Великодні Традиції - це невід`ємний атрибут Української культури, котра тісно переплетена як з християнськими так і з язичницькими віруваннями. Одним з найбільш яскравих символів циклу Великодніх Свят являється Писанка. З Писанками (Крашанками) пов'язано безліч легенд, казок, звичаїв, обрядів, переказів, тощо. Саме Яйце - це символ Життя. Наші предки уявляли Обитель Богів - Хранителів Роду як велетенське Яйце - де шкаралупа - це захисні мури Великої Гори, білок - Небеса, а жовток - Сонце. Не можна оминати увагою і популярну в народі українську казку "Яйце-Райце". Саме слово "Райце" - це "Рай" - "Життя", "Криниця Мудрості і Вічного Блаженства". За сюжетом в цьому магічному Яйці містився достаток на довгу щасливу долю (у вигляді різної домашньої худоби - про велику кількість якої у власних оселях так мріяли добрі господарі) і Змія - символ Смерті та Занепаду прагнула заволодіти Яйцем-Райцем, попутньо позбавивши Життя - Раю головного Героя казки. Писанку по праву можна назвати Глобусом - Картою Світу. Вся писанкова символіка - це наче помітки на карті території, де розташовано ліси, ріки, поля, моря, гори.
На жаль в період сучасності багато писанкарських традицій забуваються. Їм на зміну приходить вихолощений зпримітивізований ширпотреб у вигляді наклейок та перебивачок, (створених як правило в Китаї), а також різні спрощені способи декорування хімічними барвниками яєць "на посвяту". Часто господині, котрі створюють подобу писанок на варених яйцях (що вже не є правильним) не знають значень тих чи інших орнаментів. Судіть самі, чи зможе така людина передати правильні розуміння народної орнаментики своїм дітям, онукам.
Для того, аби наповнити серце і розум знаннями про писанкарські традиції наших пращурів - у школах та в позашкільних навчально-дозвіллєвих закладах у Передвеликодній період організовуються так звані Школи Писанкарства. Наші Дитячі Клуби Львова завжди проводять такі заходи з метою долучити до Великодніх традицій якомога більше людей. Вже дві весни підряд дані акції зацікавлюють людей з інших регіонів Нашої Батьківщини, котрі через російську агресію з 24 лютого 2022 року, змушені були покинути свої домівки та переїхати у Західні Області України. Багато хто з них бачив, або й сам займався виготовленням традиційної писанки, решту людей - переважно з Півдня та Сходу робили перші кроки у пізнанні орнаментального багатства Великодніх яєць. Особливу цікавість до таїнства писанкарських традицій проявляють діти та підлітки. Цікавим є той факт, що писанки можна писати цілий рік, а не лише на Великдень. Найскладнішою за своєю орнаментикою по праву вважається традиційна Гуцульська Писанка. Найбільш дрібним розписом в регіоні Гуцульщини вирізняються писанки містечка Космач. В них часто поєднуються як геометричні і рослинні мотиви, так і анімалістика (звірі, риби, пташки). Суто рослинний орнамент переважав більше у Центральних, та Південно-Східних областях України. В Традиційних писанках часто використовувалися орнаменти засіяного поля - символу достатку і життя Українців. В Дитячих Клубах Львова під час писанкарських майстер-класів, паралельно з педагогами проводиться і екскурс в історію традиційного писанкарства. Є і ентузіасти, котрі відроджують забуті антропоморфні зображення на писанках. Зокрема на території Черкаської області до приходу радянської влади на писанках можна було зустріти зображення Козака Мамая, а на теренах раніше згадуваної Гуцульщини більше 100 років тому була відомою так звана "Опришківська писанка" - де на яйці було зображення вершника на коні - ймовірно воїна-опришка, або й самого Олекси Довбуша - борців за Волю Карпатської України. Аналізуючи події пов`язані з війною України за Свободу та Незалежність Українська Традиційна Писанка зможе мати зображення і сучасного Українського Воїна - котрий буде Оберегом та Хранителем Роду кожному з нас.
