Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Конспект уроку з презентацією для використання на уроці укр. мови у 10 класі

Українська мова

Для кого: 10 Клас

05.11.2018

4556

355

0

Опис документу:
Розробка уроку з укр. мови для 10 класу на тему "Основні групи фразеологізмів. Джерела української фразеології ". Вид уроку: урок- дослідження. Використані такі форми і методи роботи: гора досягнень, довідкове бюро, знайомство з об"єктом та інші.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Основні групи фразеологізмів. Джерела української фразеології

Мета:

  • узагальнити та систематизувати знання учнів про українську фразеологію;

  • збагачувати й активізувати словниковий та фразеологічний запас учнів;

  • розкрити функціонально стилістичні можливості фразеологічних одиниць;

  • формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні;

  • розвивати творчі здібності;

  • сприяти розвиткові комунікативної компетенції

  • підвищувати комунікативну активність дітей;

  • удосконалювати вміння працювати колективно, в парах та самостійно;

  • виховувати учнів у дусі народної моралі.

Тип уроку: узагальнення та систематизації.

Вид уроку: урок-дослідження.

Дидактичне забезпечення:

  • фразеологічні словники;

  • опорні схеми до теми;

  • картки із завданнями;

  • малюнки-фразеологізми;

  • комп'ютер (ноутбук);

  • проектор;

  • дошка;

Міжпредметні зв'язки: українська література, фольклор, світова література, історія.

Методична проблема: використання інтерактивних технологій для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Епіграф:

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.

Василь Сухомлинський

Проблемні питання

1. Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

2. Роль фразеологізмів у мовленні.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ

►► Слово вчителя

Мова — то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Сьогодні на уроці ми спробуємо відчути аромати та пахощі рідного слова.

Давайте прочитаємо епіграф сьогоднішнього уроку. Про які відтінки барв йдеться у словах В. Сухомлинського?

Орієнтовна відповідь учнів

  • Слова Василя Сухомлинського підтверджує життя. Адже емоційне багатство і виразність нашої мови залежить від доречного вживання фразеологізмів з їх неповторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю, грою звуків, мальовничістю метафор.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель. Записуємо тему у зошити (тема записана на дошці).

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ

1. Слово вчителя

З давніх-давен народ з покоління в покоління передавав чудові перлини народної мудрості — фразеологізми. Сьогодні наше завдання — дослідити роль фразеологізмів у мовленні. Кожен із вас побуває сьогодні у ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки.

►► 2. Вправа «Очікування»

Учитель. У вас на партах є опорні конспекти, на яких зображена символічна гора «Досягнення». Зараз ми біля підніжжя і хочемо висловити свої очікування, чого прагнемо досягнути. Зараз ви сформулюєте свої очікування від уроку і запишете їх у зошит за таким зразком: «Я хочу... », «Я прагну...», «Я намагатимуся...» і т. ін. Наприкінці заняття ми дамо відповідь на запитання: «Чи дістались ми до верхівки, чи досягли очікуваного?»

Очікування учні записують у зошити.

Учитель. Вивчати фразеологізми нам допоможе детективне агентство «Нитка Аріадни», яке ми відкриваємо на час уроку. Наш девіз: «Знайдемо і вітер в полі». Нитка Аріадни — те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти вихід із ситуації.

Працюємо за планом (записано на дошці):

1. Довідкове бюро. — Сорока на хвості принесла.

2. Знайомство з об'єктом. — Узяти на мушку.

3. Розшук по сліду. — Спіймати на гачок.

4. Графологічна експертиза. — Вилами по воді писано.

5. Задача з багатьма невідомими. — Троянський кінь.

6. Речовий доказ. — Вивести на чисту воду.

V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Послухайте уважно вірш Грицька Бойка «Веремій». Ваше завдання – виписати із вірша фразеологізми і пояснити їх значення.

Веремій

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так - Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй - зрозумій!

В цирку був я з дідусем -

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді...

Я крутивсь, дідусь спитав:

- Ти прийшов ловити гав ?

Ну й дідусь мій Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Грались ми з Рябком кудлатим -

Посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

- Так до бійки недалеко!

Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав:

- Глека я не розбивав!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже ? Зрозумій.

Ми були біля криниці,

З неї я хотів напиться,

Нахиляюсь, гнуся, гнусь –

До води не дотягнусь...

А дідусь мій: - Що ? Попив?

Шилом патоки вхопив?

Знов мені не зрозуміло:

Тут - ні патоки, ні шила!

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Братик спать ніяк не хоче:

Хоч і сонні в нього очі,

Вередує: - Я не ляжу!

А дідусь ласкаво каже:

- От якби ти зараз ліг –

Ти б заснув без задніх ніг!

Братик ліг, питає в нього:

- Де ж у мене задні ноги?

Ну й дідусь мій, Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

Я, сестричка й менший брат

Втрьох збирали виноград,

Сперечалися ми все:

Хто з нас кошик понесе?

Дідуся ми розгнівили:

- Що ви кашу заварили?

- Де ж та каша? - мовив брат. –

Ми ж збирали виноград!

