і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Казкотерапія

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Казкотерапія - це один із найдавніших методів арт-терапії, який виник, щойно люди навчилися говорити.

За давніх часів казки та міфи розповідали не лише дітям, а й дорослим. Адже в такий спосіб із казками передавалися духовні знання, моральні цінності, правила поведінки в суспільстві, основні життєві сценарії — спадок, мудрість і вчення народів і поколінь.

У наш час казкотерапія дає людям змогу розвинути самосвідомість, стати самими собою та побудувати особливі довірчі близькі стосунки з навколишніми, а також реалізувати свій творчий потенціал.

На думку науковців, казкотерапія допомогає:

  • боротися зі стресом;

  • гармонізувати свій внутрішній світ;

  • реалізувати творичий потенціал;

  • знайти рішення складної проблеми;

  • зміцнити силу духу;

  • стати добрішим і позитивно сприймати життя

  • розвиток мовленнєвої компетентності, вправляння у правлній звуковимові.

Сеанс казкотерапії зазвичай відбувається у три етапи:

1. Розслаблення. Це творча дія, пов'язане із заспокоєнням і налаштовуванням на подальший процес написання казки. На цьому етапі дитині можуть запропонувати намалювати малюнок, зліпити скульптуру чи зробити колаж. Також психолог може прочитати йому спеціально підібрану казку.

2. Казка. Написання або обговорення казки. Якщо з'являються труднощі при створенні казки, то звучать навідні запитання або історії.

3. Прочитання казки, завершення. Важлива подія — і для автора, і для педагога, після якої дитина може розповісти про свої почуття, переживання, розкривши суть своєї вигаданої історії, а педагог може дати подальші рекомендації.

Але існують інші моделі занять, наприклад:

  • обговорення вже існуючої казки;

  • самостійне написання дитиною казки;

  • інсценування, драматизація вже написаної казки — гра в ролях;

  • творча робота за мотивами казки — дитині пропонують обрати роль улюбленого героя та розвинути її далі, тобто вийти за межі казки;

  • обговорення казки або вигадування нової, використовуючи ляльок як акторів, озвучувати ляльок, грати ними, озвучувати.

При зціленні казкою важливо знати таке.

1. Сеанс казкотерпії необхідно проводити через якийсь час після ймовірно травматичної ситуації, коли дитина заспокоїлася та здатна відсторонено глянути на події, в нашому випадку – через призму казкової реальності.

2. «За тридев’ять земель»... Ці слова начебто дають зрозуміти, що така історія могла відбутися де завгодно: може, за океаном, а може, і зовсім поруч. Це залежатиме від того, наскільки близько до себе захочеться сприйняти казкову історію.

3. Щоб дитина краще сприймала те, що з нею відбувається в казці, можна придумати ритуал переходу до Вигаданої країни. Одним з елементів такого переходу може стати «перетворення» на будь-якого казкового героя.

4. Спосіб подачі казкового матеріалу вибирають залежно від характеру й особливостей дитини. Тому можна працювати з уже існуючими казками або запропонувати скласти свою історію, а також розіграти казкові історії в ролях, як додатковий елемент використовуючи костюми, паперових ляльок або маріонеток.

Отже, казкотерапія - це система передачі життєвого досвіду, розвитку соціальної чутливості, інтуїції і творчих здібностей. Казкотерапія використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення взаємодії з оточуючим світом.

Казки викликають інтенсивну емоційну реакцію. Казкові образ звертаються одночасно до свідомості та до підсвідомості. Казка дозволяє вийти за рамки звичайного життя, в доступній формі вивчати світ почуттів і переживань, ідентифікувати себе з певним персонажем і таким чином подивитись на свої проблеми зі сторони. Привабливість казки як засобу педагогічного впливу для дитини обумовлена її властивостями:

- відсутність прямих повчань; події казкової історії логічні, природно витікають одна з одної, що дозволяє дитині засвоювати причинно-наслідкові зв’язки і спиратись на них;

- через образи казки дитина знайомиться з досвідом багатьох поколінь. В казкових сюжетах зустрічаються ситуації і проблеми, які переживає кожна людина (відділення від батьків, життєвий вибір, взаємодопомога, кохання, боротьба добра і зла). Перемога добра забезпечує дитині відчуття психологічної захищеності. Дитина засвоює, що випробування сприяють внутрішньому росту людини;

- відсутність фіксації імені головного героя та місця подій; головний герой – це збірний образ, з яким дитина може ідентифікувати себе;

- цікавий сюжет, наповнений загадками, чарами, неочікуваними перетвореннями героїв забезпечує активне сприйняття і засвоєння інформації.

Види роботи з казкою:

  • використання казки як метафори. Казкові образи і сюжети асоціюються з життєвим досвідом дитини. Ці асоціації можна обговорити;

  • малювання за мотивами казки. Вільні асоціації проявляються в малюнках, які аналізують та обговорюють;

  • обговорення поведінки і мотивів вчинків персонажів. Розмова про моральні цінності, систему оцінювання себе та оточуючих;

  • програвання епізодів казки;

  • використання казки як притчі-повчання. Підказка варіанту вирішення ситуації на прикладі казкового сюжету.

