Конспект уроку з української літератури в 10 класі "Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті «Кайдашева сім’я»"

Українська література

Для кого: 10 Клас

07.12.2018

4410

512

0

Опис документу:
Урок №4 за темою "Вивчення творчості Івана Нечуя-Левицького" в 10 класі. Урок має за мету узагальнити знання учнів про творчість І.Нечуя-Левицького; поглибити знання про засоби комічного, розвивати вміння виділяти засоби комічного, розкрити утвердження цінностей національної етики засобами комічного; поглиблювати вміння висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

УРОК 4

Кайдашева сім’я” – один з найвидатніших творів світової літератури про психологію селянина. І досяг цього І.Нечуй-Левицький специфічними “засобами гумору, через силу-силенну винятково влучно і точно підмічених деталей побуту. (...) То був тріумф його таланту. А головне – відповідало характеру

задуму, темі твору”

М.Бернштейн.

Тема Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті

«Кайдашева сім’я». Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

Мета: узагальнити знання учнів про творчість І.Нечуя-Левицького; поглибити знання про засоби комічного, розвивати вміння виділяти засоби комічного, розкрити утвердження цінностей національної етики засобами комічного; поглиблювати вміння висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; формувати в учнів життєві цінності, виховувати кращі риси українця, усвідомлення їхнього значення для самопізнання та успішної адаптації в сучасному суспільстві.

Теорія літератури: засоби змалювання комічного.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, людина і світ, зарубіжна література, образотворче мистецтво, кіно.

Обладнання, наочність: матеріал уроку мультимедійного посібника.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

1 Літературний диктант

  1. Сімя Кайдашів жила в селі...(Семигори).

  2. Події, описані в “Кайдашевій сімї, розвиваються на березі річки... (Рось).

  3. Тема першої розмови Карпа і Лавріна... (дівчата).

  4. Старий Кайдаш мав професію... (стельмаха).

  5. Слова Лавріна про дівчат на початку твору є зразком... (гумору).

  6. Під час діалогу під повіткою Карпо та Лаврін найчастіше вдаються до...(порівнянь).

  7. Вередував дівчатами, даючи їм влучні характеристики...(Карпо)

  8. ...і гарна, , і трохи бриклива, і в неї серце з перцем... (Мотря).

  9. Лаврін зустрівся з Мелашкою перед тим, як їхав до...(млина).

  10. Посту в “святу п’ятницю” завжди дотримувався... (Омелько).

  11. Омелько, щоб не вмерти наглою смертю та в воді не потопати постив... п’ятниць (12).

  12. ...довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства”...(Кайдашиха).

  13. Кайдашиху “лютою змією” назвала...(Мотря).

  14. Прізвище Мелашки до шлюбу... (Балаш).

  15. Село, в якому жила Мелашка... (Западинці).

  16. Колір чобіт Кайдашихи, коли їхали сватати Мелашку... (жовтий).

  17. Мелашка жила у свекровій хаті, як у раю цілий... (тиждень)

  18. Вона “як гляне, то од її погляду молоко кисне”...(Кайдашиха)

  19. Сказав про Мотрю, що її треба “посадити в клітку та показувати за гроші”...(Лаврін)

  20. Що Кайдашиха “б’є словами гірше, ніж кулаками” відчула... (Мелашка).

  21. Карпо “іродовою душею” назвав... (батька).

  22. ...розперезалася, витрушувала сіно з-за пазухи і пирхала”... (Кайдашиха).

  23. На довгу швайку з здоровою булавою була схожа ... (Мотря).

  24. ...висока та суха, неначе циганська голка”, по другий бік тину стояла... (Кайдашиха).

  25. ...ніколи не сміявся гаразд, а лице не розвиднялось навіть тоді, як губи осміхались”... (Карпо).

  26. Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв” казала.... (Мелашка).

  27. ...стояла, наче осавула на панщині”... (Кайдашиха).

