Конспект уроку "Наш край (Брідщина)" / Історія України, 9 клас

Опис документу:
Важливим чинником формування національної самосвідомості учнів є вивчення історії рідного краю, яка найтісніше пов’язана з історією всієї країни, є її найважливішою складовою. Саме з вивчення історії рідного краю починається усвідомлення високих понять «Батьківщина», «патріотизм» тощо.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Історія України

Наш край (Східна Галичина/Брідщина)

9 клас

Тема. Особливості адміністративно-територіального устрою та регіональний поділ краю. Етнічний та соціальний склад населення. Культурне та релігійне життя нашого краю.

Українське минуле – це головним чином історія

народу, змушеного боротися за виживання

і розвиток поза впливом тієї чи іншої цілком

сформованої держави.

О. Субтельний

Мета: охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель, соціальний та національний склад населення нашого краю; показати роль реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ для розвитку економічного, суспільного, релігійного і культурного життя краю; довести колоніальний характер політики австрійського уряду щодо українців; розвивати в учнів навички роботи в малих групах, уміння давати порівняльну характеристику певним історичним процесам, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів інтерес до історичної долі нашого краю.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • пояснювати поняття і терміни: «модернізація західноукраїнського суспільства», «національна меншина», «етнічні землі», «дистрикт», «жупи», «Королівство Галіції та Лодомерії», «реформа»;

  • показувати на карті землі, що входили до складу Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ ст., адміністративні центри коронних країв; позначити на карті українські землі у межах Австрійської імперії;

  • характеризувати особливості адміністративно-територіального устрою західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії;

  • визначати наслідки реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ;

  • порівнювати становище греко-католицької церкви до і після реформ;

  • давати оцінку містобуванню та архітектурі міста Броди кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.;

  • аналізувати кількісний та етнічний склад населення Брідщини;

  • описувати культурне та релігійне життя краю.

Обладнання: карта «Українські землі в складі Австро-Угорської імперії», карта «Українські землі у складі Російської імперії»; Буштрук О.В.: Історія України. Навчальний посібник для 9 кл. Харків.:2003 – С:79 – 82, 98 – 102; учнівські проекти; завдання для груп, роздавальний матеріал, папір, маркери.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Урок на розвиток критичного мислення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель пропонує учням звернути увагу на тему уроку; визначити місце і завдання теми у блоці тем, що вивчаються; обговорити епіграф до уроку.

Коротко обговорюються записані на дошці очікувані результати уроку.

Зясовуються необхідні до використання на уроці джерела інформації.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда за запитаннями

  1. Яким було становище галицьких земель у складі Речі Посполитої в останні десятиліття її існування?

  2. Покажіть на історичній карті території розселення українців наприкінці ХVІІІ– на початку ХІХ ст. Поясніть причини територіальних змін, що відбулися. Як ці зміни торкнулися Брідщини?

Вступне слово вчителя (Метод «Структурований огляд»). Увійшовши до складу Австрійської імперії, на території якої діяли власні закони, використовувалась державна (німецька) мова, Східна Галичина, Північна Буковина й Закарпаття стали одними з найбільш відсталих провінцій імперії. У звязку з цим постала необхідність проведення на цих територіях соціально-економічних реформ, спрямованих на вирішення таких завдань:

  • підняття рівня відсталої економіки;

  • піднесення добробуту населення;

  • вдосконалення освіти;

  • вирішення релігійного питання;

  • нормалізація міжнаціональних відносин.

Подивимось, якими були успіхи у здійснені цих реформ і як вони вплинули на життя населення нашого краю.

