Конспект уроку "ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. «МИКИТА КОЖУМ'ЯКА». "

Опис документу:
МЕТА: навчити учнів виразно читати драму-казку в особах, розуміти її зміст, розглянути своєрідність побудови драматичного твору; пояснити зв'язок історичного минулого з сучасністю; зробити порівняльний аналіз з народною казкою; виховувати в дітей шанобливе ставлення до історії та культури України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ТЕМА: ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. «МИКИТА КОЖУМ'ЯКА». ДРАМАТИЧНИЙ ТВІР І ЙОГО ПОБУДОВА.

МЕТА: навчити учнів виразно читати драму-казку в особах, розуміти її зміст, розглянути своєрідність побудови драматичного твору; пояснити зв'язок історичного минулого з сучасністю; зробити порівняльний аналіз з народною казкою; виховувати в дітей шанобливе ставлення до історії та культури України.

Обладнання: презентація до уроку, ілюстрації до твору, збірки народних казок, картки з завданнями.

Епіграф. «Віра кожного у власні сили запорука сили всієї нації»

ХІД УРОКУ

Забезпечення емоційної готовності до уроку (привітання, побажання).

Вступне слово вчителя.

Дуже часто в казках, легендах ми зустрічаємо героїв надзвичайної сили, сміливості, розуму й передбачливості. Чому народ, письменники вдаються до таких перебільшень? Напевно, щоб уславити, звеличити своїх улюбленців.

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

Гра «Так – НІ»

1) Князь із Княгинею сумували, бо повинні були віддати Змію улюбленого сина? (Ні)

2) Посланець Змії був «чорний та окатий, як та ніч»? (ТАК)

3) Народ боявся Змія? (ТАК).

4) Князь зібрав воєвод, щоб повідомити їм про своє рішення добровільно віддати Змію дочку? (НІ)

5) Чи всі воєводи одностайно погодилися з Князем боротися проти Змія? (НІ)

6) У три роки Микита міг побороти свого батька? (ТАК).

7) Микита брутальний, злий, жорстокий? (НІ).

8) У Микити було 5 братів? (НІ).

9) Микита одразу почав боротися зі Змієм?

10) Замок Зміє був похмурим, темним? (ТАК)

11) Чи важко Микиті було боротися зі Змієм? (ТАК).

12) Микита врятував Князівну від Змія? (ТАК)

II. Повідомлення теми та мети уроку.(слайд 1)

1. Евристична бесіда і практикум.

— Яка тема твору? (Боротьба народних богатирів із ворогами, зажерливим змієм.)

— Яким зображений народ? (Спочатку покірним, потім здат¬ним до протесту — представником його є Микита Кожум'яка.)

— Що ви можете сказати про Князя, Княгиню? (Засмучені Масним горем, справедливі, знайшли підтримку в народу.)

— Який найнапруженіший момент у драмі-казці? (Кульмінація — двобій Микити і Змія.)

— Яка головна думка казки? (Уславлення народного героя - богатиря.)

2.Схарактеризуйте героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка». Робота з таблицею. (слайд 2)

І група — Микита Кожум’яка.

(Сильний, мужній, безкорисливий, вередливий.)

ІІ група — Князь і Князівна.

(Люблячі батьки; Князь більш рішучий, упевнений, активно намагається протидіяти лиху; Княгиня більш печальна, розгублена, зневірена.)

IІІ група — Воєводи.

(Одні за те, щоб скоритися, зневірені; інші пропонують боротися, шукати вихід.)

3. Словникова робота: (слайд 3)

Чоло – лоб;

Орда – військо, вороги-загарбники (здебільшого так називають монголо-татар);

Кат – той, хто страчує людей;

Джура – служник;

Єдваб – коштовна тканина (скатертина з такої тканини);

Днесь – вдень, зараз;

Химерний – дивний;

Булава – залізна палиця з шипами, зброя;

Бити чолом – кланятися;

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Пізнавальне завдання.

- Читаючи твір Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», ви, звичайно, звернули увагу на своєрідність цієї казки. Такі твори призначені не лише для читання, а й для постановки в театрі. Називаються вони драматичними і мають свої особливості:

— Стисло перекажіть народну казку про Кожум'яку. Що спільного між нею і казкою Олександра Олеся, а чим вони відрізняються? У чому головна особливість казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка»?

