До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
2
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Клітина – основна структурно-функціональна одиниця всього живого

Опис документу:
Структурною одиницею організмів (як тваринного, так і рослинного походження) є клітина. Дана тема звучить у програмах з біології, анатомії та фізіології. Презентацію створено на основі підручника Г.І.Коляденко "Анатомія людини". У змісті розкрито будову і функції клітини, її органоїдів. Охарактеризовано поділ соматичних клітинклітини - мітоз. Текст доповнено ілюстраціями. У вивченні анатомії та фізіології людини (тварин, рослин) матеріал є першою сходинкою до осмислення більш складних тем.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Клітина – основна структурно-функціональна одиниця всього живого
Слайд № 1

Клітина – основна структурно-функціональна одиниця всього живого

План 1. Клітина – структурна одиниця живого. 2. Будова клітини. 4. Поділ клітин.
Слайд № 2

План 1. Клітина – структурна одиниця живого. 2. Будова клітини. 4. Поділ клітин.

1. Клітина – структурна одиниця всього живого. Структурною одиницею організмів (як тваринного, так і рослинного походження) є клітина. Клітини утво...
Слайд № 3

1. Клітина – структурна одиниця всього живого. Структурною одиницею організмів (як тваринного, так і рослинного походження) є клітина. Клітини утворюють органи, а органи — системи органів і апарати.

Клітина є живою саморегульованою й самооновлюваною системою. Всі клітини між собою взаємозв'язані, а тому організм може існувати лише завдяки своїй...
Слайд № 4

Клітина є живою саморегульованою й самооновлюваною системою. Всі клітини між собою взаємозв'язані, а тому організм може існувати лише завдяки своїй цілісності й тісному взаємозв'язку з навколишнім середовищем. Цілісність організму зумовлена нервово-гуморальною регуляцією функцій.

Клітини за формою і величиною бувають різними і в організмі виконують різні функції.
Слайд № 5

Клітини за формою і величиною бувають різними і в організмі виконують різні функції.

Усі клітини складаються з основних і допоміжних частин: до основних належать цитоплазма, ядро й органоїди, до допоміжних — включення.
Слайд № 6

Усі клітини складаються з основних і допоміжних частин: до основних належать цитоплазма, ядро й органоїди, до допоміжних — включення.

Слайд № 7

2. Будова клітини. Цитоплазма —внутрішнє середовище клітини — неоднорідне. У ній розрізняють: цитолему, гіалоплазму, органоїди й цитоплазматичні вк...
Слайд № 8

2. Будова клітини. Цитоплазма —внутрішнє середовище клітини — неоднорідне. У ній розрізняють: цитолему, гіалоплазму, органоїди й цитоплазматичні включення.

Ззовні цитоплазма має цитолему (клітинну оболонку), яка відділяє її від зовнішнього середовища. Складається вона з білків, ліпідів і полісахаридів;...
Слайд № 9

Ззовні цитоплазма має цитолему (клітинну оболонку), яка відділяє її від зовнішнього середовища. Складається вона з білків, ліпідів і полісахаридів; товщина її 9—10 нм.

Цитолема являє собою напівпроникну біологічну мембрану, крізь яку здійснюється транспорт речовин усередину клітини й продуктів метаболізму з клітин...
Слайд № 10

Цитолема являє собою напівпроникну біологічну мембрану, крізь яку здійснюється транспорт речовин усередину клітини й продуктів метаболізму з клітини в міжклітинну рідину, що її оточує. Цитолема, як і інші мембранні структури організму, побудована з двох шарів молекул фосфоліпідів, що лежать перпендикулярно до поверхні мембрани. Ліпіди становлять 40 %, білки 60, вуглеводи — 1 % компонентів мембрани.

Деякі молекули білків і ліпідів зв'язані з молекулами вуглеводів (близько 1 % вуглеводів мембрани). Ці молекули завжди лежать на поверхні мембрани,...
Слайд № 11

Деякі молекули білків і ліпідів зв'язані з молекулами вуглеводів (близько 1 % вуглеводів мембрани). Ці молекули завжди лежать на поверхні мембрани, утворюючи глікокалікс. На внутрішній поверхні мембрани містяться молекули холестерину.

Білки в мембрані виконують ферментативні, рецепторні та інші функції. Мембрани клітин мають плазматичні відростки, за допомогою яких клітини контак...
Слайд № 12

Білки в мембрані виконують ферментативні, рецепторні та інші функції. Мембрани клітин мають плазматичні відростки, за допомогою яких клітини контактують між собою.

