Захист цифрових систем базується на тріаді конфіденційності, цілісності та доступності, порушення яких кваліфікується як інцидент. Небезпеки класифікуються за походженням, намірами, локацією та глибиною впливу, охоплюючи як випадкові помилки користувачів, так і навмисні кібератаки. Серед найпоширеніших загроз виділяють шкідливі програми, маніпуляції зі соціальною інженерією та мережеві напади на кшталт DDoS чи MitM. Окрім зловмисних дій, втрата інформації може статися через технічні збої, апаратні несправності або недотримання правил експлуатації. Для протидії цим викликам застосовують комплексний підхід, що включає організаційні правила, технічні засоби захисту, шифрування та регулярне створення резервних копій.







