Конспект уроку з історії України (11 клас).Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні 1953—1964 рр.

Опис документу:
Тема є складовою розділу «Україна в умовах десталінізації» (1953-1964рр.) Розкрито особливості та суть процесу десталінізації в Україні, спроби проведення суспільно-політичних, економічних реформ, поняття «культу особи Сталіна»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема уроку: Суспільно-політичне життя й політична

боротьба в Україні 1953—1964 рр.

Мета уроку: Розкрити суть процесу десталінізації; показати

його особливості в Україні; дати оцінку періоду

1953—1964 рр.; розвивати історичну свідомість учнів;

вчити учнів мати власну думку з приводу конкретних

історичних явищ і процесів, обґрунтовувати і відстоювати її.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, документ « Про культ особи та його наслідки», атлас.

Основні дати: лютий 1956 р. -- XX зїзд КПРС; 30 червня 1956 р. –

постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та

його шкідливі наслідки»; 24 грудня 1957 р.— пленум

ЦК звільнив з посади першого секретаря ЦК КПУ

О. Кириченка і обрав на цю посаду М. Підгорного;

жовтень 1961 р. – XXII зїзд КПРС ухвалив нову про-

граму КПРС; липень 1963 р. – пленум ЦК КПУ

звільнив від обовязків першого секретаря ЦК КПУ

М. Підгорного. На цю посаду було призначено

П. Шелеста.

Хід уроку

Епіграф

Історія пишеться не двома фарбами –

чорною і білою, вона демонструє нам

дивовижний спектр кольорів,

розібратися в якому мусить історик в

кожному конкретному випадку.

М.Брайчевський

I.Організаційний момент. ( 2 хв.)

II. Актуалізація опорних знань учнів.( 8 хв.)

Запитання учням:

  1. Що ви знаєте про М.С.Хрущова і його діяльність на посаді генсека ЦК КПРС? ( метод асоціацій, « мозковий штурм»)

Учитель малює на дошці коло, поділене на сегменти і записує в нього відповіді учнів.

Це коло допоможе нам під час вивчення сьогоднішньої теми в ході дискусії.

III. Повідомлення нової теми і мотивація навчальної

діяльності.

План

  1. «Відлига»

  2. XX зїзд КПРС та його наслідки.

  3. Реабілітаційний процес.

  4. Зміни вищого партійного керівництва УРСР.

  5. Розширення повноважень союзних республік.

Мотивація

Надгробний пам’ятник М.С.Хрущову добре передає зміст діяльності цього діяча: два мармурових блоки- одна половина біла, інша – чорна, обрамляють бронзову голову. Що символізують ці кольори? Відповісти на це питання я пропоную після ознайомлення з особистістю М.С.Хрущова і його політикою.

IV.Вивчення і засвоєння нових знань.( 25 хв)

  1. Завдання на повторення.

Дайте визначення поняття «відлига».

Розповідь учителя.

«Відлига» – період в історії СРСР, а відповідно й історії УРСР який

охоплює 1953—1964 рр., тобто період перебування при владі М. Хру- щова. Він характеризується ліквідацією таких проявів сталінського

режиму, як масові репресії, тотальний контроль за всіма сферами

діяльності тощо, і спробою проведення суспільно-політичних, економі-

чних реформ з метою надати нового імпульсу розвитку радянського суспільства на шляху до «побудови комунізму».

Основним змістом «відлиги» є десталінізація - система заходів по

усуненню найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Десталіні- зація мала обмежений характер й не торкалася підвалин існуючого ладу.

Складові десталінізації (учні визначають самостійно за допомогою підручника п.19 пункт2)

Ліквідація системи ГУЛАГу, системи масових репресій.

Амністія. Реабілітація незаконно засуджених.

Реформа силових відомст, судової системи. Упровадження в їх

діяльності принципу законності.

¾ Послаблення ідеологічного тиску. Тимчасове затримання кампанії

проти «українського буржуазного націоналізму».

¾ Децентралізація управління. Послаблення командно-адміністратив-

ної системи.

