Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х у першій пол. ХІ ст.

Історія України

Для кого: 7 Клас

26.02.2020

529

7

0

Опис документу:
Практичне заняття № З Твори давньоруської літератури як історичні джерела На уроці ви навчитесь: 1. Пояснювати та доречно вживати поняття «моральні цінності», «літературні твори як історичні джерела», «історичне значення літературних джерел». 2. Визначати роль та місце князя Володимира Мономаха у процесі зміцнення могутності Русі-України перед загрозою зовнішніх ворогів. 3. Характеризувати та порівнювати літературні джерела періоду Русі-України для визначення рис історичної епохи.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА)

наприкінці Х - у першій половині ХІ ст..

Практичне заняття № З

Твори давньоруської літератури як історичні джерела

На уроці ви навчитесь:

1. Пояснювати та доречно вживати поняття «моральні цінності», «літературні твори як історичні джерела», «історичне значення літературних джерел».

2. Визначати роль та місце князя Володимира Мономаха у процесі зміцнення могутності Русі-України перед загрозою зовнішніх ворогів.

3. Характеризувати та порівнювати літературні джерела періоду Русі-України для визначення рис історичної епохи.

Хід роботи

1. Розв'яжіть хронологічні задачі:

1.Скільки минуло років від запровадження християнства як державної релігії до запрошення Володимира Мономаха на великокнязівський стіл?

2.Скільки минуло років від запровадження християнства як державної релігії до скликання Любецького з'їзду князів?

3.Визначіть час, що минув від початку князювання Ярослава Мудрого до утворення Галицько-Волинського князівства.

4.Скільки минуло років від запровадження християнства як державної релігії до першої згадки назви «Україна» у Київському літописі?

5.Визначіть час, що минув від початку князювання Володимира Мономаха до подій, описаних у «Слові о полку Ігоревім».

II. Проаналізуємо документи за запитаннями.

1. Про які моральні цінності тогочасної людини йдеться в «Повчанні дітям» Володимира Мономаха?

2. Які якості цінували в людях найбільше наші предки? • Яких життєвих правил навчає Мономах своїх дітей? Чи втратили вони значення в наш час?

3. Чи можна вважати «Повчання дітям» історичним джерелом? Чому?

«Тож, Бога ради, не лінуйтеся, я благаю вас. Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступайтеся самі, а не давайте сильним погубити людину Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; не погубляйте ніякої душі християнської. Старих шануй, як отця, а молодих - як братів. Лжі бережися, і п 'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. А коли добре щось умієте - того не забувайте, а ного не вмієте - то того учітесь, так само, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п 'ять мов, - а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж - усякому лихому мати: що людина вміє - те забуде, а чого ж не вміє - то того не вчиться. А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго... Хай не застане вас сонце на постелі».

III. Виконуємо завдання.

Прочитайте уривки зі «Слова...», дайте відповіді на запитання.

Чому поема «Слово о полку Ігоревім» є цінним історичним джерелом?

А) Ігор сей, славен князь,

Міццю розум оперезав,

Мужністю сердечною нагострив,

Ратного духу виповнився

Та й повів полки свої хоробрі

На землю Половецьку, за землю Руську!

Б) А мої куряни - вправні воїни,

Під сурмами сповиті,

Під шоломом викохані,

З кінця списа годовані.

Всі путі їм відомі,

Яруги їм знайомі,

В) Перестали князі невірних воювати,

Стали один одному казати:

Се моє, а се теж моє, брате!

Г) Що то шумить, що то дзвенить

Перед зорею ранньою?

Ігор полки свої повертає,

Жаль йому брата любого Всеволода.

Луки в них напружені,

Сагайдаки відкриті,

Шаблі нагострені;

Самі скачуть, як вовки сірі в полі,

Шукаючи собі честі,

А князеві слави.

Вважати за великі,

На себе самих підіймати чвари,

А невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали!

Бились день та бились і другий,

А на третій, в південну годину,

Похилились Ігореві стяги!

Після побоїща Ігоря Святославовича з половцями. Картина В. Васнецова. 1880р.

Який з уривків відповідає зображеному на картині?

IV. Виконуємо завдання.

З яких давніх літературних творів узято ці цитати?

A. «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати... Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом... Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні».

Б. «А коли добре щось умієте - того не забувайте, а чого не вмієте - то того учітесь так само, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п 'ять мов. Лінощі ж - усякому лихому мати: що людина вміє - те забуде, а чого ж не вміє - то того не вчиться».

B. «Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився та й повів полки свої хоробрі на землю Половецьку, за землю Руську!».

Г. «Дуже добре він умів ікони писати; цього ж уміння захотів він навчитися не ради багатства, але для Бога робив. А робив він, скільки треба було, всім, ігуменові та братії писав ікони і нічого за це не брав».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.