Пахолівецького В.
Конспект уроку 7 клас. Всесвітня історія
Тема:
10. Християнська Церква в V-XІ ст.
Мета:
вивчати: роль християнської Церкви в Середньовіччі; організація християнської церкви в Середньовіччі; територію поширення християнства;
розвивати логічне мислення, уяву;
виховувати толерантність, любов, взаємоповагу.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: Всесвітня історія: Підручник для 7кл. загальноосвіт. навч. закл./ Гісем О., Мартинюк О. Харків: в-во «Ранок», 2020. – 144с, атлас із всесвітньої історії 7 клас, презентація.
Основні терміни та поняття: «єпархія», «церковна ієрархія», «схизма», християнізація, Клюнійський рух.
ХІД УРОКУ
І Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Опитування
Що таке феодалізм?
Назвіть основні стани феодального суспільства
Охарактеризуйте їх
Яке значення мали замки? Яка їх будова?
ІІІ. Повідомлення теми уроку
Тема сьогоднішнього заняття: "Християнська Церква в V-XІ ст."
ІV. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
До якої конфесії ви належите? Більшість з нас – християни. А що ви розумієте під цим словом? Хто до них належить? Давайте зануримося у минуле для того, щоб знати історію християнства.
V. Вивчення нового матеріалу
(1 слайд) Християнство зародилося на Сході в Ізраїлі. Воно пов’язане із народженням, життям і смертю Ісуса Христа.
12 апостолів утворили Християнську Церкву.
Християнство почало швидко поширюватися Римською імперією. Із середини IV ст. було визнане державною релігією.
Проте як світова релігія воно сформувалося в Середні віки. У лиху годину безперервних варварських нашесть лише Церква, одна з усієї античної спадщини, не тільки зберегла, а й укріпила своє становище.
1. Як християнство поширювалося в Європі?
(2 слайд) Нові торговельні шляхи в землі варварів сприяли не лише обміну товарами, а й проникненню християнської віри. Крім того, нові релігійні погляди переймали полонені, які потім привозили їх додому. Особливе ж значення для поширення християнства мали місіонери – люди, які спеціально мандрували в нехристиянські землі з метою навернути місцеве населення, проповідуючи їм свої погляди на світ і людину. Першими християнізувалися прикордонні території Римської імперії – землі, населені абісинцями (ефіопами), території Кавказу (переважно сучасної Грузії та Вірменії), частково – Персії та Аравії (виникнення ісламу зупинило цей процес). В Європі першими з варварських племен на зламі IV і V ст. християнство прийняли готи, вандали та бургунди.
Остаточно ж закріпилося воно після Великого переселення народів, уже у VIII ст. Франки прийняли християнство тільки внаслідок поширення монастирів та шкіл. На території Великобританії перші християни були ще з кінця ІІІ ст., проте лише з кінця VI ст. настала успішна хвиля християнізації цих земель (особливо Ірландії, проповідники-ченці з якої потім поширилися Європою). Слов’яни долучилися до християнства з VII ст. Приблизно в той самий час ця релігія поширюється Скандинавією, але північні землі стають християнськими дещо пізніше – в ХІ ст.
2. Устрій Церкви
(3 слайд) Подивіться на слайд. Які враження у вас викликають зображення?
Ще з перших віків у Церкві закріпилося три ступені ієрархії: диякон-священик-єпикоп.
Диякон – це найнижча ступінь свячення. Вони не здійснювали обрядів, крім хрещення. Розносили причастя, допомагали єпископам. Священики здійснювали Богослужіння та таїнства. Священики і їх храми на певній території були об’єднані в єпархію, якою керував єпископ.
Із розповсюдженням християнства виникли потужні центри. На чолі них стояли патріархи. Вони керували Церквою в регіоні. Спочатку їх було 5: Римський (на чолі із Папою), Константинопольський, Александрійський, Антіохійський, Єрусалимський.
Чим більшу площу охоплювала Християнська Церква, тим віддаленішими ставали її частини. В них формувалися свої звичаї й обряди, котрі видозмінювалися, з’являлися додаткові церковні посади. Таким чином, в різних регіонах була культурна відмінність.
Проте, обрядовість і культура ніколи не була вирішальною. Основу становила догматика. Церква була єдиною завдяки догматиці.
Догма – це офіційна система принципів чи доктрин релігії, віровчення, визнане істиним.