2. Обмін враженнями від драми – казки.

Слово вчителя.

Чи сподобалася, чим саме; чим драматичний твір за сприйняттям відрізняється від прозового? (більш напружений, динамічний.)

— За жанром твір Олександра Олеся — не просто казка, а драма-казка, п'єса-казка, тобто твір, призначений для вистави на сцені. Цим зумовлені і певні особливості драматичного твору.

Як ви вже помітили, від інших творів драматичний твір відрізняється насамперед тим, що майже весь його текст становлять розмови між дійовими особами. Більшість із них невеликі: на два-три речення або й на кілька слів.

Зрідка в тексті драматичного твору трапляються великі за обсягом висловлювання персонажів. Вони називаються монологами (від грец. слів «монос» — один і «логос» — слово).

Діалоги й монологи нерідко трапляються і в казках, оповіданнях, навіть у віршах, але в цих творах вони займають незначне місце. Текст п'єси майже увесь складається з коротких і довгих висловлювань героїв.

Проте самого діалогу для п'єси замало: якби дійові особи тільки говорили, то ніяких подій не можна було б зобразити. Тому персонажі не тільки розмовляють, а й щось роблять: спочатку до Князя прибуває посланець від Змія, потім спостерігаємо раду з воєводами; Микита Кожум'яка мне шкури, б'ється зі Змієм тощо.

Отже, ще однією важливою ознакою драматичного твору є дія персонажів — їхні вчинки, поведінка, стосунки між собою (грец. слово «драма» означає — дія). Причому дія зображується як живий процес, і читач (глядач) стає ніби його свідком.

— На які частини і з якою метою ділиться казка «Микита Кожум'яка»? Як вони називаються?

(Довідка. Казка ділиться на картини. Це викликано тим, що зображене у п'єсі може відбуватися в різних місцях, а тому потрібно міняти декорації. З цією метою між картинами під час вистави робиться перерва (антракт).)

— Скільки картин у творі Олександра Олеся?

— Де відбувається дія кожної з картин? Звідки ми про це дізнаємося?

—- Які ще пояснення і з якою метою дає автор по ходу п'єси?

(Довідка. Між заголовком та початком п'єси дано список імен («Дійові особи»), в якому вказується, хто такі ці персонажі. Кожна картина починається з опису вигляду сцени. Перед кожним висловлюванням є ім'я того, кому це висловлювання належить).

(фізкультхвилинка)

Лицарі в давні часи володіли мечем, шаблею і могли кидати ядра. А для того, щоб влучити в ціль, треба мати хороший зір. Давайте зробимо гімнастику для очей.

«Пальмінг» Сіли в позу пана,склали руки човником, розтерли до тепла, поклали на ніс, розслабилися. А зараз зробимо декілька вправ.

Намалюйте очима квадрат (3 рази).

Розділимо його на 4 трикутники (проводячи поглядом лінії з верхнього правого кута в нижній правий. (3 рази)

3. Намалюємо дуги вгорі з правого кута в лівий, потім з правого нижнього кута в лівий нижній кут.

Намалюємо спіраль (3 рази).

Виразне читання за ролями, переказування окремих (найнапруженіших) епізодів п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка».

Пам’ятка «як читати за ролями». (слайд 4)

Рольова гра «Ти оратор» (слайд 5)

Інтонаційна вправа.

Завдання: прочитати речення з певними інтонаціями:

Спочатку із захопленням, потім з осудом (Ну і богатир!)

Із захватом, із розчаруванням (Оце так козак!)

Зачудовано, із зневагою (Яка красуня!)

III. Підбиття підсумків уроку.

Гра «Хто уважніший?» (слайд 6).

- Про кого казано : «У тебе серце золоте…» ?

- Хто сказав: « Хто не бореться,той раб»?

- Чиї це слова: «Воєводи! Не годиться , щоб віддав Дочку наш Князь»?

- Хто сказав: «Слово ще – й робити кину»?

- Чиї це слова: «Ще не вмерла правда в світі, вогник віри не погас…»?

- Хто сказав: «Гнулись ми, та досить гнутись»?

- Кому належать слова: «Зважся, з силою зберись і – на гада!» ?

IV. Узагальнення матеріалу уроку.

З’ясували…

Пригадали…

Дізнались…

Порівняли…

Подивились…

Прочитаємо…

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»