  28. Ні один цар не махав з такою втіхою скіпетром, як Мотря своїм...” (мотовилом).

  29. За українським звичаєм батьківське добро дісталося... (молодшому – Лавріну).

  30. Нате, їжте, або я вас зїм” казав Карпо... (матері).

  31. Кайдашиха на Мотрю і Карпа пішла жалітися... (священику).

  32. Жанровий різновид повісті “Кайдашева сім’я”... (родинно-побутова).

  33. Повість “Кайдашева сімя” назвав “ареною людських пристрастей”... (Є.Гуцало).

2 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1 Судження

Найперше було слово”, - сказано в Біблії. Чи можна сказати, що слово – це дух, а значить - духовність?

Довідка

Дух – внутрішній психічний стан людини з її настроями, переживаннями, почуттями.

Духовність – людська якість, що характеризує поведінку особистості.

2 Кросворд

Розгадавши кросворд, ви дізнаєтеся, чого бракувало членам родини Кайдашів, щоб жити в злагоді (ключове слово – духовність).

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1.Кого намовила Кайдашиха полізти через тин і нарвати груш? (дітей)

2. Що батько подарував Лаврінові на багату кутю? (грушу)

3. То не чорна .... з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом. (хмара)

4. Чим Мотря міряла город? (поясом)

5. Куди з переляку вскочила Кайдашиха, коли її наздоганяв Карпо? (ставок)

6. Хто посадив Мотрю в холодну за вибите око Кайдашихи? (волосний)

7. Чого було Карпові більше шкода ніж матері? (чобіт)

8. Коло якої річки розкинулося село Семигори? (Рось)

9. Що по всіх кутках увижалося п’яному Омельку? (чорти)

10. Що переповнювало Мотрю, коли вона підслухала розмову Кайдашихи з сусідкою? (злість)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Слово учителя

Відомо, що українську селянську родину завжди характеризував високий духовний

потенціал. Про справедливість, чесність, порядність людей праці йдеться у численних фольклорних творах. «Згода в сімействі» як морально-етичний ідеал підноситься у драмі І.Котляревського «Наталка Полтавка» (можна зробити порівняльний аналіз).не ставив під сумнів цієї етичної аксіоми й Нечуй-Левицький. Проте в повісті «Кайдашева сім’я» він викриває спотворений соціальною справедливістю ідеал, підкреслюючи, що без морального стрижня, без духовного, людське життя втрачає сенс й перетворюється на суцільну смугу змагань то за одне, то за інше.

  1. Евристична бесіда

1 Що завадило реалізуватися героям повісті і збудувати нормальне життя в межах села?

2 Чи має ця роз’єднаність суспільно небезпечний характер?

3 Доведіть або спростуйте думку літературознавців, що “духовна роз’єднаність – ось те лихо, яке отруює кожний день життя родини Кайдашів”.

4 З’ясуйте роль духовної роз’єднаності як головного фактора, що заважає реалізувати ідеал українського устрою всередині як сім’ї, так і громади.

Консультація

Евристика (від грец. знаходжу) – сукупність логічних прийомів і методів теоретичного дослідження і пошуків істини.

  1. Повторення понять з теорії літератури: засоби комічного

Консультація

комічне – це смішне в житті та мистецтві. З усіх видів мистецтва література має

найбільші можливості для втілення комічного і виховання читача засобами сміху, бо в ній спостерігаються всі відтінки і різновиди комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм.

1 Пригадати з вивченого в 9 класі про засоби комічного, продовживши речення (або скориставшись таблицею).

  • Гумор – це

  • Іронія – це…

  • Сатира – це…

  • Сарказм – це…

«Засоби змалювання комічного»

Гумор

незлобне, співчутливе висміювання окремих недоліків суспільного й побутового життя або вад людського характеру (добродушне підсміювання, жартівливий тон).

Іронія

іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває протилежного значення (насмішка).

Сатира

різке висміювання, гостре викриття й засудження негативного у вдачі персонажа, в суспільному чи побутовому житті (висміювання, викривальний тон, осуд).

Сарказм

гнівне, в’їдливе висміювання пороків вдачі персонажа, громадського й побутового життя, спрямоване на викриття й знищення потворних негативних явищ (зла, уїдлива насмішка).

  1. Слово учителя

Зображення повсякденного життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис характеру українців, органічним елементом національної психіки, багатої, за його ж спостереженнями, «на жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний».

Твір «Кайдашева сім’я» побудований за принципом нагнітання сцен і ситуацій, вони немовби напливають одна на одну. Цим досягається напруженість розвитку дії. Комізм твору посилюється від того, що в основі конфлікту лежать по суті нікчемні причини, що викликають все нові й нові сварки, спричинені відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Гумор повісті породжений самим життям, невідповідністю між великою енергією і нікчемною метою, на яку вона витрачається.

Природа сміху в повісті надзвичайно багатогранна. Сміх буває різним: доброзичливим, жартівливо-безтурботним, гумористичним і навіть печальним – «сміхом крізь сльози».

Дотепні прислів’я, приказки, порівняння, колоритні вислови, брутальна лайка, експресивно забарвлені діалоги не лише викрешують сміх так, що «аж іскри сипляться», а й засуджують порушення традицій споконвічних етичних норм української родини.

  1. Робота з підручником

1 Прочитайте статтю підручника про засоби комічного у повісті.

2 З’ясуйте, як автор за допомогою природи сміху засуджує порушення традицій і споконвічних норм української родини.

3 Наведіть приклади художніх деталей, сцен, описів, учинків героїв, манери їхньої

поведінки, де простежувалися б зразки різновидів сміху.

  1. Дослідження (робота в групах)

Відтворити психологію української жінки, прочитавши уривки (або підібрати інші) і дослідити, як автор розкриває українську ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі в повісті.

  • Заклинання баби Палажки (“Як пішла я ...амінь кричить, аміня доганяє!”)

  • Прохання Мелашки про відвідання батьків (“Скучила за матірю... і зелені луги сльозами залила”).

  • Розповідь баби Палажки про сповідь у святих місцях (“Треба в Києві... обікрасти

церкву”).

Консультація

Менталітет (розум, мислення) – образ думок, світосприйняття, психологія окремої особи, соціальної групи, національної спільноти.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання завдань за підручником.

2. Дібрати з тексту приклади використання засобів гумору:

  • порівняння –

  • епітети –

  • синоніми –

  • метафори –

  • літоти –

  • гіперболи –

  • прислів’я, приказки –

  • експресивно забарвлена лексика –

  • жести, міміка –

3. Творча робота

А Усний твір “ Природа сміху в повісті «Кайдашева сім’я».

Б Заповнити таблицю “Своєрідність викладу матеріалу в повісті “Кайдашева сім’я”

(додатково).

Особливості композиції]

Мовний стиль

Зображувальні засоби

Засоби творення комічного

Особливості творення характерів героїв

Елементи народознавства

(ремесла, одяг, побут, звичаї, традиції, забави, устрій життя)

YІ. Узагальнення вивченого про творчість І.С. Нечуя-Левицького

З простої речі виробив таку дзвінку та співучу

мову, немовби то великий музика на чудовій скрипці

грає і своєю грою вражає думку і серце

Панас Мирний

Виступи учнів з повідомленнями про значення творчості письменника.

VІІ. Підсумок уроку

1 Робота над епіграфом до уроку.

2 Підсумок учителя.

3 Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VІІІ. Домашнє завдання

  • Матеріал і завдання підручника

  • Міні-твір “Причини морального виродження героїв повісті “Кайдашева сім’я” І.Нечуя-Левицького через призму сьогодення».

  • Підготувати інформацію-дослідження цікавих фактів із життя Панаса Мирного, прочитати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.