Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Навчаємось за новим правописом: особливості розвитку мовної компетентності учнів і учениць
»
Взяти участь Всі події

Компетентнісний підхід – підґрунтя інтегрованого навчання

НУШ

28.01.2022

180

8

0

Опис документу:

У статті розкрито поняття "інтеграція" та "інтеграція навчального матеріалу". А також зазначено, в яких випадках вчитель застосовує "міжпредметні зв’язки". Зазначено види інтеграції та надано практичні поради щодо інтеграції навчання в початковій школі.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Світлана Кріпака,

вчитель початкових класів

КЗ «НВО І - ІІІ ст. «Мрія»

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області»


Компетентнісний підхід – підґрунтя інтегрованого навчання


У сучасних умовах ефективність початкової освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Але в умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину. Тож на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, або інтегровані, що сприятимуть цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного та критичного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання.

Більш того, у додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. №1/9-436 зазначено, що «сприйняття світу учнями 6-10 років за своєю суттю є цілісним як цілісне і саме довкілля. Потреба подолати протиріччя між розподілом освітнього процесу на окремі предмети, з одного боку, і цілісністю світу та цілісністю сприйняття дитиною довкілля, з іншого, потребує активного запровадження інтегрованих уроків».

Недарма у світовій практиці ефективність освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. В україні компетентнісні результати навчання учнів початкової школи визначено у попередніх документах – Державному стандарті (2011 р.), у вимогах навчальних програм (2012 р.), у вимогах до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014 р.). Ключові компетентності пов’язують воєдино особистісне і соціальне в освіті, відображають комплексне оволодіння сукупністю способів діяльностей.

Але важливим є те , що визнається рівнозначність усіх ключових компетентностей на всіх етапах навчання. Тобто, кожна освітня галузь (мовно-літературна, іншомовна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна, фізкультурна, громадянська та історична, мистецька) володіє освітнім потенціалом, необхідним для формування кожної ключової компетентності. Цей потенціал має бути реалізований наскрізно у процесі навчання кожного предмета або курсу. [4]


Також учені вважають, що, по-перше, складний навчальний матеріал з одного навчального предмета може бути пояснений за допомогою більш доступних засобів іншого навчального предмета. По-друге, інтеграція знань, умінь і навичок у межах навчального процесу в цілому є більш логічною та сприйнятливою, ніж фрагментарне засвоєння предметних знань.


Але інтеграційні зв’язки між предметами початкової школи мало розроблені, поняття викладено суперечливо, спостерігається багато розбіжностей серед думок учених у розумінні суті цих явищ.

Довгий час терміни «інтеграція навчального матеріалу» та «міжпредметні зв’язки» вживалися як синоніми. Проте згодом намітилася їх диференціація: «у тих випадках, коли один предмет є основним, а відомості з іншого викладаються лише в допоміжній ролі з метою повторення, прискорення процесу навчання чи закріплення знань, умінь і навичок є підстава говорити про міжпредметні зв’язки. Інтеграція – це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин у кількох раніше різних одиницях, пристосування їх у раніше неіснуючий моноліт особливої якості».

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови зазначається, що «інтеграція це – доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи». Словосполучення «інтеграція навчання» у педагогічному словнику тлумачиться як «відбір та об’єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного, системного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція); це створення інтегрованого змісту навчання – предметів, які об’єднували б в єдине ціле знання з різних галузей (галузева інтеграція)».

Розрізняють інтеграцію:

  • за змістом (залучення матеріалу з інших, дотичних предметів);

  • за способами пізнавальної діяльності, якими є спостереження, мислення, мовлення;

  • за видами практичної роботи (намалювати ілюстрацію до літературного твору, за допомогою геометричних фігур передати ритм музики, намалювати ілюстрацію до прослуханого музичного твору, скласти орнамент з вивчених геометричних фігур тощо).