В гіалоплазмі клітини міститься ядро, в якому закладена спадкова інформація у вигляді дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Ядро здебільшого куляст...
Слайд № 13

В гіалоплазмі клітини міститься ядро, в якому закладена спадкова інформація у вигляді дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Ядро здебільшого кулястої форми, оболонка якого теж має двошарову будову (каріотека). Всередині ядра є одно або кілька ядерець.

Товщина каріотеки 7 нм. Ядро заповнене колоїдною рідиною, яка називається каріоплазмою. В ній містяться хроматин, ахроматинова речовина, ферменти т...
Слайд № 14

Товщина каріотеки 7 нм. Ядро заповнене колоїдною рідиною, яка називається каріоплазмою. В ній містяться хроматин, ахроматинова речовина, ферменти та інші біологічно активні речовини.

З хроматину в період поділу клітин утворюються хромосоми. В клітинах людини їх 23 пари. В жіночих клітинах є дві ХХ-хромосоми, а в чоловічих — ХУ-х...
Слайд № 15

З хроматину в період поділу клітин утворюються хромосоми. В клітинах людини їх 23 пари. В жіночих клітинах є дві ХХ-хромосоми, а в чоловічих — ХУ-хромосоми. Хромосоми складаються з ДНК; в них міститься набір генів — носіїв спадкових ознак.

Усі біохімічні процеси відбуваються в органоїдах клітин. До них належать мітохондрії, ендоплазматична сітка, лізосоми, комплекс Гольджі й мікротіль...
Слайд № 16

Усі біохімічні процеси відбуваються в органоїдах клітин. До них належать мітохондрії, ендоплазматична сітка, лізосоми, комплекс Гольджі й мікротільця. Органоїди ззовні мають мембрану завтовшки 6—7 нм.

До немембранних органоїдів належать центросома, мікротрубочки, війки, джгутики. Крім того, в клітинах є фібрилярні структури: міофібрили (м'язи), н...
Слайд № 17

До немембранних органоїдів належать центросома, мікротрубочки, війки, джгутики. Крім того, в клітинах є фібрилярні структури: міофібрили (м'язи), нейрофібрили (нервові клітини), тонофібрили.

Мітохондрії виконують функції енергетичних станцій: в них відбувається клітинне дихання — утворення енергії, яка використовується клітиною для різн...
Слайд № 18

Мітохондрії виконують функції енергетичних станцій: в них відбувається клітинне дихання — утворення енергії, яка використовується клітиною для різних функцій. Мітохондрії мають овоїдну форму, вони оточені зовнішньою та внутрішньою мембранами завтовшки 7 нм.

Внутрішня мембрана утворює вирости, між якими розташовані міжхондріальні гребені (крісти), заповнені колоїдною рідиною — матриксом. На поверхні крі...
Слайд № 19

Внутрішня мембрана утворює вирости, між якими розташовані міжхондріальні гребені (крісти), заповнені колоїдною рідиною — матриксом. На поверхні кріст міститься багато різних ферментів, котрі й зумовлюють складні біохімічні процеси, внаслі­док яких й утворюється енергія.

Слайд № 20

Ендоплазматична сітка Буває зернистою й незернистою. Незерниста ендоплазматична сітка являє собою переважно цистерни й трубочки діаметром 50—100 нм...
Слайд № 21

Ендоплазматична сітка Буває зернистою й незернистою. Незерниста ендоплазматична сітка являє собою переважно цистерни й трубочки діаметром 50—100 нм, що беруть участь у синтезі та обміні ліпідів і глікогену. Ця сітка є в тих клітинах, які виділяють стероїдні речовини та вуглеводи.

Зерниста ендоплазматична сітка також складається з цистерн, трубочок і пластинок діаметром 20 нм і більше. Мембрани цих структур іззовні всіяні вел...
Слайд № 22

Зерниста ендоплазматична сітка також складається з цистерн, трубочок і пластинок діаметром 20 нм і більше. Мембрани цих структур іззовні всіяні великою кількістю рибосом, які виділяють і синтезують білки. Білки, що синтезуються в рибосомах ендоплазматичної сітки, виводяться назовні, а ті рибосоми, які містяться в гіалоплазмі, синтезують білки, необхідні для життєдіяльності самої клітини.

Слайд № 23

Рибосоми виробляють специфічний для кожного виду клітин білок. У його утворенні беруть участь транспортні й інформаційні РНК.  
Слайд № 24

Рибосоми виробляють специфічний для кожного виду клітин білок. У його утворенні беруть участь транспортні й інформаційні РНК.  

