Конспект заняття з муз. мистецтва (5 клас, урок № 19)

Опис документу:
Конспект музичного заняття, для 5 класу, урок № 19

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Музичне мистецтво 5 клас____________

Урок № 19

Тема: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА. ВІДЛУННЯ ІСТОРІЇ    
Мета: Визначити особливості взаємозв’язку різних видів мистецтва, історії нашого народу в різних видах мистецтва. Розвивати образно-асоціативне мислення, творчі, виконавські навички. Виховувати патріотичні почуття та інтерес до історії українського народу.

Музичний матеріал: І.Карабиць «Думи», «Йде січове військо» - Сл. І муз. М. Гайворонського

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано, темброво-шумові), нотна дошка, магнітофон (музичний центр, DVD), ілюстрації (Л. Жемчужников. «Кобзар на шляху», портрети композиторів О. Бородіна, І. Карабиця, художника Л. Жемчужникова.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід.

Організаційний момент

Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку

Вивчення нового матеріалу.

Історичні сюжети в музиці
Музика, як і всі інші види мистецтва, народжена з єдиного джерела – реального життя.
Пригадаймо, як багато ви знаєте творів літератури, музичного чи образотворчого мистецтва, що розповідають про події давнього минулого та видатних особистостей. До речі, історії нашого народу також присвячено багато різноманітних творів українських митців. Сьогодні, наприклад, ми познайомимося з музикою Івана Карабиця.

Відомості про І. Карабиця
Іван Карабиць (XX-початок XXI ст.) – український композитор, диригент, педагог, народний артист України, автор багатьох оркестрових, вокально-симфонічних, камерних (інструментальних та вокальних) творів. Народився він на Донеччині, а музичну освіту здобув у Київській консерваторії.
Творчості Івана Карабиця властивий широкий, багатомірний погляд на світ, прагнення охопити різні сторони буття людини, потяг до поетичного відображення світу. У доробку композитора серед багатьох інших творів – три симфонії. Одна з кращих – „Перша симфонія”, пов’язана з жанром героїчного епосу.
Музика другої частини «Думи» нагадує пісню лірника. Протяжне, напружене звучання віолончелі передає характер сумної драматичної розповіді народного співця

Слухання. „Думи” І.Карабиця. Споглядання репродукції картини Л.Жемчужникова „Кобзар на шляху”

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, чи має музика симфонії відношення до картини.
Чи існує внутрішній зв’язок між цими прослуханим і побаченим творами?
Який характер „Думи”?


Відомості про художника Л. Жемчужнікова
Льва Жемчужнікова називають російським та українським живописцем і графіком XIX-XX ст. Тривалий час він проживав в Україні. Знайомство з Тарасом Шевченком надзвичайно вразило художника і значним чином відобразилося на його творчості. Лев Жемчужніков став послідовником Шевченка-художника у зображенні образів та побуту українських селян. Творчість Шевченка-поета надихнула художника на створення багатьох хвилюючих та правдивих творів, серед яких і картина «Кобзар на шляху».
За спогадами сучасників, Лев Жемчужніков пристрасно любив Малоросію, як тоді називали Україну, вивчав її історію, зокрема історію українського козацтва. Він знав напам'ять майже всі відомі на той час історичні думи та пісні і відображав їх зміст і образи на своїх полотнах.

Розповідь про січових стрільців
Українці є одним із найспівочіших народів. Вони співали завжди. Поряд із ліричними піснями про красу природи та кохання, схвильованими творами про життєві турботи створено чимало народних і професійних пісень, що відображали історію боротьби українського народу за свободу та становлення національної самосвідомості.
Одними з героїв таких пісень були Українські Січові стрільці. Вони боролися за волю і незалежність Батьківщини на початку XX ст. Назва цього військового формування походить від слова Січ — осередку козацької слави і звитяги, тому і в піснях, що їх співали Січові стрільці, ми чуємо мужні, рішучі інтонації давньослов'янського та козацького воїнства.
Вслухаймося уважно в слова пісні Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Чи не підказують вони вам, виконавцям, шляхи музичного розвитку пісні?

Демонстрація пісні „Йде січове військо”

Розучування пісні „Йде січове військо”

Караоке. Пісня „Йде січове військо”
Йде січове військо
Та співає стиха:
Як поборем вороженьків,
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо
В боротьбу криваву:
Як поборем вороженьків,
Добудемо славу.
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем вороженьків,
Слава не загине.

