Довголітнє зацікавлення Кочерги концепцією часу проявляється ще в його короткому творі “Зубний біль Сатани” (1920). Сама назва твору і порушена в ньому концепція зупиненого часу (як і в п’єсі “Майстри часу”) натякає на фаустівську ситуацію торгу за час та пов’язану з нею тему задоволення спокійним життям.