Конспект уроку "Шевченко і Закарпаття"

Опис документу:
Мета: поглибити знання учнів з творчості Т.Г.Шевченка та літератури рідного краю, вказати, який вплив мала творчість поета на митців Закарпаття, розширити літературний кругозір та інтереси учнів, прищепити їм смак до художнього слова, сприяти виробленню в учнів навичок дослідницького характеру; виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини, народу, відповідальності за їх долю.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. Шевченко і Закарпаття.

Мета: поглибити знання учнів з творчості Т.Г.Шевченка та літератури рідного краю, вказати, який вплив мала творчість поета на митців Закарпаття, розширити літературний кругозір та інтереси учнів, прищепити їм смак до художнього слова, сприяти виробленню в учнів навичок дослідницького характеру; виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини, народу, відповідальності за їх долю.

Тип уроку - рольова гра "Випуск газети".

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, збірка творів закарпатських письменників "На Верховині", збірка поезій Юрія Шипа та інших сучасних закарпатських поетів, вирізки з газет, "Кобзар" Шевченка, учнівська газета.

Епіграф:

За перевалом, у Карпатах,

Де з правіків русин стогнав,

Як брат одної крові брата,

Тарас Духновича обняв

                                       Ю.Шип

Його огненнії слова

 Карпаття зрозуміло,

Він нас веде на спільний шлях,

 А ми ступаймо сміло!

В .Гренджа-Донський

Підготовка до уроку

Заздалегідь клас об'єднується на кілька груп, які братимуть участь у рольовій грі «Випуск газети». Тема цього випуску відповідає темі уроку. Весь клас під час підготовки до уроку стає творчим колективом редакції газети. Учитель призначає керівників редакції з числа здібних учнів, головного редактора. Разом з ними створює редакційні відділи: «Історія», «Літературознавство», «Мистецтвознавство», «Художній відділ». «Історія» готує матеріали, які висвітлюватимуть питання «Закарпаття в період життя і творчості Т.Шевченка» та «Вплив першої збірки «Кобзар» на творчість деяких письменників Закарпаття». Відділ «Літературознавство» збиратиме інформацію про те, як Кобзар оживає в слові Верховини. Відділ «Мистецтвознавство» збирає матеріали про Шевченкіану на Закарпатті.

Відділи матимуть завдання опрацювати зібрані матеріали так, щоб вони перетворились у стислі, але змістовні статті. Відділ «Художній» у позакласний час робить відповідне оформлення ( малюнки, заставки ), наклеює статті на великі аркуші паперу та вивішує газету, щоб її могли прочитати учні різних класів.

і

Структура уроку

1.    Актуалізація опорних знань.

2.      Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

3.     Формування нових знань, умінь, навичок:

A)       рольова гра "Випуск газети" (обговорення і затвердження матеріалів, які підготували "відділи редакції"",

Б) презентація затверджених матеріалів;

B)   заслуховування відгуків і пропозицій щодо поліпшення випуску.

4.      Узагальнення набутих знань, умінь, навичок.

5.     Домашнє завдання.

Хід уроку

Актуалізація опорних знань.

1.    Назвати роки життя Т.Г.Шевченка.

2.     Куди кидала доля Шевченка подорожувати за життя?

3.   Вивчаючи біографію Т.Г.Шевченка, чи прочитали ви згадку про те, що він перебував у наших краях?

Оголошення теми і мети уроку.

Проходить обговорення й затвердження матеріалів, підготовлених учнями.

       Повідомлення учнів з відділу "Історії".

1. У роки життя і діяльності Т.Г.Шевченка Закарпаття знаходилось під владою австро-угорських феодалів і баронів. Трудящим не могла не бути близькою гнівна кобза Т.Г.Шевченка. Коли в 1848 році полум"я європейської буржуазійної революції запалахкотіла і на землях Австрійської монархії, народні маси Закарпаття прихильно зустріли її, сподіваючись на своє соціальне і національне визволення. Боячись, щоб це полум"я антимонархічної буржуазної революції не перекинулось на простори Російської імперії, обер-жандарм Микола І послав свої війська на придушення революції в Угорщині. Навесні 1849 року стотисячна російська армія на чолі з генералом Паскевичем вступила в Карпати...

