Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Конспект інтегрованого уроку історії України та української літератури Особливості літературного процесу 1920-1930-х років. "Розстріляне відродження"

Історія України

Для кого: 10 Клас, 11 Клас

25.03.2019

2391

145

0

Опис документу:
Представлена розробка уроку може стати в нагоді під час проведення уроків в профільних класах та під час підготовки до ЗНО, оскільки охоплює теми для історії України та української літератури. Конспект розрахований на два уроки, в профільному класі, як правило, адміністрація так і складає розклад
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема: Особливості літературного процесу 1920-1930-х років. «Розстріляне відродження»

Мета: - розглянути особливості розвитку літератури в 1920-1930-х роках;

  • визначати причини і наслідки ідеологізації національно-культурного життя в УРСР;

  • називати літературні об’єднання та причини їх ліквідації

  • формулювати власні судження про причини зміни у масовій психології та свідомості населення

  • формувати вміння орієнтуватись в історичній термінології: «розстріляне відродження», культ особи, ідеологізація культурного життя;

  • виховувати інтерес до вивчення історичного минулого, повагу до випробувань нашого народу.

Тип уроку: інтегрований з українською літературою

Форма проведення:

Обладнання: картки з історичною інформацією, яку заздалегідь підготували учні та віршамиП. Тичини, Історія України (профільний рівень): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти/ В.С. Власов, С.В. Кульчицький. –Київ: Літера ЛТД, 2018. – 304 с. проектор

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

  • характеризувати історичні та суспільні умови розвитку літератури в ХХ ст.,

  • називати основні літературні організації, угруповання 1920-х років.

  • знати і вміти розповідати про масові репресії письменників в 1930-ті роки, втручання влади в мистецький процес.

  • уміти пояснювати поняття «розстріляне відродження».

  • творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій.

Підготовчий етап

Учні мали підготувати :

1. Повідомлення про літературні об’єднання і спілки

2. Презентацію «Розстріляне відродження» (2 учнів)

Зміст навчального матеріалу

1. Умови розвитку літератури

2. Літературні об’єднання

3. Літературна дискусія

4. «Розстріляне відродження»

Проблемне питання: Чи мав підстави Євген Маланюк дорікнути Павлу Тичині: «Від кларнета твого пофарбована дудка зосталась»

Хід уроку

І. Організаційний етап

Учні заходять в клас по одному, на столі у вчителя беруть картки одного з 5 кольорів. Першими мають зайти учні, які отримали випереджальне завдання підготувати інформацію про літературні спілки. Привітання, перевірка готовності робочих місць до уроку, організація учнів до роботи на уроці.

ІІ. Мотиваційний етап

Учитель української літератури.

Українська література та історія України найбільш пов’язані між собою предмети, оскільки митці творили в конкретних історичних умовах, дух епохи знаходив відображення в їх працях. А страшне лихоліття сталінських репресій не могло не пройти по їх творчості, адже саме письменники, поети мали талант впливати на розум мільйонів співгромадян.

Учитель історії. Чи могла система оминути своєю увагою такий вплив культури на свідомість мас?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Опитування.

1. Коли розпочалась українізація?

2. Яких сфер вона стосувалась в першу чергу?

3. Хто з керівників України активно підтримував українізацію? Їх доля.

4. Назвіть досягнення в освіті та науці цього періоду

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Умови розвитку літератури .

Вчитель історії. Для української літератури 20-ті роки були періодом «відродження». Попри складні політичні умови попередніх років, зміни влади, війну, митці отримали можливість творити.

Вчитель української літератури. Для поетів та письменників відкрилась можливість вільно писати рідною мовою, описувати події, свідками яких вони були. Це був творчий злет О. Бурггардта (Юрія Клена), М. Драй-Хмари, М. Рильського, М. Зерова, П. Тичини. М. Хвильового, М. Ялового.

Вчитель історії. Тож почнемо Опрацюйте матеріал підручника ст. 213, і дайте характеристику умовам, в яких розвивалась література. Скажіть, як Українська революція вплинула на творчий процес?

Вчитель літератури. Давайте знайдемо підтвердження вашим словам у поемі "Золотий гомін" Павла Тичини

Предки.

Предки встали з могил;

Пішли по місту.

Предки жертви сонцю приносять —

І того золотий гомін.

Ах, той гомін!..

За ним не чути, що друг твій каже,

Від нього грози, пролітаючи над містом, плачуть,—

Бо їх не помічають.

Гомін золотий!

Вчитель історії. Які події знайшли відображення в цих рядках поеми?

Як довго тривало це піднесення?

Вчитель літератури. А які події лягли в основу цих рядків?

"Пам'яти тридцяти"

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх —

Тридцяті, мучнів-українців,

Славних, молодих...

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?—

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

2. Літературні об’єднання

Вчитель літератури. Попри далеко неідеальні політичні та економічні умови в країні, поети шукали нові форми в літературі, створювали різноманітні об’єднання, гуртки, студії.

Вчитель історії. Ви мали підготувати повідомлення про літературні групи та спілки цього періоду. Ця інформація знадобиться вам і при підготовці до ЗНО і з історії України та української літератури

Роботу пропоную виконати в групах, прийомом «Ажурна пилка», занесіть інформацію до опорних конспектів у формі таблиці

Назва групи чи спілки

Роки існування

Учасники

Характеристика діяльності, поглядів

Доля учасників

Повідомлення учнів:

Учень 1. Неокласики — група українських поетів та письменників-модерністів початку XX століття.

На відміну від інших груп, «неокласики» не дбали про своє організаційне оформлення й не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті була досить вагомою, що позначилося не лише на творчому рівні, а й під час літературних дискусій 1925-1928 рр.

Неокласицизм (з грецької новий і зразковий) — течія в літературі та мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму й знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод.

Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині XIX ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках XX ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський П. Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт). Вони відмежовувалися від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.

Те, що неокласики прагнули впроваджувати у своїй творчості форми та методи грецького й римського мистецтва, представникам влади здалося невизнанням радянської дійсності. Тому в 1935 р. були заарештовані М. Зеров, П. Филипович, М. Драй- Хмара, яких звинувачували в шпигунстві на користь чужоземної держави, у підготуванні й спробі вчинити терористичні замахи на представників уряду та партії і в приналежності до таємної контрреволюційної організації, очолюваної професором Миколою Зеровим.

Проходив у цій справі неокласик М. Рильський, але через деякий час був звільнений. Юрій Клен (О. Бургардт), скориставшись своїм німецьким походженням, виїхав до Німеччини на лікування й не повернувся. А М. Зеров був розстріляний 1937 р., П. Филипович загинув на Соловках того ж 1937 р., М. Драй-Хмара помер у концтаборі на Колимі в 1939 р.

Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму. Крім художньої творчості, члени групи були також активними літературними крити­ками та теоретиками українського.

Учень 2. "ПЛУГ" – літературно-мистецька орг-ція. Повна назва – Спілка сел. письменників України "Плуг". Заснована в Харкові наприкінці березня 1922, офіц. датою заснування вважається 3 квітня 1922, коли статут нової літ. орг-ції затвердив худож. сектор Головполітосвіти.

Спілка прагнула "об'єднувати розпорошених досі селянських письменників, що, ґрунтуючись на ідеї тісного союзу революційного селянства з пролетаріятом, ідуть разом з останнім до утворення нової соціялістичної культури й ширять ці думки серед селянських мас України без ріжниці національностей". В ідеологічній і худож. платформі наголошувалося на "організації психіки й свідомості широких селянських мас і сільської інтелігенції в дусі пролетарської революції".

Перший і єдиний голова "Плугу" – С.Пилипенко. До складу ініціативної групи засновників входили С.Пилипенко (голова), А.Панів (секретар), І.Сенченко, Г.Коляда, О.Яровий, І.Шевченко, А.Крашаниця. До "Плугу" спочатку належали також Д.Бедзик, С.Божко, М.Биковець, В.Вражливий, В.Гжицький, А.Головко, М.Дукин, Г.Епік, Н.Забіла, І.Капустянський, І.Кириленко, О.Копиленко, В.Минко, В.Мисик, П.Панч, М.Романівська, В.Сосюра, П.Усенко, В.Чередниченко, В.Штангей та ін.