ІV. Усвідомлення змісту нового матеріалу

1). Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель

Вчитель. Кінець ХVІІІ – початок ХІХ ст. став періодом величезних політичних змін і соціальних перетворень в Україні, спричинених насамперед новою геополітичною ситуацією, що склалася в Центральній і Східній Європі. Наприкінці ХVІІІ ст. внаслідок соціально-економічної та військової відсталості, а також політичної анархії безславно припинила своє існування колись могутня Річ Посполита, до складу якої входила значна частина українських земель. На півдні розпалося агресивне Кримське ханство, яке з кінця ХV ст. своїми нападами постійно загрожувало населенню України. У зв’язку з тими змінами зникли держави, які помітно впливали на розвиток подій в Україні, а українські землі через це почали набувати нової політичної конфігурації.

Учням пропонується дослідити адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у малих групах (формується чотири групи).

Вчитель роздає інформаційні картки (Додаток 1), завдання групам, папір, маркери та вказує час на виконання завдань.

Завдання:

Перша група:

1.Прочитайте текст, скористайтеся додатковими джерелами, використайте історичні карти та підготуйте повідомлення «Інкорпорація та поступова інтеграція українських земель до складу двох імперій».

Друга група:

  1. Подайте у вигляді схеми адміністративно–територіальний поділ українських земель у складі Австрійської імперії у першій половині ХІХ ст.

  2. Підготуйте повідомлення з цього питання.

Третя група:

  1. Подайте у вигляді схеми поділ адміністративної влади у коронному краї.

  2. Підготуйте повідомлення з цього питання.

Четверта група:

  1. Подайте у вигляді схеми адміністративно-територіальний поділ

Закарпатської України, що входила до складу Угорського

королівства, у першій половині ХІХ ст.

  1. Підготуйте повідомлення з цього питання.

2). Політика австрійського уряду щодо українців. Реформи Марії-Терезії

та Йосифа ІІ

Вчитель. Інкорпорація західноукраїнських земель до складу Австрії збіглася в часі з першою хвилею модернізаційних реформ, які в 70-80 рр. ХVІІІ ст. здійснювали австрійські монархи Марія-Терезія та Йосиф ІІ.

Проблемне питання

  • Як, вплинули реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ на процес модернізації суспільства на західноукраїнських землях і Брідщини зокрема?

Вчитель пропонує методом «Ажурної пилки» ознайомитися із реформами, проведеними Марією-Терезією та Йосифом ІІ, використавши для дослідження запропоновану вчителем літературу: Буштрук О.В.: Історія України. Навчальний посібник для 9 кл. Харків.:2003 – С:79 – 82.

Учитель формує 4 «домашні» групи, в яких кожен учень отримує свій номер або фішку з окремим кольором.

Робота в групах методом «Ажурної пилки» проходить в три етапи (вчитель регламентує час на роботу учнів на кожному етапі).

Перший етап.

Учні у «домашніх» групах досліджують реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ:

1-а група – аграрну;

2–а група – релігійну;

3-я група – адміністративну;

4-а група – реформу освіти.

«Домашні» групи обговорюють отриману інформацію, кожен стає «експертом» з того чи іншого питання.

Другий етап.

Учні утворюють нові «експертні» групи (їх кількість дорівнює кількості учнів у «домашніх» групах). В одну «експертну» групу збираються учні з однаковим номером або фішками одного кольору. Таким чином, у кожній «експертній» групі будуть присутні експерти-консультанти з усіх питань дослідження теми. Завдання «експертної» групи – обмінятися інформацією.

Третій етап.

Учні повертаються в «домашні» групи і систематизують всю отримана інформацію, виробляють варіант відповіді на проблемне питання.

Схема роботи груп.

Запитання для обговорення:

  1. Як ви вважаєте, яку роль (позитивну чи негативну) відіграли реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ у модернізаційних процесах нашого краю? (Метод «Прес»)

  2. Якими були результати проведених реформ? ( Метод «Мозковий штурм»)

Виведені результати реформ учні записують у зошити.

Результати реформ Марії-Терезії:

  • уніфіковано судову систему;

  • створено постійну армію;

  • запроваджено загальну військову повинність;

  • встановлено прибутковий податок;

  • скасовано внутрішні митні кордони й збори;

  • створено бюрократичний апарат;

  • упорядковано систему обліку й контролю;

  • проведено перший перепис населення й земельних угідь;

  • скорочено панщину з 5-6 до 3 днів на тиждень (законами 1771 1775 рр.);

  • звужено юрисдикцію поміщиків над селянами;

  • дозволено викуп селянами права на спадкове володіння земельними наділами;

  • підпорядковано церкву державі;

  • усі релігійні конфесії одержали рівні права;

  • надано право всім жителям краю здобувати світу, а в початковій школі дозволено навчатися рідною мовою;

  • відкрито широку мережу світських шкіл державним коштом.

Результати реформ Йосифа ІІ:

  • у 1782 р. ліквідовано особисту залежність селян у Галичині, Моравії, Чехії, Угорщині;

  • німецька мова стала офіційною на всій території імперії;

  • посилилося онімечування окремих земель держави;

  • замінено панщину й натуральні повинності грошовою рентою;

  • зроблено спробу ввести єдиний поземельний податок;

  • сільським громадам надано право самоврядування;

  • у 1784 р. відновлено діяльність Львівського університету, у якому з 1787р. діяв окремий факультет для українських студентів, названий «Studium Rutenum».

Вчитель. На роки правління Марії-Терезії та Йосифа ІІ припадає остаточне оформлення й розквіт австрійського абсолютизму. Саме Марія-Терезія започаткувала реформи в дусі політики освіченого абсолютизму, які передбачали посилення державної інтеграції, осучаснення аграрних відносин, обмеження міського самоврядування й цехових привілеїв, удосконалення системи освіти, запровадження єдиного кримінального кодексу, звуження впливу церкви.

Реформаторська політика Марії-Терезії дещо обмежила всевладдя поміщиків на західноукраїнських землях, забезпечила умови для підвищення матеріального і освітнього рівня місцевого греко-католицького та православного духовенства й селянства. У містах, містечках і селах була створена мережа шкіл (однокласні – «парафіяльні» з навчанням рідною мовою, трикласні – «тривіальні», чотирикласні – «нормальні» з навчанням німецькою мовою). У 1774 р. для греко-католиків заснована духовна семінарія у Відні при церкві св. Варвари (так званий Барбареум), заборонено поміщикам вимагати від священиків і дяків виконання панщини.

Реформи Марії-Терезії перейняв її син Йосиф ІІ. Однак, наштовхнувшись на значний опір австрійського, польського та угорського дворянства своїми реформаторськими заходами, він був змушений наприкінці свого життя відмінити деякі з них. Після смерті Йосифа ІІ в 1790 році протягом першої половини ХІХ ст. всі модернізаційні перетворення були спочатку згорнуті, а згодом повністю скасовані його наступниками.

3). Релігійне життя краю.

Практична робота

Вчитель організовує практичну роботу учнів за матеріалами „Учнівської сторінки” посібника Буштруа О.В. „Історія України. Навчальний посібник для 9 класу” - Харків, 2003, с 98-102.

Учні уважно читають текст «Становище греко-католицької церкви на західноукраїнських землях до і після реформ імператорів Марії-Терезії та Йосифа ІІ», інструкцію щодо складання порівняльної характеристики і порівнюють становище греко-католицької церкви на західноукраїнських землях до і після реформ використовуючи діаграму Венна.

Становище Становище

греко-католицької церкви греко-католицької церкви

до реформ після реформ

Відмінне Спільне Відмінне

3). Броди наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

1. Повідомлення учнів:

  • «Броди наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.: містобудування та архітектура»

  • «Кількісний та етнічний стан населення Бродів (Заболотців) наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

  • «Ообливості розвитку культури Брідщини наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.»

  • «Релігійне життя краю наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

2. Обговорення

Джерела, для дослідження:

І. Архівні матеріали

ІІ. Публікації:

  1. А.Корчак. Короткий огляд історії вивчення архітектурних пам’яток м.Броди. // Брідщина – край на межі Галичини і Волині.- Броди, 2010, - с 22-28.