¾ Розширення прав і повноважень союзних республік. Зростання частки українців у партійному і державному апараті. Зростання вливу

української партійно-державної еліти в союзному керівництві.

2.Робота з підручником

Завдання учням ( обєднання в на групи)

Група I. Прочитайте відповідний матеріал підручника ( п.19 пункт 1), дайте оцінку XX зїзду КПРС.

Група II. Ознайомтесь з текстом доповіді М.С.Хрущова на зїзді

( документ « Про культ особи та його наслідки», с.130). Дайте власну оцінку доповіді.

Учитель підбиває підсумки роботи груп.

3. Процес реабілітації почався відразу після смерті Сталіна й набув

найбільшого поширення після XX з’їзду КПРС ( лютий 1956 р.).

( Робота учнів з інформаційним матеріалом , додаток № I)

Обєднання учнів в групи.

Група I -Підготовчий етап. Амністії.

Група II -Ліквідація репресивної системи.

Група IIIДругий етап.

Група IVГрупа експертів, готує запитання до виступів груп.

Запитання учителя

1)Як можна оцінити реабілітаційний процес за часів хрущовської

«відлиги» ?

2)Чому реабілітація не була повною?

4.Розповідь учителя.

За період правління М. Хрущова у вищому керівництві УРСР відбувалися неодноразові зміни. Вони були викликані прагненням усунути від влади в республіці противників Хрущова, розширенням

повноважень республіканських органів влади, зміною ролі УРСР в СРСР.

За період 1953—1964 рр.змінилося декілька перших секретарів ЦК

КПУ.

- 1953—1957 рр.О.І. Кириченко. У період його правління відбувається «українізація» КПУ, проводиться кампанія по реабілітації

репресованих, ставиться питання про чистоту української мови, про

розвиток національної науки. Його відданість Хрущову не залишилася непоміченою. Після розгрому Хрущовим «антипартійної групи» (Мале-

нков, Каганович, Молотов та ін.) Кириченка було відкликано до Моск-

ви й призначено на посаду секретаря ЦК КПРС.

- 1957—1963 рр. М.В. Підгорний. Вихованець сталінської школи пар-

тійних кадрів був слухняним виконевцем волі вищого керівництва. У

червні 1963 р. був висунутий Хрущовим на посаду секретаря ЦК КПРС.

Є відомості, що саме Підгорний згодом відіграв вирішальну роль у усу-

ненні Хрущова від влади в жовтні 1964 р. Він був один із претендентів на посаду секретаря ЦК КПРС.

- 1963—1972 рр. П.Ю. Шелест. Своєю кар’єрою зобов’язаний підтримці

Хрущова і Підгорного. Коли повстало питання про усунення Хрущова,

Шелест вважав, шо обєктивної необхідності замінювати Хрущова на

Брежнєва не було: «це моє тверде переконання, хоча сам брав участь у

тому, що сталося».

5.Робота з підручником ( п.20 пункт 2)

Скласти тези.

V.Узагальнення вивченого матеріалу( 4 хв.)

Відповіді учнів на проблемне питання, яке було поставлене в мотивації

-Як ви розумієте чорно-білі тони памятника Хрущову?

VI.Підсумки уроку(3 хв.)

Слово вчителя

Суспільно-політичне життя УРСР у 1953-56 рр. проходило під знаком лібералізації радянського режиму. Вона включала в себе демонтаж сталінської репресивної системи, засудження культу особи Сталіна,реабілітацію жертв масових репресій, послабленням контролю держави над суспільно-політичним життям, розширення прав республік. Але реформи у політичній сфері були половинчастими і непослідовними.

VII. Домашнє завдання ( 3 хв.)

  • Опрацювати п.19,20

  • Індивідуальне завдання:

Написати есе на тему « Як особисті якості державного діяча можуть впливати на панівний режим і як панівний режим впливає на особистість політичного лідера» (простежте за цими процесами на прикладах М.Хрущова, П.Шелеста)

Додаток № 1 « Реабілітаційний процес»

Перший етап ( 1953—1956).

