• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Діловодство
  • Компетентне використання інноваційних, авторських ідей, знахідок та надбань педагогів навчального закладу, їх практичне втілення у життя шкільного колективу.
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
6
міс.
2
2
дн.
1
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Компетентне використання інноваційних, авторських ідей, знахідок та надбань педагогів навчального закладу, їх практичне втілення у життя шкільного колективу.

Опис документу:
Компетентне використання інноваційних, авторських ідей, знахідок та надбань педагогів навчального закладу, їх практичне втілення у життя шкільного колективу. Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя із природженою здатністю жити щасливо і успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше. Р. Т. Кіосакі

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Компетентне використання інноваційних, авторських ідей, знахідок та надбань педагогів навчального закладу, їх практичне втілення у життя шкільного колективу.

Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя із природженою здатністю жити щасливо і успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше. Р. Т. Кіосакі

Мета: вироблення позитивної мотивації діяльності педагогічного колективу з вивчення та впровадження технологій компетентнісного навчання; ознайомлення з досвідом реалізації компетентнісного підходу.

Завдання:

- окреслити поняття «компетентність», «компетенція», «життєва компетентність», «ключові компетентності»;

- визначення поняття компетентності як педагогічного явища;

- розгляд актуальності проблеми компетентності в освітньому середовищі;

- розширити інформаційне поле педагогів з проблеми;

- складання проекту шкільної програми «Крок за кроком до життєвої компетентності».

Категорія учасників: члени педагогічного колективу, заступники директорів шкіл з навчально-виховної роботи.

Тривалість - 2 години.

Обладнання: стільці та столи, виставлені у формі півкола, стіл для педагогів-тренерів; інформаційні матеріали – додатки, витяги із законодавства, маркери, скотч, ножиці, кольорові стікери, клей.

Відколи існує школа, існує одвічна проблема: чому вчити і як вчити?

У різні часи існували різні підходи до цього питання.

Для сучасного світу характерні стрімкі зміни, бурхливий розвиток інформаційного простору, що ставить нові вимоги перед вчителем і школою. Вже крилатими стали слова: «Дитина повинна мати не добре наповнену, а добре впорядковану голову».

Чому вчити і як вчити сучасних дітей?

Ми запрошуємо вас до розмови про один із сучасних підходів до навчально-виховної діяльності: компетентнісний підхід. Запрошуємо вас до участі в семінарі- тренінгу, тема якого – «Компетентнісний підхід до освітнього процесу як вимога сучасності».

Гаслом нашого заняття є слова відомого педагога Р. Кіосакі : «Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя із природженою здатністю жити щасливо і успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше».

  1. Вправа на знайомство «Криголам» (Само презентація) (5 хв)

Успішність будь-якого навчального заняття, подальше психоемоційне самопочуття кожного з учасників навчального процесу, як і успішність нашої роботи залежить від того, як нас зустрінуть (з усмішкою чи недоброзичливо), від атмосфери в аудиторії. Тому організатор навчання має докласти максимум зусиль, щоб створити теплу, приязну атмосферу в класі. Для цього використаємо метод під назвою «криголам». Є різні види ламання криги. Ми ж вам пропонуємо «самопрезентацію».

Мета: познайомити учасників, створити умови для ефективної праці.

Учасникам пропонують:

  • назвати своє імя;

- одним реченням презентувати свою фахову діяльність., починаючи словами «Я не люблю хвалитися, але я …

Починаю з себе: «Я – Валентина Петрівна. Я не люблю хвалитися, але я викладаю математику і навчаю дітей логічно мислити»

  1. Визначення групових правил роботи. Вправа «Правила»

Мета: узгодження правил для продуктивної взаємодії під час семінару-тренінгу.

Обладнання: плакат фліп-чарта із малюнком сувою і написом «Правила нашої співпраці».

Учасники об’єднуються в групи .

Педагог-тренер пропонує групам познайомитись із правилами, які можуть сприяти ефективній і комфортній роботі кожного на тренінгу. Пропозиції обговорюють, узгоджують, доповнюють.

(Орієнтовні правила:

  1. Вільний обмін думками.

  2. Поважати всі висловлені ідеї.