Можливо, саме тоді вперше на Закарпаття принесли полум'яні вірші Шевченка солдати-українці. Адже "Кобзар", виданий у Петербурзі в 1840-1844 році, користувався широкою популярністю серед народу.

Учитель» Чи було відомим перше видання "Кобзаря" на Закарпатті в XIX столітті? Які були шляхи знайомства і популяризації імені і творів Т.Г.Шевченка? Хто із закарпатських письменників XIX століття був знайомий із творами Шевченка? Хто входив до кола читачів творів письменника в XIX та на початку XX ст.?

На ці питання ви могли знайти відповіді у статті доктора філологічних наук П.Лісового "Т.Г.Шевченко і Закарпаття". Давийте заслухаємо їх.

2.     Перше видання "Кобзаря" Шевченка на Закарпатті

Було відомим ще в XIX ст. У жителів Перечина Марії та Івана Івановчиків аж до визволення зберігалося перше петербурзьке видання "Кобзаря", що потрапило сюди багато років тому. Книга могла потрапити на Закарпаття через Галичину, а також через Прагу. Так, Іван Вагилевич у листі до Якова Головацького в 1843 році просив, щоб той дав йому мовні зразки творів східно-українських письменників. Серед інших видань тут називались "Кобзар" і "Гайдамаки" Шевченка.

Дослідники творчості Шевченка І.І.Пільгук зазначав: "В Галичину твори Шевченка часом потрапляли через чеські літературні осередки. Так, в 1845 році Яків Головацький одержав через Прагу від Карла Запа нові видання Шевченкових творів - "Гамалію", "Тризну", а на початку 1846 року - "Чигиринський Кобзар" і "Гайдамаки".

3.  Хто із закарпатських письменників XIX ст. був знайомий із творами Шевченка?

П.Лісовий стверджує, що є підстави думати, що з ім"ям Шевченка і його творами могли бути знайомі закарпатські письменники XIX ст. О.В.Духнович і О.І.Павлович. Навіть "Последняя песня" Духновича перегукується з Шевченковим "Заповітом"

На Бескидь, в родномь краю,

В том исконно русском раю,

Де свьть узрьль, там   лежати              Хочу вьчно спочиватї

Схороните мя в дубровь,    При скалахь вь густой  темряве .                                            Сами здоровьі спьвайте,                   А на батька  пам"ятайте!

Більш помітною є спільність мотивів між Т.Г.Шевченком і закарпатським поетом Олександром Івановичем Павловичем (1819-1900). Відомо, що у творах Шевченка 30-х - початку 40-х років часто зустрічались козацькі мотиви ("Думка", "Ніч", "Гайдамаки","Гамалія", "Розрита могила" тощо). У цих і багатьох інших віршах даного періоду Шевченко оспівував героїчне минуле українського народу, його боротьбу проти чужоземних поневолювачів.

Козацькі мотиви наявні і в творах Павловича кінця 40-х років минулого століття. Так, у поемі "Думки над могилою под Бардиєвом на 1849 год" Павлович показує смерть козака "з синього Дону", якого стяла "мадярська сабля" в бою під Бардієвом.

Більш повно вплив Шевченка помітний на віршах Павловича пізніших років , зокрема, на поемі "Дума об отамане Подкове, убитому Польшей во Львове" (1875). Героїчний образ Івана Підкови Шевченко оспівував у поезії "Іван Підкова". Мабуть, не випадковим є і той факт, що у Павловича, як і в Шевченка, ряд творів називається "думками" або "думами".

