Конспект уроку з біології 6 клас на тему: Квітка. Будова та основні функції

Опис документу:
Мета: Ознайомити учнів з будовою квітки та функціями її органів, різноманітністю квіток; розглянути біологічне значення квітки. Розвивати увагу, уміння логічно мислити, порівнювати, визначати головне, робити відповідні висновки. Виховувати бережливе ставлення до природи та важливість відтворення рослинного світу завдяки збереженню квіткового розмаїття, сприяти естетичному вихованню учнів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Біологія 6 клас Урок № ______ Дата _________

Тема: Квітка. Будова та основні функції.

Мета: Ознайомити учнів з будовою квітки та функціями її органів, різноманітністю квіток; розглянути біологічне значення квітки.

Розвивати увагу, уміння логічно мислити, порівнювати, визначати головне, робити відповідні висновки.

Виховувати бережливе ставлення до природи та важливість відтворення рослинного світу завдяки збереженню квіткового розмаїття, сприяти естетичному вихованню учнів.

Основні поняття і терміни: квітка, оцвітина, чашечка, віночок, чашолистки, пелюстки, тичинка, маточка, пиляк, приймочка, стовпчик, зав’язь, двостатеві та одностатеві квітки, однодомні та дводомні рослини, правильні, неправильні та асиметричні квітки.

Обладнання: модель квітки, таблиця «Будова квітки», підручник, схеми «Будова квітки» «Різноманітність квіток».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання вчителя. Створення позитивного емоційного настрою в класі.

Я пропоную почати наш урок з подарунку, а дарувати ми будемо посмішку.

Вправа «Подаруй посмішку»

У кожного з вас в класі є друг або людина з якою вам приємно спілкуватися. Погляньте на неї. Посміхніться. Нехай тепло ваших посмішок зігріє ваші серця. Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Знання – це запорука успіху. «Освіта — скарб, праця — ключ до нього», сказав великий П. Буаст . Спробуємо перевірити , як ви підібрали ключ до виконання домашнього завдання.

  • Вправа «Закінчити речення»

(Виконується 2 – 3 учнями індивідуально на робочому листку)


1. Процес утворення собі подібних – це … (Розмноження)

2. Нестатева клітина, оточена захисними оболонками – це … (Спора)
3. Статеві клітини називаються … (Гамети)

4. Спори, які мають джгутики і активно рухаються – це … (Зооспори)
5. Вегетативне розмноження ґрунтується на явищі … (Регенерація)
6. Розмноження частинами материнського організму – це … (Вегетативне)
7. Бульба, кореневище, цибулина, вуса – це видозміни … (Пагона)

8. Частина вегетативного органа з розташованими на ньому бруньками – це …

(Живці)

9. Розмноження буває … і … . (Статеве, Нестатеве).
10. Приживлення частини вегетативного органа однієї рослини до іншої – це … (Щеплення)
11. Рослину, яку прищеплюють до іншої рослини – це … (Прищепа)

12. Рослину, до якої прищеплюють частину іншої рослини – це… (Підщепа)

Фронтальне опитування

1. Що таке прищепа?

2. Що таке вегетативне розмноження?

3. Що таке природне і штучне вегетативне розмноження?

4. Як відбувається природне вегетативне розмноження?

5. Як відбувається штучне вегетативне розмноження?

ІІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Вони – постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, вони на вишиванках, ними розмальовані печі, стіни осель, посуд. Вони є для людини символом її почуттів та думок. Їх широко використовують у парфумерії для виготовлення парфумів, кремів, лосьйонів, шампунів. В фармацевтичній промисловості з них виготовляють екстракти, пігулки, порошки. В текстильній промисловості їх використовують як природні барвники. У харчовій — вони необхідні для виготовлення чаїв, варення, сиропів, а також різних олій: трояндової, лавандової, шипшинової. З них роблять різні напої, відвари. Ними прикрашають парки, сквери, домівки.

А як ми радіємо, коли у святковий день, нас вітають ними…

Про них складають легенди, оповідання,їх оспівують в піснях і поемах, а скільки віршів написано про них…

ІV. Вивчення нового матеріалу

Оголошення теми і мети уроку.

Епіграф до уроку:

Скільки того цвіту при долині,

Кожна квітка - пісня України.

Скільки того цвіту край городу,

Кожна квітка – материна врода.

  • Перегляд відео: «Розкриття бутона квітки»

Очікування учнів (учні висловлюють свої очікування, що вони будуть вивчати на уроці, що пізнають нового та цікавого).

  1. Квітка.(Розповідь, виконання вправи «плутанка»)

Так, дійсно. Квітка – це краса природи. А чи створила природа цю красу, тільки для того, щоб ми нею насолоджувалися?
Пригадайте, зі свого життєвого досвіду: навесні рясно цвітуть сади - яблуні, вишні, сливи, груші. Що потім утворюється на місті квіток? А що всередині у вишні, сливи, яблука? А який тип розмноження забезпечує утворення насіння статевий чи нестатевий?

Отже, який висновок можна зробити, що таке квітка?

  • Вправа плутанка. Завдання. Розмістити в правильному порядку слова визначення, що таке квітка).

Квітка - це генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин - процеси запилення та запліднення.

Квітка становить собою видозмінений обмежений у рості пагін.