  3. Не обговорювати і не критикувати висловлювання інших.

  4. Бути доброзичливими.

  1. Визначення очікувань учасників. Вправа «Золота рибка»

Мета: визначити сподівання та очікування учасників від роботи семінару-тренінгу.

Обладнання: плакат фліп-чарта із малюнком золотої рибки, стікери, фломастери.

Хід вправи: педагог-тренер нагадує, що в казках золота рибка завжди виконує бажання, і пропонує кожному учаснику написати свої бажання на час семінару на стікері (не більше трьох). Далі тренер пропонує кожному учаснику прикріпити стікери із написами в лузки на малюнку і озвучити коментарі до них.

  1. Вправа «Мозкова атака»

В освіті, як і в будь-якій іншій галузі людської діяльності, час від часу з’являються “модні слова», які означають її найактуальніші проблеми: інновації, технології, незалежне тестування, профільне навчання, компетентність. Їх починають вживати часто, не завжди коректно стосовно справжнього змісту. Це природний процес пошуку, коли нове спочатку осмислюється порівняно з уже відомим.

Сучасне поняття «компетентність» учня, випускника школи запозичено із зарубіжної освіти. На сьогодні в науковій педагогічній та психологічній літературі існують різні тлумачення цього поняття. В його трактуванні мають місце ще й труднощі перекладу.

Нам необхідно зясувати, що вам уже відомо про компетентності. Для цього ми застосуємо вправу інтерактивного навчання під назвою «Мозкова атака».

Слухайте уважно інструкцію:

  1. Записати на аркушах паперу три слова, з якими у вас асоціюється поняття компетентність.

  2. Вибрати ті слова, які збіглися в більшості учасників групи.

  3. На основі вибраних слів дати означення поняття..

  4. Керівник має презентувати знання групи щодо визначеного поняття.

  1. Компетентність - це певна сума знань у особи, які дозволяють судити їй про що небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку.)

Ми виробили узагальнений погляд на компетентність. Синонімічним до поняття компетентність є поняття компетенція, яке розглядається як сукупність взаємозв’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), заданих стосовно певного кола предметів і процесів і необхідних для якісної продуктивної діяльності стосовно них. Тоді компетентність розуміється як володіння людиною відповідною компетенцією, зокрема її особистісне ставлення до неї та предмета діяльності.

Компетентність в перекладі з латинської означає належний, здібний.

Під поняттям компетентнісний підхід розуміється спрямованість освітнього простору на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей. Словом «компетенізація» (компетентність – компетенція + зація) називатимемо процес фокусування освіти на впровадженні компетентнісного підходу. Компетентнісний підхід вважається ключовою інноваційною ідеєю сучасної освіти.

6. Теоретичний блок.

Компетентнісно орієнтований підхід до навчально-виховного процесу

Світ, у якому ми живемо, щороку стає дедалі складнішим, динамічнішим, тому інтеграція в сучасне суспільство і знаходження свого місця в житті вимагають дедалі більших зусиль від кожної людини. Потрібно не просто багато знати, але й уміти постійно розширювати і оновлювати свої знання, відкидаючи ті, що не витримали перевірки досвідом і часом. Доводиться постійно розв'язувати численні проблеми на роботі і в особистому житті, прогнозувати свої плани і методи їх здійснення. Отже, сьогодні тільки та людина може повноцінно діяти у сучасному світі, яка здатна прийняти самостійне рішення.

Головна зміна в суспільстві, яка впливає на ситуацію в освіті, - прискорення темпів розвитку суспільства. Тому школа повинна готувати своїх учнів до життя згідно з його стрімким розвитком. Діти, які прийщли до 1-го класу у 2018 році, будуть продовжувати свою трудову діяльність приблизно до 2075р. Яким буде світ у середині ХХІ ст., важко собі уявити не тільки вчителям. Отже школа повинна готувати своїх учнів до змін, розвивати в них такі якості , як мобільність, динамізм, конструктивність.

