і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Коли катом був голод

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Виховний захід

Коли катом був голод

(до Дня пам’яті жертв Голодомору)

Мета виховного заходу:

виховна: виховувати почуття скорботи, співчуття, жалю у кожного учня, пам’яті про мільйони знищених життів співвітчизників;

освітня: ознайомити учнів з трагічним минулим нашого народу, розкрити основні причини голодомору в Україні в 1932-1933 –х рр. та наслідки для держави в цілому, вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, своєї малої Батьківщини;

розвиваюча: розвивати вміння учнів аналізувати, узагальнювати і систематизувати надану інформацію, формувати особисте ставлення до трагедії 1932-1933 – рр., робити самостійні висновки.

Місце проведення: актова зала.

Тривалість: 45 хвилин.

Обладнання: комп’ютер, дошка, проектор або інтерактивна дошка, хлібина, свіжі квіти, свічки, виставка книг і газетних матеріалів, присвячених голодомору, архівні дані по Запорізькій області, свідчення очевидців, факти Голодомору (додатки 1-2), музичне супроводження (пісня Н. Май «Свіча», А. Салогуба «Голодомор»), кадри з фільму «Жовтий князь», запис ритму метронома.

Хід виховного заходу

За столом, на якому квіти, лежить хлібинка і горить свічка, сидить бабуся. До неї підходить онука.

  • Бабуся, а чому сьогодні ти свічку запалила?

  • Сьогодні, дитино, День пам’яті жертв голодомору. День, коли я повертаюся до своїх дитячих спогадів, до страшних подій, які я пережила і які завжди у моєму серці. День, коли я згадую те, про що все життя намагаюсь забути, але не можу, і не маю права про це забути. Це саме той день, коли я запалюю свічку в надії на те, що вам, моїм дітям та онукам, не доведеться пережити те, що пережила я в далеких і близьких водночас 1930-х роках.

  • Бабусю, розкажи мені!

  • Я народилася у 1925 р. До початку 30-х років ми з батьками жили в селі Новоуспенівка Веселівського району. Жили добре. В нашій сімї, крім мене було ще двоє дітей: брат Олександр та сестричка Катерина. Раптом все змінилося з початком колективізації.

Почала наша сімя голодувати, та хіба тільки одна наша сімя? не було чого їсти у сусідів. У селі Терпіння жила батькова сестра. Вирішили батьки переїхати до неї.

В Терпінні величезна кількість людей голодувала. А скільки було опухлих! Батько помер 20 грудня 1932 р. Помер при повній свідомості з голоду. Весною 1933-го року помер мій братик. Десь через місяць померла і моя сестричка. Ми з мамою удвох і вижили.

(спогади Верещак (Дундук) Явдохи Павлівни, 1925 р.н., мешканки с. Терпіння, Мелітопольського району (див. Додаток 1).

Виходять три дівчинки в національних костюмах з колосками в руках.

Ведуча 1.

Забута Богом Україна,

Забута світом і людьми,

Кривавий батьку всіх народів,

Бери життя селян, вони – твої!

Ведуча 2.

Народе мій, ти в праці жив,

Ростив ти хліб,

І був щасливий!

Та чорний ворон закружив,

І засліпив народ мій милий!

Ведуча 3.

Згадати все і все воздати

Всім тим жорстоким людоморам,

І проклясти,

І пам’ятати весь біль,

І невгамовне людське горе.

Кладуть колоски на стіл.

Ведуча 1. Час змінює все і змінює нас. Незмінною залишається тільки пам'ять української нації. Пам'ять тисяч українців, які вижили у страшні 1932-1933 роки, пам'ять мільйонів, які тоді померли голодною смертю, але не скорилися. Сьогодні ми живемо заради тих, хто в страшних муках прийняв смерть, хто вижив і вистояв, хто все своє життя згадував події лютих 32-33 років XX ст.

Звучить пісня А. Салогуба «Голодомор»

Ведуча 2. На території нинішньої Запорізької області найбільше постраждалих від голоду у 1932-1933 рр. було у нашому Мелітопольському районі. Підтверджено, що з 67 населених пунктів Мелітопольського району 49 - постраждало від Голодомору 1932-1933 років. Постраждало і наше село Терпіння Мелітопольського району Запорізької області. Мешканцям села довелося пройти весь жах голоду, бачити, як помирають рідні, близькі, сусіди.

Ведуча 3. Ніхто не знав, скільки невинного українського люду зійшло в могилу — старих, молодих, дітей, і ще не народжених. Скільки ж своїх дочок і синів забрала до себе українська земля! Хто нам відповість, хто розкаже? Чому наша плодюча земля не змогла прогодувати свій народ? Чому радянська влада на чолі з кривавим Й. Сталіним знищувала саме українську націю, українське село?

Ведуча 2. Перегорнемо календар часу і повернемося у 1932 рік:

  • липень 1932 р. – радянська влада ухвалила завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель;

  • серпень 1932 р. – прийнято закон ”Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;

  • листопад 1932 р. – запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у селян;

  • грудень 1932 р. – примусово вивезено із колгоспів усі фонди, в тому числі і насіннєві.

Відео з фільму «Жовтий князь»

Ведуча 1. Страшний, лютий 1933 р. - блокада мешканців окремих територій та всієї України, забороняється виїзд за межі України. Українське село вмирало, годуючи своїм зерном радянське керівництво і європейські країни. Поставити село на коліна, змусити українських селян стати німими, сліпими, покірними, перетворити людей на рабів – ось чого прагнув Сталін. І ціною великих втрат українці стали покірними.