2. Будова квітки.

Лабораторне дослідження Будова квітки.

(Розповідь, робота з підручником, інструктивною карткою, малюнками, гербарними зразками).

В природі велика різноманітність квіток, але усім квіткам притаманний подібний план будови. Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок .

Інструктивна картка. Розгляньте будову квітки та знайдіть її основні частини.

Квітконіжка у багатьох рослин, наприклад у яблуні і вишні, квітка прикріплюється до стебла квітконіжкою, а у кукурудзи, соняшника, конюшини квітконіжка вкорочена і зовні непомітна. Такі квітки називають сидячими.
Верхню розширену частину квітконіжки називають квітколожем. Форма квітколожа може бути різною: пласкою, як у півонії та клена, опуклою, як у жовтцю і малини, видовженою, як у ожини, увігнутою, як у сливи чи черемхи. На квітколожі розміщені чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок.

Чашечка складається із видозмінених листків - чашолистків, що мають переважно зелений колір. Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка.

Якщо чашолистки відокремлені один від одного, то чашечку називають роздільнолистою (наприклад, у капусти), а якщо вони зрощені між собою, то зрослолистою (приміром, у картоплі, петунії).

Найпомітніша частина квітки - віночок. Він складається з пелюсток - видозмінених листків, що забарвлені переважно яскраво. Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює комах-запилювачів. В одних рослин пелюстки зростаються, в інших -ні. Отже, віночок може бути вільнопелюстковим, як у шипшини, або зрослопелюстковим, як у кульбаби і картоплі.

Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. В одних рослин листочки простої оцвітини забарвлені у зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною, як у кропиви і буряка.Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною, наприклад у тюльпана, лілії, конвалії. Є рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими.

  • Завдання.

Підписати малюнок: «Будова квітки»

(Робочий листок, додаток №1, завдання 2 «Будова квітки»).

Головні частини квітки - маточки і тичинки.

  • Будова маточки та тичинки.

Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками - плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць і жовтцю. Маточка складається з нижньої розширеної частини - зав'язі, середньої видовженої – стовпчика та верхньої - приймочки. Всередині зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків.

Інструктивна картка. Розгляньте маточку, знайдіть зав’язь, стовпчик та приймочку. Під мікроскопом роздивіться постійний препарат зрізу через завзь маточки. Знайдіть стінки завзі та насінний зачаток.

  • Завдання. Встановіть відповідність між частинами маточки та їх назвами. (Додаток №1 «Будова маточки»).

Тичинки розміщуються вздовж внутрішнього краю оцвітини їхня кількість у квітці коливається від однієї (наприклад, у канни) до кількох сотень (приміром, у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком. У пиляку формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.
Пилкові зерна різних видів рослин різняться за формою та розмірами. Проте їхня будова більш-менш подібна. Кожне пилкове зерно вкрите двома оболонками. Зовнішня оболонка досить щільна і надійно захищає клітини, розташовані всередині. Саме завдяки їй пилкові зерна можуть зберігати життєздатність протягом десятків, сотень, а то й тисяч років. Клітини, розташовані всередині пилкового зерна, забезпечують процеси запліднення.

  • Завдання.Підпишіть малюнок «Будова тичинки», (Додаток №1)

Інструктивна картка. Яке функціональне призначення пилку, насінного зачатка, завзі та інших частин квітки.

3. Різноманітність квіток

Розповідь.

У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку. У деяких рослин (наприклад, у соняшника, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими. Вони яскраво забарвлені, чим і приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.
Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині їх називають однодомними (наприклад, огірки, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки перебувають на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха).

V. Узагальнення навчального матеріалу

  • У 1818 р. натураліст Жозеф Арнольд подорожував тропічними лісами Суматри. Він побачив величезну квітку, що ніби була приклеєна до землі. Від неї йшов сильний неприємний запах гнилого м’яса. Квітка мала діаметр 1 м. і масу 5 кг. У неї було п’ять червоних з плямами пелюсток, злегка загнутих на кінцях. Посередині квітки була впадина з великою кількістю тичинок і маточок. На честь ученого, котрий вперше побачив і описав цю квітку, її назвали рафлезією Арнольда. Листки у цієї рослини відсутні. Вона паразитує винятково на дикому винограді.

Американський ботанік Лу Хост знайшов найменшу в світі орхідею. Її квітки — 2,1 мм у діаметрі, вона відноситься до роду ПЛАТІСТІЛІ.

Дослідник випадково натрапив на неї, коли збирав рослини в заповіднику СерраКанделарія в Еквадорі. Помітив мініатюрні квітки поміж корінням інших орхідей. Їхні пелюстки такі тонкі, що просвічуються

Доповніть речення.

1. Квітка - орган ……………….. розмноження.
2.Квітка - вкорочений і видозмінений і обмежений у рості ………………
3. Чашолистики і пелюстки утворюють …………….
4.Квітка - двостатева в якій є і …………….. і…………….., які забезпечують запилення та запліднення
5.Квітка - через яку можна провести кілька площин симетрії називають - ………………. .

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, дати відповіді на запитання параграфа.

VІI. Підведення підсумків уроку та очікувань учнів.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Впровадження веб-квестів в освітній процес»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн
590 грн