Входження молодих поколінь у глобалізований динамічний світ, у відкрите суспільство актуалізує роль життєвої компетентності вихованців. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасного навчального закладу мусить володіти певними якостями, уміннями:

- швидко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;

· критично мислити;

· використовувати набуті знання й вміння в навколишній дійснocтi;

· бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;

· бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в команді;

· уміти уникати конфліктів та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

· цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави;

· уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення;

· бережливо ставитися до свого здоров'я й здоров'я інших як найвищої цінності;

· бути здатним до вибору альтернатив, що пропонує сучасне життя;

· уміти планувати стратегію особистого життя, орієнтуватись у системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє кредо і свій стиль.

Всі ці обставини зумовлюють потребу в оволодінні сучасними компетентностями, які дають особистості можливість реалізувати в житті свій пізнавальний, творчий, діяльнісний потенціал.

Поняття «компетентність» знаходиться зараз в епіцентрі світової педагогічної думки, оскільки воно розкриває якісно нові перспективи розуміння місії школи, результатів освітньої діяльності. І.Г. Тараненко в статті «Розвиток життєвої компетентності та соціальної інтеграції: досвід європейських країн» відзначає, що в основі концепції компетентності лежить ідея становлення компетентної особистості, яка не лише має необхідні знання, професіоналізм, високі моральні та громадянські якості, а й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи ці знання і беручи на себе відповідальність за певну діяльність.

Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) проголошує освіту XXI століття освітою для людини. Перед суспільством, освітянами постало завдання формування у молодих українців таких якостей, як:

- прагнення до навчання впродовж усього життя;

- постійний пошук найкращих шляхів розв'язування життєвих проблем;

- готовність своєю навчальною, а потім і фаховою працею закласти підмурівок власного соціального успіху і зробити внесок у громадську, державну справу.

Компетентнісний підхід передбачає окреслення чіткого кола компетенцій, тобто необхідного комплексу знань, навичок, ставлень та досвіду, що дає змогу ефективно виконувати певну діяльність або певну функцію. Перелік та зміст компетенцій визначається державою. В Україні вони представлені в Державному стандарті та Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). Відповідно до того, наскільки здатен учень виконувати певну діяльність, і визначається рівень його компетентності.

Науково-методичний посібник «Життєва компетентність особистості» дає таке визначення:

«Життєва компетентність особистості - це знання, уміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв'язування життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту». Життєва компетентність передбачає свідоме і відповідальне ставлення до виконання особистістю її життєвих і соціальних ролей. Спробуємо визначити основні складові життєвої компетентності:

- вміння орієнтуватись у соціальних ситуаціях;

- здатність обирати адекватні та ефективні способи розв'язання життєвих проблем;

- знання своїх особистих якостей, своїх позитивних і негативних рис;

- здатність до самовдосконалення;

- здатність розуміти та вірно оцінювати інших людей, встановлювати з ними адекватні способи спілкування, проявляти толерантність у стосунках;

- вміти керувати собою і обставинами свого життя.

На наш погляд, життєва компетентність є основою, фундаментом для високоякісної самореалізації особистості в суспільстві та в особистому житті. Вона є тим результатом, в який вкладають зусилля сім'я, освіта, соціум, сама людина. Життєва компетентність формується на основі стрижневих компетентностей, які ще називають ключовими. У різних країнах по-різному визначають їх обсяг та складові, тому будемо притримуватись тієї класифікації компетентностей, яку подає Рада Європи:

- політична і соціальна (здатність і бажання брати на себе відповідальність, брати участь у прийнятті рішень в групі, розв'язанні конфліктів мирними способами, бажання сприяти розвитку демократії;)

- полікультурні (здатність жити в полі культурно му суспільстві, запобігати відродженню расизму, ксенофобії, брати на себе відповідальність; повага до інших, вміння мирно жити поряд з людьми інших культур, мов або релігій);

- комунікативні;

- інформаційні (володіння сучасними технологіями, здатність їх використовувати, здатність до критичного мислення);

- здатність навчатися впродовж усього життя.

