Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Конспект уроку "Опис рідної природи. Д. Чередниченко «Рiднi краєвиди»

Читання

Для кого: 3 Клас

26.08.2019

1905

47

0

Опис документу:
Мета: Узагальнити знання учнiв про ознаки весни. Вчити спостерiгати за змiнами в природi. Формувати уміння аналiзувати прочитане, робити висновки. Поповнювати словниковий запас новими словами, вчити сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у прозовому творі. Узагальнити знання учнів про початок весни. Розвивати образне й логiчне мислення, творчу уяву, зв`язне мовлення. Розвивати вміння спостерігати за навколишнім світом. Виховувати любов, бережливе ставлення до природи.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Опис рідної природи. Д. Чередниченко «Рiднi краєвиди»

Мета: Узагальнити знання учнiв про ознаки весни. Вчити спостерiгати за змiнами в природi. Формувати уміння аналiзувати прчитане, робити висновки. Поповнювати словниковий запас новими словами, вчити сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у прозовому творі. Узагальнити знання учнів про початок весни. Розвивати образне й логiчне мислення, творчу уяву, зв`язне мовлення. Розвивати вміння спостерігати за навколишнім світом. Виховувати любов, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку. Урок ознайомлення й засвоєння нових знань.

Обладнання.

Звукозапис, аркуші із багатоскладовими словами, аркуші із оповіданнями, підручник «Читанка», 2 кл. 1993 р. малюнки із зображенням весняних квітів, малюнки із зображенням птахів – журавля, шпака, дрозда, жайворонка, малюнки із зображенням весняних краєвидів, ватман, фарби, «жайворонки» із тіста, тексти із ознаками весни.

Хiд уроку

І.Вивчення нового матеріалу

  1. Самостійна робота

У дітей на партах тексти творів Д. Чередниченка

Завдання: прочитати, кількома реченнями передати зміст твору. Учні по черзі розповідають.

Учитель

  • Ця людина ніжними струнами своєї душі відчуває красу природи, її велич і неповторність.

  • Сьогоднi будемо спостерiгати за природою, повторимо про ознаки весни, познайомимося з новими Цікавим є те, що їх написав для наймолодших читачів автор, якому виповнилося 80 років, людина, яка знає близько 10 мов, письменник, учитель за освітою, перекладач, автор багатьох підручників для дітей, нагороджений багатьма преміями у області літературознавства, Дмитро Чередниченко. Він глибоко розуміє дитячі душі, вкладає в них краплинки любові і доброти. Та його творчість досить різнопланова, твори написані такими словами, щоб наша мова була правильною, мелодiйною. А в цьому нам допоможе оповiдання «Рiднi краєвиди».

2. Читання твору учнем із зупинками та демонстрацією слайдів

  • Підбіл – слайд;

  • Ряст – слайд

  • Шпак – слайд і звукозапис;

  • Дрізд – слайд і звукозапис;

  • Зяблик – слайд і звукозапис;

  • Журавель – слайд і звукозапис;

  • Журавель і журавочка танець – слайд і звукозапис чи відео;

  • Жайворонок – слайд і звукозапис

3.Робота над багатоскладовими словами

(У кожного з учнів на парті аркуші з роздрукованими багатоскладовими словами)

набубнявіли

виткнуться

прокидається

сяйнисту

заголубіли

пересвистуються

зайнялися

складаються

повернулися

переливчастий

підхоплює

малесенький

жайворових

повториться

заходитиме

придивляйся

прислухайся

фіолетом

4.Читання тексту по частинах із словниковою роботою

- колективне читання;

- самостійне (кількаразово);

- окремими учнями.

Набубнявіли – налилися соком, стали великими;

Підбіл – мати й мачуха – весняна квіточка жовтого кольору, схожа на кульбабку;

Виткнуться – зʼявляться;

Сяйнисту – яскраву, світлу;

Шати – розкішне вбрання;

Вісницю – звістку;

Осоння – освітлені сонцем ділянки землі;

Ген – он;

Шоломи – форма квітки у вигляді військового головного убору;

Розливами – місцевість біля водойми, що навесні заливається водою;

Витинає – висвистує, майстерно виспівує;

Заливається – виспівує з особливим захопленням;

Заклично – протяжно, багатозначно;

Бентежно – тривожно;

Робота у полі на порі стала – настав час працювати у полі;

Пильнуй – слідкуй;

Примічай – спостерігай і запамʼятовуй;

5. Бесіда за змістом прочитаного

Учитель

  • Про які квіти говориться у тексті? (підбіл, ряст, проліски)

Цікаво!!! Пролісок в Німеччині називають блаустер, що в перекладі блакитна квітка.

  • З ким порівнюється місяць квітень? (з молодим гарним юнаком)

  • Про яких пташок говориться? (шпак, дрізд, зяблик, журавель, жайворонок)

  • Поведінка якої пташиної пари привертає до себе увагу? (журавлів)

  • Що вони роблять? (танцюють)

  • Як їх називають навесні? (веселиками)

  • Чому саме таку назву вони отримали?

Відповіді на ці питання дізнаємося, прочитавши оповідання Дмитра Чередниченка «Такі вони рідні»

6. Читання тексту з екрана одним учнем

Учитель

  • Підсумовує відповіді дітей, що журавлів названо веселиками, бо вони радіють поверненню на рідну землю.

  • Безумовно весна чарівна пора року, але у талановитих авторів і будь- яка пора року може стати неповторною.