Реабілітація торкалася лише незначної частини незаконно репресованих. Проголошуються масові амністії. Відбувається демонтаж сталінської репресивної системи. Правоохоронна система приводиться у відповідність з принципами законності.

Амністії

Амністія 1953 р. -- стосувалась осіб, засуджених терміном до 5 років, а також засуджених за посадові, господарські та військові злочини. Вона мало торкнулася політичних вязнів, які мали значно більші терміни увязнення.

Амністія 1955р. -- стосувалась осіб, що співробітничали окупантами в роки війни, але не чинили злочинів.

Також проголошувалися амністії для воїнів УПА, які складають зброю, і тих хто утримувався в таборах. До 1957 р. було звільнено понад 65 534 бійці ОУН – УПА.

Проте амністія не передбачала реабілітацію. Звільнені політичні вязні продовжували носити клемо «ворогів народу».

Протягом 1954—1956 рр. Було реабілітовано лише 8 тис. осіб.

Ліквідація репресивної системи.

Восени 1953 р. Було ліквідовано військові трибунали МВС та особливу нараду МВС, яка мала право застосувати в адміністративному порядку висилку, заслання та увязнення. У 1954 р. Сформовано Комітет державної безпеки (КДБ) СРСР і УРСР. Нові органи були зобовязані переглянути заведені на громадян політичні справи. У

1954 р. -- створено комісію Президії ЦК КПРС із розслідування злочинів Й. Сталіна. У 1955 р. – запроваджено прокураторський нагляд.

На початку 1956 р. скасовується постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. про порядок ведення справ «щодо підготовки й здійснення терористичних актів» та постанови від 1 грудня 1934 р. та 14 вересня 1937 р. про зміни в карно-процесуальному кодексі, за якими не дозволяється касаційні скарги в справах про шкідництво, терор і диверсії. Також було розпочато роботу зі створення нового кримінального, Кримінального – процесуального, адміністративного кодексів, воєнного статуту.

Ліквідовано систему ГУСУГу, у якому на 1954 р. утримувалося 949 тис. вязнів.

Другий етап (1956—1959)

Реабілітація стала масовою. Було створено 90 спеціальних комісій, які мали право розглядати справи безпосередньо в таборах.

Спочатку реабілітації підлягали репресовані діячі КПУ – В. Чубар, С. Косіор, В. Затонський, М Скрипник, Ю. Коцюбинський та інші.

У липні 1956 р. в пресі зявилися повідомлення про реабілітацію драматурга М. Куліша, режисера Леся Курбаса та інших. Загалом до листопада 1959 р. державні інстанції, органи прокуратури і КДБ переглянути 4 млн. 263 тис. справ на 5 млн. 481тис. осіб. Було реабілітовано 2 млн. 684 тис. осіб, що становило 58,2% тих, на кого були заведені справи в репресивних органах України. Загалом протягом 1956--1963 рр.

було повністю реабілітовано лише 250 тис. осіб. На 1959 р. за політичні злочини в таборах утримувалось 11 тис. осіб. Із 1962 р. комісії по реабілітації поступово припинили свою роботу.

Реабілітації не підлягали колабораціоністи, активні діячі ОУН –- УПА, жертви політичних репресій до 1934 р. , А також всі репресовані за «український буржуазний націоналізм».Держава не визнала себе винною у депортації селян під час колективізації 1930-х рр., вибіркової депортації із Західної України, депортації кримських татар, німців, та інших народів з півдня України.

У подані роки реабілітація продовжувала тривати, але протягом 1963—1986 рр. було повністю реабілітовано 80 тис. осіб.

Паралельно з реабілітацією жертв сталінських репресій відбулися нові політичні репресії, вносилися зміно до законодавства, які збільшували можливості влади в їх проведенні. Так, ВР СРСР прийняла закон «Про кримінальну відповідальність за державні злочини». У кримінальний кодекс було введено статтю «антирадянська агітація і пропаганда». Протягом 1954—1959 рр. за антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.