Ситуація, що склалася на ринку праці, вимагає від особистості певних якостей. Система освіти має формувати професійний універсалізм – здатність змінювати сфери і способи діяльності. Соціальне замовлення часу можна визначити такою формулою: від хорошого фахівця – до хорошого співробітника. Поняття «хороший співробітник», окрім фахової, професійної підготовки, включає ще й інші якості та вміння. Хороший співробітник – це людина, яка вміє працювати в команді, бути комунікабельною, може самостійно вирішувати, творчо мислити, людина ініціативна, здатна генерувати нові ідеї. Вона вміє уникати будь-яких конфліктних ситуацій та виходити з них. Отже, набуття школярами необхідних життєвих (ключових) компетентностей протягом усього процесу навчання в школі набуває великого значення.

Компетентнісний підхід допомагає досягнути розумного балансу між академічними знаннями і прагматичними вміннями. Знання як самоціль має поступитися знанню як інструментові життя, що забезпечує молодій людині можливість жити в гармонії зі своєю природою та довкіллям, суспільством, окремими людьми, можливість оволодівати новими технологіями.

Компетентнісний підхід відповідає не тільки об’єктивним потребам учнів, а й напрямам творчих пошуків вчителів. Ці пошуки пов’язані з реалізацією ідеї розвивального навчання, педагогіки співробітництва, особистісно орієнтованого навчання. Всі ці ідеї відображають намагання вирішити проблему мотивації навчальної діяльності школярів, створити модель «навчання із захопленням» Компетентнісний підхід допомагає уникнути конфліктів між учнями та педагогами, неминучих у навчанні з примушуванням.

Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і життям.

У шкільній освіті перехід до компетентнісного підходу означає переорієнтацію на результат освіти в діяльнісному вимірі, розгляд цього результату з погляду потреби в суспільстві, забезпечення спроможності випускника школи відповідати новим запитам ринку, мати відповідний потенціал для практичного розв’язання життєвих проблем, пошуку свого «Я» у професії, суспільстві.

Компетентнісний підхід полягає в акцентуванні на накопиченні нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, застосовуванні індивідуальної техніки та досвіду успішних дій у ситуаціях професійної діяльності й соціальної практики.

До ключових компетентностей випускника школи відносимо:

Пізнавальну компетентність:

  • навчальні досягнення, інтелектуальні завдання, уміння навчатися та оперувати знаннями.

Особистісну компетентність:

  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів;

  • обізнаність у власних сильних та слабких сторонах;

  • здатнiсть до рефлексiї;

  • динамiчнi знання.

Самоосвітню компетентність:

  • здатність до самонавчання, органiзацiя власних прийомiв самоосвiти;

  • відповідальність за рівень власної самоосвітньої дiяльностi;

  • гнучкicть застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких змін;

  • постiйний самоаналiз, самоконтроль за власною дiяльнiстю.

Соціальну компетентність:

  • спiвпраця, робота в командi, комунікативні навички;

  • здатнiсть приймати свої рiшення i прагнути до розумiння власних потреб i вимог;

  • соцiальне єднання, вмiння визначити особистi ролi в суспiльствi;

  • ціннісні орієнтації;

  • розвиток особистiсних якостей, саморегуляцiї;

  • культура мiжособистiсних вiдносин.

Здоров'я особuстостi:

  • соматичне здоров'я;

  • клiнiчне здоров'я;

  • фiзичне здоров'я;

  • психiчне здоров'я;

  • · рівень валеологiчних знань.

Творча компетентність:

  • здатнiсть до виявлення i постановки проблем;

  • здатнiсть до висловлювання великого числа iдей;

  • гнучкiсть - здатнiсть до висловлювання рiзноманiтних iдей;

  • здатнiсть удосконалити об’єкт , долаючи деталi;

  • оригiнальнiсть - здатнiсть вiдповiдати на подразники нестандартно;

  • здатнiсть вирiшувати проблеми, тобто до аналiзу i синтезу.

До ключових компетентностей, визначених українськими педагогами , відносять:

-уміння вчитися;

-загальнокультурну;

- громадянську;

- підприємницьку;

- соціальну.

особистісно зорієнтоване навчання, технології дистанційного навчання.

Безумовно, забезпечуючи високий рівень знань, треба перетворювати ці знання на компетентність. Високий рівень викладання базових предметів, участь у різних пізнавальних конкурсах і турнірах, олімпіадах, науково-дослідницьких проектах, інтерактивна методика допомагають учневі використовувати отримані знання, зробити їх значущими, сприймати як безумовну цінність.