Казкотерапія – одна з універсальних і привабливих форм роботи педагога з розвитку мовлення дітей. Вона є джерелом розкриття й розвитку творчих мовленнєвих здібностей. Без казки, зауважував В.О. Сухомлинський, живої та яскравої, яка оволоділа свідомістю й почуттями дитини, неможливо уявити дитячого мислення й мовлення як певного ступеня розвитку людського мислення і мовлення. Казкотерапія – процес активізації мовних ресурсів, мовленнєвого потенціалу особистості. При казкотерапії відбувається й терапія естетичним середовищем, особливою казковою обстановкою. В ній проявляються приховані й не розкриті мовно-мовленнєві здібності, може здійснитися мрія, реалізуватися творчий задум, відбутися висловлювання, яке в ситуації довільності створюється з великими труднощами. У казці все змінюється: говорить не дитина, а казковий персонаж, а відтак говоріння відбувається легко, тому що здійснюється мимовільно.

Саме так у невимушеній обстановці дитина набуває довільності, зосередженості, націленості, цілеспрямованості мовлення, важливих його рис, необхідних для мовленнєвої діяльності. В казці завжди з’ являється відчуття захищеності, знімаються тривоги від невпевненості в говорінні, зникають страхи перед необхідністю висловлюватися публічно.

Будучи результатом роботи людської свідомості й підсвідомості, казка допомагає дитині через інтуїцію та фантазію відкрити в собі творчий мовленнєвий початок, відчути аромат таємничості й загадковості, наділити звичайні речі казковими й чарівними властивостями, почати створювати нові пригоди та події, стати дійсним Чарівником. Казкотерапія розвиває чуттєве сприймання й уяву, вчить творчо мислити й відтворювати все це в мовленні, стимулює активне спілкування, дитячу фантазію, надає учасникам сили й формує дитину як мовленнєву особистість. У казкотерапії учасник залишає реальний світ і переноситься в світ змістових і мовленнєвих фантазій, що актуалізуються казкою й сприяють мовлення як креативної діяльності.

Завдяки інформативності казки педагог через аналіз придуманої дошкільниками казки отримує інформацію про актуальний рівень розвитку мовлення, про способи подолання труднощів при здійсненні мовленнєвої діяльності, а також світоглядні позиції дитини.

Доповнюючи, змінюючи й збагачуючи казку, діти долають мовні самообмеження й одночасно доповнюють, змінюють і збагачують свій мовленнєвий досвід. Знаходячись в казковій мовленнєво-драматичній реальності, дитина емоційно захищена від ризику “згорання”, яке може відбутися в звичайній дидактичній обстановці.

Приймаючи участь у казкотерапевтичних формах навчання, кожна дитина накопичує позитивний емоційний заряд, виходить із казки задоволеною від своїх мовленнєвих дій і впевненою в своїх мовно-мовленнєвих можливостях, укріплюючи власний соціальний імунітет статус “успішного” мовця, здатного до вербального самовираження. Через казкотерапію кожна дитина здатна опанувати способи й алгоритми комунікації, а також шляхи виходу з проблемної мовленнєвої ситуації, підказані сюжетом і образами казки.

Казкотерапія, надаючи дитині певні приклади довільної поведінки, певною мірою задовольняє природні дитячі потреби в:

1) мовно-мовленнєвій автономності, оскільки герої казок діють самостійно (в тому числі й вербально) протягом усього сюжету, роблять вибір, приймають рішення, озвучують їх, спираючись тільки на свої власні сили;

2) мовленнєво-мовній ком-петентності, оскільки герой виявляється здатним долати надзвичайні перешкоди, ставати переможцем;

3) мовленнєвій активності, оскільки герой завжди знаходиться в дії, в русі: з кимось зустрічається, спілкується; комусь допомагає або підказує; кудись йде, активно вирішує комунікативні проблеми – розповідає, попереджає, співає пісеньку, переконує, запитує, відповідає, доводить, розмірковує, вихваляє, описує, відмовляється, стверджує тощо;

4) мовленнєвому самовираженні, оскільки сам сюжет казки та її різні герої надають можливість дитині обрати образ за своїм уподобанням і проявити себе як мовленнєву особистість, мобілізувати свої найкращі якості, кращі внутрішні прагнення душі; розповісти про свої заповітні бажання, виявити у висловлюваннях свій емоційний стан; реалізувати знання, взаємовідношення з дітьми, вирішити проблеми й подолати мовні та мовленнєві перешкоди, що виникають у житті;

5) мовно-когнітивному й духовному зростанні, оскільки через чарівний світ, сповнений чудесами та таємницями, казка дає за допомогою засобів рідної мови знання про довкілля, вчить находити вихід із життєвих і мовленнєвих ситуацій, допомагає вірити в себе, в свої мовні можливості, в силу добра, любові та справедливості.

Входячи в країну казки, яка збуджує дитячу уяву, актуалізує їх мрії, бажання й наміри, дошкільники приймають казковий світ усім серцем, відчувають себе в ньому творцем власної мови й обдарованою мовленнєвою особистістю. “Проживаючи” казку, перевтілюючись у казкових героїв, діти непомітно для себе вирішують свої мовленнєві проблеми, отримують можливість відновити свій емоційний стан.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
У статті розкривається ефективність використання психо-педагогічних казок у корекційно-розвивальній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Сучасні проблеми адаптації та соціалізації особистості»
Левченко Вікторія Володимирівна
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти