Конспект уроку з історії України "Голодомор 1932-1933 років"
Тема. Голодомор 1932—1933 років.
Мета: ознайомити учнів із трагічною сторінкою в історії українського народу 1932 – 1933 років; з'ясувати причини голодомору та його наслідки для українського суспільства;
продовжити роботу над формуванням умінь аналізу історичних документів, статистичних даних; вчити збирати історичну інформацію та узагальнювати її; розвивати вміння працювати з історичною картою; удосконалювати здатність до самостійного мислення; розвивати навики дослідницької роботи; продовжити словникову роботу;
виховувати інтерес до історії, формувати активну громадянську позицію; виховувати негативне ставлення до будь – яких проявів насилля; формувати повагу до історичної пам'яті свого народу.
Тип уроку: застосування набутих знань, вмінь та навичок.
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал, матеріал для роботи в групах, кольорові маркери, відео-фрагмент «Молитва за голод», пісня О.Білозір «Свіча», презентація уроку.
Основні терміни та поняття: Голодомор, загороджувальні загони, геноцид, канібалізм, злочини проти людства, розкуркулення, натуральні штрафи, «чорні дошки», Закон України «Про Голодомор 1932―1933 років в Україні».
Основні дати:
- 1932- 1933 рр. - Голодомор;
- 23 листопада - в Україні День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій;
- 7 серпня 1932р. - постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення громадської (соціалістичної власності;
- 20 жовтня 1932р. – запровадження урядом УСРР «натуральних штрафів» за невиконання плану хлібозаготівель;
- 1932-1933рр. – Голодомор;
- Грудень 1932р. – запровадження паспортної системи;
- 6 грудня 1932 р. – постанова РНК УСРР і ЦК КП(б)У про занесення на «чорну дошку» сіл, які «саботують хлібозаготівлю»;
- Січень 1933р. – встановлення фіксованої поставки зерна державі колгоспами та одноосібниками.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності учнів.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
На дошці – проблемне завдання до уроку. «Голодомор 1932 – 1933років – штучне винищення української нації чи Божа кара? Злочин Сталіна та його оточення чи наслідки неврожайного року?»
- Ще раз уважно подивіться на дошку й спробуйте визначити перелік питань, на які маємо дати відповідь на уроці.
Вправа «Коло ідей» - учні називають, а один з учнів записує на дошці ідеї, висловлені ними.
Приблизні відповіді учнів:
• Чому почався голод в Україні?
• Хто винен в голодоморі?
• В які етапи він проходив?
• Які жертви голоду?
• Які наслідки голод мав для українців?
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
- Сьогодні ми поговоримо про одну з найжахливіших подій у вітчизняній історії –трагедію Великого Голоду 1932-1933 років. Запишіть, будь ласка, тему уроку
«Голодомор 1932-1933 років»
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Знайомство з епіграфами уроку, їх аналіз
«Жить стало лучше,
Жить стало веселей!»
(Й.В. Сталін)
...а онде під тином
опухла дитина, голоднеє мре...
(Т.Г. Шевченко)
«Від голоду вмираєш не один місяць…
Смерть від голоду – немилосердна смерть»
(А. Ріплей)
2. Постановка проблемного питання: Чому такий прекрасний світлий намір більшовиків працювати в колективі обернувся для українського селянства трагедією?
Фронтальна бесіда
1) Коли почалася суцільна колективізація в Україні? Як ви розумієте це поняття?
2) Чи можна було здійснити сталінську індустріалізацію без суцільної колективізації?
3) Із якою метою відбувалася «ліквідація куркульства як класу»?
4) Пригадайте для чого радянська влада використала голод початку 20-х років?
5) Чи було кого залякувати й карати на початку 30-х?
Розповідь учителя
Однією з найбільших трагедій українського народу став Голодомор 1932—1933 рр. Остаточно його причини досі не з’ясовані, проте очевидним є те, що голод в Україні виник не внаслідок стихійного лиха, а був організований штучно.
