Ключ. Таємний код нації

Степанко сховався у розщелині великого каменю і чекав. Такої напруги він ще не відчував зроду. По спині холодною, пронизливою рікою стікав піт. Тіло було скуте настільки сильно, що аж оціпеніло. Стоячи на одній нозі, вигнувшись в абсолютно неприродній позі, Степанко панічно намагався придумати, як би непомітно розслабити скам’яніле тіло. Ще трохи – і він втратить рівновагу. Тоді, швидше за все, хлопцеві прийдеться розпрощатися з життям. – Ти точно його бачив? Тут, у степу, заховатися ніде.....