Відомості про М. Гайворонського
Михайло Гайворонський — український композитор, диригент і педагог минулого століття. Родом він із Тернопільщини. Творчість композитора охоплює різні жанри — симфонічний, камерно-інструментальний. Він створив також хорові твори, музика для духового оркестру та театральних вистав, солоспіви, обробки народних пісень. Михайло Гайворонський відомий як один із кращих авторів стрілецьких пісень.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомились із творчістю композитора Івана Карабиця та живописця Льва Жемчужнікова, а також розучили пісню Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Ми розглянули взаємозв’язок різних видів мистецтва та відлуння історії в музиці і ще раз переконалися в тому, що український народ має справді героїчну історію.
 

Музичне мистецтво 6 клас____________

Урок № 19

Епіграф до уроку:

«Це саме весняна казка — з усією красою, поезією весни...».

Олександр Бородін

Тема. Весняна казка.

Мета. Визначити особливості втілення весняних образів у музиці М. Римського-Корсакова, зокрема в опері «Снігуронька». Розвивати вміння інтерпретувати, виконувати музичні твори, образне мислення, творчу уяву. Виховувати інтерес до класичної музики, до творчості М. Римського-Корсакова, а також любов до природи та казки.

Музичний матеріал: М. Римський-Корсаков. Сцена та арія Снігуроньки, пісня Леля з опери «Снігуронька» (слухання); «Од Києва до Лубен» (розучування). Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, нотна дошка, магнітофон (музичний центр, DVD), портрети М. Римського-Корсакова, В. Філіпенка.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента з Рапсодії №.2 М. Лисенка.

Музичне весняне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • Із якими музичними враженнями ви прийшли на урок?

  • Про які музичні події ви можете розповісти?

Розповіді учнів про свої музичні уподобання.

  • Яка музика звучала на початку уроку, коли ви заходили до класу?

  • Як ви розумієте жанр рапсодії?

  • Яку роль відіграє фольклор у творчості М. Лисенка?

  • Які особливості характеру будови рапсодії?

  • У яких кольорах ви її уявляєте?

Використання методу «Мікрофон»., створення проблемної ситуації.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми уроку.

4. Слухання фрагментів з опери М. Римського-Корсакова «Снігуронька».

а) Розповідь учителя про композитора, оперу «Снігуронька».

«Казкова» творчість композитора Миколи Андрійовича Римського-Корсакова (1844—1908) настільки яскрава і різнобарвна, що його називають найбільшим казкарем серед музикантів.

Казка чарувала М. Римського-Корсакова все життя. Він зростав у невеликому російському містечку Тихвині — серед прекрасної природи, народних мелодій і старовинних обрядів. Мати майбутнього композитора чудово виконувала народні пісні, які залишилися в його пам'яті на все життя.

Разом із музикою рідного краю хлопчик надихався казками, легендами, билинами, які через багато років знайшли відгук у його музиці.

Один із найчарівніших творів композитора — опера «Снігуронька», створена в 1881 році за п'єсою видатного російського драматурга 0. Островського (1823—1886). В основу літературного твору покладено декілька варіантів народних казок про Снігуроньку — доньку Весни та Мороза, про доброго мудрого царя Берендея та його царство, про всемогутнє Ярило-сонце, яке панує над усім світом.

М. Римський-Корсаков написав цю оперу дуже швидко — лише за одне літо. Пізніше композитор згадував: «Уперше в житті мені довелося провести літо в справжньому селі. Усе захоплювало мене, все якось особливо гармоніювало з моїм настроєм і закоханістю в сюжет "Снігуроньки". Якийсь кострубатий сук або пеньок, порослий мохом, мені здавався лісовиком; ліс — заповідним лісом; луна — голосами лісовиків або інших чудовиськ».

В опері М. Римського-Корсакова переплелися фантастичні істоти й реальні люди, правда й вигадка. Але головна ідея твору — перемога добра над злом, єдність людини та природи.

Опера звучить як величний, яскравий гімн новому життю, сонцю. «Це саме весняна казка —- з усією красою, поезією весни...» — писав про «Снігуроньку» російський композитор О. Бородін.

Прекрасна музика опери складається з виразних сольних номерів (арії, аріозо та каватини), ліричних дуетів, величних хорів, веселих пісень і запальних танців...

В опері-казці М. Римського-Корсакова звучать народні мотиви, інтонації старовинних обрядових мелодій; а ще — справжні пташині голоси: ранковий наспів півня, таємниче «ку-ку» зозулі й навіть «пісенька» снігура, який жив у композитора...

«Я прислухався до голосів народної творчості і природи та брав наспіване й підказане ними в основу своєї творчості»,— писав М. Римський-Корсаков.

б) Слухання сцени та арії Снігуроньки з опери «Снігуронька» композитора М. Римського-Корсакова.

  • Яке враження справила на вас сцена та арія Снігуроньки?

  • Який характер, темп, особливості мелодії арії Снігуроньки?

  • Яка форма арії?

  • Який голос виконує арію?

  • Які інструменти допомагають розкрити образ Снігуроньки?

в) Слухання пісні Леля.

  • Послухайте пісню Леля та зверніть увагу, як композитор передає настрій, почуття пастушка.

  • Яке ваше враження від пісні Леля?

  • Що відрізняє її від арії Снігуроньки?

  • Який голос виконує пісню?

  • Які особливості характеру, мелодії?

  • Чому пісні, награвання Леля так подобалися Снігуроньці?

  • Який інструмент постійно супроводжує вокальну партію Леля?

  • Які звуконаслідувальні прийоми використав композитор в оркестровому супроводі?

  • Яка музична форма пісні?

5. Розучування пісні композитора «Од Києва до Лубен»

  • Яким настроєм, почуттями пронизана пісня?

  • Визначте характер пісні, користуючись «Словничком радісної музики».

  • Які особливості музичної мови пісні? Чи є різниця у звучанні куплетів і приспіву?

Відчутна різниця в ритмі, мелодії, звуковідтворенні куплетів і приспіву. Це три різновиди ритмічної і мелодичної організації звуковідтворення.

Розучування першого куплету пісні

6. Підсумок уроку.

- Якій темі був присвяченій урок?

- Яка музика вас вразила на уроці?

- Чому М. Римського-Корсакова називають найбільшим казкарем серед музикантів?

- Які його твори, написані на казкові сюжети, ви знаєте і

- Який твір композитора називають весняною казкою?

- Чим відрізняється музична характеристика Снігуроньки та Леля?

- Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці,

7. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. Визначити почуття, втілені в музиці.

8, Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.

Музичне мистецтво 7 клас______________

Урок № 19

Тема: Розвиток образів в ораторії

Мета: Розглянути музичні образи в музично – сценічному жанрі, такому як ораторія. Збагатити знання учнів про композитора Г.Генделя.

Музичний матеріал: Г. Генделя – ораторія «Самсон» , І ч. Арія Самсона; “Синові” Сл. В.Симоненка, муз. А. Пашкевича
Тип уроку: урок поглиблення теми

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, нотна дошка, магнітофон (музичний центр, DVD), портрет Г.Генделя

Хід уроку

Організаційний момент

Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку   

Вступ
Сьогодні ми розглянемо, як розвиваються музичні образи в музично-сценічному жанрі під назвою ораторія.

Караоке. Пісня “Шкільний корабель”
“Шкільний корабель”
Сл. К. Ібряєва,
муз. Г. Струве

Відомості про ораторію

Ораторія – це великий концертний твір для солістів, хору та симфонічного оркестру, який має сюжет.

Виникла вона в ХVІІ столітті з драматизованих читань Біблії і виконання духовних пісень у спеціальних приміщеннях церков - ораторіумах. Ораторія схожа до кантати й опери, але вона більша за кантату, а від опери відрізняється тим, що не має сценічної дії, декорацій і костюмів. Ораторія, як і опера, складається з окремих закінчених номерів: хорів, арій, ансамблів, оркестрових картин.
Основоположником класичної ораторії є німецький композитор ХVІІІ століття – Георг Фрідріх Гендель. Він створив 32 ораторії на різноманітні сюжети: біблійні, міфологічні та світські.

Розповідь про Г. Генделя
Георг Гендель (1685 - 1759) – німецький композитор ХVІІІ століття, сучасник Йоганна Баха. Ще в ранньому віці виявилися його неабиякі музичні здібності. У 9-річному віці він уже брав уроки композиції та гри на органі, а у 12-річному писав церковні кантати й органні п'єси.
Гендель працював скрипалем, потім клавесиністом і композитором Гамбурзької опери, а також писав оперні твори. Удосконалювався в Італії, де виступав як віртуоз-клавесиніст і органіст. Широку популярність Генделю принесли постановки його опер.
З 1712 року жив переважно в Лондоні, а через 15 років одержав англійське підданство. Успіх опер в Англії закріпив за Генделем славу одного з найбільших оперних композиторів Європи. Він створював по декілька опер на рік. Особливо успішною для Генделя була робота в "Королівській академії музики" в Лондоні.
Свій ідеал мистецтва Гендель найяскравіше втілив не в опері, а в ораторії. Їй композитор присвятив останнє десятиліття активної творчої роботи. Найбільшу популярність здобули ті його ораторії, що втілюють героїчні біблійні сказання. Композитор захоплювався образами народних героїв, оповідями про боротьбу пригніченого народу за незалежність.
Творам Генделя властиві монументально-героїчний стиль, оптимістичність, життєстверджуючий дух, що поєднують у єдине гармонійне ціле героїчні, епічні, ліричні, трагедійні та пасторальні образи.

Відомості про ораторію Г. Генделя «Самсон»
Основу ораторії Георга Генделя „Самсон” складає біблійне оповідання про вождя ізраїльського народу Самсона.
За переказами, чудодійна сила Самсона містилася в його волоссі. Ця сила тримала в страху ворогів його народу – філістимлян.
Дружина Самсона – філістимлянка Даліла – зрадила його: відрізала волосся, коли він спав. Знесиленого Самсона закували в ланцюги, осліпили і кинули за грати. Народ, що позбувся захисту, був поневолений. Але Бог прислухався до молитов іудейського народу і зжалився над стражданнями Самсона. Під час свята, влаштованого філістимлянами, до Самсона повернулася сила. Він зніс колони храму – і дах поховав ворогів-філістимлян. Разом із ними загинув і герой Самсон, але його смерть принесла ізраїльському народу звільнення від рабства.

Послухайте хор філістимлян, що починає першу частину ораторії.
Якими ви уявляєте філістимлян?

Слухання. Г. Гендель. Ораторія „Самсон”. І ч. Хор філістимлян

Аналіз прослуханого твору
Філістимляни святкують перемогу, тому не дивно, що їх образ – святковий, переможний, радісний. Музика зобразила звучання військових фанфар. У хорі використані військово-тріумфальні звороти.

Слухання. Г. Гендель. Ораторія „Самсон”. І ч. Арія Самсона
Який образ героя змальовує музика?

Аналіз прослуханого твору
Перед нами – образ Самсона, що глибоко страждає. Цей номер ораторії передає стан сліпого, самотнього героя, закованого в ланцюги, але з музики ми відчуваємо, що Самсон спокійний і стриманий у своєму горі.
Музична характеристика філістимлян однопланова (статична) – вони змальовані маршовими й танцювальними темами, що підкреслюють насолоду перемогою, святкове піднесення. В ораторії є образ гнівного, схвильованого Самсона, коли зрадниця-дружина звертається до нього зі словами любові. Також є сцена прощання Самсона з життям; вона не несе нічого трагічного, навпаки, музика втілює світлий, ліричний і пасторальний образ.
Отже, композитор вибирає, які музичні образи варто розвивати, а які залишити статичними. Розвиток образів ораторії визначає літературна драматургія. Розвиток образів ще називають музичною драматургією.

Музична драматургія – це співвідношення та взаємодія образів у рамках одного твору.

Демонстрація пісні “Синові”
Сл. В. Симоненка,
муз. А. Пашкевича

Розучування пісні “Синові”
Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Підсумки уроку
Героїчні та життєстверджуючі образи, які створив Георг Фрідріх Гендель, у музиці більше 300 років, однак вони хвилюють нас і сьогодні. І хоч сучасна музична мова змінилася, його монументальні музичні полотна звучать у концертних залах усього світу. Сьогодні фрагменти з них почули й ми.  

Музичне мистецтво 8 клас______________

Урок № 19

Епіграф до уроку:

«Музика Прокоф'єва подібна до кам'яної квітки, чия досконалість завжди буде хвилювати балетний світ»:

Б.Асаф'єв

Тема. Шекспірівська трагедія в балеті С. Прокоф'єва.

Мета. На прикладі фрагментів із балету «Ромео і Джульєтта» («Танець лицарів», «Танець дівчат з ліліями») С. Прокоф'єва познайомити учнів зі способами втілення вагнерівської системи лейтмотивів у балетній музиці. Закріпити визначення понять «лібрето», «балет», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку», «лейтмотив». Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори після уважного їх прослуховування. Удосконалювати навички емоційного виконання пісні. Формувати інтерес до балетної музики, творчості С. Прокоф'єва. Виховувати слухацьку та виконавську культуру учнів.

Музичний матеріал: С. Прокоф'єв. Фрагменти «Танець лицарів», «Танець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» (слухання); М. Катричко. «Пісня життя»,«Хуртовина» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіано), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів С. Прокоф'єва, М. Катричка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В.. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

  • З якими враженнями ви прийшли сьогодні на урок? Чи знайшлось у них місце для симфонічної, оперної музики?

  • Про які особливості музики «Польот валькірій» ви можете розповісти?

  • Чи спробували ви втілити власні враження від музики Вагнера засобами вашого улюбленого виду мистецтва?

  • У чому полягає суть реформаторських ідей композитора Р. Вагнера?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми визначимо, чи відчутний в музиці інших композиторів вплив реформаторських ідей композитора Р. Вагнера. Прикладом для розглядання стануть фрагменти з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва. Спробуємо з'ясувати, чи відчутне в них втілення вагнерівської ідеї лейтмотивів.

У попередніх класах ви вже знайомилися з різноманітними образами композитора Сергія Прокоф'єва.

  • Які музичні твори композитора ви можете згадати?

(Учитель виконує фрагменти із творів С. Прокоф'єва: «Попелюшка», «Петрик і вовк», «Базіка», «Війна і мир».)

  • Що ви можете сказати про життя й творчість С. Прокоф'єва?

4. Інформація знавців музики.

Сергій Прокоф'єв — видатний композитор, диригент, народний артист, лауреат багатьох премій.

Народився в с. Сонцівка (зараз с. Красне) на Донеччині в сім'ї управителя поміщицького маєтку.

Перші кроки в музиці хлопчик зробив завдяки своїй матері, яка добре грала на фортепіано й дбала про те, щоб дати синові музичну освіту.

З п'яти років Сергійко вже писав невеличкі фортепіанні твори, а в десять — створив першу оперу «Велетень», яка була поставлена в домашньому театрі силами членів родини.

У тринадцятирічному віці, за порадою професора О. Глазунова, хлопчик вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався у Лядова, Римського-Корсакова, Черепніна, Єсипової.

Творчий доробок композитора С. Прокоф'єва величезний і вражаючий: 8 опер («Війна і мир», «Любов до трьох апельсинів» тощо), 7 балетів («Попелюшка», «Ромео і Джульєтта», «Кам'яна квітка» та ін.), ораторії, кантати («Олександр Невський»), сонати, обробки народних пісень і романси, симфонії, симфонічна казка «Петрик і вовк», фортепіанні п'єси, музика для дітей (збірник «Дитяча музика», пісня «Базіка»), музика до кінофільмів «Іван Грозний», «Олександр Невський», «Лєрмонтов» тощо.

Заснована на світових музичних традиціях, творчість С. Прокоф'єва відкрила багато нових творчих ідей, засобів та прийомів у царстві мелодії, ритму, гармонії, тембрових сполучень.

Образи шекепірівських Ромео й Джульєтти втілено в музиці різних композиторів різних часів та країн світу. На сюжет трагедії було створено 14 опер. Цікаво, що за сюжетом «Ромео і Джульєтта» було екранізовано 51 кінофільм. Твори Шекспіра завжди приваблювали діячів мистецтва й надихали їх на створення світових шедеврів.

Минулого року ви мали нагоду послухати прекрасну увертюру-фантазію П. Чайковського «Ромео і Джульєтта», створену в XIX ст. Проте до Сергія Прокоф'єва ніхто з композиторів не на

важувався втілити образи закоханих на балетній сцені.

Балет був одним із перших творів, які написав композитор, повернувшись на батьківщину після 26 років еміграції, відірваності від рідної землі. Цей балет пройшов складним шляхом від непорозуміння до тріумфу геніальної музики.

Розгляньмо ілюстрацію до балету (учитель показує репродукцію).

Створена Прокоф'євим у 1935-1936 роках музика балету «Ромео і Джульєтта» здавалася спочатку дуже незвичайною, складною та непластичною. Артисти балетної трупи Ленінградського театру опери і балету, де спектакль був уперше поставлений у 1940 році, створили парафразу на шекспірівські слова: «Сумніш немає повісті на світі, ніж музика Прокоф'єва в балеті». Та з часом іронічне ставленця до цієї музики змінилося на цілковите захоплення як артистів, так і публіки. У своїх спогадах видатна російська балерина, перша виконавиця ролі Джульєтти, Галина Уланова писала: «Спочатку... нам було важко створювати балет, оскільки музика здавалася незрозумілою й незручною. Та чим більше ми в неї вслуховувалися, чим більше ми працювали, шукали, експериментували, тим яскравішими поставали перед нами образи, породжені музикою. І поступово прийшло її розуміння, поступово вона ставала зручною для танцю, хореографічно й психологічно прозорою».