У редакціях газет "Селянська правда" й "Вісті ВУЦВК", а згодом у приміщенні Сел. будинку в Харкові відбувалися літ. вечірки, т. зв. плужанські "понеділки", які збирали величезну аудиторію (500–600 осіб). На цих вечірках письменники зачитували свої твори, після чого провадилося обговорення за участю публіки.

Протягом перших 5-ти місяців існування організаціїції було закладено філії "П." в Краснограді, Валках, Лубнах, ін. містах Харківщини, Полтавщини, Київщини. 19 квітня 1925 при київ. філії "П." утворилася секція письменників Зх. України, до якої ввійшли В.Атаманюк, Д.Загул, В.Гадзінський, М.Козоріс, А.Шмигельський та ін. На поч. 1923 спілка налічувала 27 членів, у 1924 – 93 члени, у 1925 – 183 члени. Плужани виступили гол. опонентами ваплітян (див. Вільна академія пролетарської літератури), зокрема М.Хвильового, у літературній дискусії 1925–1928.

1924 видано перший літ. альманах "Плуг" за редакцією С.Пилипенка, загалом вийшло 6 альманахів "Плуг". Із лютого 1925 почав виходити двотижневик "Плужанин", 1928 перейменований на "Плуг", став місячником, виходив до серед. 1932. 1931 перейменована на Спілку пролетарсько-колг. письменників "Плуг". Самоліквідувалася 1932 після постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 "О перестройке литературно-художественных организаций".

Учень 3. «ГАРТ» Спілку пролетарських письменників «Гарт» було засновано на початку 1923 р. з ініціативи Василя Еллана-Блакитного (Елланського), а також В. Коряка, І. Кулика, В. Сосюри, Миколи Хвильового (Фітільова) та інших. Спілка мала центральне бюро в Харкові на чолі з Василем Блакитним, а також філії в Києві й Одесі. Найсильнішим був харківський осередок, до якого входили Микола Хвильовий, П. Тичина, М. Йогансен, В. Поліщук, Іван Дніпровський (Шевченко), Олесь Досвітній (Скрипаль-Міщенко), А. Любченко, Г. Коцюба, Петро Лісовий (Свашенко), Михайло Майський (Булгаков), П. Іванів, М. Христовий, Ю. Смолич, а згодом Олекса Слісаренко (Снісар), М. Яловий, М. Бажан, Г. Шкурупій та інші. У статуті «Гарту» мовилося: «В основу своєї праці спілка «Гарт» кладе марксівську ідеологію й програмові постулати комуністичної партії».

З волі Василя Блакитного «Гарт» претендував на роль найадекватнішого інтерпретатора партійної лінії в культурному житті й відповідно на провідну роль в літературному й мистецькому процесі. І все ж «Гарт» об’єднав чи не найбільшу кількість талановитих українських письменників, хоча чимдалі багатьох з них насторожувала перспектива перетворення літератури на «рупор» комуністичної партії. Внутрішні незгоди спричинили те, що в листопаді 1925 р., незадовго до смерті Василя Блакитного, більшість письменників вийшла зі складу спілки і «Гарт» після цього фактично самоліквідувався.

Учень 4. ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА ПРОЛЕТАРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКIВ (ВУСПП) – літературна організаці, що існувала в Україні 1927–32. Правління знаходилось у Харкові. Склад її не був постійним. У різний час до оргації входили відомі письменники і критики: I.Микитенко, Iван Ле, М.Куліш, I.Кириленко, В.Сосюра, О.Корнійчук, П.Усенко, Д.Загул, М.Терещенко, Л.Первомайський, Б.Коваленко, В.Коряк, С.Голованівський, Б.Горбатов, П.Безпощадний, I.Фефер, Д.Гофштейн та ін. Очолив спілку I.Микитенко. Друковані органи ВУСПП – "Літературна газета", "Гарт", "Красное слово", "Проліт" (єврейс. мовою).

ВУСПП підтримувала лінію ЦК КП(б)У з питань літ. і зайняла вкрай непримиренну позицію щодо т. зв. бурж.-націоналістичних тенденцій в літ. і до письменників, які не досить чітко з точки зору вусппівців визначили свою класову позицію. ВУСПП брала дійову участь у розгромі Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛIТЕ), у цькуванні письменників, які не поділяли її ідейних і творчих позицій. Розглядала себе як орг-цію, що реалізує парт. лінію в літ., практикувала адміністрування, групівщину, "начіплювання ярликів".

ВУСПП, як і решту літ.-худож. орг-цій, було ліквідовано згідно з постановою ЦК ВКП(б) від 23 квіт. 1932 "Про перебудову літературно-художніх організацій". Більшість членів ВУСПП, які стояли на соціаліст. позиціях, було прийнято до Спілки рад. письменників України.

Учень 5. ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) виникла як реакція на спрощенство, графоманство, провінціалізм та “просвітянство”, що панувало в українському літературному житті. Її неформальний лідер М.Хвильовий виступав за творення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури.

Членами ВАПЛІТЕ були М.Яловий, О.Слісаренко, А.Любченко, М.Бажан, О.Досвітній, Г.Епік, П.Тичина, М.Куліш, М.Йогансен та інші талановиті українські письменники і поети.

В 1927р. ВАПЛІТЕ видавала журнал з однойменною назвою. Внаслідок постійних переслідувань у 1928р. ВАПЛІТЕ була змушена “саморозпуститися”. Її члени продовжували літературну діяльність в альманасі “Літературний ярмарок” (1928—1929рр.) і організації “Політ-фронт”.

Вчитель літератури. Прошу повідомити результати роботи

3. Літературна дискусія

Вчитель історії У 1925 році розгорнулася дискусія про шляхи розвитку української літератури. Пропоную переглянути фільм «Про Миколу Зерова і літературну дискусію 1920 x рр.»

( Режим доступу:https://www.youtube.com/watch?v=YL5PZAeHCMU),

дати відповідь на такі питання:

1. Що стало предметом дискусії ?

2. Чому вона, розпочата як літературна, незабаром була політизована?

4. «Розстріляне відродження»

Вчитель літератури. На межі десятиліть ситуація змінилася. Було ліквідовано всі літературні об’єднання . як ви вважаєте, чому? Так, дійсно, складно контролювати розрізнені групи творчих людей. Для запровадження тотального контролю над ними було створено повністю контрольовані державою професійні спілки. За допомогою цих спілок влада уніфікує зміст культурного процесу за стандартами соціалістичного реалізму. Почала утверджуватись жорстка система контролю над духовною творчістю. Партійні чиновники почали втручатися в літературно-художнє життя. Вже в червні 1934 року в Харкові, а після перенесення столиці продовжила роботу в Києві. На ньому було створено Спілку письменників України.

Вчитель історії. Пропоную переглянути презентацію «Розстріляне відродження», яку підготували ваші однокласники.

V. Закріплення.

Вчитель літератури. Напишіть есе на тему нашого проблемного питання: «Чи мав підстави Євген Маланюк дорікнути Павлу Тичині: «Від кларнета твого пофарбована дудка зосталась»

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання

Вчитель історії. Прошу висловити свої судження щодо таких питань:

Чи був корисним для вас урок?

Чи можливе повторення таких подій зараз?

Про що вас спонукав задуматись зміст теми уроку?

Які висновки ви зробили для себе?

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати параграф 51-52,

Розглянути питання 5 с. 218 (усно)

Підготувати презентацію «Театральне, образотворче та кіномистецтво»

Підготувати повідомлення про Казимира Малевича (оскільки огляд його творчості додано до програми ЗНО 2020)

Під час підготовки уроку використано літературу та Інтернет-джерела:

Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»

http://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/3471-gart-literaturne-ugrupovannya

http://history.org.ua/uk

https://www.youtube.com/watch?v=YL5PZAeHCMU

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.