Хорхе Луїс Борхес — аргентинський письменник, перекладач і філософ, який увійшов до пантеону світової літератури як один із засновників нової латиноамериканської прози, що поєднує фантастику, філософію та гру з реальністю. Його творчість вирізняється метафізичністю, пошуком істини, темами часу, пам'яті, лабіринтів та дзеркал, а також містифікаціями й посиланнями на вигадані твори.
Біографія
Народження та освіта:
Хорхе Луїс Борхес народився 24 серпня 1899 року в Буенос-Айресі, Аргентина. Його освіта була двомовною, він отримав початкову освіту в англійської вчительки.
Життя в Європі:
У 1914 році сім'я Борхеса переїхала до Іспанії через втрату зору батьком, де він жив у Барселоні та Пальма-де-Мальорці.
Повернення до Аргентини:
Після повернення в 1921 році, Борхес став одним із провідних представників авангардної літератури.
Співпраця та спадщина:
Він видавав есе про літературу, мистецтво та історію, співпрацював з виданнями, познайомився з майбутнім співавтором Адольфо Бьйой Касаресом.
Творчість
Теми:
Основні теми творчості Борхеса — це вічність, час, пам'ять, дзеркала, лабіринти, самотність, реальність та фантастика.
Стиль:
Його стиль характеризується метафізичністю, грою з правдою та вигадкою, а також використанням містифікацій, таких як посилання на неіснуючі твори.
Вплив:
Борхес справив значний вплив на письменників XX століття, зокрема на жанри наукової фантастики та абсурду, вплинувши на Курта Воннегута, Филипа К. Діка та Станіслава Лема.
Визнання:
Він є лауреатом премії Сервантеса 1979 року, найпрестижнішої нагороди в іспаномовній літературі.