5. Слухання «Танцю лицарів» із балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва.

  • Який образний зміст створює музика «Танцю лицарів»?

  • Який груповий портрет змальовує музика?

«Танець лицарів» уперше звучить у І акті балету і являє собою груповий портрет — узагальнений портрет безглуздої ненависті ворогуючих родин закоханих. Тому танець має другу назву «Монтеккі і Капулетті». Тема «Танцю лицарів» неодноразово повторюється впродовж наступної дії балету.

  • Чи змінюється характер музики?

  • Якщо так, то який образ він розкриває?

  • Які музичні засоби виразності використав композитор для розкриття образу ворожнечі, музичних портретів ворогуючих сторін?

Образ стає виразнішим, коли в низькому регістрі звучить лейтмотив ворожнечі.

(Згадайте лейтмотиви Р. Вагнера.)

Для танцю характерні крикливі тембри духових інструментів, дисонанси, важкі акорди, енергійні барви (мідні духові, ритмічно загострена стрибкоподібна мелодія).

6. Слухання фрагмента «Танець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва.

«Танець дівчат із ліліями» з III акту — це привітання дівчатами Джульєтти, нареченої під її вікнами. Він звучить у той момент дії, коли ще ніхто не знає про удавану загибель Джульєтти, і виконує роль драматичного контрасту. Танець своєрідний обережно-вкрадливими (ніби кроки навшпиньках) інтонаціями, що чергуються в ньому зі стрімкими мелодійними злетами, і це створює враження ніжності, легкості та прозорості.

  • Яку роль у балеті відіграє « Танець дівчат із ліліями » ?

  • У чому полягає образний зміст, характер музики танцю?

  • Які інструменти домінують у звучанні?

7. Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас — диригент. Яким із танців ви хотіли б диригувати?

  • Згадайте композиторів, які зверталися до трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

8. Розучування пісні «Хуртовина», «Пісня життя» М. Катричка.

а) Вступне слово вчителя.

Пісня «Хуртовина» на вірші Миколи Сингаївського продовжує і доповнює тему кохання, відкриту на цьому уроці балетом С. Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта». Автор пісні — сучасний український композитор з Київщини, лауреат всеукраїнських фестивалів та конкурсів Михайло Катричко. У його творчій скарбниці 200 різнопланових пісень для сучасної естради. Виконавці його творів — Раїса Кириченко, Микола Гнатюк, Віктор Шпортько, Іван Попович та інші.

б) Слухання пісні «Хуртовина».

Небо вітром закружляло, гори снігу намело.

Ще такого не бувало, та кохання нас звело.

Хуртовина — сніг небесного крила,

ти серця нам освятила, а стежок не замела!

  • Якою ви уявляєте хуртовину як композитор? ,

  • Якою ви уявляєте хуртовину як художник?

  • Якими є особливості образного змісту та характеру музики цієї пісні?

в) Розучування першого куплету пісні.

Зверніть увагу на відмінності мелодичної та ритмічної сторін пісні, манеру виконання заспіву й приспіву.

9. Гра «Згадайте пісню».

Згадайте пісні схожого образного змісту та виконайте їх.

10. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

  1. Яке враження справила на вас музика уроку?

  2. У чому полягають особливості драматургії балету С. Прокоф'єва?

  3. Чи відчутний в музиці балету вплив вагнерівської системи лейтмотивів?

  4. Чи розкрила музика С. Прокоф'єва глибину шекспірівської трагедії?

  5. Про балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва .говорили, що він є істинним «перекладом Щекспіра на мову руху».

Відома російська балерина Галица Уланова зазначала: «Музика Прокоф'єва зливалася із Шекспіром. При всій новизні й сучасності звучання дивовижна відповідність балету Прокоф'єва трагедії Шекспіра — ось у чому причина успіху цієї вистави».

Який висновок щодо музики балету можете зробити ви?

б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

11. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику, в якій розкривається тема кохання.

12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Танцю лицарів» С. Прокоф'єва.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
2
7
дн.
2
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!