Сьогодні немає сумніву в тому, що компетентнісний підхід – не лише один із тих чинників, що сприяють модернізації змісту освіти. Слід зазначити, що він лише доповнює ту низку освітніх інновацій і класичних підходів, що допомагають освітянам гармонійно поєднувати позитивний досвід для реалізації сучасних освітніх ідей.

Інтерактивне навчання як засіб формування компетентності

Ні для кого не секрет, що стосунки між учнем і вчителем не ті, що були 10, а тим більше 20 років тому. Сьогодні авторитет учителя не може будуватися на сліпій повазі або примушуванні. Школа перестала бути єдиним джерелом інформації та освіти. Тому головне завдання школи полягає не в тому, щоб дати дітям певний обсяг інформації, а в тому, щоб навчити їх набувати потрібні знання – навчити вчитися.

У досягненні цієї мети допомагають інтерактивні технології. Суть їх в тому, що вчитель частіше виступає в ролі консультанта, спрямовує учнів на активну діяльність.

Отже, інтерактивне навчання – це, насамперед, діалогове навчання, у ході якого формуються ключові компетентності.

Ми живемо в суспільстві змін, тому об’єкт навчання завжди буде змінним, а от спосіб оволодіння цими об’єктами слід закласти в шкільні роки – це вміння працювати з текстом, володіння різними способами обробки інформації, уміння шукати цю інформацію, робити вимір.

Багатьом відома така притча.

Звернувся до монаха бідняк:

  • Дай мені риби! Я голодний.

Монах мовчки віддав йому вудку.

Повчальний характер притчі зрозумілий: треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування.

Проблемне навчання

Активізація самостійної діяльності

Готовність до самоосвіти

Потреба та вміння працювати з різними джерелами знань

Групові( колективні) технології навчання

Внутрішня мотивація до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації

Толерантність

Формування комунікативних рис учнів

Уміння працювати в групі

Почуття колективізму

Корпоративна культура

Повага до рішення більшості

Взаємосприйняття

Ігрові технології навчання

Дискусія

Метод проектів

Творча активність

Мобільність

Ініціативність

Організаційна культура

Критичне мислення

Здатність самостійно планувати свою діяльність

Уміння самостійно приймати рішення і нести відповідальність за результати своєї діяльності

Здатність до життєвого і професійного вибору

Культ праці і гордість за її якісне виконання

Функції освітніх технологій навчання

Культура поведінки

Висока моральність

Впевненість у собі

Дисципліна

Повага до свободи і відкритість думки

Громадянська активність

Прийняття різних форм плюралізму

Вміння цивілізовано доводити своє переконання

7. Вправа «Правильно - не правильно»

Мета: висвітлення проблем упровадження компетентнісного підходу.

Педагог-тренер пропонує осмислити та заперечити або підтвердити твердження (правильно—не правильно):

- Державні стандарти початкової, базової та повної загальної середньої освіти підкреслюють пріоритетність формування компетентностей (правильно);

- у змісті освітніх галузей компетентнісна ідея презентована системно та рівномірно (неправильно);

- освітня галузь «Мова та література» мету навчання пов’язує з досягненнями учнями рівня комунікативної компетенції, адекватної для спілкування, й виокремлює цілу низку спеціальних компетенцій (правильно);

- освітня галузь «Естетична культура» декларує формування «естетичних умінь і компетентностей», не конкретизуючи їх (правильно);

- освітня галузь «Математика» не акцентується на досягненні учнями компетентностей, а обмежується лише оволодінням знаннями, уміннями й навичками, достатніми для успішного оволодіння освітніми галузями, та забезпечення неперервної освіти (правильно);

- широко презентована в нормативних документах компетентнісна ідея набула адекватного втілення у змісті підручників (неправильно);

- вистачає підручників нового покоління, зокрема інтерактивних (неправильно);

- досягнення життєвих компетентностей закладено до системи оцінювання навчальних досягнень школярів (неправильно, за чинними критеріями учитель, як і раніше, оцінює знання, навички або нечітко прописані навчальні досягнення);

- сучасний зміст освіти української школи достатньо орієнтований на потреби сучасного суспільства, ринку праці (неправильно);

- традиційними педагогічними технологіями, розробленими для знаннєвого підходу, неможливо продуктивно формувати компетентності учнів (правильно).

