! В а ж л и в о
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Конспект уроку на тему: "Подорож до Київської держави за часів правління Володимира Великого"

Опис документу:
Урок розрахований для учнів 7-го класу. Мета якого - формувати знання про розвиток Київської держави за часів правління Володимира Великого, розкрити суть зростання її авторитету. Розвивати пізнавальні інтереси, здатність аналізувати історичні джерела, виховувати любов до рідної землі, книжної мудрості. Впровадження інтерактивних методів на уроці сприятиме кращому засвоєнню навчального матеріалу, згуртує учнівський колектив і дасть можливість проявити свою індивідуальність.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Конспект уроку.

«Подорож до КиЇвської держави за часів правління Володимира Великого»

Мета уроку .У цікавій формі уявної подорожі ознайомити учнів з діяльністю великого князя Володимира Великого, та визначити його роль і місце в становленні Київської держави( Русі – України). Розвивати вміння працювати з історичною картою, документами, текстом підручника, навчитися давати оцінку історичним явищам та подіям. Демонструвати свої творчі здібності, та виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку. Урок – подорож, урок засвоєння нових знань.

Обладнання: настінна карта « Київська Русь в 9 – 11 ст.», портрет Володимира Великого, ілюстрації до теми, дидактичний матеріал, шкільний підручник Ю. Ю. Свідерський, Т. В. Ладиченко, Н. Ю. Романишин Історія України 7 клас, підручник Ю. Й. Вовк Історія України в художньо – історичних образах з найдавніших часів до середини 16 ст.

Структура уроку

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань учнів

  3. Мотивація навчальної діяльності

  4. Вивчення нового матеріалу

  5. Закріплення знань учнів

  6. Підсумки уроку

  7. Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент. Привітання з класом.

Ось і продзвенів дзвінок

Кличе всіх він на урок

Тож часу не гаймо

Подорож розпочинаймо!

  1. Актуалізація опорних знань.

Для перевірки домашнього завдання учитель , щоб активізувати опорні знання, може запропонувати учням гру « Впізнай героя». Один з учасників гри на хвилину виходить з класу. Учні під керівництвом учителя « задумують» героя, а тоді пропонують відгадати його. Гравцеві, що відгадує, дозволено задавати питання, відповіддю на які є слова « так», «ні». Наприклад: « Чи ходив цей князь військовими походами проти Візантійської імперії?», « Чи був цей історичний діяч християнином?» тощо.

Іншим варіантом може бути поєднання ігор « Герою, оживи» та «Впізнай героя». Учень 3 – 4 реченнями, підготовленими вдома, яскраво, образно розповідає про історичну постать. Завдання інших дітей в класі впізнати, про якого історичного діяча йдеться .

Наприклад:

  1. «… Пристрасна молитва царгородців до Богородиці – заступниці їхньої – зупинила переможний похід русичів. « і мені допомагають боги, - часто згадував князь, - та все ж віра грецька сильніша». Там – таки, у Царгороді, за умовами мирного договору, пристав київський князь до вчення Христового». ( Аскольд)

  2. « відколи сів князь на Горі, мов гадюки, поповзли містом чутки: неправдою здобув князівський палац, не буде справедливою і його смерть – ніколи не побачить душа його Вирію… Перун допомагає йому, то правда. Зі скількох земель збирають данину його дружинники й ніде не знають опору… Під час одного походу проти Візантії наказав князь витягнути човни та поставити їх на колеса. І побачили чужинці небувалу річ: під напнутими вітрилами кораблі щодуху летіли суходолом до їхньої столиці». (Олег).

  3. «…Принесли з собою візантійські посли багаті дарунки. Чого тільки не було серед коштовностей, загорнутих у дорогі візерунчасті килими! Так візантійці хотіли дізнатися, що більше полюбляє руський князь: золото чи шовк? Проте залишився байдужим князь до заморських дарів. Розчаровані посли ні з чим повернулися додому. Коли ж сповістили свого царя про невдачу, звелів він надіслати князеві русичів зброю, виготовлену руками найкращих майстрів Візантії. Довго милувався київський князь гострими мечами й списами, красно дякував цареві. На те царські радники мовили: « Лютий буде сей муж, бо багатством нехтує, а оружжя бере». (Святослав )

3. Мотивація навчальної діяльності .

Евристична бесіда.

1). Як було організоване управління державою за перших князів?

2). Як ви гадаєте, чи існували в такій системі якісь недоліки? Які саме?

Слово учителя: « Дітки ми продовжуємо мандрувати сторінками нашої історії Русі - України і сьогодні я вас запрошую здійснити ще одну цікаву подорож, щоб познайомитися з визначним князем Київської держави – Володимиром Святославовичем, та з'ясувати , за що його називають Великим.

4.Вивчення нового матеріалу.

Один із учнів вдома готує повідомлення.

«Дитинство, молоді роки, та прихід до влади Володимира Великого».

Князь Володимир був сином київського правителя Святослава Ігоровича і Малуши, ключниці княгині Ольги. Оскільки його мати вважалася рабинею, то коли стало відомо про її вагітність, княгиня Ольга відправила Малушу в село Будутино. Саме там в 968 році й народився майбутній київський князь. Вважається, що сина відлучили від матері в дуже ранньому віці. Позбавлений любові матері, він не зміг знайти і духовну близькість з батьком – виховували хлопчика бабуся княгиня Ольга і брат матері Добриня. Вважається, що давши хлопчику князівське ім'я « Володимир», Святослав не викреслював його з черги престолонаступників на рівні зі старшими братами.

Володимир Святославович став Новгородським князем ще за життя батька. Після смерті Святослава він залишився у Новгороді, його старший брат Ярополк став правити у Києві, а Олег – на землі древлян. Після смерті батька між братами розгорілася міжусобна боротьба. Приводом до неї стало вбивство Олегом одного із прибічників Ярополка. Воно зіграло на руку київському князю, який давно бажав об'єднати всі землі під своїм керівництвом. В 977 році Ярополк переміг Олега, який загинув при штурмі міста Вручия, одночасно князь київський зміг захопити й Новгород. Володимир, був змушений втекти до Швеції, де в той час перебував його дядько, там він з допомогою свого тестя, шведського конунга, зібрав військо вікінгів – найманців, з якими у 978 році повернувся до руських земель. Повернути Новгород Володимир Великий зміг майже без зусиль, наступним його кроком став Київ. По дорозі до Києва він захопив місто Полоцьк, де проживала наречена Ярополка Рогніда. Для того, щоб «узаконити» приєднання нових земель, Володимир одружився з нареченою брата. Не затримуючись у Полоцьку, він рушив з військом до Києва. Обложивши місто, Володимир Святославович домігся, щоб брат, зляканий ймовірним заколотом проти нього киян, втік до містечка Родня, де Ярополк і був убитий.

2. Робота з історичною картою .

Визначити як змінилась територія Київської держави під час правління князя Володимира Святославовича, та позначити на контурній карті ці зміни.

3.Правління Володимира Великого.

Це питання можна розглянути застосувавши Гру « Допоможи історику», та « Читацький клуб»

Учений – історик вичитував розділ майбутньої книги. Вітер, що урвався в квартирку, підхопив списані аркуші і розвіяв їх по кімнаті. Завдання для учнів – допомогти історику упорядкувати текст відповідно до окремих рубрик – заголовків. Учитель ділить клас на дві групи, кожна з груп підбирає інформацію з шкільного підручника відповідно до назви своєї рубрики, а згодом обмінюється інформацією в « Читацькому клубі».

Назви рубрик:

  1. Реформи Володимира ( ст.58 )

  2. Запровадження християнства( ст. 63)

Після виконання першого завдання зібрану інформацію по рубриках обговорюють в « Читацькому клубі». 4. Робота з документом

Учні отримують завдання опрацювати документ Походи Володимира Скляренко С.Д. Володимир. – К.: Дніпро, 1985. – с. 349 – 351, і виконати завдання до нього.

- Яку оцінку діяльності Володимира дав письменник? Чим він відрізнявся від Святослава, а чим нагадував бабу свою княгиню Ольгу?

- Розкажіть про походи князя Володимира та їх наслідки для Київської держави.

( Документ )

