🦅⚔️ Презентація до уроку: «Князь Святослав і його походи» (за § 5 підручника)
До курсу: «Історія України» (7 клас)
Хто був найславетнішим князем-воїном ранньої Русі, чиє життя минуло в сідлі та походах, а слова «Іду на ви!» стали символом незламної військової честі? Цей урок, побудований за § 5 підручника О. Пометун, О. Дудар та Н. Гупана, присвячений київському князю Святославу Хороброму (964–972 рр.). Презентація створена так, щоб наочно та захопливо показати його грандіозні східні й балканські походи, військову стратегію та трагічну загибель.
📌 Що всередині презентації?
Матеріал чітко спирається на текст параграфа підручника, висвітлюючи всі ключові сюжети епохи:
Портрет князя-воїна:
Дитинство та початок правління під регентством матері — княгині Ольги.
Зовнішній вигляд і спартанський спосіб життя Святослава за описами візантійського історика Льва Диякона (голена голова із пасмом волосся — «ознака знатності роду», сережка у вусі) та літописними свідченнями (відмова від возів, шатрів і вареної їжі, ночівля під сідлом нарівні з простими воїнами).
Східні походи Святослава (964–966 рр.):
Похід у межиріччя Оки й Волги та підкорення в'ятичів.
Розгром Волзької Булгарії та могутнього Хозарського каганату (965 р.).
Захоплення стратегічного міста-фортеці Саркел на перетині торговельних шляхів (яке отримало назву Біла Вежа). Водночас зазначається негативний наслідок розгрому хозар — відкриття шляху для нападів печенігів на Русь.
Балканські походи Святослава:
Військова кампанія на Дунаї на запрошення Візантії проти Болгарії (968 р.), розгром болгар під Доростолом та заснування нової столиці — Переяславця на Дунаї, який князь вважав «серединою землі своєї».
Перша облога Києва печенігами (968 р.) та швидке повернення дружини Святослава для порятунку столиці.
Другий балканський похід (969–970 рр.) та розширення володінь на землі Фракії й Македонії.
Конфлікт із Візантією, знаменита промова князя перед битвою під Доростолом («Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут...») та у мирний договір 971 р., за яким Русь втратила подунайські землі.
Трагічна загибель князя: Напад печенігів навесні 972 р. біля дніпровських порогів, організований за попередженням візантійців, та загибель Святослава у бою (легенда про кубок із його черепа).
Історичні оцінки діяльності: Порівняння поглядів видатних істориків на постать Святослава — Михайла Грушевського (який називав його «першим запорожцем на київському столі»), Миколи Котляра та Наталії Полонської-Василенко.
Практичний блок з підручника: Аналіз карток походів, робота з уривками з «Повісті минулих літ» і твору С. Скляренка «Святослав», а також виконання завдань на перевірку хронології та фактів.
💡 Переваги матеріалу:
Точна відповідність програмі та підручнику (2024 р.): Матеріал повністю охоплює зміст § 5 підручника О. Пометун, О. Дудар, Н. Гупан.
Яскрава та емоційна наочність: Використання репродукцій сучасних художників (Артур Орльонов, Олексій Штанко), фотографій діорам Хортицького музею козацтва («Промова Святослава до війська» та «Останній бій з печенігами»), а також зображень пам'ятних монет НБУ.
