конспект комплексного заняття для дітей середнього віку "Заклички з пічки"

Опис документу:
Використання народознавчого матеріалу в процесі виховання має здійснюватися систематично й цілеспрямовано; вивчення елементів народознавства має підтримуватися родиною, бути різноманітним та багатоаспектним.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Заклички з пічки

Програмовий зміст:

  • продовжувати знайомити дітей з побутом українського народу, з піччю як центром давнього народного побуту;

  • виховувати інтерес до життя наших пращурів, до життя в українському селі; патріотичні почуття на основі бесіди про культуру та побут наших дідів; формувати уявлення про піч як осередок багатьох звичаїв та обрядів українців;

  • спонукати дітей до розповідання малих форм усної народної творчості (забавлянки, прислів'я та приказки);

  • збагатити словник дітей назвами предметів народного побуту;

  • розвивати мислення, зв'язне мовлення, пам'ять, увагу, дрібну моторику рук, творчість;

  • учити дітей малювати візерунки в народному стилі; вправляти дітей в розгадуванні загадок;

  • закріпити назви елементів візерунка, кольорів.

Обладнання: ілюстрації з зображенням печі, контурні малюнки печі; фарби, матеріали до малювання; стіл, укритий скатертиною з українською вишивкою; предмети народного вжитку (рогач, посуд тощо), дидактичні ігри «Сучасний та старовинний посуд», системний оператор «Розкажи про посуд», шнурки до гри з народної математики.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Група оформлена під традиційну сільську хату.

Вихователь: Наша знайома бабуня Орися надіслала нам листа із запрошенням до неї на гостину в село. Поїдемо в гості до бабусі?

А на чому ми можемо до неї поїхати? {На автобусі.)

Діти закрийте оченята та уявіть, що ми їдемо на автобусі. (Діти «під'їжджають» до бабусиною хати, заходять. Вихователь переодягається бабусею. Далі вихователь говорить від імені бабусі.)

Бабуся: Добрий день, малята! Давно ми не бачились, я за вами
скучила. Проходьте, сідайте. Я вам загадаю загадку про найважливішу річ у моїй хаті.

Стоїть хата серед хати,

Дрів вона з’їда багато.

Як захочете ви хлібця,
їй у ніжки уклоніться. (Піч.)

Бабуся: Так, це піч. Піч із давніх-давен слугувала українським селянам для обігріву житла, як тепле спальне місце, для приготування їжі, для випікання хліба. До печі ставилися з повагою, її шанували, тримали в чистоті.

Бабуся: Які прислів’я ви знає про піч?

Прислів'я про піч

Добра річ, як є в хаті піч.

З одної печі, та не однакові калачі.

У ліс не їздиш — то біля печі змерзнеш.

Хліб — батько, а пічка — матінка.

Вихователь проводить бесіду за змістом кожного прислів я.
Бабуся: Діти, а ви бачили таку піч, яку треба топити дровами? А як зараз опалюються ваші домівки? (Бесіда з дітьми.)

У яких українських казках згадують про піч? («Коза-Дереза», «Лисичка та зайчик», «Івасик-Телесик тощо.)

Бабуся: Проте головне призначення печі - приготування їжі, випікання хліба.

Які потішки про це ви знаете? (Діти з допомогою вихователя розповідають потішна, у яких згадується піч. При цьому виконують рухи пальчикової гімнастики.)

Сорока-ворона

Сорока-ворона
На припічку сиділа.

Діткам кашку варила:

— Цьому дам, цьому дам,

Цьому дам і цьому дам,

А цьому не дам:

Від дров не рубав,

Піч не топив.

Каші не варив —

Справжній лежень!

Пиріжки

Пиріжечки-пиріжки
Ми ліпили в дві руки,
із картоплею смачною,

Зі шкоринкою хрусткою.

У печі їх випікали,

Олією поливали.

Для мами, для Катрусі,

Для тата, для бабусі.

Бабуся: А ще з піччю пов’язані народні обряди та звичаї. Щоб дитина росла здоровою та багатою, після хрещення її клали на кожух на піч. А коли до дівчини приходили свати, вона стояла біля печі та колупала її, щоб до весілля побілити - отака вона гарна господиня.

Головною стравою наших пращурів був, звичайно, хліб, випечений у такій печі дбайливими руками мами або бабусі. Саме хліб давала мати синові, проводжаючи його в далеку путь, хлібом і сіллю зустрічали молодих на весіллях. Ми, українці, завжди шанували працю хліборобів.

Бабуся: А пригадайте які приказки та прислів’я ви знаєте про хліб, про хліборобську працю?

Прислів'я про хліб

Діждався Гриць пшеничних паляниць.

Яка пшениця, така і паляниця.

Глибше орати — більше хліба жувати.

Де господар добре робить, там і поле добре родить.

Вихователь проводить з дітьми бесіду за змістом прислів’їв.

Бабуся: Дітки доки ви в мене гостюєте моя піч готує для вас подарунки. Але ж я зовсім забула, мені треба ще й борщу наварити, чи допоможете ви мені?

Народна рухлива гра «Зваримо борщику»

Допоможемо бабусі зготувати борщику,

Юшки разом заварили у великім горщику. (діти ходять по колу)

Дві картоплі поспішають нам на допомогу (герої гри забігають у коло та

Посолили, помішали, трохи зачекали. бігають, останні діти імітують

рухи за текстом, та присідають)

І морквиця, цибулина, бурячок смачненький,

Всі до юшки поспішають, щоб борщ був гарненький!

Соковита капустина, помідор та й перчик,

В юшці опинились та й разом зварились.

Всі ми дружно помішали, спробували борщик,

Допоміг нам і бабусі цей чудовий горщик!

Бабуся: Дітки, які ви молодці. Я зі своїми унучатами теж полюбляю гратися. А давайте я вам покажу ігри в які я з ними граю.

Дидактична гра «Сучасний та старовинний посуд»

Системний оператор «Розкажи про посуд»

Бабуся: Діти, мені потрібна ваша допомога. Подивіться: я приготувала для вас дарунки — картинки, на яких зображена піч. А розмалювати їх не встигаю. Допоможіть мені розмалювати пічки . (Діти отримують аркуші з контурним зображенням печі. Вихователь демонструє також кілька зразків-ілюстрацій — зображення розмальованих печей.)

Бабуся: Подивіться, як гарно розмальовують печі в Україні. (Діти разом з вихователем роздивляються візерунки)

Бабуся: Але ж як нам визначитись скільки квіточок намалювати на пічки? В цьому нам допоможуть ось ці мотузочки. Треба завязати вузлики, порахувати їх та й стільки ж квіточок намалювати на пічки.

(Вихователь показує дітям елементи малювання методом примокування пензликом, та прикрашання хвилястою лінією. )

Бабуся: А ось уже і наші пиріжки достигли, і ваші роботи висохли.
Скажіть, яка піч вам подобається найбільше? У кого найбільш незвичайні візерунки? Хто правильно дібрав усі кольори для української печі? (Обговорення робіт,)

Бабуся: Що ж, діти, вам уже час вертатися. А пиріжки я дам вам з собою в дорогу.

Підсумки заняття.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інноваційна методика творчо-пізнавальної діяльності особистості: «Rory’s Story Cubes» »
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн
590 грн