4. З творами Шевченка був також знайомий закарпатський літератор і публіцист другої половини XIX ст. Анатолій Кралицький (1835-1894). Він цікавився українською культурою та літературою, зокрема Шевченком. Про це свідчить листування з львівським видавництвом. У середині 70-х років на Закарпатті двічі побував відомий український літератор і громадський діяч Михайло Драгоманов (1841-1895), до речі, рідний дядько Лесі Українки по материній лінії. У 1875 році в Мукачеві він зустрівся і познайомився з Анатолієм Кралицьким. Драгоманов заохочував останнього до збирання багатющого місцевого фольклору. В знак пошани і з метою розповсюдження серед закарпатців творів українських і російських письменників Драгоманов посилав Кралицькому книги, зокрема "Кобзаря" Шевченка, твори Пушкіна, Гоголя, Лєрмонтова, Тургенєва, а також Марка Вовчка, Нечуя-Левицького, Федьковича, збірник пісень М.Лисенка та інші книги.

Певну роль у популяризації творів Шевченка в Галичині і на Закарпатті відіграло Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка, засноване у Львові в 1873 році.

Твори українського Кобзаря потрапляли на Закарпаття в другій половині XIX ст. не лише з Галичини, а й з Петербурга, Києва, Праги, Будапешта. З ними знайомляться широкі кола читачів. В учасників відомого на Закарпатті Мараморош- Сигетського процесу (1913 рік) серед книг, принесених закарпатськими селянами зі Східної України та Росії, жандарми знаходили твори Шевченка. Зокрема, "Кобзар", виданий у Києві, було знайдено у великобичківського селянина Василя Божука.

5. Поширювалися в народі навіть пісні на слова Т.Г.Шевченка. У збірнику закарпатського вчителя Михайла Врабеля "Русский соловей" є багато пісень, що набули місцевого колориту або переробки. Наприклад, "В середу'м ся родила", "Час додому, час", "Над горою високою", "Думьі мои, думьі молоденьки", яка є переспівом "Дум" Шевченка, "Думи мої, думи мої".

6. Поширювалися твори Шевченка через періодичні видання, на сторінках яких вони друкувалися: ужгородська "Наука", у Будапешті "Україна". Привозили їх книгоноші з Москви, Києва, Петербурга. Відбувається еміграція закарпатців у Росію та на Східну Україну, а також приїзд на Закарпаття російських та українських культурних діячів (І.Срезневський, В.Гнатюк, М.Драгоманов).

Михайло Драгоманов хотів написати спеціальну "Читанку для угро-русинів". До неї мали увійти зразки російських билин та українських дум, твори Пушкіна, Лєрмонтова, Некрасова, а також Шевченка, Марка Вовчка, Федьковича, Франка. На жаль, не пощастило Драгоманову завершити роботу над згаданою "Читанкою".

Учитель. Як бачимо, на Закарпатті знали про Шевченка в другій половині XIX- початку XX ст. Щоправда, з творами українських і російських класиків не були знайомі широкі кола читачів. Вони здебільшого розповсюджувались серед місцевої інтелігенцій', духовенства, зберігалися у бібліотеках монастирів тощо.

Вплив Шевченка, як і всієї української класичної літератури на літературний процес Закарпаття другої половини ХІХ-початку ХХст. був ще не значним. Причиною цьому були конкретні історичні умови. Гальмом на шляху до активізації культурно-національного руху серед закарпатського населення у цей період був

насамперед соціальний і національний гніт з боку "своїх" та "чужих" експлуататорів.

Давайте підведемо підсумки сказаного, висловивши думку одним реченням.

Учні

•        Перше видання "Кобзаря" на Закарпатті у XIX столітті було відомим.

 3 творами Т.Г.Шевченка були знайомі О.Духнович, О.Павлович, А.Кралицький.

•          Знайомство відбувалося такими шляхами: через періодичні видання, еміграцію закарпатців, приїзд на Закарпаття російських та українських культурних діячів.

Учитель.

Давайте перегорнемо другу сторінку, нашої газети «Шевченко оживає в слові Верховини» і дізнаємося про вплив поезії Кобзаря на творчість закарпатських літераторів 20-30 рр.

