Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Конспект уроку з української літератури для 9 класу

Українська література

Для кого: 9 Клас

02.09.2018

1964

144

0

Опис документу:
Євген Плужник – один із провідних поетів «розстріляного відродження». Урівноваженість душевного стану ліричного героя Є.Плужника. Мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні («Вчись у природи творчого спокою», «Ніч…а човен – як срібний птах!», «Річний пісок»).
Перегляд
матеріалу
Отримати код

9

Тема: Євген Плужник – один із провідних поетів «розстріляного відродження». Урівноваженість душевного стану ліричного героя Є.Плужника. Мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні («Вчись у природи творчого спокою», «Ніч…а човен – як срібний птах!», «Річний пісок»).

Мета: вивчити творчу біографію Є. Плужника, проаналізувати поезії «Вчись у природи творчого спокою», «Ніч…а човен – як срібний птах!», «Річний пісок»; розвивати вміння сприймати явища, події в зіставленні, порівнювати їх; виховувати любов до Батьківщини.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок

Обладнання: портрет Євгена Плужника, анкети письменника.

Методи: слово вчителя, бесіда, робота з підручником, самостійна робота учнів, метод аналізу.

Структура уроку

Етап уроку

Час

Методи і прийоми

1

Перевірка домашнього завдання

5 хв

Бесіда

2

Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1 хв

Слово вчителя

3

Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу:

3.1 Слово вчителя

3.2 Письмова робота за картками

10 хв

Слово вчителя, самостійна робота учнів

4

Розповідь вчителя про збірку «Рання осінь»

2 хв

Слово вчителя

5

Виразне читання поезії «Вчись у природи творчого спокою».

2 хв

Робота з підручником

6

Бесіда за прочитаним

5 хв

Бесіда

7

Коментар вчителя

1 хв

Слово вчителя

8

Розповідь про збірку поезій Є.Плужника «Рівновага»

2 хв

Слово вчителя

9

Виразне читання поезії «Ніч.., а човен — як срібний птах!..»

2 хв

Робота з підручником

10

Бесіда з елементами дискусії

5 хв

Бесіда

11

Слово вчителя

1 хв

Слово вчителя

12

Виразне читання поезії «Річний пісок»

2 хв

Робота з підручником

13

Ідейно-художній аналіз поезії «Річний пісок слідок ноги твоєї»

5 хв

Метод аналізу

14

Підсумок уроку

2 хв

Бесіда

Хід уроку

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

3. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу:

3.1 Слово вчителя.

Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року в слобiдцi Кантемирiвка Богучарського повiту Воронезькоï губернiï в сiм'ï дрiбного
торговця. Був наймолодшим у родині. Над Плужниками нависла страшна біда – спадкові сухоти. З восьми дітей хвороба забрала шістьох. Вчився у сiльськiй школi, потiм у кiлькох гiмназiях – в Богучарi, Ростовi, Бобровi. 1918 року разом з родиною переïхав на Полтавщину. Пiд час громадянськоï вiйни вчителював у селi Багачка Миргородського повiту на Полтавщинi. Навчаючи дiтей, вiн одночасно поглиблював i своï знання. Але
самоосв
iта його не задовольняла, i вiн ïде до Києва, де навчається у
Ветеринарно-зоотехн
iчному iнститутi. Невдовзi вiн залишає навчання, вступає до Киïвського музично-драматичного iнституту iм. Лисенка. Акторськi здiбностi Плужника, його гумор та дотепнiсть цiнують викладачi й товаришi, пророкують перспективне сценiчне майбутнє. В інституті закохується в Галину Коваленко.

1923 року Микола Зеров залучає Євгена Плужника до Асоцiацiï письменникiв (Аспис), що об'єднувала тодi всю "непролетарську" лiтературу Києва. 1924 року Плужник стає членом письменницькоï групи "Ланка", яка 1926 року перетворюється на "Марс" (майстерня революцiйного слова). На чолi "Марсу", як i "Ланки", стояли Борис Антоненко-Давидович, Валерiан Пiдмогильний, Григорiй Косинка. "Марс" вважали за киïвську неофiцiйну фiлiю харкiвськоï ВАПЛIТЕ. Обидвi органiзацiï були розгромленi i лiквiдованi одночасно.

Першi украïнськi вiршi Є.Плужника (в гiмназiйний перiод вiн писав росiйською) були опублiкованi 1923 року в киïвському журналi "Глобус" пiд псевдонiмом Кантемирянин (вiд назви рiдного села) – Плужник ще не наважився першi поетичнi спроби пiдписати власним прiзвищем. 1926 року завдяки дружинi поета, Галинi Коваленко, вийшла в свiт перша книжка
вiршiв Євгена Плужника пiд назвою "Днi".

Через рiк виходить друга i остання прижиттєва поетична збiрка Є.Плужника "Рання осiнь", яка мала прихильну рецензiю Ю.Меженка, а iншими розкритикована. Збiрку поезiй пiд назвою "Рiвновага", яку Плужник пiдготував до друку (датована 33-м роком), надрукувати вже не встиг. У 1948 році зусиллями української діаспори її вдалося видати в Німеччині.

В останні роки волі митець зосередився також на прозі та драматургії: створив роман «Недуга», п’єси «Професор Сухораб», «У дворі на пердмісті», «Змова в Києві», уклав «Антологію української поезії».

Вiдразу пiсля розстрiлу двадцяти восьми "ворогiв народу", серед яких були друзi Є.Плужника по "Ланцi" i "Марсу", митець потрапляє в "чергу" призначених до розстрiлу. Ордер на арешт i трус у його квартирi був виписаний 4 грудня 1934 року. Але ще 2 грудня уповноважена секретнополiтичного вiддiлу НКВС УРСР Гольдман скомпонувала постанову, в якiй Плужник звинувачувався в тому, що вiн "є членом контрреволюцiйноï органiзацiï, був зв'язаний з нацiоналiстичною групою
письменникiв, вiв контрреволюцiйну роботу. Знав про практичну дiяльнiсть
органiзацiï по пiдготовцi терактiв". На пiдставi цього зроблено висновок:
"перебування його на волi є соцiально небезпечним", а тому Євген Плужник пiдлягає "утриманню в спецкорпусi Киïвського обласного управлiння НКВС".

Арешт Плужник зустрiв спокiйно. Пiсля безпiдставних ув'язнень його
колег-лiтераторiв, його власний арешт не став несподiванкою для нього. 25 березня 1935 року Євгену Павловичу Плужнику оголосили вирок: смертна кара, яку пiзнiше було замiнено десятьма роками заслання. Проте десять рокiв заслання на Пiвнiч з суворими умовами полярного клiмату та напiвголодне життя в'язничних казарм для людини, хвороï на легенi, – означали вiрну смерть. Замiна розстрiлу на заслання не давала поетовi жодних шансiв на порятунок. До Соловецьких казематiв разом iз побратимами по засланню в арештантських вагонах поет вже ïхати не мiг. Його, тяжко хворого, везли окремо. На Соловках вiн переважно лежав у тюремнiй лiкарнi, зрiдка писав листи на Украïну. Останнiй його лист датований 26 сiчня 1936 року. Цей лист Євген Плужник вже продиктував, а дружинi лише приписав власною рукою: "Присягаюся тобi, я все одно виживу!" На жаль, це було вже нереальним. Євген Плужник помер 2 лютого 1936 року. 4 серпня 1956 року постановою Вiйськовоï колегiï Верховного Суду СРСР вирок Євгену Павловичу Плужнику скасовано i справу припинено "за вiдсутнiстю складу злочину".

3.2 Письмова робота за картками.

Заповнити анкету письменника: Справжнє ім’я. Псевдонім. Дата народження. Місце народження. Дата смерті. Місце смерті. Громадянство. Рід діяльності. Роки творчості. Жанри творів.

4. Розповідь вчителя про збірку «Рання осінь».

Книга «Рання осінь» відрізняється від «Днів» своєю тональністю, у ній менше трагізму й мотивів жертовності. Здебільшого це коротенькі вірші-роздуми, мета яких — знайти позицію й певний спокій у житті. Часто це була позиція самітника та відлюдника, людини хворої, яка має багато часу на міркування й мало практично діє. Звичайно, наш сучасник не поділятиме цієї позиції. Але в «Ранній осені» ми знаходимо іскри справжньої поезії, які можуть вдовольнити найтонших поціновувачів. Є. Плужник ніколи не був ворожий новому ладові, а його інтелігентські побоювання нівеляції індивідуальності були безпідставними. До цієї збірки входить поезія «Вчись у природи творчого спокою».

5. Виразне читання поезії «Вчись у природи творчого спокою».

6. Бесіда за прочитаним.

  • Доведіть, спираючись на текст, що автор описує початок осені. («Вересневі дні», «кудись на південь линуть журавлі»).

  • Які роздуми викликає осіння атмосфера в ліричного героя? (Роздуми про два начала буття: людину і природу).

  • Доведіть, що людина й природа пов’язані між собою. (Пов’язані двояко: прямо — від природи до людини, обернено — від людини до природи. Це зв’язки не формальні, а символічні, духовні).

  • Що символізує осінь у вірші? (Велична в пору дозрівання осінь символізує у вірші стан духовної зрілості людини).

  • Яка роль наказових форм дієслів, що використовуються в другій строфі? Хто є уявним адресатом? (Уявний адресат — вічний учень, якому «негоже не шанувати визнаних взірців». Ці дієслова пов’язують смислову організацію тексту в цілість).

  • Прочитайте риторичне запитання. Чому воно є кульмінацією ліричного сюжету? («Бо хто ж твоїй науці допоможе // На певний шлях ступити з манівців?». Ці рядки викликають найсильніші емоції, є емоційною домінантою).

7. Коментар вчителя.

