Виховання патріотизму та національної самосвідомості – справа вкрай необхідна і дуже непроста . Як показує досвід багатьох країн , саме почуття національної гідності сприяло їх швидкому розвитку. Формування національної самосвідомості являє собою систему, що створювалася протягом віків самим народом. Це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світогляд та цілісні орієнтації підростаючого покоління, передавати національний досвід, надбання попередніх поколінь. Вивчаючи історію України і аналізуючи суспільні процеси, я намагалася визначити, яке суспільне явище залишило найглибший слід в історії українського народу, зумовило глибокий вплив на формування національного характеру.Має непересічне значення й те, що ми, педагоги, повинні не лише знати й знайомити підростаюче покоління з минулим, а й проводити аналогії з сучасним.
Зваживши всі аргументи, я обрала тему воєнних подій в історії і сучасності як основний засіб виховної роботи, зважаючи на ситуацію в країні, яка склалася на даному етапі .
Основною метою виховного заходу є формування національно свідомих громадян України, творче продовження в сучасних умовах звитяги, вироблення в кожного учня, присутнього на заході, прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця – патріота .
Продовжувати ознайомлення ліцеїстів з минулими і сучасною війнами; через поезію і пісні донести до їхніх сердець основну думку: війна – це безумство, це невиправдана жорсткість; виховувати в учнів почуття патріотизму, вміння співпереживати; виховувати свідому любов до Батьківщини, сприяти пробудженню національної свідомості, гордості за свій народ; пробуджувати позитивні почуття і викликати засудження аморального, антигуманного; виховувати в учнів усі якості громадянина, який братиме активну участь у формуванні майбутнього своєї держави.