Середньовічна Церква мала два джерела віровчення: Святе Передання та Біблію.
Вона вірила в:
1. Трійцю – що є один Бог в трьох особах: Отець, Син, Святий Дух.
2. Що Бог-Син, Ісус Христос народився від Діви Марії та помер на хресті для спасіння людей.
3. Вірили в єдину Церкву, поза якою немає спасіння.
4. Вірили у сім Таїнств:
Хрещення, коли людина звільняється від гріхів та стає членом Церкви.
Миропомазання означало отримання дарів Святого Духа.
Священство, право звершувати обряди та Таїнства.
Євхаристія – прийняття Тіла і Крові Ісуса Христа
Шлюб
Єлеопомазання – помазання хворих освяченою олією
Сповідь – визнання гріхів за посередництвом священика та отримання їх прощення.
Центром релігійного життя християн є храм. Тут здійснювалося Богослужіння, яке називається Меса або Літургія. Тут роздавали милостиню, навчали дітей, проповідували, зберігали книги. Храми розкішно прикрашали.
На Сході і Заході відрізнялася їх архітектура.
Сформувалося два види духовенства: біле – яке служило для людей і монашество. У його витоків стояв святий Антоній, а потім – Бенедикт. Створювалися монастирі.
Значний внесок зробили монастирі й у розвиток культури та освіти. У спеціальних майстернях, скрипторіях, ченці переписували книги, до яких середньовічні люди ставилися як до скарбу. Іноді книги виготовляли й прикрашали впродовж декількох років, а потім дбайливо зберігали в монастирських бібліотеках. Діяли при монастирях також школи для дітей. Монастирі швидко перетворилися на одну з найважливіших частин середньовічного світу.
Імператори та правителі активно підтримували Церкву.
Розкол 1054 року
До 1054 року виникло догматичне протиріччя між Папою Римським та патріархом Константинопольським. Воно стосувалося відмови Константинополя визнати верховну владу Папи Римського. Також вони заперечили походженню Святого Духа і від Сина. Це призвело до розколу Церкви на дві частини: перша, Західна, – з часом почала називатися Католицькою Церквою, а Східна – православною.
Як вплинула схизма на територію Русі-України. Відкрийте ст.41 і прочитайте у жовтій рамці.
Як ви вважаєте, чи позиція Русі була поміркованою та далекоглядною?
Роль Церкви у житті середньовічного суспільства
Церква мала величезну роль у житті суспільства.
Духовенство всіляко підкреслювало необхідність слідувати нормам поведінки, які дозволяли людині бути «добрим християнином». Ці норми, прописані в Біблії та Святому Переданні, були детально витлумачені християнськими мислителями Раннього Середньовіччя. Саме на їх основі створювалось сучасне європейське суспільство. Основними з них можна назвати відмову від кровної помсти, звеличення допомоги ближньому, покірність владі від Бога, обмеження потреб у повсякденному житті заради задоволень блаженства душі в раю, суворе засудження гріховних вчинків. Основною ж заповіддю стала любов до ближнього. Центральними чеснотами християнство називає любов, віру та надію.
Робота із текстом джерела
Прочитайте цитати з Біблії. Як ви думаєте, чому смисл цих висловів називають «золотим правилом моралі»?
«Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки». Мт 7,12
«І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви». Луки 6,31
На противагу чеснотам, християнство визначає й основні пороки: гордість, заздрість, злість, відчай, лінощі, жадібність, ненажерливість, похіть хтивість. Людина, яка піддається порокам, неодмінно буде покарана. Навіть якщо не одразу, за життя, то не уникне кари після смерті, адже душа, за християнською вірою, є безсмертною. Саме після смерті обов’язково будуть враховані всі добрі та злі вчинки, які людина здійснила протягом життя, і душа її перейде до вічних страждань у пеклі або вічного блаженства в раю. Прийнятий в Середні віки перелік смертних гріхів був уточнений та описаний Папою Римським Григорієм І Великим.
VI. Закріплення вивченого матеріалу
Яке значення та вплив християнської Церкви на державу та суспільство? Ст. 39. У жовтій рамці.
Які дати ми повинні знати? Ст. 41.
VII. Підведення підсумків. Оцінювання
VIII. Домашнє завдання
Переглянути ще раз презентацію. Опрацювати параграф 7, ст.38-41. Підготуватися до опитування. Дати відповідь на питання ст.41.