Ведуча 3. У той час, як від голоду умирали мільйони українців, радянська влада вивозила зерно за кордон, в Україні на повну потужність працювали спиртові заводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

Ведуча 1. Жити стало краще, жити – веселіше! Будьте прокляті, кати українського народу! Будьте прокляті ті, хто замовчував страшну правду про голодних людей, хто знищував метричні книги, фальсифікував відомості про смертність.

Ведуча 2. Аналіз даних демографічної статистики 1930-х рр. свідчить, що прямі втрати населення України від голоду 1932 р. становили близько 150 тисяч чоловік. 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн. чоловік. Повні демографічні втрати сягали в 1932-1934 рр. близько 5 млн. чоловік. Деякі дослідники вважають, що справжня кількість померлих від голоду складає приблизно 7 млн. 500 тис осіб. А на міжнародній конференції з питань голодомору в Україні була оприлюднена цифра 10 млн. людей. Та чи дізнаємось ми про справжню цифру померлих…

Ведуча 2. Нам залишилися лише спогади…

«Я тут голод зустріла. Працювала у колгоспних яслах. Там було дуже багато дітей. Але багато з них померло, я їх закопувала. А помирати почали, коли бузок почав квітнути. Ховала їх на території ясел – в пелюшки загортаю та закопую. Я у них вихователькою була.

(зі спогадів Костоглотової Ганни Мефодіївни, 1911 р.н., мешканки с. Терпіння Мелітопольського району (див. Додаток 1).

Ведуча 1.

«Роки голодомору провів я в с. Терпіння. У 1933-му мені було п’ять з половиною років, дещо я пам’ятаю. Пам’ятаю, як ми хлопцями бігали, весна почалася чи літо, ми їли пасльон, акацію. Батько розповідав, що 1933-й рік був дуже важким. Відбирали все поспіль. Всюди питали, шукали в домах, на дворах, на ділянках».

(зі спогадів Коваленка Валентина Олексійовича, 1928 р.н., мешканця м. Мелітополь Запорізької області (див. Додаток 2).

На екрані список мешканців села Терпіння Мелітопольському району Запорізької області, загиблих від голоду 1932-1933 років (див. Додаток 3)

Інсценізація епізоду з роману В. Барки «Жовтий князь»

Олекса і Андрій з торбинками за плечима йдуть.

  • Ви від якого місяця голодні?

З осені дуже голодні, а зовсім — від грудня.

Від грудня? Тепер нема такого місяця.

Ні, є грудень.

Нема, вже нема! Тепер місяці нові — вчора нам сусід сказав.

Як по-новому грудень?

Зветься: трупень.

Січень — як?

Зветься: могилень.

А ті, що попереду?

Вересень тепер розбоєнь, бо грабували всіх, жовтень — худень, а листопад — пухлень.

А після січня?

Лютий — людоїдень, березень — пустирень, квітень — чумень, а далі я забув.

Хлопці йдуть зі сцени.

Ведуча 2. Щороку ненька - Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими, чиї могили розкидані по всій багатостраждальній українській землі.

Ведуча 3. Пом'янемо і ми сьогодні великомучеників нашої української історії. Пом'янемо і знайдемо в собі силу пройти за ними дорогою їхнього хресного путі. Це потрібно нам, нашим нащадкам, наступним поколінням.

Хвилина мовчання (метроном)

Ведуча 1. Радянська влада замовчувала факт голодомору в Україні в 1932-1933 рр. Та прийшов нарешті час збирати каміння минулих подій української історії. Роки державної незалежності України стали часом складного усвідомлення причин, перебігу і наслідків національної катастрофи українців. 28 листопада 2006 р. Верховна Рада України визнала голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу. Того ж дня було прийнято президентський Закон “ Про голодомор ”:

Ведуча 2. «Маємо визнати,- констатував Президент України у зверненні до народу України, - це був геноцид. Цілеспрямований, ретельно спланований геноцид проти Українців».

Ведуча 1. Наша українська нація відроджується, підіймається з колін, повертає свою історичну пам'ять. Неможливо закреслити трагедію 1932-1933 рр. Вона завжди з нами, в нашій генетичній пам’яті, в наших серцях. Ми – українці, об’єднані єдиним сумом, вічними спогадами про чорні роки нашої історії.

Танок дівчат зі свічками на пісню Н. Май «Свіча»

Ведуча 2. Ми живемо в непростий час, коли українська історія, оновлюється, відкривається з нових сторін, наповнюється новою правдою. Без повної правди про наше минуле, якою б страшною вона не була, не мислиться процес оновлення та очищення, і слід робити все, щоб таке чи подібне ніколи й ніде не повторилося.

Ведуча 3. Пам’ятаймо про уроки минулого, вони – наша пам'ять, біль та наша спокута!

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Список мешканців села Терпіння Мелітопольському району Запорізької області, загиблих від голоду 1932-1933 років

(дані станом на червень 2008 р.)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Мета виховного заходу: виховна: виховувати почуття скорботи, співчуття, жалю у кожного учня, пам’яті про мільйони знищених життів співвітчизників; освітня: ознайомити учнів з трагічним минулим нашого народу, розкрити основні причини голодомору в Україні в 1932-1933 –х рр. та наслідки для держави в цілому, вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, своєї малої Батьківщини; розвиваюча: розвивати вміння учнів аналізувати надану інформацію
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Клас
    9 Клас, 10 Клас, 11 Клас
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    90
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    UH001623
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти