і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Конспект заняття з української літератури

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Вовчанський технікум

Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка

Методична розробка заняття

Тема: «Панас Мирний (П. Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.

Тип заняття: комбіноване

Навчальна дисципліна: Українська література

Спеціальність 071 „Облік і оподаткування” та 208 „Агроінженерія”

Курс І

Кількість навчальних годин - 2

Викладач: D. Ph. Бондарєва Т. П.

Обговорено і затверджено

на засіданні ЦПК загальноосвітньої,

гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Протокол № __від «__»____20__р.

Голова Ц(П)К:___________

(Підпис)

Тема: «Панас Мирний (П. Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.»

Актуальність теми: актуальність цієї теми полягає у висвітленні основних художніх особливостей першого соціально-психологічного роману в українській літературі.

Цілі розвитку особистості: виховувати гордість за художні досягнення нашого народу; сприяти усвідомленню суспільного призначення національної літератури.

Навчальна мета: ознайомити студентів із життям та творчістю письменника, викликати до них інтерес; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення власних суджень з приводу почутого; поглиблювати вміння працювати з додатковою літературою; виховувати почуття пошани до великих митців, любов до художньої літератури.

Матеріально-методичне забезпечення: портрет письменника, ілюстрації до роману „Хіба ревуть воли...”.

Література:

ОСНОВНА:

  • Українська література. 10 клас: рівень стандарту, академічний рівень: Хрестоматія / Упорядник О. І. Борзенко. – Х.: Ранок, 2012. – 768 с.

  • Авраменко О. М., Пахаренко В. І. Українська література: підручник для 10 класу (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 280 с.

ДОДАТКОВА:

  • Семенюк Г. Українська література: підручник для 10 класу (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Освіта, 2010. – 352 с.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ

Дисципліна

Знати

Вміти

Раніше вивчені дисципліни (забезпечувальні)

  1. Українська література.

  2. Світова література.

  3. Всесвітня історія.

  4. Історія україни.

Основні суспільно-історичні умови, які вплинули на розвиток літературного процесу доби.

Характеризувати твори мистецтва та літератури др.пол.ХІХ ст., давати коротку характеристику мистецьким течіям.

Послідуючі дисципліни

1. Українська література.

2. Світова література.

Основні великі жанрові твори цієї доби.

Давати характеристику творам.

Внутрішньодисциплінарні зв’язки (теми цієї дисципліни, з якими інтегрується нова тема).

І. Нечуй-Левицький „Кайдашева сімя”

Зміст твору

Вміти давати порівняльну характеристику творам, виділяти спільні та відмінні риси.

ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

п/п

Основні етапи заняття, їх функція та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Розподіл часу

І. Підготовчий етап

12,5 хв.

1.1.

Оргмомент

Перевірка групи по журналу. Рапорт чергового.

1,5

1.2.

Актуалізація опорних знань

L1

Контроль вхідного рівня знань: евристична бесіда.

Запитання та завдання для контролю рівня опорних знань.

10 хв

1.3.

Визначення навчальної мети і мотивація

5 хв.

ІІ. Основний етап

60 хв.

План вивчення і узагальнення матеріалу:

1. Життєвий та творчий шлях П. Мирного.

2. Загальна характеристика вторчості.

L2

L2

Виклад нового навчального матеріалу. Інтерактивна бесіда. Робота з опорними таблицями.

Таблиці, опорний конспект, портретна галерея письменників, карта України та Європи.

60 хв.

ІІІ. Заключний етап

12,5 хв.

3.1.

Контроль та корекція рівня засвоєння матеріалу

L3

Евристична бесіда

8 хв.

3.2.

Підведення підсумків заняття

Рефлексія

2,5 хв.

3.3.

Домашнє завдання

Робота з конспектом, підручником, творча робота

Творче завдання

2 хв.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1. Оргмомент.

Привітання, психологічне налаштування на роботу.

2. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

1). Аналіз перевірених міні-творів

2). „Асоціативний кущ”

Що таке життя?

Що таке успішне життя?

3). Робота з епіграфом

Жизнь - гора: поднимаешься медленно, спускаешься быстро.

Г. Мопассан

Не бойтесь того, что ваша жизнь должна окончиться: бойтесь того, что она так и не начнется.

Д. Ньюмен

Жизнь сама по себе ничего не значит; цена ее зависит от ее употребления.

Ж.-Ж. Руссо

ІІ. ОСНОВНИЙ ЕТАП

1. Вступне слово викладача.

Важко собі уявити українську літературу без Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка). Це про нього літературознавці пишуть: «Спадщина письменника належить до тих здобутків гуманістичної літератури, які підносяться над своїм часом, виходять за межі однієї мови, стають невичерпним джерелом, з якого п’ють люди всієї землі». (П. Хропко.) Це його Олесь Гончар назвав «першим симфоністом української прози».

За звичайною зовнішністю, під мундиром високопоставленого чиновника Російської імперії билося серце палкого патріота України, знавця людської душі й гарячого поборника добра та справедливості.

Саме з ним і відбудеться наше знайомство на сьогоднішньому занятті.

2. Міні-лекція викладача з елементами бесіди.

«Вся моя слава — Україна,— ще в молодості писав Панас Мирний у щоденнику,— якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і слава була, я більшої не хочу. Якби я зміг показати безталанну долю життя людського, високую його душу, тепле серце, як вони є у мирі,— то б моя слава була і моя надія справдилася.»

Панас Мирний мріяв про високе мистецтво, а доводилося сидіти в канцелярії, займатися нудною, немилою роботою заради засобів для існування. «Серце моє наливалось огнем, у грудях ходили прибої гніву. О, чим я тобі відомщу, ти, кляте життя, невільне, підданське! Чим я тобі вимещу, дурний начальнику, за твої даремні попріки, за твоє огидне і неправдиве слово? Нічим? Ні, я виставлю тебе на показ усьому мирові, твої дурні привички, твоє насилування чоловічої совісті…»,— читаємо в інших щоденникових записах письменника.

Хто ж він, Панас Мирний? Це Панас Якович Рудченко, який народився 1849 року в сім’ї дрібного чиновника у Миргороді, що на Полтавщині. Батько майбутнього письменника, Яків Григорович, пройшов усі нижчі щаблі чиновництва і лише під кінець життя ледь дослужився до повітового казначея. Родина Рудченків була великою — четверо синів і дочка. Батькова платня, на яку в основному жила сім’я, здавалася мізерною. Як згадує сам Панас, якби не шматок власної землі, «доводилося б сім’ї й голодувати. Кожного треба обути й одіти та й хоч про невеличку освіту їх потурбуватися». Але, хоч матеріальні негаразди були відчутними, батько хотів бачити дітей освіченими, а синів, крім того, чиновниками.

Навчався Панас спершу в Миргородському парафіяльному училищі, а згодом, з переїздом батьків до Гадяча,— в повітовому училищі. У 1862 році закінчив його з похвальним листом. Хлопець мріяв про гімназію, університет, але на заваді стала відсутність коштів.

У 14 років Панас поступає на службу і тягне цю важку чиновницьку лямку понад півстоліття! Він пройшов шлях від канцеляриста, помічника бухгалтера до дійсного статського радника в губернському казначействі, що дорівнювало військовому чинові генерала.

Майбутнього письменника завжди боляче вражала поведінка молодих чиновників — пияцтво, моральна розбещеність, безкультур’я, байдужість до громадських справ. Окрім того — пихате, зверхнє ставлення до простих людей, хабарництво.

Чи змінилися службовці нині?