Як і отець, він провів багато літ у походах, спав просто на землі, постеливши опону, в голови поклавши сідло, їв в'ялену конину й сухарі, запиваючи водою. Проте між походами його отця була велика відміна – князь Святослав усе життя боровся й життя навіть віддав на бранях з ворогами Русі – печенігами, хозарами, ромеями, - Володимир жив оточений тими ж ворогами, але мусив найперше йти, і то з мечем, у рідні землі, які в час його борні з Ярополком поневолити вороги чи й самі відкололись, не хотіли платити Києву дань. Цим він нагадував бабу свою княгиню Ольгу, що збирала, впорядковувала Руську землю, на санях їздила з Києва до далекого Новгорода, укладала з землями ряд, визначала уроки й устави, а Древлянську землю приєднала й збройно. Набагато більше, саме стільки, як княгині Ользі й отцю Святославу разом, доводилось робити тепер їхньому онуку й сину Володимиру, на його долю випало тяжке брем'я – брань, походи. На світанні свого життя ( а життя, звичайно, має свій світанок, день і вечір), маючи від роду тільки – но двадцять літ, молодий, дужий князь Володимир вирушає на захід, щоб визволити й захистити червенські городи й руські землі, які захопив князь Мешко. Взявши Перемишль, Червен, ще багато городів і весів, нарешті всю Червенську землю, князь Володимир побачив багато такого, про що навіть гадки не мав. Визволивши Червенську землю, князь Володимир велить знову поставити в городах і веснах старих дерев'яних богів, сам перший з усіма цими людьми складає їм вдячну жертву. І далі рушає він на захід, проходить землями, де здавна сидять руські люди, минає високі Карпати, спускається в долину, де над швидкою річкою стоїть Ужгород, їде понад Тисою, по праву руку якої живуть угри, обминувши гору Говерлу, замикає коло в Карпатах. Повертаючись до Києва, князь Володимир проходить землю радимичів, що жили в межиріччі Дніпра і Десни, над Сожем і Іпуттю, - в час борні з Ярополком ця земля відкололась від Київського столу. З радимичами не довелось проливати крові – на річці Піщані, де їх здибали передні полки Володимира, які вів воєвода Вовчий Хвіст, вони враз вдали спини. Радимичі від вовчого хвоста тікають, - сміявся князь Володимир, почувши про втечу. Повернувшись на короткий час після того до Києва, Володимир вирушає в землю в’ятичів, що також перестали платити дань Київському столу в час брані з Ярополком. Це був похід на самий край тодішнього світу – в полуночні землі, до рік Оки й Угри, городів Неринська, Колтеська, Тешилова. Князь Володимир ходив туди не сам, на поміч київському князеві вирушив з Новгорода з великим військом воєвода – посадник князя Добриня. Що вів з собою воїв полуночних земель, новгородців, весь, чудь,-разом вони скорили в’ятичів. (Ю. Й. Вовк « Історія України в художньо історичних образах з найдавніших часів до середини 16 ст.» сторінки 109- 110).

5.Закріплення знань учнів.

Учитель. А тепер давайте пограємо у гру і подивимося чи добре ви засвоїли матеріал уроку.

Гра « Мішечок знань».

Учитель вибірково підходить до учнів і пропонує з мішечка витягнути скручений папірець на якому написане завдання.

Наприклад :

- Вкажіть роки правління князя Володимира;

- Назвіть землі,які були приєднанні за його правління;

- Які реформи провів князь Володимир?

- Дайте характеристику Володимиру як воїну і полководцю;

- В якому році було прийняте християнство?

- Чому церкву, яка збудована за часів правління Володимира називають десятинною?

- Що таке злотники і срібники?

- Чи можемо ми стверджувати, що в часи правління князя Володимира Святославовича Київська держава досягла свого розквіту ?

Слово учителя. Бачу дітки ви успішно справилися з поставленими завданнями і тепер після нашої цікавої подорожі з впевненістю можете сказати за які заслуги князя Володимира Святославовича назвали Великим.

На фоні приємної мелодії учень декламує вірш Ю. Шкрумеляка « Князь Володимир»

« Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем ясним»

Бо зробив ти край великим,

А свій люд – багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу по Карпати –

І від моря аж по Волгу

Став « Великий» панувати.

Християнську вніс ти віру

І народ – мов цвіт обнови,

Що оквітчав нашу землю

Світлом правди і любові.

Тож за твого князювання

Край зацвив, як квітка рожі.

І за те ти в нас « Великий»,

А «Святий» у Церкві Божій!..»

Запитання та завдання.

1). Відшукайте у вірші слова, якими називали князя Володимира в народі.

2). Як ви гадаєте, чому він дістав ці прізвища?

Мозковий штурм « Сонечко Володимира». На дошці вчитель малює сонечко а від нього промінці, завдання учнів на кожному промінчику надписати заслуги Володимира Великого.

6.Підсумки уроку.

Слово учителя. Князь Володимир Великий є тією величною постаттю в нашій історії, завдяки якому ми нині є народом рівним серед усіх народів світу. Був воістину великим реформатором свого часу і міцною рукою своєю повів Україну до цивілізованого світу, об’єднавши її географічно та історично. Для будівничих української держави у наші дні, князь Володимир повинен стати прикладом, як треба будувати державу на основах християнства.

7.Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал §6, ст. 57- 67; скласти історичний портрет Володимира Великого.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн