Конспект уроку "Неп і особливості його впровадження в Україні. Голод 1921-1923 років" /історія УКраїни, 10 клас

Опис документу:
Мета: ознайомити учнів з періодом НЕПу в Україні; розкрити умови, в яких відбувався перехід до нової економічної політики, з’ясувати причини виникнення цього процесу; довести, що прийняття НЕПу було вимушеним кроком радянського керівництва, відступом від політики «воєнного комунізму», зумовленим політичною кризою та наростанням антибільшовицького опору.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема уроку. Неп і особливості його впровадження в

Україні. Голод 1921-1923 років.

Мета уроку: ознайомити учнів з періодом НЕПу в Україні; розкрити умови, в яких відбувався перехід до нової економічної політики, з’ясувати причини виникнення цього процесу; довести, що прийняття НЕПу було вимушеним кроком радянського керівництва, відступом від політики «воєнного комунізму», зумовленим політичною кризою та наростанням антибільшовицького опору; розвивати уміння давати оцінку історичним подіям, знаходячи аналогічні явища в минулому й сучасному житті країни, порівнювати їх і робити логічні висновки; закріпити навички роботи з історичною картою та документами; продовжити роботу з історичними термінами і поняттями; виховувати патріотичні почуття, небайдуже до економічних негараздів країни.

Очікувані результати:

Учні знатимуть:

  • відмінності між політикою «воєнного комунізму» і новою економічною системою,

  • основні засади НЕПу,

  • причини запровадження НЕПу,

  • головні ознаки НЕПу,

  • наслідки НЕПу для різних верств населення;

  • причини, масштаби та наслідки голоду в Україні 1921-1923 рр.

Учні зможуть: 

  • на основі набутих знань з’ясувати причини необхідності переходу до НЕПу,

  • чітко і коротко визначати основні риси НЕПу,

  • особливості його впровадження в Україні,

  • проаналізувати результати НЕПу для різних верств населення,

  • дати власну оцінку позитивних та негативних наслідків НЕПу,

  • дати власну оцінку голоду в Україні 1921-1923 рр,

  • на основі робот з історичними джерелами, набутими знаннями, уміннями і навиками сформувати і пояснити своє ставлення до проблеми.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Основні поняття та терміни: продрозкладка; ринкова економіка; продовольчий податок; приватне підприємництво; товарно-грошові відносини.

Нова економічна політика (НЕП) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною  1921 року  Х з'їздом РКП(б)), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. 

Хід уроку

I.      Організаційний момент

II.      Актуалізація опорних знань учнів ________ Слайд 1-2

Вчитель повідомляє тему року, очікувані результати;звертає увагу учнів на основні поняття та терміни. Учні пригадують суть політики «воєнного комунізму».

ІІІ. Засвоєння нових знань

1.Внутрішнє становище країни. Причини запровадження НЕПу. _____________ Слайд 3

Вчитель. Зміна політики «воєнного комунізму» на НЕП – економічна реформа, яку вимушено провело більшовицьке керівництво. Кардинальні зміни, в яких багато хто вбачав зраду ідеям побудови комунізму, були викликані кризовими явищами: економічною кризою та політичною кризою.

Учні отримують картки «Причини запровадження НЕПу», в яких у ході пояснення вчителя мають самостійно вписати основні причини запровадження НЕПу.

До 1921 Радянська Росія лежала в руїнах. Від колишньої Російської імперії відійшли території Польщі, Фінляндії, Латвії, Естонії, Литви, Західної Білорусі, Карської області Вірменії і Бессарабії. Чехословаччина. Найбільша частина України з населенням майже 40 млн. стала об'єктом експерименту під назвою «воєнний комунізм»: проводилася націоналізація всієї промисловості й торгівлі, запроваджувався продрозкладка. Здійснювалося насильство над економікою, над законами економічного розвитку. Їхнє місце зайняли партійні директиви та політичні рішення. Внаслідок цього економічна і політична криза ще більше поглибилася. «Воєнно-комуністичні» методи та розруха швидко руйнували матеріально-технічну базу індустрії, майже знищили торгівлю, вбивали найменші економічні стимули до продуктивної праці й ефективного господарювання, руйнували грошову систему, призвели до зростання безробіття, викликали масове невдоволення.

Обсяг промислової продукції в 1920 р. в складав 14% від рівня 1913 р., тобто зменшився в 7 разів, чавуну виплавлялося тільки 3% від обсягу 1913 р., сталі – 5 %, вугілля видобувалося 30 %. Устаткування давно не оновлювалося. Металургія виробляла стільки металу, скільки його виплавляли при Петрі I.