Зовні життя Панаса Мирного проходило тихо, спокійно, без особливих подій. Удень — служба, увечері — сім’я, а вночі — улюблена літературна праця, кипіння пристрастей і думок. Ще в юності він склав для себе план літературної самоосвіти — глибоке знайомство з класикою, сучасною йому літературою, вивчення усної народної творчості.

— Наскільки, на ваш погляд, важливо ще в юності мати чітку життєву мету й програму її здійснення?

Оскільки за часів Панаса Мирного українську мову було заборонено, то його твори під псевдонімом виходили тільки за кордоном. Оповідання «Лихий попутав», нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», повість «П’яниця». Це — початок. Панас Мирний глибоко досліджує пореформлену дійсність, характери простих людей, намагається зрозуміти психологію їхніх вчинків. Задумує великий роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і починає роботу над ним. Свій твір дає почитати братові Івану Білику. Той радить розширити історичну частину й сам береться її дописати. Так він став співавтором.

1876 року в Петербурзі почали друкувати твір, але в цей час вийшла заборона видання книг українською мовою. Роман побачив світ тільки через чотири роки у Женеві за сприяння М. Драгоманова.

У 1915 році, на своє 66-ліття, П. Я. Рудченко одержав багато привітань. Його вшановували як талановитого і сумлінного, високого за рангом чиновника. А в цей час полтавська жандармерія розіслала циркуляр про розшук неблагонадійних осіб, серед яких значився і Панас Мирний.

Цікава історія привселюдного розкриття таємниці про те, хто ховався за псевдонімом Панас Мирний і був знаменитим українським письменником (сам Панас Якович вважав це неважливим, головне, як його твори прислужаться українському народові).

У 1890 році Полтаву відвідала театральна трупа Садовського. Захоплений грою Марії Заньковецької, Панас Мирний підніс їй рукопис своєї драми «Лимерівна» з присвятою. Подаровану п’єсу Марія Костянтинівна зуміла провести за сприяння свого родича Катеринича через театральну цензуру, а в жовтні 1891 року запросила Панаса Яковича на прем’єру до Курська. Письменник через службу не зміг поїхати, але у квітні 1892 року він таки побачив свій твір на сцені, вже в Полтаві. Лимерівну грала Заньковецька. Вистава пройшла з великим успіхом. Зворушений митець, слухаючи овації, забув про свій припис не розкривати псевдоніма і під вигуки публіки: «Автора! Автора!» — піднявся на сцену. Перед здивованими очима полтавців стояв багатьом відомий полисілий, худий, «засмоктаний бомагами», трохи зніяковілий і розчулений колезький радник П. Рудченко. Заньковецька надягла на нього вінка (за книгою В. Черкаського «Панас Мирний. Біографія».— К., 1973).

На одній із літературних субот сорокарічний Панас познайомився з учителькою музики Полтавського інституту шляхетних дівчат Олександрою Щейдеман. Її обізнаність у літературі, музиці разом із молодістю й гарними блакитними очима глибоко вразили його серце. Знаючи, що в Олександри є наречений, він усе-таки наважився добиватися її руки і серця. І переміг! У листі до Панаса Мирного Олександра Михайлівна так пояснила своє почуття до нього: «Твоє добре серце в поєднанні з глибиною твого геніального розуму справляє на мене приголомшуюче враження… і невже мені, грішниці, випало таке щастя і честь бути твоєю дружиною…»

У Рудченків було четверо синів, яким батько заповідав стати гідними українцями.

Панас Мирний дуже захоплювався музикою, народною піснею.

Митця не стало 1920 року. В Полтаві створений літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Твори письменника багато разів перевидавалися, перекладені багатьма мовами світу.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

  1. Робота з підручником ланцюжком.

Ст. 43 – „Поміркуйте”. Дайте відповіді на питання.

  1. Домашнє завдання.

Опрацювати ст. 39-44, скласти 5 тестових запитань. Дібрати ілюстрації до роману „Хіба”.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Заняття за темою "П. Мирний"
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання