Конспект уроку за темою: «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921 – 1939 рр.).»

Опис документу:
В конспекті уроку розкрито процес утвердження диктаторської влади Й.Сталіна, пояснюються причини і наслідки встановлення тоталітарного режиму, масових репресій, згортання українізації та посилення політики русифікації; проаналізовано Конституцію УРСР 1937 року, показано порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

План-конспект уроку з Історії України (10 клас)

за темою: «Встановлення й утвердження радянського

тоталітарного режиму (1921 – 1939 рр.).»

Вчитель історії слов’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Словянської міської ради

4 Ніконова І. В.

Мета: розкрити процес утвердження диктаторської влади Й.Сталіна – культу вождя, пояснити причини і наслідки встановлення тоталітарного режиму, масових репресій, згортання українізації та посилення політики русифікації; проаналізувати Конституцію УРСР 1937 року, навчити ти  висловлювати та аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму; розвивати логічне та історичне мислення; сприяти  вихованню патріотичних почуттів учнів, національної самосвідомості.

Тип уроку: засвоєння нових знань вмінь і навичок.

Обладнання: мультимедійний комплекс , комп’ютер, електронний підручник історія України 10 клас, О.І.Пометун, Н.М. Гупан.

Хід заняття.

І.Організаційний момент.

Повідомлення теми та завдань уроку.

ІІ.Актуалізація опорних знань.

Евристична бесіда:

1. Як пов’ язані між собою радянська індустріалізація та суцільна колективізація?

2.Чому влада наполягала на «суцільній» колективізації?

3. Укажіть причини голоду 1932-1933 років? Якими були його масштаби?

4.Чи можна події 1932-1933 років вважати геноцидом?

5. Який вплив мав Голодомор 1932-1933 років на політичну ситуацію вУкраїні?

6. Визначте наслідки Голодомору для майбутнього України.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Навіки ми створили монумент

Страшних руйнацій, божевілля втрат,

Провівши на крові експеримент,

Що дав нам негативний результат.

Г.Губерман

Запитання:

- Про яку історичну постать ідеться у вірші?

- Які історичні події відображає автор у вірші ?

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

План.

  1. Тоталітарний режим та формування культу особи Й.Сталіна

2. Згортання процесу українізації та посилення русифікаторської політики.

  1. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання.

  1. Конституція УРСР 1937 року.

  2. Розстріляне відродження.

1. Тоталітарний режим та формування культу особи Й.Сталіна.

Робота з поняттями:

Тоталітарний режим – це політичний режим, який передбачає встановлення всеохоплюючого державного контролю над усіма сферами життя суспільства шляхом терору, знищення демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої групи (політичної партії).

Викладач: Основні риси тоталітарного режиму:

- наявність єдиної партії, як правило керованої диктатором, яка зливається з державним апаратом і таємною поліцією;

- проникнення держави в усі сфери життя суспільства;

- жорстока ідеологічна цензура;

- велика роль державної пропаганди, маніпуляція масовою свідомістю населення;

- масові репресії, терор з боку силових структур;

- централізоване планування економіки;

- контроль за засобами масової інформації (підтримка та вихваляння існуючого режиму, жорстока цензура, кримінальне покарання за поширення незалежної інформації);

- адміністративний контроль за здійсненням правосуддя;

Важливим засобом для зміцнення тоталітарної системи – формування культу вождя, наділеного надприродними рисами, який припав на кінець 20-х років. "Культ особи" і сталінська "революція зверху" - явища взаємопов'язані. Не дивно, що і зародились вони одночасно. 21 грудня 1929 р. Сталіну виповнилося 50 років, і центральний орган ВКП(б) газета "Правда" присвятила свої сторінки ювілею вождя. Зі статей М.Калініна "Керманич більшовизму",

А. Мікояна "Залізний солдат ленінської гвардії", К.Ворошилова "Сталін і Червона Армія", С.Орджонікідзе "Твердокам'яний більшовик", А. Бубнова "Ленінець, організатор, вождь" та інших керівних діячів партія і країна дізналися, хто такий Сталін:

- організатор Великої жовтневої соціалістичної революції;

- творець Червоної армії і натхненник її славних перемог над білогвардійськими арміями і військами інтервентів;

- відданий охоронець ленінської генеральної лінії і принциповий борець з опозиційними наскоками на неї;

- талановитий теоретик ленінізму і гідний продовжувач справи Леніна,

- вождь світового пролетаріату;

У зв'язку з ювілеєм у країні були надруковані велетенськими тиражами портрети вождя і "ювілейні матеріали". В "червоних куточках" на підприємствах, у приміщеннях партійних комітетів, виконавчих комітетів рад, керівних органів професійних спілок з'явилися бюсти Сталіна. Поступове насадження тези про те, що незгода з поглядами та діями «вождя», розглядалося, як антидержавний акт. Перетворення у свідомості багатьох людей Й.Сталіна як реальної людини (з його особистими якостями, сильними і слабкими рисами, індивідуальністю) на символ соціалізму, навіть держави.

Вправа «Мікрофон»

- Назвіть основні риси тоталітарного режиму?

2.Згортання процесу українізації та посилення русифікаторської політики.

Викладач: Наприкінці 20-х на початку 30-х років український народ ще продовжував користуватися плодами політики українізації, яку було розгорнуто в попередні роки. На початку 30-х років українською мовою навчали 4,5 % числа шкіл, 2,3% -технікумів,1,3% - вищих навчальних закладів. Протягом 1928-1937 років збільшилось видавництво книжкової продукції написаної на українській мові, з 84 театральних колективів, що діяли в республіці - 57 було українськими. Українська мова залишалася мовою державних органів, художньої літератури, періодичної преси, наукової та виробничої діяльності. Але вже з кінця 20-х років, сталінський режим почав швидко згортати українізацію:

- на підприємствах спілкувалися тільки російською мовою;

- прокотилася хвиля боротьби з «націоналістичними ухилами»;

- головним об’єктом «уваги» Сталіна став комісар освіти М. Скрипник, який не побажав зректися українізації й наклав на себе руки 7 липня 1933 року;

- жертвами сталінських репресій стали члени комісії з українізації, яка була створена в 1925 році - С.Косіор, В.Чубар, В.Затонський та інші;

Поступово українізація в республіці згорнулась, а саме цей процес визнавався, як націоналістично-буржуазний, з яким слід вести боротьбу.

Метод «Коло думок»

- «Чому й за яких обставин було згорнуто процес українізації?»

3. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання.

Викладач: Лідери більшовицької партії, розгортаючи будівництво соціалізму, декларували необхідність утвердження диктатури пролетаріату, яку вони

представляли знаряддям боротьби трудящих проти контрреволюційних

елементів. Водночас комуністичне керівництво вважало більшовицьку

партію виразником інтересів пролетаріату і згодом здійснило підміну диктатури пролетаріату диктатурою партії більшовиків. Поряд із репресіями вдосконалювалася система тотального контролю над суспільством.

Від 1930 р. розширювалася мережа виправно-трудових таборів,

об’єднаних у систему ГУЛАГу («Главное управление лагерей»). Кількість

ув’язнених у цих таборах за десять років зросла до 4 млн. осіб. Було відновлено каторгу та смертну кару. Й. Сталін розумів, що українізація викликала посилення українського національного руху, який підтримувала частина комуністів, а це могло вивести Україну з-під контролю Москви. Тому в Україні гонінь і переслідувань передусім зазнало старше покоління української інтелігенції, оскільки саме серед них шукали й знаходили «зрадницьке обличчя націоналістичної інтелігенції».

Правлячий режим діяв жорстко, вдаючись до терору не тільки до представників колишніх експлуататорських класів, а й до усіх верств населення.

Попрацюйте з поняттями:

Терор - найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення.

Репресії - захід державного примусу, покарання.

Викладач:  Дозуючи тиск і відвертий терор, репресивний апарат як невід’ємна частина тоталітарного режиму покликаний був виконати такі головні завдання :

- знищення будь-якої, навіть потенційної опозиції;

- придушення національно-визвольного руху;

- знищення старої «партійної гвардії», усіх, хто міг пролити світло на минуле Йосипа Сталіна;

- переслідування і знищення всіх представників колишніх політичних партій, заможних верст населення;

- зняття соціальної напруги в суспільстві, знищення «стрілочників» представників бюрократичного і партійного апарату, на яких перекладали відповідальність за прорахунки Сталіна та його оточення.
       В Україні почалися масові репресії і терор.  Механізм репресій був спрощений максимально, але в той же час  чітко відпрацьований:

Головні положення Постанови ЦВК СРСР про боротьбу з ворогами народу:

1. «Слідство має відбуватися протягом 10 днів.

2.Прокурор не бере участі у судовому процесі.

3.Підсудний не має права на адвоката.

4.Вирок суду не підлягає оскарженню.