Насильницька колективізація призвела до кризи сільськогосподарського виробництва в Україні. Селяни, насильно об’єднані в колгоспи, були не зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки за роботу майже нічого не одержували. Вироблена продукція діставалася в основному державі, яка ставила нереальні плани та норми хлібозаготівлі. Зрештою в 1930—1931 рр. дезорганізація та деградація колгоспного виробництва позначилася не стільки на поставках державі, скільки на матеріальному становищі селян, які опинилися без будь-яких запасів продовольства.
Хлібозаготівельна кампанія 1931—1932 рр. фактично вилучила в селян усе зерно, навіть посівний фонд. У результаті вже у грудні 1931 р. стали надходити перші відомості про голод в окремих районах. У першій половині 1932 р. від голоду загинуло 150 тис. селян. Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну посівну кампанію 1932 р. Ускладнювала ситуацію й безгосподарність у колгоспах. На 20 травня 1932 р. у республіці було засіяно трохи більше за половину запланованих площ. Унаслідок неякісного обробітку частина посівів загинула. І все ж таки врожай 1932 р. був лише на 12 % меншим за середній у 1926—1930 рр. і міг забезпечити Україну мінімумом продовольства. Проте радянське керівництво вимагало негайного виконання норм хлібозаготівлі, які були нездійсненними в ситуації, що склалася на селі. На 1 листопада 1932 р. від селянського сектору України надійшло лише 136 млн пудів. Такі результати не влаштовували радянське керівництво, якому потрібен був хліб для продовження розпочатої масштабної індустріалізації.
Хлібозаготівельна кампанія 1931—1932 рр. фактично залишила селян без хліба. Щоб вижити, селяни ночами ножицями стали зрізувати ще недозрілі колоски на полях. Це явище швидко набуло масового характеру. Проте 7 серпня 1932 р. з’явився відредагований особисто Й. Сталіним Закон про охорону соціалістичної власності (що дістав назву закону «Про п’ять колосків»), яким за розкрадання передбачалися розстріл або десять років ув’язнення. На початок 1933 р. за цим законом було засуджено 54 645 осіб, із яких розстріляно 2000. Крім того, за невиконання хлібозаготівлі було усунуто з посад 80 % секретарів райкомів партії. Але такі заходи не допомогли, і тоді Й. Сталін надсилає в Україну «надзвичайну комісію» на чолі з В. Молотовим. Почалося масове звільнення з партії та віддання під суд. За період роботи «комісії» до січня 1933 р. з українських селян було додатково вичавлено 90 млн пудів, значною мірою за рахунок створення спеціальних бригад із видобутку зерна. Актив цих бригад налічував
112 тис. осіб, які отримували відсоток від добутого зерна. Але й ці заходи не сприяли виконанню плану хлібозаготівлі. Тоді для покарання боржників комісія запровадила «натуральні штрафи» (спеціальні загони стали вилучати все наявне продовольство), які перетворилися на свідомий терор голодом. На початок 1933 р. в Україні фактично не залишилося продовольства.
Люди були змушені їсти товчену кору дерев, солому, перемішану з гнилою та мерзлою капустою, картоплею; котів, собак, щурів, слимаків, жаб, кротів тощо. Також траплялися випадки канібалізму.
Така їжа викликала тяжкі захворювання. Почалося масове вимирання цілих сіл. Поставлені в безвихідь селяни намагалися врятуватися втечею в міста та райони, не вражені голодом. Передбачаючи такий розвиток подій, сталінське керівництво 27 грудня 1932 р. запровадило паспортну систему з обов’язковою пропискою. Селяни, не отримуючи паспортів на руки, фактично перетворювалися на кріпаків радянської держави.
Також до України було направлено «окремо уповноважених»
Л. Кагановича та П. Постишева, які посилили репресивні заходи з метою виконати план хлібозаготівлі й організувати нову посівну кампанію.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Метод «Ажурна пилка»
Зараз з'ясуємо, що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці. Вчитель пропонує коротко, одним реченням висловитись про те що найбільше їх вразило. (Як правило, учні наводять описи про прояви Голодомору з вивчених документів).