Ну й дідусь мій. Веремій!

Що він каже? Зрозумій.

  • А ви розумієте дідуся?

  • А чому онук його не зрозумів?

  • Скільки фразеологізмів у вірші ви нарахували?

  • Давайте пояснимо їх значення.

  • Працює «Довідкове бюро»

  1. Ловити ґав – марно витрачати час, нічим не займатись, розглядати все навколо з зайвою цікавістю, виявляти неуважність, бути неуважним.

  2. Розбити глека – посваритись.

  3. Шилом патоки вхопити – зазнати поразки, невдачі, нічого не домогтися, залишитися ні з чим.

  4. Заснути без задніх ніг – міцно спати, напрацювавшись, натомившись.

  5. Заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

  • Який висновок ми можемо зробити? Що таке фразеологізми?

  • Приблизні відповіді учнів:

  1. Стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні, називаються фразеологізмами.

  2. Справжнє значення і метафоричність багатьох фразеологізмів найповніше розкривається у контексті.

  3. Вживання у переносному, а не в прямому значенні таких сполучень як «ґави ловити», «розбити глек», «ухопити шилом патоки», «кашу заварити» тощо і становить їх суть, зміст, а не усвідомлення цього мовного факту представниками підростаючого покоління, яке ще не засвоїло від дорослих здавна відомих у народі висловів, може спричинити до певних непорозумінь у розмові із старшими.

  4. Для того, щоб добре говорити, писати, треба не тільки знати норми сучасної літературної мови, визначені граматикою, правописом. Для цього ще треба опанувати фразеологічні скарби мови, уміти влучно приміняти фразеологічні одиниці, застосовувати їх в своїй мовній практиці.

  • «Знайомство з обєктом»

  • Учитель. Давайте з вами пригадаємо групи на які поділяються фразеологізми.

  • Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає із значень компонентів

  • Фразеологічні єдності - семантично неподільні звороти, але цілісне значення яких здебільшого вмотивоване значенням компонентів

  • Фразеологічні сполучення - семантично подільні фразеологічні звороти, у яких є стрижневе слово

  • Учитель. Погляньте на таблицю і назвіть джерела української фразеології.

  • Джерела української фразеології

    • 3 народних джерел

    • 3 голови до п'ят, водити за носа, теревені правити.

    • 3 професійно-технічних висловів

    • 3 іншої опери, на ловця і звір біжить, де тонко, там і рветься.

    • 3 релігійних висловів

    • Співати Лазаря, Хома невіруючий, терновий вінок.

    • Вислови античних часів

    • Прокрустове ложе, Сізіфова праця, крокодилячі сльози.

    • Прислів'я і приказки

    • Любиш кататися - люби й саночки возити, лінивому все ніколи.

    • Крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів, письменників

    • Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л. Глібов). Бути чи не бути (Шекспір). Пропаща сила (Панас Мирний).

    • Переклади

    • іншомовних

    • фразеологізмів

    • Дивитися крізь пальці (з нім.), се ля ві ( таке життя) - ( з франц.)

  • Висновок

  • Більшість фразеологізмів з'явилося в процесі спостереження за навколишньою дійсністю — суспільними процесами, виробничою діяльністю й побутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним та рослинним світом.

  • Немає такої ділянки, галузі життя народу, які б не характеризувалися усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів прояснюється у фразеологічних словниках. Отже, походження фразеологізмів ми вже визначили.

  • VІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ШЛЯХОМ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • ►► 1. Робота в парах (на картках)

  • Дослідити, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.

  • Висновок 1-го учня. Словосполучення першої (лівої) колонки творяться у процесі мовлення, їх зміст відповідає значенням слів, з яких складаються. Кожне слово в них вжите із властивим йому лексичним значенням. У першому словосполученні, наприклад, прикметник білий вказує на колір і може бути замінений на інший (рожевий, сірий). Це саме можна сказати про компоненти інших словосполучень першої колонки.

  • Доповнення вчителя. Граматично організоване вільне поєднання слів називається синтаксичним, або вільним словосполученням.

  • Висновок 2-го учня. Словосполучення другої (правої) колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відповідає значенню слів, які входять до них. Так, білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою або зовнішнім виглядом; ні риба ні м'ясо означає ніякий тощо. Це усталені звороти, стійкі сполучення слів — фразеологізми.

  • Доповнення вчителя. Отже, фразеологізми — це стійкі сполучення слів, що за своєю природою відрізняються і від слова, і від словосполучення. Як слово має своє значення, так і фразеологізм має своє узагальнене значення, що не складається з окремих лексичних значень його компонентів.

  • Фразеологічне сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити одним словом (наприклад, серце з перцем - норовливість).

  • Учитель. Отже, давайте систематизуємо почуте і зробимо висновок за ознаками фразеологізмів.

  • Ознаки фразеологізмів

  • VІІ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  • «Розшук по сліду». Спіймати на гачок.

  • Запишіть речення, поясніть походження та значення фразеологізмів із речень.