Під час військових дій особливо постраждали Донбас. Багаторічна війна спричинила величезну розруху в народному господарстві України. У 1920 р. Україна одержала лише 10 % довоєнної промислової продукції. 3 11 тис. підприємств, розташованих на території УСРР, у 1922 р. працювали 2552, з 57 доменних печей - лише одна. Було повністю знищено близько 4 тис. км залізничних колій. Вціліло лише 40 % паровозів. Загальна сума збитків, завданих Україні громадянською війною, оцінювалася в 12 млрд. крб. Через брак палива і сировини зупинялися заводи. Робітники були змушені покидати міста і виїжджати в село.

На підприємствах Харкова, Києва, Одеси, інших міст спалахнули страйки, де поряд з економічними висувалися політичні гасла, серед яких було особливо поширене: «Ради без більшовиків». Великий страйк голодних робітників відбувся в Катеринославі. Почавшись у залізничних майстернях, він швидко перекинувся на інші підприємства міста і почав набувати небезпечного для властей розмаху.

«Воєнний комунізм» породив гіперінфляцією. М. А. Булгаков, який проживав на той час у Москві, повідомляв родичам в Київ у листі від 17 листопада 1921 р., що фунт чорного хліба в Москві коштує 4600 руб., білого - 14 тис.; квитки в Большой театр продавалися по 150 тис. руб. Пізніше (24 березня 1922 р.) він пише: «Сьогодні купив собі англійські жовті черевики на ринку за 4,5 лимона; страшно поспішав, бо через тиждень вони будуть коштувати 10». [15] В цей час в обігу з'явилася купюра (так званий совзнаков) номіналом 10 млн. руб Гроші знецінилися в 20 мільйонів раз.

Кризу переживало й сільське господарство — основна галузь господарства, в якій була зайнята більшість населення України. Посівні площі з 20,9 млн. дес. у 1913 р. зменшилися до 15,4 млн. дес. у 1920 р. Погіршення обробітку ґрунту, порушення норм сівби, втрата елітного насіння спричинили зниження врожайності сільськогосподарських культур. Цю ситуацію ускладнив і неврожай 1920 р. Він охопив деякі південні повіти і значно погіршив становище селянства. Однак найбільшим руйнівним чинником, що згубно впливав на сільськогосподарське виробництво, була продовольча політика більшовиків, котра повністю позбавляла селянство економічних стимулів. Найглибшим і найприроднішим бажанням селян, які звільнилися від гноблення поміщиків, було прагнення працювати і вільно розпоряджатися продуктами своєї праці. «Воєнний комунізм» ігнорував це устремління і тим самим руйнував економічні основи сільського господарства, деформував психологію селянства, позбавляв його заповзятливості, ініціативи. Обсяг сільськогосподарського виробництва скоротився на 40% у зв'язку із знеціненням грошей і дефіцитом промислових товарів.

 Селяни, обурені діями продзагонів, не лише відмовлялися здавати хліб, але і піднялися на озброєну боротьбу. Повстання охопили Україну, Тамбовщину, Дон, Кубань, Поволжжя і Сибір. Проти українських повстанців було кинуто великі сили Червоної армії. Уникаючи боїв із ними, селянські отамани діяли традиційними партизанськими методами, руйнуючи комунікації, знищуючи представників радянського  апарату, дрібні червоноармійські загони. В березні 1921 р. Махно, під командуванням якого було до 15 тис. бійців, переважно кіннотників і кулеметників на тачанках, розділив свою армію на три групи й один загін, ускладнивши тим самим завдання червоних, котрі змушені були розпорошувати свої сили, діючи у ворожому оточенні. Щоб населення не підтримувало повстанців, більшовицьке командування обрушило на членів сімей махновців, їхніх односельців нову хвилю репресій, не зупиняючись перед розстрілами без суду і слідства, взяттям заручників. Але така жорстокість лише роздувала полум'я народного опору.

Наприкінці 1920 - на початку 1921 р. на території УСРР у складі повстанських формувань діяло близько 40 тис. чол. Вони спиралися на підтримку практично всіх верств сільського населення, у тому числі й середняцько-бідняцьких. У лютому 1921 р. ЦК КП(б)У зафіксував на території України 118 значних повстань, спрямованих проти політики «воєнного комунізму». Селяни вимагали зміни аграрної політики, ліквідації диктату РКП(б), скликання Установчих зборів на основі загального рівного виборчого права. На придушення цих виступів були кинуті частини Червоної армії.

Невдоволення селян перекинулося і на армію. 1 березня 1921 року моряки і червоноармійці Кронштадтського гарнізону під гаслом «За Ради без комуністів!» зажадали звільнення з в'язниць всіх представників соціалістичних партій, проведення перевиборів Рад і, як випливає з гасла, виключення з них всіх комуністів, надання свободи слова, зборів і союзів всім партіям, забезпечення свободи торгівлі, дозволу селянам вільно користуватися своєю землею і розпоряджатися продуктами свого господарства, тобто ліквідації продрозкладки. Хоча Червона армія й Чека (ЧК — черезвычайная комиссия) нещадно придушували ці повстання (15 тис. захисників Кронштадта було знищено без суду й слідства), було зрозуміло, що політика «воєнного комунізму» вичерпала себе, проте Ленін, не зважаючи ні на що, упирався. Більш того — на рубежі 1920 і 1921 рр. він рішуче наполягав на посиленні цієї політики — зокрема, будувалися плани повної відміни грошової системи.

