У XI–XIII ст. степи України контролювали кочові народи: печеніги (до 1030-х рр.), торки та половці, які постійно загрожували Київській Русі. Половці були панівною силою до монгольської навали. Крим у цей час був етнічно строкатою територією з візантійським впливом, де жили греки, алани, готи, а згодом — половці та татари.




