Учитель пропонує учням питання, щоб підвести їх до необхідного висновку :
1. Основна причина голодомору : природний катаклізм чи він був створений штучно?
2. Які масштаби демографічних втрат?
3. Чому саме на селі наслідки голодомору виявилися найбільш жахливими?
4. Чи мало селянство після голодомору сили опиратися колгоспній системі? Відновити національні права?
5. Чи правильною буде думка, що організація голодомору - спланований злочин сталінської тоталітарної системи, спрямований на зміцнення свого панування в Україні?
(Відповідаючи на ці нескладні запитання учні підходять до формування висновку ( за допомогою учителя) про те що: голодомор, штучно створений сталінським керівництвом, був однією з найжахливіших за останні століття трагедій українського народу; ця трагедія, наслідки якої відгукуватимуться багато десятиліть по тому; за допомогою голодомору тоталітарний режим зламав опір селянства колгоспно-феодальній системі; підірвав силу відстоювання споконвічних національних прав.)
2. Розповідь вчителя про історичних діячів, причетних до трагедії українського села.
Персоналії:
Й. Сталін – «батько колгоспів»
1 березня 1928 р. В.Молотов – «… Оцінка роботи місцевих парторганізацій буде прямо залежати від успіхів в розширенні посівів і колективізації селянських господарств…»
Листопад 1929 р. С.Косіор - підтримав курс на форсовану колективізацію
В.Молотов. Л.Каганович - «…завершити колективізацію протягом року…»
П.Постишев – очолив кампанію репресій проти тих комуністів, які виступили проти форсованої колективізації й пограбування українського селянства.
3. Робота з термінами та поняттями
Голодомор — штучно створений голод із метою досягнення певної мети. Голодомор 1932—1933 рр. в Україні було визнано геноцидом українського народу.
Геноцид (від грец. genos — рід, плем’я і латин. caedo — убивати) — знищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов, не сумісних із життям.
VІ. Підсумки уроку
1. Розв’язання проблемного питання, поставленого на початку уроку
Чому такий прекрасний світлий намір більшовиків працювати в колективі обернувся для українського селянства трагедією?
2. Рефлексія слухання пісні О.Білозір «Свіча»
Чи можна виправдати сталінський терор голодом? Чому?
Заключне слово вчителя:
Кожен із нас повинен знати масштаби цієї трагедії – голодомору 1932-1933 рр., внаслідок якої померли мільйони людей і не тільки знати і пам’ятати, а й передавати це іншим. Шанувати пам'ять померлих, робити все можливе, аби подібні трагедії не могли повторитися. Указом Президента України встановлено День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій — 23 листопада. Щорічно в цей день люди віддають шану нашим безвинно постраждалим співвітчизникам.
Тепер, після того, як минуло вже багато років, ми можемо відповісти на запитання: чого хотіли досягти організатори голодомору? кому було вигідно «підрубати» нашу хліборобську націю під корінь?
Трагедія 1932-33рр. зламала опір колективізації – саме цього прагнула більшовицька влада. У той час, як від голоду помирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт. Тому голод був спрямований на українське село для придушення національного опору колективізації. На 1937 р. в колгоспах було об’єднано 96% селян. Якою ціною це було зроблено, ви вже знаєте. А тому наш обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих, пам'ять про тих, хто не дожив, пам'ять про тих, хто не долюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути. Український народ заслуговує і шани, і поваги. А пам’ятником жертвам голодомору хай буде наша пам'ять про минуле, небайдуже ставлення до національної трагедії.
Я прощу вшанувати всіх померлих в тім страшнім Голодоморі 1932 – 1933 рр. хвилиною мовчання.
3. Коментар оцінок
VІІ. Домашнє завдання: прочитати матеріал підручника §52(для всього класу).
Достатній та середній рівень: прочитати відповідний параграф, відповісти на запитання.
Високий рівень: написати твір - роздум «Голодомор твоїми очима».