Лізосоми — пухирці, які містять багато ферментів, що забезпечують внутрішньоклітинне травлення.
Слайд № 25

Лізосоми — пухирці, які містять багато ферментів, що забезпечують внутрішньоклітинне травлення.

Комплекс Гольджі має вигляд пухирців, пластинок, трубочок, мішечків, усередині яких теж є ферменти. Комплекс Гольджі бере участь у синтезі полісаха...
Слайд № 26

Комплекс Гольджі має вигляд пухирців, пластинок, трубочок, мішечків, усередині яких теж є ферменти. Комплекс Гольджі бере участь у синтезі полісахаридів, а у взаємодії з білками сприяє відокремленню й виведенню з клітин продуктів їхньої життєдіяльності. Комплекс Гольджі розташований біля ядра клітини.

Цитоцентр (клітинний центр), як правило, міститься над ядром клітини або біля пластинчастого комплексу; він має два щільні тільця — центріолі. Пере...
Слайд № 27

Цитоцентр (клітинний центр), як правило, міститься над ядром клітини або біля пластинчастого комплексу; він має два щільні тільця — центріолі. Перед поділом клітини центріолі подвоюються. Немембранна органела.

Мікротрубочки складаються з білка тубуліна; діаметр 25 нм; вони забезпечують строму клітини (цитоскелет). Війки та джгутики забезпечують рух клітин...
Слайд № 28

Мікротрубочки складаються з білка тубуліна; діаметр 25 нм; вони забезпечують строму клітини (цитоскелет). Війки та джгутики забезпечують рух клітин. Обидві структури — це виростки клітини, в основі яких — базальні тільця. жина джгутиків може досягати 120—150 мкм, а війок — 5—10 мкм.

Включення — це зернята білка, краплини жиру, пігменту, які містяться в цитоплазмі. На відміну від органоїдів, вони або є в клітині, або відсутні. У...
Слайд № 29

Включення — це зернята білка, краплини жиру, пігменту, які містяться в цитоплазмі. На відміну від органоїдів, вони або є в клітині, або відсутні. Усі клітини організму здатні до поділу.  

3. Поділ клітин. Загальна властивість усіх живих систем — здатність до самовідтворювання, завдяки чому можливий ріст організму, а також заміщення в...
Слайд № 30

3. Поділ клітин. Загальна властивість усіх живих систем — здатність до самовідтворювання, завдяки чому можливий ріст організму, а також заміщення відмерлих та ушкоджених тканин. Тривалість життя різних клітин неоднакова. Так, епітеліальні клітини кишок живуть до 24 годин, клітини шкіри — від 5 до 35 днів, еритроцити — 120 днів, клітини печінки — 180 днів. Клітини протягом усього життя розмножуються поділом.

Регуляція поділу клітин відбувається на тканинному рівні і є складним фізіологічним процесом їх регенерації. Клітини розмножуються двома способами:...
Слайд № 31

Регуляція поділу клітин відбувається на тканинному рівні і є складним фізіологічним процесом їх регенерації. Клітини розмножуються двома способами: прямим і непрямим поділом. Більшість клітин організму розмножується непрямим поділом (мітоз).

Сукупність змін, які відбуваються в клітині перед поділом і під час його, називається мітотичним циклом, у якому розрізняють чотири періоди: 1) вла...
Слайд № 32

Сукупність змін, які відбуваються в клітині перед поділом і під час його, називається мітотичним циклом, у якому розрізняють чотири періоди: 1) власне мітотичного поділу; 2) постмітотичного; 3) редуплікації ДНК; 4) накопичення енергії.

Рис. 3. Мітоз (каріокінез) Поділ клітини хоріона шеститижневого плоду людини: 1, 2, 3 — профаза; 4, 5 — метафаза; 6,7— анафаза; 8 — телофаза; 9 — у...
Слайд № 33

Рис. 3. Мітоз (каріокінез) Поділ клітини хоріона шеститижневого плоду людини: 1, 2, 3 — профаза; 4, 5 — метафаза; 6,7— анафаза; 8 — телофаза; 9 — утворені клітини

Період власне мітотичного поділу найкоротший — не більше ніж 5 % часу в циклі. У цей період клітина ділиться на дві дочірні. В постмітотичний періо...
Слайд № 34

Період власне мітотичного поділу найкоротший — не більше ніж 5 % часу в циклі. У цей період клітина ділиться на дві дочірні. В постмітотичний період, який може тривати кілька годин, нарощується маса клітин.

