Вед.1: (під тиху спокійну музику) Україна… В одному лиш слові бринить ціла музика смутку й жалю… Це країна краси та сліз, гарячої любові до рідного краю та чорної її зради, це високі, политі козацькою кров’ю степові могили та прекрасна на весь світ пісня… А серед всього цього – широкий Дніпро з густими очеретами, над ним – Чернеча гора, що стала навічно останнім прилистком для великого борця за волю всіх поневолених, близьких та далеких співвітчизників своїх, для огненного поета, чиє ім’я – Тарас Григорович Шевченко.
Вед.2: За старовинним повірям відомо, що коли народжується людина – загорається нова зірка – це Господь Бого свічку запалює. І горить ця свічка, поки живе людина. А от чому одні зірки яскраві, а інші тьмяні?