5.Підсудний не може сподіватися на помилування.

6.Смертельний вирок суду( розстріл) проводили у виконання негайно».

   Лиховісні спец автомобілі НКВС, яких у народі називали «чорними воронками», щоночі доставляли до НКВС тисячі «ворогів народу». А потім починалися нестерпні катування.

   Загалом протягом 20-30-х років прокотилося три хвилі масових репресій.

   І хвиля (1928-1931років) – розкуркулення, депортації, викриття шкідницьких організацій, боротьба проти відомих українських громадських діячів та інтелігенції. Найвідоміші справи проти «шкідників»:

-      « Шахтинська справа» ( 18 травня – 6 липня 1928 року ) над 53 спеціалістами вугільної промисловості  Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю, обвинувачення підсудних у намаганні зруйнувати вугільну промисловість Донбасу - найважливішу паливну базу СРСР і таким чином, зірвати індустріалізацію СРСР( 11 обвинувачених засуджено до розстрілу, інші отримали різні строки ув`язнення );

-  1930 рік - сфабрикований процес над « Спілкою визволення України» (СВУ) – справа, спрямована проти « старої» національної еліти. Звинувачення 45 чоловік у підготовці збройного повстання, що мало на меті відновлення самостійної «буржуазної» України, унаслідок фальсифікації документів і нечуваного в юридичній практиці насильства над заарештованими, більшість підсудних визнали винними й ув’ язнили на термін від 3 до 10 років. Серед засуджених: 2 академіки, 11 професорів, 2 письменники, учителі, юристи, священики, студенти. Проте наприкінці 30-х років (коли репресії набули масового характеру) 13 осіб із 45, що проходили за справою СВУ, знову заарештували, а згодом і розстріляли.

- справа «Трудової селянської партії» – (1929 рік) - обвинувачуваним приписувався саботаж в галузі сільського господарства та індустріалізації;

- справа «Промпартії» - (1930 рік) - державним обвинувачем був  прокурор Криленко (розстріляний у 1937 році). Обвинувачуваними в основному були представники «буржуазної інтелігенції», яким приписувався саботаж індустріалізації СРСР, співробітництво з іноземними розвідками, підготовка іноземної військової інтервенції в СРСР;

- справа «Союзного бюро» - (1931 рік) -обвинувачуваним приписувався саботаж в галузі планування господарською діяльністю, зв'язок з іноземними розвідками.;

"Пулківська справа" - справа сфабрикована НКВС проти групи радянських вчених за звинуваченням в "участі у фашистсько-троцкістсько-зінов'євській організації";

- сфальсифікована справа «Українського національного центру»

( УНЦ ) 1931 рік - процес над колишніми провідними діячами УНР, серед яких були М.Грушевський, В.Голубович та інші. Цей процес підштовхнув до розправи над священиками Української автокефальної церкви, що привело в січні 1930 року до її формальної самоліквідації боротьба ( із 34 єпископів за арештовано 24, ще 8 зникли без суду і слідства )

У 1938 р. Політбюро ЦК ВКП(б) встановило для України квоту на репресії

у 6 тис. жертв, але керівництво КП(б)У на чолі з М. Хрущовим звернулося

до Москви з проханням збільшити цей ліміт на 30 тис. осіб. Органи виконання

покарань працювали на межі своїх можливостей, в’ язниці були переповнені. Тілами розстріляних заповнювали рови поблизу багатьох міст України.

Отже, жертвами сталінського тоталітарного режиму в Україні стали

мільйони людей. Найшвидше знецінювалося у радянській державі людське

життя.

Робота в парах з історичним джерелом

Із спогадів очевидця судового процесу над членами СВУ в Харківському оперному театрі

«Підсудних привозили з тюрми не в «чорних воронках», а в звичайних автобусах, ніби на прогулянку. На сцені в перервах підсудним підносили чай з «тістечками». Організатори явно перегравали свою роль. І признання, і театральні солодощі, — все належало до заздалегідь розробленого ритуалу. І підсудні мали коритися йому.»

Завдання:

- Як було організовано судовий процес? Чому він нагадував свідкам театр? Про що свідчить, на вашу думку, такий характер процесу?

ІІ хвиля ( 1932-1935 рр. ) – голодомор, репресивний спалах після вбивства С.Кірова, боротьба з «націоналістичним ухильництвом»:

-          голодомор 1932 – 1933 років;

-          самогубства М.Хвильового та наркома освіти М.Скрипника;

-          арешт українських кобзарів і лірників та розправа над ними

( грудень 1934 року );

- справи «Української військової організації ( УВО ) , «Блоку українських націоналістичних партій» тощо.

Робота з історичним джерелом

Із книг А. Антонова-Овсієнка та О. Петрова про наслідки масових репресій в Україні (30-ті рр. XX ст.)

Загальні втрати, які понесла в роки терору армійська парторганізація... [до кінця 1937 р. кількість членів партії в РСЧА зменшилась порів­няно з 1932 р. удвічі - до 150 тисяч]. З урахуванням того, що серед політпрацівників безпартійних бути не могло, а серед командного складу членів партії було не менше ніж 90 відсотків, то загальні втрати (без урахування особістів, яких в армії налічувалось 20-25 тисяч) після сталінських реп­ресій становлять не менш ніж 80 тисяч.

Загальна частка репресованих (із них знищено понад 9/10) у середовищі вищого командування - від маршала до генерал-лейтенанта (у нових зван­нях) -становила 93 відсотки.

Погром, учинений Сталіним у роки 1929-1933 і організований ним го­лод коштували трудівникам землі 22 мільйони життів...

Терор 1935-1941 рр. забрав ще 20 мільйонів.

Тільки в 1938 р. у в'язницях і винищувальних таборах перебувало шіст­надцять мільйонів. За даними перепису 1926 і 1939 р. населення УРСР змен­шилось із 31 до 28 мільйонів. Приріст мав становити за 13 років не менш ніж 6,5 мільйона (якщо взяти скромну цифру щорічного приросту в 0,5 мільйона).

Отже, дефіцит по Україні перевищив 9,5 мільйона.

Запитання:

1) Поясніть, чому від кінця 20-х років XX століття посилюється репресив­ний тиск влади на суспільство.

2) Назвіть найгучніші судові процеси в Україні в 30-ті роки XX століття.

3) Якими були наслідки сталінських репресій?

4.Конституція УРСР 1937 року.

Робота в парах з підручником. Опрацювавши матеріал підручника, дайте відповіді на такі запитання:

Запитання:

- Які основні положення Конституції УРСР?

- Як була побудована система влади за Конституцією і в реальному житті?

- Чи був справжнім демократизм державно-політичного життя, проголошений

Конституцією? Доведіть.

5. Ростріляне відродження. (історична довідка).

V. Узагальнення та систематизація навчального матеріалу.

Тестові завдання:

1. «Шахтинська справа» це:

А. суд на спеціалістами в галузі медицини;

Б. суд над спеціалістами вугільної промисловості;

В. репресії в армії;

Г. переслідування діячів культури;

2. Хто з відомих письменників загинув від сталінського терору 1932-1935 роках;

А. В.Стус;

Б. П.Тичина;

В. М.Бажан;

Г.М.Хвильовий;

3. Сутність Спілки визволення України

А. організація, придумана радянськими спецслужбами для проведення судового процесу з метою фізичного знищення української інтелігенції й штучного розпалювання боротьби проти «націоналістичних настроїв»;

Б. організація, створена у 20-х роках для успішного проведення українізації;

В. підпільний терористичний центр українських націоналістів;

Г. літературне об’єднання, яке займалося висвітленням революційної боротьби за встановлення радянської влади в Україні, або відображення трудового героїзму будівничих соціалізму;

4. « ІІ хвиля» сталінських репресій відбулася в:

А. 1932-1933 рр.;

Б. 1932-1934рр.;

В. 1932-1935 рр.;

Г. 1932-1936 рр.;

5. Арешт українських кобзарів і лірників та розправа над ними відбулася:

А. грудень 1934 року;

Б. березень 1934 року;

В. грудень 1935 року;

Г. березень 1935 року;

6.Розташуйте в хронологічній послідовності:

А. сфальсифікована справа «Українського національного центру»; 4

Б. сфабрикований процес над « Спілкою визволення України»; 3

В. « Шахтинська справа»; 1

Г. справа «Трудової селянської партії»; 2

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання знань учнів.

Сталінська модернізація істотно вплинула на суспільно-політичне життя республіки. Змінилася соціальна структура населення, збільшився пролетаріат, сформувалася соціалістична інтелігенція. У результаті небачених репресій та ідеологічного тиску утвердилася необмежена диктаторська влада Й. Сталіна, що закріпило монополістичну владу комуністичної партії.

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготувати випереджальне завдання за темою: «Биківнянські могили»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!