Ведуча: Поволі падає золоте листя, і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, тонке павутиння «бабиного літа» не поспішаючи пливе у повітрі, а земля, вбирається у багряні шати, і день цей, належить вам, дорогі вчителі!
Ведучий: Вчитель, яке маленьке слово. А скільки за нехитрими буквами, любові й ніжності, розуміння і доброти, терпіння і вічності. Адже вони вічні, бо вони залишають в серцях своїх учнів, сліди, своєї безсмертної любові