Повідомлення учнів із відділу «Літературознавство».

1, «Кобзар» Шевченка - безцінний скарб у батрацькій торбині Олекси Улинця.

Під впливом Шевченка почав писати свої коломийки і пісні закарпатський народний співак Олекса Улинець. Саме в ті важкі роки панування в краї капіталістичних порядків Олекса Улинець поневірявся по багатьох країнах Європи і Африки, і в Голландії, і в Угорщині, і в Туреччині, гнала його нужда і по Тунісу, і по Алжиру, і по Марокко. Більше 20-ти .років гнув спину на чужині.

Роки поневіряння О. Улинця - жива, типова картина життя десятків тисяч тодішніх закарпатських бідняків, які примушені були покидати рідний край і виїжджати за тридев'ять земель, рятуючись від голодної смерті.

В порожній батрацькій торбині Олекси Улинця безцінним скарбом на чужині завжди був шевченківський «Кобзар», звідки черпав творчу наснагу закарпатський коломийкар. У Шевченка він вчився, як художнім словом-піснею служити рідному народові. На далекій чужині Олекса Улинець свято пам'ятав слова великого поета України:

...Возвеличу Малих отих рабів німих!

На сторожі коло їх Поставлю слово.

Мотиви шевченківської кобзи більш помітні в піснях «Де ж ти, моя доле?», «Молодосте, світе милий», «Калино», «Верховино моя мила» та інші.

Шевченківські мотиви протесту проти екплуатації і тиранії звучать у віршах Улинця «Пута», «Прокляття», «Верховина кличе» і в інших, в яких нерідко зустрічаються окремі вирази, запозичені із «Кобзаря».

Вплив Шевченка помітно також у віршах закарпатського поета Юлія Боршоша- Кум'ятського (1905-1975). У вірші «Кам'яні гори» читаємо:

А ген в палатах Кати пузаті

 П'ють та гуляють -є що робить.

Піднімем руки!

Кати за муки

Кров'ю своєю мусять платить!

Як бачимо, ці мотиви, і навіть окремі вирази, як "кати пузаті", "в палатах" ми не раз зустрічаємо в творах Шевченка, зокрема в поемах "Сон", "У всякого своя доля", "Кавказ", "Відьма" та в інших.

            2. Вплив Т. Шевченка помітний у творчості В.Гренджі-Донського, що народився у Міжгір'ї. Він у 20- 30рр. займає помітне місце в літературному процесі Закарпаття. У вірші "Могила пророка", написаному поетом з нагоди 65-ої річниці від дня смерті Шевченка (і, до слова, забороненому чеською цензурою до прочитання автором в Ужгородському театрі 17 березня 1926р.), він написав, звертаючись до "пророка України":

О дай нам сили рани загоїти,

 Підняти Батьківщину із руїн,

 Пошли любов, дай єдність моноліту

 За щастя трудової України;

Допоможи у нашому проклятті

Підняти меч на неробів-панів,

Що, мов п'явка і мов вовки зубаті,

П'ють нашу кров і соки з мозолів.

3. У ранній молодості із Шевченковим "Кобзарем" ознайомився майбутній

закарпатський письменник Лука Дем'ян (1894-1968). Лука Васильович згадував, що в 1909р. за останні крейцари він купив невеличку бібліотеку із Львова, в якій серед інших книг українських і російських авторів була книжка із віршами Шевченка. Цією книгою зачитувався він сам та його земляки з Верхніх Воріт. "Бувало, читаю мамі про Катерину,- згадує письменник,-а вона слухає і заставляє: "Сину, ану ще прочитай про Катерину". Я старався як можна голосніше і краще читати і непомітно дивитись на маму, як вона витирає сльози".

Цю книжку Шевченка, як і інші книги українських та російських класиків, згадував письменник, він завжди ховав то на горищі, то в сіні від злих очей жандармів.

Народна творчість Т. Г. Шевченка мала вплив також на творчість закарпатського письменника Олександра Маркуша (1891 - 1971). У 1925 році в Ужгороді вийшла перша збірка його гумористичних оповідань "Виміряли землю". На цих творах відчутно вплив шевченкової сатири.

4. Творчість Т. Шевченка на сцені Закарпатського просвітянського театру.

У 20-30-х рр. на Закарпатті створюються аматорські колективи,чия праця справді увійшла вглиб найширших народних мас, вони й стали популяризаторами живого Шевченкового слова - його драми "Назар Сто доля" та ряду п'єс на сюжети й мотиви Шевченкових творів. Так, наприклад, уже на початку 20-х років драматичний гурток села Ясіня здійснив постановку п'єси "Невольник" Марка Кропивницького за однойменною поемою Т. Шевченка. Згодом ця п'єса йшла також у постановці драматичних колективів Берегова, Виликого Бичкова та інших міст і сіл Закарпаття.

У січні 1921р. на Закарпатті відкрито перший український професійний театр - , руський театр товариства "Просвіта" в Ужгороді, директором і режисером якого впродовж двох років (1921-1923) був корифей українських сцен Микола Садовський.Серед його постановок в Ужгороді знаходимо оперу Миколи Аркаса "Катерина" за мотивами однойменної поеми Т. Шевченка та Шевченкового "Назара Стодолі" із знаменитими "Вечорницями" Петра Ніщинського. Обидві вистави, як свідчить тодішня преса, користувалися незмінним успіхом. Воно й не дивно - адже у шевченківських виставах були зайняті кращі артистичні сили "Руського театру".

Учитель

Як бачимо, з початком 20-х рр. твори великого Кобзаря ставали все більше і більше популярними серед простого народу, ставали духовною зброєю закарпатців у їх боротьбі за національне визволення.

А зараз послухаємо повідомлення учнів з відділу "Мистецтвознавство" І.Ми підготували др газети статтю під назвою "Мистецькі дарунки Кобзареві" (Шевченкіана Закарпаття).

Літературна Шевченкіана нараховує сьогодні велику кількість різноманітних віршів, балад, поем, оповідань і повістей, романів і драматичних творів, у деяких автори художнім словом намагаються оживити добу і образ, передати любов і шану до нього нових і нових поколінь.

До постаті великого українського Кобзаря звернулися і письменники Закарпаття, присвятили йому чимало своїх творів.

Уже згадувалось таке ім'я закарпатського поета як В.Гренджа-Донський. Він один із перших звернувся на Закарпатті до художнього осмислення образу Т.Шевченка. В 1926р. з'явився його вірш "Пробудивсь в могилі пророк незабутній". Закарпатський поет звертається саме до пам'яті Шевченка, шукаючи в ньому духовну опору і віру в те, що самі закарпатці не зостануться у визвольнім поході. В. Гренджа-Донський підкреслює надію краян на Україну, з якої прийде підтримка в здобутті омріяної свободи.

В.Гренджа-Донський прагне підкреслити, що Шевченко і за життя, і після смерті запалював трудящих до свободи з соціальним гнітом. Не лише твори, але й могила Кобзаря наводила страх на царських сатрапів

Народ ходив, горнувсь на скаргу

 Щороку до могили.

 Царі гармати наставляли –

Та не зломили сили!

Народ бродив колючим терном,

У крові по коліна,

Пророк збудивсь, промовив стиха:

«Повстане Україна!»                                                                                                                                                                                                            В поезії «Пророкові - Великому Кобзареві» автор показує жахливі картини підневільного животіння трударів.

Самі обшарпані та голі,

Самі ви з голоду мрете.

 Скропили землю кров'ю ви і потом

 Пани без праці в розкошах живуть.

Поет підтверджує думку Т.Шевченка - революційним шляхом добути волю.

 Звучить заклик:

Народе мій!

А волю треба взяти нам самим,

До неї догризатися зубами

І вигрібати з-під землі...

 Гнобителі гадюками на шиї, на грудях,

 В мужицькій крові миються тирани...

 І доки ти страждатимеш, нещасний краю мій,

І доки ще носитимеш кайдани!

 2.Життєвою правдою привертає увагу оповідання П.Гойди «По гриби». Автор тепло розповідає про простих сільських хлопчиків, які вирішили назбирати грибів і на виручені гроші придбати портрет Кобзаря.

Образ великого пророка немеркнучий, він не перестає хвилювати, з кожним роком поповнюється Шевченкіна новими мистецькими дарунками таких діячів слова нашого краю: Петра Скунця,  Юрія Шипа, Юрія Керекеша, Івана Чопея, Василя Вовчка, Йосифа Збіглея, Василя Вароді, Юрія Шкробинця та ін. (Учні зачитують вірші про Т. Г.Шевченка). Див. додаток.

Цікавинки звідусіль

У м.Свалява народився Йосип Тереля, художник.

У 1962 р. за активну участь у націоналістичному русі був ув'язнений, за ґратами створював свої невеликі картини, графічні роботи. Нині живе і працює в канадському місті. Він експонує виставку у залі Українського фонду культури. Серед його робіт є портрет

 Т. Шевченка.

Василь Гайдук - педагог, диригент, композитор, 11 років працював директором Ужгородського музичного училища, складає музику. Серед його музичних творів у першу чергу слід назвати "Учітеся, брати мої" із поеми Т. Шевченка "І мертвим, і живим". Народився на Іршавщині (в с. Доробратово).

•         Ус. Голубиному Свалявського району у родині Цокланів ще за часів буржуазної Чехословаччини у сільській хаті був портрет Шевченка та "Кобзар". Книги ховали у скрині між одягом.

•         Бокшай Йосип Йосипович - видатний художник із Закарпаття (1891-1975). У 1964р. на ювілейній художній виставці, присвяченій 150-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка, експонувалися твори И.И.Бокшая.

•         Лауреати Національної премії ім. Т.Г.Шевченка на Закарпатті:

-         1977р.- Станкович Євген (1942, Свалява) - композитор, народний артист України;

-          1983 р.- Свида Василь (1931, Пацканьово, Мукачівщина ) 1989) - скульптор;

-         1988 р.- Мишанич Олекса (1933,с. Лісковець, Міжгірщина) - літературознавець,

критик;

1994 р.- Герц Юрій (1931, Лохово, Мукачівщина ) - художник;1994 р.- Чендей Іван (1922, Дубове, Тячівщина) - письменник; 1997р. Скунць Петро (1942, Міжгір'я )-поет;

1999 р.- Дмитро Кремінь (1953, с. Суха, Іршавщина) - поет; 2002р.- Бокотей Андрій (1938, с. Брід, Іршавщина) - художник, скляр.

•          9 березня 1999 р. в Ужгороді відкрито пам'ятник Великому Кобзареві ( автори монумента - скульптор Михайло Михайлюк та архітектор Володимир Лезу).

•         Т. Г. Шевченко ожив у граніті на Закарпатті:

-         пам'ятник у смт. Солотвино, Тячівський район;

-         погруддя у м. Мукачево, вул.Миру;

-         погруддя у м. Виноградово, вул. Шевченка;

-         скульптура у с. Зарічево, Перечинський р-н.;

-         скульптура у с. Великі Лучки, Мукачівський р-н.;

-         погруддя у смт. Великий Бичків;

-         скульптура у м. Тячево, вул. Кошута;

-         пам'ятник у с. Плоске, Свалявський р-н.

 Підсумок.

Учитель коротко підсумовує результати рольової гри, роботу всіх відділів "редакції-" газети.

Домашнє завдання.

Відділам опрацювати зібрані матеріали і перетворити у стислі, але змістовні статті.

"Художньому" відділу оформити газету.

Список використаної літератури

Баглай Й. Поетична п'єса: "Назар Стодоля" Т.Г.Шевченка на закарпатській сцені //Закарпатська правда. - 1989. - 2 лютого.

