Проблема партнерської взаємодії дорослого з дитиною є дуже актуальною для сучасної практики в ЗДО. Нині проголошено принципово нові пріоритети та завдання дошкільної освіти, що потребують від педагогів переходу на якісно новий рівень взаємодії з вихованцями-рівень співпраці, спільної партнерської діяльності.
«Взаємодія дорослого і дітей»-це основна модель організації освітнього процесу (дорослих і вихованців), відповідно рішення освітніх завдань в один і той же час. Вона відрізняється наявністю партнерської (рівноправної) позиції дорослого і партнерською формою організації (можливість вільного розміщення, переміщення і спілкування дітей в процесі освітньої діяльності). Передбачає індивідуальну, під групову і фронтальну форми організації роботи з вихованцями.
Тому ми-перш за все – педагоги, які повинні «привертати увагу дітей до емоційного стану одне одного, власним прикладом і пропозиціями спонукаючи дітей до вияву співчуття, жалю», «прагнути розв’язувати конфлікти між дітьми в м’якій формі, без насильства і окриків, шляхом переведення їх у позитивні форми взаємодії або перемикати увагу дітей на інші види діяльності або предмети», «допомагати дітям формулювати свої бажання, прохання, домовлятися про черговість дій»
