Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця
Тема: Форми земної поверхні на території свого краю та їх зображення на фізичній карті України та області. Практична робота: «Визначення форм земної поверхні на фізичної карті України»
Мета. | |
Навчальна: | Формувати знання учнів про форми земної поверхні на території свого краю та способи їх зображення на фізичній карті України та області. |
Розвиваюча: | Розвивати практичні уміння розпізнавати форми поверхні за словесним описом. |
Виховна: | Виховання любові до рідного краю. |
Корекційна: | Корегувати осанку та мовлення. |
Тип уроку: | Комбінований. |
Обладнання: | Фізична карта України, карта Полтавської області, зошити, підручники. |
Епіграф до уроку: |
Хід уроку | ||
І. Організаційний момент. | ||
1. | Всі почули ми дзвінок – Він покликав на урок. Кожен з нас приготувався, На перерві постарався. Тож часу не гаймо, Наш урок розпочинаймо. | |
2. |
| |
3. | Перевірка підготовки класного приміщення до заняття | |
4. |
|
ІІ. Нервово психологічна підготовка учнів до уроку. |
ІІІ. Перевірка домашнього завдання. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фронтальна бесіда.
|
ІV. Повідомлення теми і мети уроку. | |
Сьогодні на уроці ви ознайомитесь із формами земної поверхні ,які переважають у нашій місцевості, а також познайомитеся із зображенням їх на фізичній карті України та області, навчитеся розпізнавати форми поверхні за описом. Запис в зошити теми уроку. |
V. Вивчення нового матеріалу. |
Розповідь учителя. |
Територія Полтавщини належить до великої Східноєвропейської рівнини. В межах цієї рівнини виділяються Придніпровська низовина, до якої належить майже вся Полтавщина, і невелика ділянка Придніпровської височини (лише на правому березі Дніпра). Таким чином, Полтавщина розташована в межах двох великих форм рельєфу — Придніпровської низовини і Придніпровської височини, розділених Дніпром. Є і невеликі форми рельєфу. Якби ти з висоти пташиного польоту поглянув на Полтавщину, то побачив би звивисті річкові долини - зниження рельєфу, на дні яких течуть річки; а між ними - вододільні рівнини. Вододільні рівнини — це підвищення, які ніби ділять воду (що потрапляє з дощем або талим снігом) між сусідніми річками. Вододільні рівнини часто порізані балками і ярами. Схили балок заросли рослинністю, а ярів — ні. Особливо багато ярів і балок біля берегів річок та на височинах. На плоскій поверхні низовин багато округлих западинок, в яких весною, після танення снігу часто застоюється вода. Поверхня Полтавщини рівнинна (переважно низовинна), і зручна для обробки землі, вирощування сільськогосподарських рослин, будівництва доріг ( на відміну від областей, розташованих на височинах і в горах). Висоту чи глибину поверхні прийнято визначати відносно рівня моря, який приймають за 0 метрів. Так, низовини мають висоти 0...200 м, височини 200...500 м. Найвища точка поверхні в межах Полтавщини (204 м над рівнем моря) розташована на вододільному горбі за 5 км на південь від Кременчука, в межах Придніпровської височини. Найнижча точка області — на березі Дніпродзержинського водосховища, в долині Дніпра (64м). Середня висота поверхні області близько 110м, а різниця висот становить 140м. Річкові долини Дніпра, Псла, Ворскли інших річок складаються з кількох частин крутого корінного схилу русла (заглибини, в якій постійно тече вода), заплави (низької частини долини» по якій вода розливається після танення снігу або сильних дощів), терас (дещо підвищених частин річкової долини, які нагадують стугеньки. І не заливаються водою при найбільших розливах води). На річках Полтавщини крутий схил розташований справа від русла, а тераси – переважно зліва. |
VІ. Фізкультхвилинка. |
VІІ. Закріплення нових знань і вмінь. | |
1 | Практична робота № 10. Вправи на розпізнавання форм поверхні за словесним описом.. 1.Ближче до дороги гори знаходяться не гострі піки, а округлі вершини. Вони густо заросли лісом. Здалеку може здатися, що це товсті спини величезних волохатих ведмедів, а шкури у них зеленого кольору. Але шерсть на спинах ведмедів - це столітні смереки висотою в десятки метрів. Вище лісу знаходяться полонини – безмежні пусті альпійськи луги. Надо полонинами здіймаються справжні висотні піки, побілені снігом. Вони надягають білі шапки зі снігу та льоду ще восени, а тільки наприкінці весни знімають їх. Ці гори народжують бурні, льодяні та кришталево чисті гірські річки, що стримко збігають униз. ( Гори) 2.Горб— форма рельєфу, що піднімається над навколишньою поверхнею, але лише на обмеженій площі. Найчастіше горби мають чітко виражені вершини. Також часто пагорбами вважаються височини з похилими схилами, на відміну від скель, а інколи, для відрізнення від гір, вводиться поріг відносної висоти 200 м. 3.Яри — форми рельєфу; глибокі, широкі й достатньо протяжні крутосхилі долини V-подібної форми, які виникають внаслідок ерозії пухких гірських порід тимчасовими лінійними водотоками під час потужних опадів, танення снігу, льоду чи льодовиків. 4.Рівнина́ — форма рельєфу, при якій поверхня землі в межах видимого горизонту є рівною або слабко хвилястою. Висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної — коливання відносних висот до 200 м, переходом між підвищеними та зниженими ділянками поступові. |
2 3 | Фронтальна бесіда. - В межах якого материка і яких великих форм рельєфу розташована наша область? - Яка різниця в рельєфі північної і південної частини області? - Яка з них більш зручна для обробки земель? - В межах яких форм рельєфу розташована наша школа, домівка? Які є поблизу? Робота в зошитах.
|
VІІІ. Підсумок уроку. |
- Яку тему вивчали? - Чим збагатили свої знання? На цьому ми завершуємо наш урок. |
IX. Домашнє завдання. Опрацювати конспект. |
Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»