рак, пошкодження імунної системи.

      15. Захоронення сміття на полігонах — це теж не вирішення проблеми, тому що величезні площі природних земель безповоротно втрачаються, а також серйозно забруднюється навколишнє середовище біля полігону.

      16. Сьогодні переробка є найпрогресивнішим методом вирішення проблеми відходів. Повторній переробці підлягають папір, скло, металеві та алюмінієві банки, текстиль, пластик, органічні відходи.

      17. То ж запам'ятаймо, діти, що планета, яка подарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі і захисті.

        1. й учень

      1. Йдемо в гості до природи.

      2. Є в ній різна дивина!

      3. В небі — зорі, в ріках — води,

      4. В полі — квіточка ясна.

        1. й учень

      1. А зимою є сніжинка,

      2. Літо — дощик принесе.

      3. Є метелик і пташинка.

      4. І таке цікаве все!

      5. Учитель. Росла людина на землі і пізнавала поступово дивовижний і чарівний світ. Брала від природи все: повітря — дихати, водичку — пити, а рослини — їсти. Людина була дуже спостережлива, тому навчилася багато чого від рослин і тварин та й сама почала вдосконалювати свій світ. Вона навчилася добувати вогонь, приручила тварин, навчилася захищатись від хижих звірів і полювати, знаходити і готувати собі їжу, яка б зробила її сильнішою, будувати житло.

      6. І чим краще людина пізнавала світ, тим більше будувала будинків, мостів, доріг, і тим самим змінювала природне середовище, своє довкілля.

        1. й учень

      1. А що таке довкілля?

      2. Все, що є навколо тебе:

      3. Сонечко, хмаринка, небо, І пісок, каміння, води, Й люди — часточка природи.

        1. й учень

      1. Поле, гори і травичка, Ліс, повітря і водичка, Бджілка, пташечка і зорі, Вільний вітер на просторі, Квіточки і різне зілля — Де, дитино, й є довкілля!

      2. Учитель. А тепер подумаймо, чи можемо ми обійтися без цього чарівного довкілля? Спочатку проведемо такий дослід: вдихнемо повітря багато-багато, а тоді закриємо руками носик і ротик, подивимось: на скільки ж нам його вистачить? Ну, довго ви протримались? Ні, треба швидше вдихнути. Отже, довкілля — це, в першу чергу, повітря! Вся наша земна куля вкрита повітрям. Ми його, зазвичай, не помічаємо, але коли б воно раптом зникло, то ми не змогли б прожити і кількох секунд, бо зразу закипить уся вода на Землі, а промені Сонця спалять усе живе. А повітря нас захищає від згубної дії сонячних променів. Повітря необхідне людині, тваринам і рослинам, щоб дихати, а значить — жити! Довкілля без води ми не можемо уявити. Бо вода — це життя. Вода є в усьому живому. А от води, придатної для живих організмів, стає все менше і менше, тому що людина забруднює воду продуктами промислової діяльності. Тому запам'ятайте: воду треба дуже берегти, очищати ріки, розчищати джерельця і струмочки, не забруднювати береги.

      3. А яке було б сумне довкілля без рослин! Голе каміння, пісок розпечений і клуби пилу... Це зовсім неприваблива картина. Інша справа — поля квітучі, ліси співучі, степи, гаї, діброви! Рослини не тільки приваблюють зір, вони ще й очищують повітря та воду. Недаремно ж їх називають легенями Землі. А разом з тваринним світом рослини годують людину. Чим більше ми посадимо рослин: лісів, садів, гаїв, дібров,— тим красивіше і чистіше буде довкілля, в якому ми живемо. Пам'ятай це!

        1. й учень. Не можна спалювати опале листя, бо воно забруднює повітря, яким ми дихаємо.

      1. Не можна мити машини біля водоймищ, криниць, колонок, бо це забруднює воду, яку ми п'ємо.

      2. Не можна кидати папірці, пластикові пакети, пляшки, бляшанки, баночки та інші відходи де заманеться, бо це засмічує землю, на якій ми живемо.

      3. Учитель. Поясніть, чому весь час треба провітрювати кімнату, у якій спиш; клас, де цілий день навчаєтеся з друзями; спортивний зал, де ви бігаєте і стрибаєте? (Учні пояснюють.)

      4. Відгадай загадки!

      5. Куди ступиш — всюди маєш. Хоч не бачиш, та вживаєш.

      6. (Повітря.)

      7. Всі його люблять, всі його чекають, А хто подивиться, то кожен скривиться.

      8. (Сонце.)

      9. Торох-торох, розсипався горох, А почало світати — нічого збирати.

      10. (Зорі і небо.)

      11. Один баранець пасе тисячі овець. (Місяць і зорі.) Текло, текло, та й лягло під скло. (Вода і лід.) Що без леза та зуба розтина міцного дуба? (Блискавка.) Мене просять і чекають, а як з'явлюся — утікають. (Дощ.) Кольорові коромисла через річку повисли. (Веселка.)

      12. Творча вправа «Природа і ми» штшттшшжмм». ШШКШШ

      13. Закінчіть речення.

      14. Коли я доторкаюся до чистої, прозорої води, я відчуваю ... . Сонце сьогодні весь день сліпить очі і нагадує мені ... . Море хвилюється і піниться, як ... . Краплі дощові на склі, немов ... . Хмарки сьогодні такі ніжні, ніби ... . Я йду босоніж по землі, і мені здається, що мої ноги ... . Я доторкаюся до крапельок роси на деревах і відчуваю, як ... .

      15. Ця квітка так пахне, як ... .

      16. Це дерево таке величезне, що коли я дивлюся на його вершину, мені здається, ніби ... .

      17. (Учні закінчують подані речення.)

      18. Учитель. Світ навколо тебе дуже привабливий та цікавий, і ти живеш у ньому, як у рідному домі, бо ти — теж частинка цієї природи. Спілкування з природою дає найбільшу насолоду та радість, викликає найпалкішу любов до рідного краю, до життя. Природа є джерелом натхнення для художників, письменників, композиторів. Шепіт води, зелених дібров, спів пташок, запах квітів — усе це природа рідного краю. Недарма природу називають ненькою. Всі ми — діти природи. А щоб нам було затишно і добре, то треба поводити себе мудро, оберігати довкілля, бо без нього ми не зможемо жити. Треба допомагати природі відновлювати свої сили. І ти це можеш!

        1. й учень. Посади деревце, щоб очищувало повітря.

      1. Посій квіточки, щоб радували твій зір.

      2. Розчисти джерельце, воно чекає твоєї допомоги.

        1. й учень. Зроби з татусем шпаківню чи дуплянку для пташок.

      1. Змайструй сам годівничку для птахів на зиму.

      2. Люби цей світ, він чекає твоєї доброти, захисту, любові!

        1. й учень

      1. Все, що довкола тебе є: Поля і'гори, й ріки — Все на святій землі твоє Від роду і довіку.

        1. й учень

      1. Це ліс, що піснею дзвенить, Коли весна прилине. Метелик, що на цвіт летить До кущика калини.

        1. й учень

      1. Гаряче сонечко вгорі, А в нічку зорі ясні. І клен крислатий угорі, І зірочки прекрасні.

        1. й учень

      1. Струмок і чисте джерело, Моря і океани... І небо, холод і тепло, І дощики, й тумани.

        1. й учень

      1. Верба, що сумно до ставка Спустила довге гілля, А в небі хмаронька легка — Все це і є довкілля!

        1. й учень

      1. Он звір, он пташечка летить, Жучок заліз на зілля. Усе прийшло у світ, щоб жить, Усе це й є — довкілля!

        1. й учень

      1. Бережи краплину, бережи травинку, Кожен крок свій на землі оберігай. Бережи тварину, бережи пташинку — І на землі тоді настане рай!

      2. Учитель. Проведемо гру «Вчимося любити природу».

      3. Що значить любити природу, любити свою планету?

      4. Я говоритиму фразу, а учень, якого я назву, повинен сказати, любить або не любить людина природу і чому. Людина вийшла з лісу з букетом конвалій. Людина садить біля будинку дерева. Людина кинула недопалок на землю. Директор заводу поставив очисні фільтри на труби. Водій миє машину на березі ріки.

      5. Дівчинка кинула обгортку від морозива у сміттєвий кошик. Діти вішають на дерева шпаківні.

      6. Після відпочинку у лісі люди зібрали і закопали сміття. Хлопчик б'є пляшки.

        1. й учень

      1. Оця стежина веде дитину У сйіт природи, дивний світ, Де Є метелик, і є калина, Сніжинка біла і маків цвіт.

        1. й учень

      1. Де соловей співає пісню І жайвір сонечко кличе нам, Вухйстий зайчик стрибає в лісі, їжаі« гостинці несе діткам.

      2. 1 7-й учень

      3. І котик Мурчик поруч із тобою, В росянім лузі телятко мале. — Н<е скривдь нікого жорстокою рукою, Що Є у світі — то ж все твоє.

      4. 18-й учень

      5. За вс Ю турботу та щиру ласку Прир»ода віддячить тобі не раз. Тож Яе поруш чарівну казку, Нехай усіх вона радує нас.

      6. 1 9 - й у ч е н ь

      7. Наш Дивний світ такий, як казка, Он в йебі хмаронька пливе. Тож бережи його, будь ласка, Все в ньому гарне і живе.

      8. 20-й учень

      9. Он квйтаса полум'ям палає, І ясне сонечко блищить. Чарівйа пташечка співає: Все в ^ивосвіт прийшло, щоб жить.

      10. Учитель. СподівакЗся, всі жителі планети Земля нас ють і любитимуть свою планету саме так, як любите її ви.

      11. ЗМІСТ

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
3
міс.
1
5
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!