  Навесні 1921 року навіть вождю пролетаріату стало очевидним, що загальне незадоволення низів, їх озброєний тиск може привести до скинення більшовиків. В. Ленін та його партія були змушені визнати провал політики «воєнного комунізму» і прийняти рішення змінити більшовицьку тактику, піти на поступку заради збереження влади.

Вчитель перевіряє, як учні справилися із завданням – заповненням таблиці «Причини запровадження НЕПу». Учні здійснюють самооцінку самостійної роботи, здають учителеві картки

_____________ Слайд 4

Причини запровадження НЕПу

Криза в економіці

Політична криза

  1. повна руїна, параліч економіки

  1. неприйняття політики «воєнного комунізму» широкими масами

  1. господарська розруха

  1. антибільшовицькі виступи

  1. гіперінфляція

  1. селянський повстанський рух

  1. «воєнний комунізм» - основний руйнівний фактор у сільському господарстві.

  1. репресії і терор рад проти мирного населення

  1. різні думки в уряді про вихід з кризи

Висновок: неминучість реформ

2.   НЕП як економічна система: людський фактор __Слайд 5

Вчитель пропонує учням переглянути відео фрагменти, що розкривають суть НЕПу. _________________ Відео (НЕП 1-3)

Після перегляду учні визначають складові частини НЕПу, дають власну оцінку позитивних та негативних наслідків НЕПу ( з позицій селянина, робітника, підприємця).

Очікувані результати:

  • Продподаток

  • Вільна торгівля

  • Введення грошей

  • Децентралізація управління промисловістю

  • Дозвіл приватного підприємництва і оренди

  • Вільний найм робочої сили

  • Особиста відповідальність селян

  • Запровадження трестівського госпрозрахунку

3. Впровадження НЕПу в Україні та його особливості

________ Слайд 6-11

Вчитель. Такий крутий поворот у політиці відбувався досить болісно навіть у партійному середовищі під тиском реалій господарського життя. Але 27 березня 1921 р. надзвичайна сесія Всеукраїнського ЦВК прийняла рішення про заміну продрозкладки продовольчим податком, а вже 29 березня уряд УСРР видав декрет про норми і розмір податку, який був значно менший від продрозкладки.

Але НЕП в Україні було запроваджено пізніше, ніж в Росії. У 1921 р. ситуація в Україні майже не змінилася. У деяких губерніях розмір продподатку дорівнювався валовому збору зерна, тобто все вирощене підлягало вилученню. Це було обумовлено прагненням радянського керівництва «викачати» з українського села якнайбільше ресурсів суто силовими, перевіреними в роки війни методами, якомога довше користуватися без будь-яких обмежень продовольчими ресурсами республіки. На інтереси українського селянства не зважали. У цьому і полягає головна особливість переходу до НЕПу в Україні. Крім того,особливостями непу в Україні також були:

  • більші податки, ніж в інших радянських республіках;

  • впровадження НЕПу супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом.

Реально НЕП почався в Україні лише на початку 1922 р. А голод, що охопив райони півдня України в 1921-1922 pp., ще більше віддалив нормалізацію ситуації в сільському господарстві.

Лише 26 липня 1922 р. ВУЦВК законодавчо закріпив право приватної власності на майно фабрично-заводських, торгових та інших підприємств. На місцях спостерігалося масове незадоволення НЕПом, бо за роки громадянської війни у панівної партії та мільйонів громадян виробилася стійка звичка до централізовано-розподільчих методів господарства. Оскільки жовтневий переворот здійснився під гаслом соціальної рівності, майнове розшарування при НЕПі викликало в одних обурення, в інших - розчарування.

4. Голод 1921-1923 рр. в Україні: причини і масштаби

Вчитель. Червоний Хрест України називає близько 9 млн. голодуючих на Україні в 1921-1923 рр. Спричинений він був посухою та неврожаєм. Але з чиєї вини він став голодомором?

Вчитель пропонує учням переглянути відео фрагменти про голод в Укрпїні 1921-1923 років _ __ Відео (Голодомор)

ІІІ. Рефлексія

На закріплення вчитель пропонує учням заповнити порівняльну таблицю «Воєнний комунізм» і НЕП»

«Воєнний комунізм»

НЕП

Продрозкладка

Продподаток

ІV. Домашнє завдання

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
0
8
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!