7. Читання учнем оповідання Дмитра Чередниченка

«Рання осінь»

Ще не осінь. Але вже серпень – кінець літа. Ти виходиш рано – рано надвір і раптом ловиш себе на думці: ще ж таки літо. Ніби нічого навколо не змінилося. А осінь дає вже про себе знати. То новими тонами в кольорі, то прохолодним подихом. Синьоокий серпень. Синьоокий – бо петрові батоги цвітуть і верес, і айстри. А озера, ставки і річки! Навіть очі од прозорого неба синіють..

Притихло поле. Прислухається до себе, до пташок і до дерев. Натрудилося за літо. Уродило добрий урожай. Людям оддало. Перепочиває. А через день – два, дивись, і зелені барви на стерні з являться. Поле не любить гуляти. Трудиться поле. Трудиться сад…

Учитель

  • Сподіваюся вам сподобалися ці рядки і ми вкотре із задоволенням понайомимося з творами Дмитра Чередниченка:

Знов починається весна, знов починаються дива.

Все прокидається поволi, зi сну зимового встає.

8. Бесіда про необхідність весни , як пори року і елементу природнього циклу

Учитель

  • Ми звикли, що весна це добре, але чи всі з цим згодні?

  • Часто ідуть ще холодні дощі, віє пронизливий вітер, багато бруду.

  • На цвіт дерев у деяких людей тяжкі алергії.

  • У дітей спостерігається фізичне виснаження, авітаміноз.

  • Щороку годинникову стрілку переводять на годину вперед і діти не висипляються.

Учні

  • По черзі зачитують інформацію про важливість цієї пори року.

Учитель

  • Існують певні природні ознаки весни, за якими не можна сказати, що це будь- яка інша пора року.

    1. Зникнення весни приведе до катастрофи у всьому Всесвіті. Порушиться весь ритм часових змін у природі.

    2. Люди розчаруються, бо вони сповнені любові до весняної краси, весняних змін у природі.

    3. Без весни буде сумно жити.

    4. Навесні усе оновлюється, дає розвиток живій природі. Зникнуть великі мовні надбання: загадки, прикмети, прислів’я, приказки про весну.

    5. Зникнуть пісні, обряди, свята. Зникне частина великої мовної скарбниці України. а це надбання українського народу, і про нього треба дбати.

Учитель

  • Звісно все , про що я говорила, це проблеми, але людина може їх вирішити ліками, вітамінами і терпінням, а весна це справжня радість.

9. Колективне читання з екрана загадок про весну і весняні місяці і колективне відгадування.

Весела й яснолиця

Дивна в сонечка сестриця

Принесе у ліс обнови

Заквітчає яр і поле

Відгадали, хто вона ?

Ну, звичайно, це - (весна)

Ще вітер зимовий з дощами гуде.

Ще сніг острівками блищить де-не-де.

Береза сережки свої розпускає.

Чи ви здогадались коли це буває?

(у березні)

Вже пташки вернулися в наш край.

Про весну співають поле й гай.

Ніжаться на сонці трави й квіти.

Бо настав ласкавий теплий …

(квітень)

Цей місяць весело співає,

Дощами землю поливає.

Зеленіють буйно трави.

Бо іде веселий

(травень)

Учитель

  • Бачите, які гарні у весни сини – місяці

  • Справжній прихід весни люди повʼязували зі святом Явдохи, яке припадало на 14 березня. До цього свята випікали смачні булочки, що називалися веснянками.

  • А з 18 березня (Кононів день) влаштовували заклички птахів. Жінки випікали для дітей з тіста фігурки птахів («жайворонків») Старі люди розповідають, ніби ця пташка народилася з весняного сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм срібним голоском сповіщає про прихід весни.

  • Коли добре пригрівало сонце, діти виходили в село з жайворонами в руках і промовляли:

10.Закликання весни

  • Діти разом з учителем із «жайворонками» у руках промовляють

Благослови мати весну зустрічати!

Веснянками, гаївками її привітати!

Пташок викликаю з теплого краю!

Летіть соловейки на нашу земельку!

Спішіть жайворонки пасти корівоньки!

11.Зачитування учителем ознак весни

На екрані демонструються відповідні зображення

  1. У березні тріскається лід на річках і земля майже зовсім звільняється від снігу.

  2. Коли настає березень, то з’являються біля шпаківень перші шпаки, по землі починають бігати перші павуки, а над полями лунає перша пісня жайворонка.

  3. У квітні вилазять зі своїх будиночків мурашки, зацвітають проліски, вилітають круглі волохаті джмелі та бджоли, виповзають на теплі камені ящірки.

  4. У квітні зеленіє трава, розкриваються бруньки на деревах, зацвітає сон-трава.

  5. Коли настає квітень, у лісі чутно перше «ку-ку», і ліс одягається у світло – зелений одяг.

  6. У травні можна почути перший грім, птахи почнуть носити їжу своїм першим пташенятам і задзвенить перша пісня.

  7. У травні зацвітають перші кульбабки, клен, суниця, черемха, бузок та жовта акація. Цвітуть садки.

Учитель

  • Нам хочеться творити, тож давайте своїми долоньками зобразимо все те, про що сьогодні читали, говорили і слухали.

12. Створення картини «Весна»

  • На великому ватмані діти, намазавши долоньки жовтою, зеленою, червоною, голубою фарбою, зображують картину: трава, квітка, птах і сонце.

ІІ Підсумок уроку

Учитель

  • Весна… Сама згадка про неї породжує в серці неземну радість, світлі очікування. Це свято оновлення і відродження природи. Його відчувають і по своєму переживають дорослі і діти, тварини й рослини. Весна – це сонце і тепло. Весна – це зелень і пахощі квітів. Весна- це сподівання на краще життя.

ІІІ. Домашнє завдання

  • Сторінки 74-75 – виразне читання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.