Гренджа-Донська 3. "Ми є лишень короткі епізоди"... (Життя і творчість Василя

Гренджі-Донського. - Ужгород: "Срібна земля," 1993. - 82с.

Жупанин С. Верховиночка. Література рідного краю (Навчальний посібник для

учнів

7 -9 класів загальноосвітніх шкіл...) - Київ: Рута, 2003 рік. Керекеш Ю. Клятва Тарасові //Новини Закарпаття. - 1989. - Березень Лісовий П. Т.Г.Шевченко і Закарпаття //Закарпатська правда. - 1989. - Березень На Верховині: збірник творів письменників дорадянського Закарпаття. - Ужгород: Карпати, 1984. - 528с.

Олашин А.В. Історія Закарпаття. Посібник для середньої школи. - м.Мукачево, 1992.

Скунць О.Д. - Закарпатці-лауреати Національної премії України ім.Т.Г.Шевченка //Ужгород: Граджа, 2003

Хланта І.В. Усміхнені веселики(Нарис життя і творчості В.Вовчка), - Ужгород , "Патент", 2000

Шип Ю.В. Журба над криницею. Поезії та пісні. - Ужгород, 1997.

Додаток

Ю.Шип

 На Тарасовій землі

Одержимо завше мрію

 У святих місцях бувати... Пощастило: полетів я

В далину через Карпати.

Он левади, край співучий І лани, неначе море

 І Дніпра землі кручі –

 Квітне простір неозорий. Поталанило зустріти

 Родовід співця Тараса

Без опіки і без гідів

(Я для них жалкую часу,

 Бо з дитинства ті маршрути

 На крижалях серця маю).

Іскри шабель як забути?

 В Чигирин я поспішаю...

У Суботів... Три криниці...

Знову й знову виринає

З булавою той...

Хмельницький.

Буйний Гонта, гайдамаки

 Знову й знову оживють..

 А червоні дикі маки

 Наче кров'ю закипають...

 І Шевченкове, й Моринці

Душу ятрять і хвилюють...

У тривозі наодинці

Я Шевченка голос чую.

Йосип Збіглей

Чернеча гора

 "Везли його простим возом

до нової ями.

Везли хлопці і дівчата

Кручами, ярами".

Ніби хтось тут переніс

Трохи смутку

Від Єрусалимського

Муру плачу.

Трохи смутку

Від Єрусалимського

Муру плачу,

Трохи пошани

Мусульманського Корану

І все провидіння ікон.

Дійсно,

Тут вхід у пекло,

Чистилище

 1 небо.

 І чути голос:

"Воістину воскрес!"

Юрій Шип

Тарас Духновича обняв

Упали їхні п'дестали,

Здолала зло свята любов..

Його у край наш не пускали,

А він таки до нас прийшов.

 За перевалом, у Карпатах,

 Де з правіків русин стогнав,

 Як брат одної крові брата,

 Тарас Духновича обняв...

 Святим кропилом свята воля

Його ім'я благословить...

Прийшла в мужицькій свиті доля

До нас мерзотників судить.

 Як і тоді, коли владики

 За бидло мали гиблих нас,

Коли терпів борець великий –

 Кріпацький спів і плач - Тарас...

Як промінь сонця серед ночі,

Він блиснув людям на зорі.

 У грішний світ прийшов пророчий

Глагол, де плачуть бідарі.

 Тарас томився, як Месія –

Святої волі месник-цар:

 В кайданах думи-зерна сіяв

Несправжній велетень-бунтар...

В серцях мільйонів голос віщий

Вулканним окликом кипів,

 Як і душа народу, вічний,

 Як плач недолі й долі спів,

Які негідник всякий нищив...

Такий він... Геній - наш форпост:

Красою- зростом духу вищий,

 Аніж великий дикорос.

 Вела його дорога хресна,

Яку мостив йому Пілат...

 Але воскресла слава чесна...

Прийшла навіки да Карпат.

О.В.СЕМЕНКО

СОЛДАТЧИНА

Т.Г.Шевченку

Руді степи.

Гірке щодення.

Та не для слави

Жив й боровся ти.

У болях родиться

натхнення,

Щоб легше хрест

поетові нести.

Багато мук...

А втіхи мало,

 Хоч і безсмертя

В цьому світі є.                                                                                         

Твоя поезія          

Святим писанням   стала,                                                     

 Бо праведним було

 Життя твоє.

Юрій Шип

Кобзар до Ужгорода йде

 І день іде, і ніч іде...

 І хоч у Сонця давній досвід,

Займається поволі досвіт,

 Неначе хтось його пряде.

Неначе пазурами тьма

Скубе нитки несосвітенно

 І вириває веретено

Із рук у світла...

Та дарма!

У сонця безліч веретен!

 Снуються промені, як ниті,

 Сяйлива злива струменить- і

Наш день розвиднитись ладен!

Бо Сонце йде і день веде.

 Хоч дурить очі мімікрія,

Яскріє світ, зоріє мрія:

Кобзар іде - й до нас іде!

Кобзар до Ужгорода йде,

Із-за Дніпра іде в Карпати.

Хіба в таке світання спати?!

 Стрічай-но, плем'я молоде!

І молоде й немолоде,

І плем'я старше, й середуще,

І нині суще і грядуще:

Кобзар до Ужгорода йде!

О краю мій!

 Хліб-сіль піднось.

Барвінково стелись гаями,

Ще й полонинами, плаями:

 В Карпати ступить

Він ось-ось!

Дзвеніть, праструни й праслова,

 Вклонись Тарасові, Говерло!

Хай чує: слово й тут не вмерло!

Хай бачить сам: душа жива!..

І день іде, і ніч іде...

І хоч у Сонця давній досвід,

Займається поволі досвіт,

Неначе хтось його пряде.

Неначе пазурами тьма

Скубе нитки несосвітенно

І вириває веретено

 Із рук у світла...

Та дарма!

У сонця безліч веретен!

 Снуються промені, як ниті,

Сяйлива злива струменить- і

Наш день розвиднитись ладен!

Бо Сонце йде і день веде.

Хоч дурить очі мімікрія,

Яскріє світ, зоріє мрія:

Кобзар іде - й до нас іде!

Кобзар до Ужгорода йде,

 Із-за Дніпра іде в Карпати.

Хіба в таке світання спати?!

Стрічай-но, плем'я молоде!

І молоде й немолоде,

 І плем'я старше, й середуще,

 І нині суще і грядуще:

Кобзар до Ужгорода йде!

О краю мій!

Хліб-сіль піднось.

 Барвінково стелись гаями,

 Ще й полонинами, плаями:

В Карпати ступить

Він ось-ось!

Дзвеніть, праструни й праслова,

Вклонись Тарасові, Говерло!

Хай чує: слово й тут не вмерло!

 Хай бачить сам: душа жива!..

І.Чопей

Шевченко в Карпатах

(До відкриття пам 'ятника поету в Ужгороді)

Були часи важкі в Карпатах,

 Коли чужинці - супостати

Усе, що українським зветься,

Хотіли вирвати із серця.

І довго в ті часи стояла

Над ними ніч, ти закликав

Туди дивитись, де світало,

Де неба край уже палав.

Ти з нами був не лиш у хатах –

Жив у колибах вівчарів,

І на поля чужії жати

Ішли з тобою матері

В борні ти був дороговказом

Для всіх знедолених в Карпатах

 Із ..Кобзаря свого щоразу

До волі кликав нас завзято

Ряди борців щодня зростали

 В серцях горів священний гнів.

Ти з нами був коли здолали

В борні ми лютих ворогів.

І вся сьогодні Україна

 Стає, як твій вишневий сад.

Єдина, вільна, неділима.

В обіймах степу і Карпат.

Такою бачити хотів ти,

Такою в світі є вона

В країні вічно молодіти

Бо Україна - це весна.

Мукачево

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стрес і стрес-менеджмент учасників освітнього процесу»
Левченко Вікторія Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.