Тема: Битва під Берестечком.
Мета:
вивчати історичну та культурну спадщину своєї Батьківщини, ознайомитись з перебігом і наслідком битви;
розвивати творчі і інтелектуальні здібності у різних видах музейної діяльності;
виховувати особистість, яка вміє аналізувати навколишню дійсність, помічати незвичайне у звичайному, яка усвідомлює своє місце в історично-культурних процесах;
виховувати патріотичні почуття через вивчення вітчизняної історії та культури
Тип уроку: урок-екскурсія
Форма проведення: екскурсія
Місце проведення:музей-заповідник «Поле Берестецької битви».
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Якими були причини національно-визвольної війни Українського народу?
Опишіть перебіг перших битв.
Якою була державна організація в Українській козацькій державі
Охарактеризуйте постать Богдана Хмельницького
Хід уроку
Для проведення цього уроку клас було об’єднано в чотири групи по 6-7 чоловік, вони отримали випереджальні завдання : І група «Причини битви» ІІ група «Перший етап битви», ІІІ група Зрада Татар і вивід війська, ІV група Наслідки битви під Берестечком
І. Організаційний етап уроку
Добрий день, діти. Сьогодні у нас незвичний урок., бо проходитиме він не в класі, а в музеї, і проводитимете його ви самі для своїх товаришів. Напередодні ви отримали завдання і досліджували історію рідного краю. А зараз вам надається можливість відчути себе екскурсоводами
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Проблемне питання. Чому битва під Берестечком шанувалась поколіннями українських патріотів, а великий кобзар написав такі рядки:
Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?
— Почорніло я од крові
За вольную волю.
Круг містечка Берестечка
На чотири милі
Мене славні запорожці
Своїм трупом вкрили.
Та ще мене гайворони
Укрили з півночі...
Клюють очі козацькії,
А трупу не хочуть.
Почорніло я, зелене,
Та за вашу волю...
Я знов буду зеленіти,
А ви вже ніколи
Не вернетеся на волю,
Будете орати
Мене стиха та орючи
Долю проклинати.
Повідомлення учнів І групи.
Причини битви.
До 1651 року, коли відбулась битва під Берестечком, Хмельницький встиг провести декілька успішних операцій і навернути на свій бік чимало прихильників. Після укладення Зборівського договору він користувався авторитетом серед місцевого населення та викликав чималий острах у поляків.Останні були невдоволені тим, наскільки послаблюється їх вплив на українській території. Зокрема, їх обурення викликав факт активізації православного духовенства, збільшення кількості козацького війська на прилеглих до Речі Посполитої місцевостях. В той же час Хмельницький під тиском кримського хана був змушений згорнути активні бойові дії проти польської сторони. Це дало можливість Речі Посполитій наростити сили і піти у наступ. Важливим поштовхом для переходу до активних дій стало те, що у квітні 1651 року Папа Римський надіслав тодішньому польському королю меч і прапор, та дав благословення боротись за католицьку віру. Ян ІІ Казимир сприйняв це як знак готувати наступ, та уже влітку того ж року разом із 100-тисячним добре озброєним військом оточив Берестечко. Місто мало важливе стратегічне значення, оскільки знаходилось на межі Галичини і Волині. Дізнавшись про наступ поляків, гетьман швидко зібрав військо. Цього разу, як і в багатьох попередніх битвах, він ризикнув заручитись підтримкою кримського хана. Безпосередня сутичка обох сторін розпочалась 28 червня. У ній взяло участь 150 000 вояків Речі Посполитої, майже 100 000 армія Богдана Хмельницького та до 30 000 кримських татар.
Повідомлення учнів ІІ групи.
«Перший етап битви»,
Перший день відзначився невеликими зіткненням на нейтральній території. Проте уже 29 червня розгорнувся більш запеклий бій. Саме цього дня хан Іслам-Гірей виступив на пагорби, які височіли над Берестечком, а польське військо спрямувало свої сили безпосередньо на табір козаків. Однак цей маневр виявився невдалим, бо Хмельницький напав на них з флангу. Як результат — біля 7000 вбитих поляків та кілька десятків захоплених українцями бойових хоругв супротивника. Поразка у другий день Берестецької битви сильно вразила короля Яна ІІ Казимира. Саме тому він всю наступну ніч не спав, гарячково молився та складав стратегічні плани. 30 червня з самого ранку польське військо було вишикуване за новітньою німецькою манерою.
Повідомлення учнів ІІІ групи.
«Зрада Татар і вивід війська»
Воїни Речі Посполитої починають атаку. Несподівано у ході битви Іслам-Гірей тікає. Достовірно невідомо, чи він вирішив це саме під час бою, чи був напередодні підкуплений поляками. Але його втеча сильно деморалізувала українську сторону. Більш того, в погоню за ним кидається Хмельницький і вже не повертається до табору. За однією з версій, його полонив хан, за іншою — він теж незаплановано втік з поля битви. На користь першої версії говорить те, що гетьман залишив в таборі свої атрибути влади, тобто він не планував втечу. Окрім того, через декілька днів Хмельницький розіслав універсали, в яких просив козаків продовжувати боротьбу. Дезорієнтована українська армія залишилась ще й без лідера. Вона продовжує боротьбу, але не надто успішно: в руки до поляків потрапляють багато заручників. Найближчими днями по втечі Хмельницького прийнято рішення про обрання нового керівника. Ним став славнозвісний вінницький полковник Іван Богун Під його керівництвом відбулась остання сутичка між військами на річці Пляшівка 10 липня. Саме у ній козацтво потерпіло поразку та не могло більше продовжувати боротьбу. За різними даними польських істориків у цьому бою загинуло до 30 000 козаків, хоча останні археологічні дослідження стверджують, що загиблих було набагато менше. Згідно з іншими підрахунками, українська сторона втратила в битві під Берестечком близько 10 000 людей.
Повідомлення учнів ІV групи.
Наслідки битви під Берестечком
Поразка у битві під Берестечком мала чимало негативних наслідків для української сторони, найбільш прикрою з яких стало підписання Білоцерківського договору. Його метою було нібито укладення миру між ворогуючими сторонами, однак при цьому він містив чимало пунктів, які можна розцінити, як суттєву дискримінацію української сторони. Для підтвердження цих слів достатньо привести у приклад кілька положень вказаного документу:
реєстр козаків скорочувався до 20 000;
гетьманська влада поширювалась лише на територію і населення Київського воєводства;
поверталось кріпосне право для селян та козаків;
шляхта отримувала назад свої володіння, які були втрачені раніше.
Уже навесні наступного року Хмельницький разом з новою армією завдав полякам нищівної поразки у битві під Батогом. Таким чином, хоча битва під Берестечком і стала найбільшою у часи Хмельниччини, поразка у ній не здолала запалу козаків та не зупинила Національно-Визвольної боротьби.
.
ІV. Узагальнення знань учнів
Повернення до проблемного питання, його обговорення.
V. Домашнє завдання
Повторити записи в зошиті,
За отриманими на уроці матеріалами створити презентацію «Битва під Берестечком, причини, перебіг, наслідки»
VІ.Підбиття підсумків.
VІІ.Рефлексія.
Що вам було цікавим на уроці?
У яких ще музеях вам було б цікаве вивчення історії?