  2. Бьоріс Куцмани. Прикордонне місто Броди як збірний пункт для польських повстанців та єврейських біженців і центр контрабандної торгівлі. // Брідщина – край на межі Галичини і Волині.- Броди, 2010, - с. 13-19.

  3. Василь Стрільчук. Бродівські готелі ХІХ –початку ХХ ст. // Брідщина – край на межі Галичини і Волині.- Броди, 2008, - с. 56-63

  4. Г. Кучер. Основні галузі занять населення Брідщини в давнину// Броди і Брідщина. Історико-мемуарний збірник. Книга ІІ.- Броди, 1998, - с.122- 132.

  5. Дмитро Чобіт. Про брідську торгівлю фальшивими російськими грішми.// Брідщина – край на межі Галичини і Волині.- Броди, 2010, - с. 19-22.

  6. Олег Дух. Брідське намісництво у світлі генеральної візитації 1783 року.// Брідщина – край на межі Галичини і Волині. - Броди, 2010, -

с. 103-109

  1. О.Матіко. До історії гімназії в Бродах //Броди і Брідщина. Історико-мемуарний збірник. Книга ІІ.- Броди, 1998, - с.99-102.

  2. С.Кравцов. Містобудівельна історія Бродів та Гійом Левассер де Боплан.// Брідщина. Літературно-краєзнавчий журнал. - Броди, 1997, -№13, - с.13-23.

  3. Христина Бойко. Місто Броди в іншомовних джерелах та архівних документах ХVІІІ – ХІХ ст. // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. - Броди, 2008, - с.23-31.

V. Рефлексія

Історичні задачі

  1. М.Грушевський оцінює значення реформ таким чином: «Важливо було те, що розвіялося почуття безвиході, яке огорнуло було українську людність в часи упадку в ХVІІІ ст. Заходи австрійського уряду розбудили надію на кращу будучину й енергію змагання, боротьби за кращу долю».

  • Чи згодні ви з думкою Грушевського? Свою відповідь обґрунтуйте.

  • Як ви думаєте, чому у Грушевського були підстави стверджувати, що

реформи «розбудили надію на кращу будучину»?

  1. Історик О.Субтельний стверджує: «За всіх своїх вражаючих масштабів реформи Йосифа ІІ насправді більше свідчили про те, чого він прагнув, ніж про те, чого він фактично досягнув. у Галичині, як і в інших частинах імперії, багато реформ наштовхнулися на нездоланні перешкоди. …За всієї своєї обмеженості й неповности реформи Йосифа ІІ та Марії-Терезії все ж таки поліпшили умови життя західних українців – одного з найбільш пригноблених народів імперії, вплинувши не лише на їхнє матеріальне буття, а й на погляди та настрої».

  • Чи погоджуєтеся ви з думкою вченого, що реформи були обмеженими і неповними? Свою відповідь обґрунтуйте.

  • Як ви думаєте, які перешкоди існували для проведення реформ?

  • Чи однаково два історики визначають значення реформ для українців. Спробуйте порівняти оцінки вчених.

Заключне слово вчителя

Наш край наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст. перебував у складі Австрійської імперії.

Значний вплив на становище українців в Австрійській імперії справили реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ. Були знищені найжорстокіші прояви кріпосництва, ліквідовані перепони культурно-освітнього розвитку українців. Але українське населення не встигло сповна скористатися наслідками реформ.

VІ. Домашнє завдання

  1. Закінчити заповнення порівняльної таблиці (якщо учні не встигли виконати завдання в класі).

  2. Індивідуальні завдання:

  • Підготувати повідомлення «Броди – місто вільної торгівлі».

  • Підготувати повідомлення «Ообливості розвитку культури Брідщини наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.»

  1. Сформувати творчі групи та підготувати проекти до теми «Повсякденне життя мешканців нашого краю».

Додаток 1.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.

