Ньютон у своїй книзі «Математичні начала натуральної філософії» сформулював перший закон механіки таким чином: Всяке тіло продовжує зберігати стан спокою або рівномірний і прямолінійний рух, допоки цей стан не змінять сили, застосовані до нього.Оригiнальне формулювання з сучасними доповненнями
«Будь-яке тiло перебуває у спокої або у станi рiвномiрного прямолiнiйного руху, доки до нього не прикладенi сили, якi змiнять його стан»
Доповнення полягають у тому, що, по-перше, формулювання «будь-яке тiло» – не дуже правильне. Правильнiше сказати «матерiальна точка». По-друге, Ньютон у своїй працi вказує на те, що iснує абсолютна нерухома система вiдлiку, а це, з точки зору сучасної фiзики, – хибно. По-третє, важливо розумiти, що у цьому законi йдеться про те, що тiло перебуває у станi спокою чи рiвномiрному прямолiнiйному русi за наявностi саме нульової рiвнодiйної сили. Якщо усi прикладенi сили компенсують одна одну, то змiна стану не вiдбувається.
Стає зрозумiло, що ми повиннi визначити, в яких системах вiдлiку справджується це твердження. Саме тому сучасне формулювання закону Ньютона полягає у визначеннi iнерцiйних систем вiдлiку, в яких справдi матерiальна точка перебуває у станi спокою чи продовжує рiвномiрний прямолiнiйний рух за вiдсутностi прикладених сил, що можуть змiнити її стан.
ВизначенняIнерцiйна система вiдлiку – система вiдлiку, в якiй тiло перебуває у станi спокою або рiвномiрного прямолiнiйного руху за вiдсутностi дiї на нього нескопенсованої зовнiшньої сили. Iншими словами, це система відліку, в якiй прискорення тiла може бути викликано лише внаслiдок прикладання до нього сили.
