Відчутною ознакою фашизму була його антиінтелігентність. Інтелігенцію на початку XX ст. сприймали як невід’ємний атрибут буржуазного суспільства. Люди розумової праці, на думку Муссоліні, зазвичай народжували одну-дві дитини, тоді як сильній нації були потрібні багатодітні родини. Згодом режим Муссоліні створював спеціальні штучні села (наприклад, Саббатію під Римом) і сповідував культ села. Сам Муссоліні пишався титулом «дуче-селянин».