Отже, інтеграція – це обов’язкове утворення нового цілого, з новими якостями, цілого, якого раніше не було, та яке за відсутності однієї зі складових не буде існувати. А інтегроване навчання — це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. І освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни.Тому учням потрібні відкриті можливості, або компетентності, для інтеграції знань і навичок з різних дисциплін і критичного оцінювання того, як всі ці частини взаємодіють. Більш того, за системного підходу інтеграція визначається як процес взаємодії двох або більше систем з метою створення нової, яка набуває нових властивостей завдяки зміні властивостей та зв’язків її елементів. Американський педагог Дж. Гіббоне висловлював думку, що інтегрувати – це поєднувати частини систем таким чином, щоб результат об’єднання в сумі перевершував їхнє значення до взаємодії. Таким чином, інтеграція – це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдностідвох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, яка набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи. [2]

Враховуючи все вищесказане можна схематично зобразити порівняльну характеристику інтегрованого навчання та навчання з міжпредметними зв’язками (див. схему 1).

Схема 1



Оскільки інтегрований урок – це здебільшого урок повторення та узагальнення, то його структура має такі етапи.

I. Організація класу.

II. Повідомлення теми, мети та завдання уроку.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

IV. Актуалізація та коригування опорних знань з усіх інтегрованих предметів. Цей етап доцільно провести у формі змістовної, лаконічної, чіткої бесіди (8–10 хв.), підготовка якої потребує особливої уваги вчителя.

Під час розподільного проведення однотемних уроків вступна бесіда займає вдвічі (втричі) більше часу. Саме тому об’єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час і забезпечує емоційність, різносторонність. системність сприймання молодшими школярами предметів чи явищ що є безперечною перевагою інтеграції.

V. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ.

VI. Творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації.

VII. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень дітей.

VIII. Підбиття підсумків інтегрованого уроку.

Учитель разом зі своїми вихованцями співвідносять досягнуті результати з поставленими метою та завданнями уроку, аналізують недоліки у діяльності учнів (якщо такі є) і виявляють резерви підвищення ефективності даного уроку. Учитель також повідомляє про рівень навчальних досягнень молодших школярів.

IX. Домашнє завдання. Дається окремо для кожного із предметів, що інтегровані в даному уроці.


Дана структура є типовою, учитель може внести у неї свої корективи залежно від особливостей навчальних предметів, що інтегруються, та конкретних завдань даного уроку.

Результатами проведення інтегрованих уроків

педагоги-практики та науковці називають:

1) підвищення рівня знань учнів;

2) підвищення пізнавального інтересу молодших школярів, їх пізнавальної активності;

3) розвиток емоційної сфери особистості учнів;

4) розвиток творчих здібностей учнів;

5) формування у свідомості учнів цілісної картини світу.

Звісно, що інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна особистість, здібна до творчого пошуку.

Поради щодо інтеграції навчання в початковій школі


З метою успішного інтегрованого планування та проведення інтегрованих уроків, вчителю потрібно:

  • зробити аналіз річного календарного планування;

  • зіставити матеріал навчальної програми з предметами для виявлення можливих варіантів побудови інтегрованих уроків;

  • обдумати та сформулювати загальні поняття, узгодження часу їх вивчення;

  • вибрати форми та методи реалізації навчального матеріалу, планування тематики, «конструювання» уроку;

  • спланувати завдання уроку;

  • вибрати оптимальне навантаження учнів різноманітними видами діяльності під час уроку;

  • добрати дидактичний матеріал;

  • продумати види інтегрованих практичних завдань;

  • підготовку до уроку здійснювати різними видами аналізу навчального матеріалу (компонентного, логічного, психологічного, дидактичного, виховного);

  • урок будувати на основі співробітництва учителя й учнів, щоб учні могли виявити максимальну самостійність у навчальній і пізнавальній діяльності.








Використані джерела:

  1. Академічний тлумачний словник (1970—1980) [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://sum.in.ua/s/integhracija

  2. Інтегроване навчання: тематичний і діяльнісний підходи (Частина 1): [Електронний ресурс ]. – Режим доступуhttp://nus.org.ua/articles/integrovane-navchannya-tematychnyj-i-diyalnisnyj-pidhody-chastyna-1/

  3. НУШ Порадник для вчителя: [Електронний ресурс]. – Режим доступу nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/NUSH-poradnyk-dlya-vchytelya.pdf, С.12 -14, 72

  4. Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. №1/9-436: [Електронний ресурс]. – Режим доступу https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/56860/

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.