Унаслідок першого (1772 р.) і третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої та згідно з Константинопольською австро-турецькою конвенцією (1775 р.) до багатонаціональної Австрійської імперії відійшла вся територія Руського воєводства (без Хомської землі) та майже вся Буковина (без Хотинської землі). Під владою Австрійської імперії в складі Угорського королівства ще з ХVІІ ст. перебувало Закарпаття Таким чином, Габсбурги стали володарями значної частини України площею понад 70 тис. кв. км. з населенням понад 2,5 млн. чол.

Українські землі, що перебували під владою Російської імперії, управлялися з одного центру – Петербурга, західноукраїнські землі входили до різних адміністративних одиниць Габсбурзької монархії.

Так, Галичину (землі колишнього Галицько-Волинського князівства разом з частиною польських земель було виділено в окремий край з центром у Львові, яке отримало назву «Королівство Галіції та Лодомерії». У цій адміністративній одиниці штучно об’єднали

етнічні українські землі з частиною польських.

Умовною межею між українською (східною) та польською (західною) частинами Галичини стала р. Сян. В адміністративному плані Королівство Галіції та Лодомерії поділялося на 19 дистриктів ( округів), 12 з яких (Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, Львівський, Бережанський, Коломийський, Станіславський, Стрийський, Самбірський, Сяноцький, Перемишльський) становили українську Східну Галичину.

1787 року на правах окремого округу до цього «королівства» була приєднана Буковина з центром у Чернівцях, а після 1849 р. їй знову було надано права окремої провінції (краю). У 1795 – 1809рр. до «королівства» також була приєднана Холмщина.

Дистрикт ( латин.districtus округ) – адміністративно-територіальна одиниця.

Адміністративна влада в коронному краї належала губернському управлінню, очолюваному губернатором. Губернатора, який утримував у своїх руках усю повноту виконавчої влади, призначав імператор. Найвищий представницький орган у Галичині – сейм – збирався тільки один раз, у 1780 році. Існував виконавчий орган сейму – становий крайовий комітет. На місцях адміністративна й судова влада належала війтові, а управління декількома навколишніми громадами здійснював мандатор. Містами керували магістрати, до складу яких входили війт, бургомістр, райці (радники) і лавники (засідателі).

/До 1787 року Броди були центром окружного уряду, а після перенесення його до Золочева вони були підпорядковані Золочівському округові. З 1866 року місто стало центром Бродівського повіту (аж до 1939 року)/

Закарпаття, як і раніше , залишалося в складі Пожонського (Братиславського) намісництва. Територія Закарпатської України, як і угорські етнічні землі, поділялася на жупи (комітати), які складалися з доміній. В Закарпатті було 4 жупи: Ужоцький, Березький, Угочарський, Марамороський.

Жупа – адміністративно-територіальна та господарська одиниця, головним чином в Угорщині та на загарбаних нею землях. Через підпорядковані їм управління, жупами здійснювали адміністративну, судову і навіть військову владу.

Однією з головних особливостей адміністративно-територіального устрою українських земель була їхня регіоналізація і поступова інкорпорація та інтеграція до складу двох імперій. Так, серед українських земель, що у ХІХ ст. становили південно-західну частину Російської імперії, вирізняється чотири райони: Лівобережна Україна, Слобожанщина, Правобережна Україна і Південна (Степова) Україна.

У результаті проникнення українців на Північний Кавказ наприкінці ХVІІІ ст. тут формується новий історичний регіон – Кубанська Україна.

У складі Австрійської імперії перебували такі історичні землі-регіони, як Галичина (територія колишнього Галицько-Волинського князівства та територія польських земель), Підкарпатська Україна (територія сучасної Закарпатської області), Буковина (територія сучасної Румунії та сучасної Чернівецької області). Зауважимо, що перебування українських земель навіть у складі однієї Австрійської держави залишало західноукраїнські землі адміністративно і територіально розмежованими.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Основи комунікативної компетентності молодшого школяра. Практичні матеріали»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.