До тих вічних цінностей, взірців, до яких варто звертатися, поет відносить природу, у якій усе гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот. Людині притаманно сумніватися, помилятися. Тому потрібно і вчитися в природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями. Така головна думка поезії Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою…».

8. Розповідь про збірку поезій Є. Плужника «Рівновага».

Не побачила світу і третя книга віршів Є. Плужника «Рівновага» (1933). Рукопис її зберігся завдяки дружині письменника та був вивезений за кордон і надрукований там 12 років після смерті поета, а тепер основні вірші з неї надруковані у «Вибраних поезіях». Остання збірка поезій Є. Плужника «Рівновага» — це є документ перемоги «духової людини», що серед бурхливої доби знайшла собі «тишу», душевну рівновагу, певність своєї правди, красу «світу єдиного», серед загального розпаду — «міцний зв’язок між днем біжучим і простором часу». Так, Є. Плужник — син свого часу. Він, попри всі перешкоди, ішов до осягнення мудрості віку. Шкода, що передчасна смерть спинила його «на повороті до мети».

Вірш, що ввійшов до збірки «Рівновага» — «Ніч.., а човен — як срібний птах!..» — це мариністично-символічна поетична мініатюра, сповнена неоромантичного світовідчування. Вона нагадує
симфонію, у якій почуття ліричного героя й морські краєвиди зливаються в один візерунок, характеризують макрокосмос і мікрокосмос душі ліричного героя, його бунтівливу вдачу. Водночас морська стихія є втіленням вічності, що підносить душу людини до космічних вершин, до абсолюту світла.

9. Виразне читання поезії «Ніч.., а човен — як срібний птах!..».

10.Бесіда з елементами дискусії.

  • Чим саме поезія Є. Плужника споріднюється із поезіями романтиків? (Пафосом пошуку, неспокою, захопленням гармонією космічної сфери й морської стихії)

  • Доведіть, що ще в романтиків образ човна набув символічності й позначав долю людини в бурхливому морі життя. (Такий образ наявний в «Абідоській нареченій» Джорджа Байрона, «Парусі» Михайла Лєрмонтова, «Човнику» Віктора Забіли, «Човні» Євгена Гребінки, у поезії «Вітер з гаєм розмовляє» Тараса Шевченка, в яких він є символом свободи самотньої людини)

  • Яким новим змістом наповнює митець образ човна? (Човен уподібнюється до срібного птаха, стає другим «я» митця)

  • Перечитайте поезію, зверніть увагу на розділові знаки. Яку роль відіграє кількаразове вживання трьох крапок? (За допомогою трьох крапок автор передає глибоке внутрішнє хвилювання ліричного героя)

11Слово вчителя.

Глибокий світ почуттів відображає любовна лірика Є. Плужника. Особиста драматична доля письменника наклала відбиток на його лірику, тому поезії Плужника відтінюють гіркі, позбавлені романтики реалії тяжко хворої людини, сірі лікарняні будні, боротьбу за життя. Однак його вірші не стали інтимним щоденником спаленої болем і коханням людини, її розпачу, страху за спливаючим щастям, ревнощів, безнадії. Навпаки, інтимна лірика поета складна за своєю внутрішньою структурою, адже в ній відтворено боротьбу різних начал, різних «голосів» у душі ліричного героя.

12. Виразне читання поезії «Річний пісок».

13.  Ідейно-художній аналіз поезії «Річний пісок слідок ноги твоєї» (із збірки «Рання осінь»).

  • Визначте жанр поезії. (За жанром ця поезія нагадує класичну любовну елегію)

  • Яку роль відіграє опис природи в поезії? (Ліричний сюжет розгортається на тлі мальовничої природи, яка відтінює душевні почуття й сум’яття героя)

  • На основі чого побудовано елегію? (Елегія будується як спогад- рефлексія)

  • Який образ обожнюється ліричним героєм, стає особливо дорогим і рідним. (Образ коханої)

  • Проаналізуйте почуття й настрій ліричного героя. (Ліричний герой Є. Плужника занурюється у світ душевних переживань, у психологічні переливи, в уяві звертаючись до коханої, ведучи з нею розмову, мов сповідаючись їй)

14. Підсумок уроку.

Лірика Є. Плужника наповнена внутрішнім горінням і відзначається філігранною витонченістю думки й почуття, образів і жанрових форм. Мистецька довершеність досягається своїм баченням світу й людини у ньому, внутрішньою цілісністю переживань та напруженістю думок, що, немов вулкан, виштовхують хвилями спресовану енергію, вольовий порив, які концентричними колами розгортаються в художньому світі митця. Не випадково Микола Бажан поетичну творчість цього поета відніс до найбільших і найдорожчих духовних цінностей української літератури XX століття.

Список використаної літератури

  1. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За редакцією М.І. Пентилюк : Підручник для студентів-філологів. – К.:Ленвіт, 2000. – 264 с.

  2. Українська література: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / наук. ред. Р. В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011. – 352 с.: іл.

  3. Українська (рідна) мова. 5-12 класи : Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук та ін. / За ред. Л.В. Скуратівського. – К.;Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.