Після цього настає період редуплікації ДНК, під час якого посилюється синтез білка, відбувається подвоєння ДНК, тобто утворюється точна копія молек...
Слайд № 35

Після цього настає період редуплікації ДНК, під час якого посилюється синтез білка, відбувається подвоєння ДНК, тобто утворюється точна копія молекул ДНК, які під час повторного поділу клітини дадуть спадковий матеріал для двох нових дочірніх клітин.

В останній, четвертий період, накопичується енергія, необхідна для дальшого процесу. Здатність до поділу мають— від кількох хвилин до 2—30 годин. В...
Слайд № 36

В останній, четвертий період, накопичується енергія, необхідна для дальшого процесу. Здатність до поділу мають— від кількох хвилин до 2—30 годин. Вона залежить від виду клітин, умов навколишнього середовища та ін. Зі старінням здатність клітин до розмножування знижується.

Поряд із мітозом може відбуватися і прямий поділ клітин (амітоз), коли клітина поступово ділиться навпіл і з неї утворюються дві дочірні. Іноді так...
Слайд № 37

Поряд із мітозом може відбуватися і прямий поділ клітин (амітоз), коли клітина поступово ділиться навпіл і з неї утворюються дві дочірні. Іноді такий поділ є неповним, — ядро ділиться надвоє, а протоплазма — ні, внаслідок чого утворюються багатоядерні клітини.

Мітоз (каріокінез) відбувається в чотири етапи: профаза, метафаза, анафаза і телофаза.
Слайд № 38

Мітоз (каріокінез) відбувається в чотири етапи: профаза, метафаза, анафаза і телофаза.

Під час профази в клітині набухає ядро, хроматин із зерен перетворюється на суцільну нитку, згортаючись при цьому в рухливий клубок. Далі з хромати...
Слайд № 39

Під час профази в клітині набухає ядро, хроматин із зерен перетворюється на суцільну нитку, згортаючись при цьому в рухливий клубок. Далі з хроматинових ниток виникають хромосоми, кожна з яких поділяється на дві дочірні. За цієї фази каріолема розчиняється, зникає ядерце, центросома ділиться на дві центріолі, які розходяться по полюсах клітини.

У метафазі центріолі займають своє постійне місце на полюсах клітини й після цього формується ахроматинове веретено, яке складається з багатьох нит...
Слайд № 40

У метафазі центріолі займають своє постійне місце на полюсах клітини й після цього формується ахроматинове веретено, яке складається з багатьох ниточок, що утворилися з ахроматинової речовини ядра. Одним кінцем ці ниточки прикріплюються до центріолі, а іншим — до середини хромосоми.

Хромосоми ж на цей час розташовуються в центральній частині клітини, у вигляді фігури, схожої на зірку. Під кінець цієї фази хромосоми стають корот...
Слайд № 41

Хромосоми ж на цей час розташовуються в центральній частині клітини, у вигляді фігури, схожої на зірку. Під кінець цієї фази хромосоми стають коротшими й товщими, починають поздовжньо ділитися на дві дочірні, але по екватору вони ще з'єднані між собою.

В анафазі дочірні хромосоми завдяки накручуванню на центріолі ниток ахроматинового веретена розходяться до протилежних полюсів, утворюючи при цьому...
Слайд № 42

В анафазі дочірні хромосоми завдяки накручуванню на центріолі ниток ахроматинового веретена розходяться до протилежних полюсів, утворюючи при цьому фігуру подвійної зірки.

У телофазі дочірні хромосоми збираються докупи, ущільнюються й утворюють нові ядра, в яких з'являються каріолема та ядерце. Водночас відбувається п...
Слайд № 43

У телофазі дочірні хромосоми збираються докупи, ущільнюються й утворюють нові ядра, в яких з'являються каріолема та ядерце. Водночас відбувається перетягування в екваторіальній зоні тіла клітини й утворюються дві самостійні дочірні клітини.

Загальна тривалість цих фаз — від 1 до 1,5 годин. Період між клітинним поділом називається інтерфазою. У мітотичному циклі вона охоплює час трьох п...
Слайд № 44

Загальна тривалість цих фаз — від 1 до 1,5 годин. Період між клітинним поділом називається інтерфазою. У мітотичному циклі вона охоплює час трьох періодів: постмітотичного, редуплікації ДНК й накопичення енергії.

Мітоз
Слайд № 45

Мітоз

Слайд № 46

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Впровадження веб-квестів в освітній процес»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.