  1. Тобі, Україно, несу я сили свої всі, що маю: і працю тиху, і мої пісні на вівтар твій побожно я складаю. (Борис Грінченко)

  2. Посланці гніву і любові, ми звикаєм сміятись на кутні… А колись, як лицарі Франкові, ми йшли в одну громаду скуті.. (П. Осадчук)

  • Складати на вівтар – пожертвувати, цілком присвятити себе – релігійний вислів.

  • Сміятися на кутні – приховувати свою радість.

  • «Графологічна експертиза». Вилами по воді писано.

  • Робота в парах. Учні розвязують тести, а потім обмінюються, перевіряють і виставляють оцінки в лист «Досягнення».

  • Тест

  1. Фразеологія — це:

  • А вчення про стійкі словосполучення та звороти мови;

  • Б вчення про звукову будову мови;

  • В вчення про частини мови.

  • 2. Знайти український відповідник до російського фразеологізму «два сапога пара».

  • А «З пустого в порожнє»;

  • Б «обоє рябоє»;

  • В «накивати п'ятами».

  1. Знайти російський відповідник до українського фразеологізму «ускочити в халепу».

  • А «Точить лясы»;

  • Б «попасть в переплет»;

  • В «бить баклуши».

  1. «На сьомому небі» — це:

  • А словосполучення;

  • Б речення;

  • В фразеологізм.

  1. Знайти відповідник до фразеологізму «замітати сліди».

  • А Приховувати;

  • Б втікати;

  • В обдурювати.

  1. Знайти фразеологізм, що означає «запам'ятати».

  • А «За ніс водити»

  • Б «зарубати на носі»;

  • В «не сунути носа».

  1. Фразеологізми використовуються:

  • А в розмовно-побутовому та художньому стилях;

  • Б в науковому та публіцистичному стилях;

  • В усіх стилях мовлення.

  1. Який фразеологізм означає мало.

  • А Кури не клюють;

  • Б хоч кіл на голові теши;

  • В як кіт наплакав;

  • Г очі розбігаються.

  1. Знайти фразеологізм — синонім до виразу «багато галасу даремно».

  • А Не стільки млива, стільки дива;

  • Б хоч греблю гати;

  • В тільки курява встала.

  1. Указати фразеологізм — синонім до виразу «підливати в огонь олії».

  • А Яка груша, така юшка;

  • Б кидати іскру в порох;

  • В стригти по спині

  1. Указати фразеологізм — синонім до виразу «плести химери».

  • А Сон рябої кобили розказувати;

  • Б клоччя жувати;

  • В переливати з пустого в порожнє.

  1. Указати фразеологізм — синонім до виразу «за царя Гороха, як було людей трохи».

  • А За царя Хмеля, як було людей жменя;

  • Б годувати штурханцями;

  • В а річ була проста-простісінька.

  • Відповіді

  1. А

  2. Б

  3. Б

  4. В

  5. А

  6. Б

  7. В

  8. В

  9. А

  10. Б

  11. А

  12. А

  • «Задача з багатьма невідомими». - Троянський кінь

  • Мовний конструктор. Доберіть антоніми і складіть пари.

  • Пекти раків; розбити глека; сушити зуби; як кіт наплакав; намотати на вус; білий як смерть; друзі не розлий вода; сміятися на кутні; кури не клюють; в одне вухо впустив, а вдруге випустив.

  • «Речовий доказ». – Вивести на чисту воду.

  • Малюнковий диктант. Художник зрозумів фразеологізми у прямому значенні. Здогадайтеся, які стійкі словосполучення він прочитав.

  • VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

  • ►► Слово вчителя

  • Отже, повернімося до проблемних питань:

  • 1)чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв;

  • 2) роль фразеологізмів у мовленні.

  • IХ. РЕФЛЕКСІЯ Й ОЦІНЮВАННЯ

  • ►►Повернімось до нашої гори «Досягнення». Зачитаймо свої очікування і підсумуймо, чи досягнули ми бажаного.

  • Яку мету ставили перед собою?

  • Чого досягли?

  • Що нового дізналися?

  • Що найбільш здивувало, зацікавило?

  • Що сподобалося, а що — ні?

  • Які враження від уроку?

  • Які форми роботи вам сподобалися?

  • Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • 1. Випишіть із фразеологічного словника 12 стійких словосполучень, у яких використано синоніми або антоніми.

  • 2. Випишіть із фразеологічного словника 12 стійких словосполучень, визначте можливі джерела їх походження, витлумачте їх значення, складіть з ними речення.

  • 3. Уявіть себе журналістом. Напишіть статтю до шкільної газети, про використання фразеологізмів у мовленні.

  • Додаток

  • Тема. Фразеологічне багатство української мови. Роль фразеологізмів у мовленні

  • Проблемні питання

  • 1. Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

  • 2. Роль фразеологізмів у мовленні.

  • «Я хочу... »

  • «Я прагну...»

  • «Я намагатимуся...»

  • 1. Робота в парах

  • Дослідити, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.

  • Фразеологічне багатство української мови.

  • Роль фразеологізмів у мовленні

  • Урок-дослідження

  • з фразеології

  • 10клас

  • Учитель: Мицюк Г. М

35

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.