Вправа «Я - хороший»

Мета: зняття емоційної напруги, створити добрий настрій, закріпити позитивне самопочуття учасників.

Хід вправи. Учасники по черзі промовляють фразу: «Я – хороший». Вони можуть говорити тихо, голосно або дуже голосно, так, як їм зручно це робити. Можна провести вправу у два або навіть у три прийоми, щоб учасники поекспериментували з гучністю. Наприкінці всі разом промовляють цю фразу, кожен зі своєю інтонацією і своєю гучністю.

Вправа «Вільне крісло»

З різних форм роботи та теоретичного матеріалу ви отримали знання про компетентнісне навчання. А щоб зясувати ваше ставлення до компетентнісного підходу, пропонуємо вам такий вид роботи як «Вільне крісло».

Хід вправи: на стільцях лежать аркуші паперу, на яких записано різні думки щодо однієї проблеми, зокрема компетентнісного навчання:

  1. К-підхід - «мода на компетентність».

  2. К –підхід – одна з основ оновлення освіти.

Вам необхідно обрати думку, яка відповідає вашим поглядам.

Станьте біля обраних вами карток.

У крісла сідають представники кожної групи.

Починають дискусію, аргументуючи свою думку.

В порожнє крісло може сісти кожен (1 раз по 1 хв), хто хоче підтримати свого представника.

Право голосу мають лише ті, хто сидить у кріслі.

(Орієнтовний виступ учасників, які підтримують думку 1.

- Я вважаю, що терміни «компетенції» і «компетентність» є даниною європейській моді, без яких можна обійтися, використовуючи інші класичні прототипи – «рівень підготовленості випускника», «навчальні вміння», тощо. Поняття компетенції можна визначити через поняття здібності або здатності.

9. Підсумки роботи. Вправа «Телеграма»

Мета: отримати коротку інформацію від груп про враження від проведеного тренінгу.

Хід вправи: тренер звертається до груп з пропозицією скласти йому телеграму з 11 слів, яка б містила відповіді на такі питання:

1) Що ви думаєте про проведений семінар-тренінг?

3) Що вам сподобалося?

5) Що було для вас важливим?

Телеграми зачитують перед групою, далі педагог-тренер запитує дозволу і збирає телеграми та прикріплює їх на плакат «Телеграма»до дзьобів голубів.

Заключне слово. Не претендуючи на повне вирішення поставленої на семінарі проблеми, ми намагалися сьогодні за допомогою теоретичного матеріалу ознайомитись з актуальністю, ідеєю та проблемами компетентнісного навчання.

Так, формування компетентності учнів, тобто їх здатності мобілізувати знання у реальній життєвій ситуації – найактуальніша проблема сучасної школи.

Тому нам треба зосередити зусилля на переосмисленні концептуальних засад дванадцятирічної школи, посиленні її компетентнісної спрямованості, суть якої полягає в переорієнтації від загальноосвітньої спрямованості до освоєння способів швидкої адекватної інтеграції в українське суспільство.

Але розвиток та формування компетенцій – це результат тривалої та кропіткої роботи школи та самого учня (саморозвиток, самоосвіта, самоконтроль тощо)

Корисними можуть бути всі форми роботи (різні організаційні форми навчання, факультативні курси, позашкільна освіта, проекти та ін). Але жодна школа не зможе насильно зробити людину щасливою. Вона не зможе викроїти та зшити життя таким, яким воно має бути.

І хочеться ще раз наголосити, що школа все таки може допомогти дитині розвинути життєву компетентність.

І тоді випускник сам, власними зусиллями, розбудує своє життя так, щоб бути успішним і щасливим.

Бо щаслива людина тоді, коли вона живе так, як того заслуговує, може і хоче.

10. Вправа на завершення «Тепло наших рук»

Мета: дати колегам можливість висловити власні побажання.

Хід вправи: педагог-тренер пропонує учасникам потиснути колегам руки і стисло висловити власні побажання, які починаються з вислову: «Я вірю…»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.