і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Казка – животворне дже-рело дитячого мислення в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського

Казка – животворне дже-рело дитячого мислення в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Школа стоїть на позиціях розвивального навчання і робить багато, щоб підготувати творчу, мислячу особистість. Тому виховання активної життєвої позиції особи органічно пов'язане з формуванням її мислення, розвитком та удосконаленням усіх якостей розуму.

В.Сухомлинський рекомендував учителям навчати учня уміння аналізувати свої думки, а також вивчати мислительну діяльність учня, щоб правильно керувати нею.

"Уроки мислення" проходили і у "Школі радості під блакитним небом" і в кімнаті казок. Василь Олександрович домагався, щоб увесь навчально-виховний процес був пройнятий напруженою роботою думки. Для своїх уроків мислення педагог розробив цілу програму. Так з'явилась "Книга природи", в якій окремі факти, явища мали свої сторінки і назви: "Живе і неживе", "Неживе пов'язане з живим", "Усе в природі змінюється", "Сонце-- джерело життя", "Як подорожує краплина води", "Пробудження природи навесні", "Природа чекає на зиму", "Ліс зберігає вологу", "Зелений листок-- комора сонця" та ін.

Цей перший етап розвитку мислення дитини у школі -- етап образного, конкретного мислення -- є найбільш відповідальним у житті людини, це добре розумів видатний педагог. Саме в дитинстві людина опановує скарбом рідного слова, навчається думати і з цим надбанням вирушає у Країну знань.

У системі В.Сухомлинського природі, як об'єкту пізнання,приділяється  велика увага. Але природа, як бачимо, сама собою не виховує. Виховує тільки активна взаємодія людини з нею.  Ще краще пізнати природу  допомагають казки педагога  тож  вагоме місце у роботі з дітьми посідає казка. Казка – це активна естетична творчість, що охоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю. Без казки не можна уявити дитинство. «Казка – це образно кажучи, свіжий вітер,що роздмухує вогник дитячої думки й мови. Діти не тільки люблять слухати казку, вони творять її»

В.Сухомлинський вважав, що без казки – живої, яскравої, яка заволоділа свідомістю й почуттям дитини,- неможливо уявити мислення і дитячого мовлення, як певного ступеня людського мислення й мови.Чутливість до радощів і горя інших виховується тільки у дитинстві, бо у цьому віці серце особливо відкрито до людських страждань, горя, туги, самотності. Дитина легко уявляє себе на місці іншої людини. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. І не тільки пізнає, а й відгукується на події і явища навколишнього  світу, висловлює своє ставлення до добра і зла. З казки черпаються перші уявлення про справедливість і несправедливість. Казка виховує любов до рідної землі, вона – творіння народу. В.Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав, що казка – це друг і вчитель дітвори, вона допомагає їм краще пізнати навколишній світ, робить їх добрими, людянішими, викликає бажання пронести чудові риси позитивних персонажів через своє життя. Без казки, без гри уявлення дитина не може жити, без казки світ перетворюється для неї на гарну, але все-таки намальовану на полотні картину: казка примушує цю картину ожити.

У безпосередньому спілкування з природою потрібно проводити спостереження. Початок  спостереження треба проводити особливо емоційно, цікаво і передавати відношення до об’єкта, який спостерігається. Тут варто використовувати яскраві описи й порівняння, не зразу ставити запитання. Наприклад, рослину за будову, тварину за поведінку. Підвести підсумок і щось залишити на завтра, щоб була цікавість. Цікавими й результативними є досліди самих дітей, їхні «відкриття».   «Може маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних розумових зусиль, – вона творець; її розумова діяльність і творчість».І як результат – дитина отримує нові знання.

Наприклад, ллючи воду на шматок мила, грудку цукру, землю тощо ми примушуємо воду змішувати з цими речовинами, розчинати деякі з них, цим самим забруднюючись. Ефективно використані ігрові форми проведення дослідів за участю героїв: Світлячок, тітонька Природа, дядько Вітер, Капітошка, Чарівник-неведимка тощо. Обов’язково треба ставити пізнавальні завдання у формі проблемного запитання, вислухати дитячі гіпотези, чітко визначати умови його проведення, обговорити його результати. Дитяче серце чутливе до заклику творити красу й радість для людей – важливо тільки, на думку В.Сухомлинського, щоб слідом ішла праця. Якщо дитина відчуває, що своїми вчинками приносить радість ближнім, то змалечку навчиться узгоджувати власні бахання з інтересами людей, а це важливо для виховання доброти й людяності, самодисципліни, без якої немає совісті, немає справжньої людини.

У багатьох сім’ях батьки усвідомлюють значення залучення дітей до посильної трудової діяльності з раннього віку і сприяють тому, щоб вони вміли себе обслуговувати, берегти речі, які для них придбали: одяг, іграшки тощо, вміли доглядати за рослинами та домашніми тваринами.

 «Розвиток дитини на кінчиках її пальців, – стверджує Сухомлинський, – … наші першокласники мають свої грядки – спеціально для того, щоб гармонійно зливалися ці три речі – бачити, спостерігати і думати. Розумна, одухотворена думкою і подивом праця – це та глибина, на якій тримається човен думки. Розумні руки творять розумну голову; самостійна думка як вогонь від іскри, народжується тому, що маленька дитина, доторкаючись до природи не байдужим спостерігачем, а трудівником, відкриває числення «Чому?» і дає на них відповідь знов таки споглядаючи, спостерігаючи».

  • Вчимося мови та розмови”. Нестимульовані розповіді дітей за змістом казки (вільна словесна інтерпретація дітьми почутого, пережитого).

  • Чарівні фарби”. Малювання дітей за змістом казки, стабілізація образів первинного сприйняття у формі малюнка.

  • Кмітливці-фантазери”. Проблемно-пошукові стимули, які передбачають створення педагогічних ситуацій активного обміну думками, колективного пошуку істини, суперечки, піднесення творчої активності. Суть полягає в пошуку правильного вирішення поставленої проблеми.

  • Музична скарбничка”. Суть: емоційно-образний стимул активного "входження” у внутрішній емоційний стан казкового героя, визначення мотивів його поведінки. У цьому випадку саме художній образ здатний викликати в дітей співпереживання, ефект емоційного зараження.

  • Чомусики-дослідники”. Проблемно-пошукові запитання, що сприяють підвищенню емоційно-пізнавальної активності школярів, пошуку, творчості. Прийоми роботи: розглядання, бесіда, зіставлення, аналіз.

      • Добрий театр”. Ігрова діяльність за змістом казки. Ми виходимо з того, що гра не повинна перетворюватися в проговорювання тексту, а бути показом, ілюстрацією емоційного стану героїв, їхніх душевних хвилювань. У роботі з дітьми ми використовуємо такі ігри: гра-драматизація, гра-пантоміма, гра-жарт. Для успішного використання ігор постійно проводиться робота над виразністю мовлення дітей, інтонаційними засобами. Творчість, викликана казкою, досягає свого апогею саме в інсценізації, в грі.

      • Математичний віночок”. Це зв’язок казки й математики, казка для дитини – це життя, а в багатьох казках математичний початок лежить зверху. Крім завдань на рахунок і розв’язання задач, знаходить місце математичне завдання, яке вимагає від дитини логічного мислення, вміння встановлювати взаємозв’язок, взаємозалежність.

      • Вмілі ручки”. Не потребує коментарів, не випадково говорять "Коли я слухаю – пізнаю, коли роблю – запам’ятовую”.

  • Стежина духовності”. Творчість дитини – це особливе піднесення її духовних сил, яке характеризується переживанням почуття краси, добра, захоплення й радості, це самоствердження особистості. Казка вводить школярів у світ фантазії, спонукає їх до активної діяльності, творчості.

Педагогічне керівництво дитячою активністю стимулює творчі можливості особистості, назавжди відкладає у дитячих серцях зернятка людяності і краси.

«Добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються у процесі, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу. Ми прагнемо, щоб усе життя вихованців було сповнене творінням у світі природи». Ця думка - одна із перлин спадщини В.Сухомлинського. І вона теж має своє відображення в екологічній проблемі, успіх у розв'язанні якої належатиме дітям, яких ми сьогодні вчимо мити руки, самостійно одягатися, розмовляти.

Діти мають усвідомлювати, що в житті, окрім радощів, бувають горе, хвороби, самотність. Сухомлинський наголошував на тому, що не варто відгороджувати дітей від людських проблем і страждань. Він залишив нам у спадок безцінні етичні мініатюри, які й сьогодні слугують засобом пробудження у малюків почуття милосердя до хворих, немічних, бідних, а саме: «У кого радість, а в кого горе», «Півень і сонце», «На пошуки», «Панас», «А серце тобі нічого не наказало?» тощо. Такі твори спонукають дітей замислитися над  моральною відповідальністю перед близькими і сторонніми людьми, над своїми вчинками з погляду загальнолюдських норм моралі.

Прилучаючись до спадщини Сухомлинського ми вчимо дітей відчувати, пізнавати і творити. Вагоме місце у роботі з дітьми посідає казка. Казка це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю, Без казки неможливо уявити дитинство. Сухомлинський вважав, що без казки живої, яскравої, яка заволоділа свідомістю й почуттям дитини неможливо уявити мислення і дитячого мовлення, як певного ступеня людського мислення й мови. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й відгукується на події і явища навколишнього світу, висловлює своє ставлення до добра і зла. Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав, що казка це друг і вчитель дітвори, вона допомагає їм пізнати навколишній світ, робить їх добрішими. За переконанням В.О. Сухомлинського, саме казка є духовним багатством народної культури.

Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. І не тільки пізнає, а й відгукується на події і явища навколишнього  світу, висловлює своє ставлення до добра і зла. З казки черпаються перші уявлення про справедливість і несправедливість. Казка виховує любов до рідної землі, вона – творіння народу. Діти знаходять велике задоволення в тому, що їхні помисли живуть у світі казки...

 Саме через казку лежить найважливіший шлях до серця дитини.

«Без живої, яскравої казки, яка оволодіває почуттями, фантазією, свідомістю дитини, педагоги дошкільного закладу не можуть уявити і мову, невід'ємну від краси, казка сприяє вихованню естетичних смаків і нахилів». В.О.Сухомлинський.

 

Використовуючи твори Василя Сухомлинського вчимо дітей сприймати природу, співпереживати, творити добро і словом і ділом.

            В.О. Сухомлинський вважав, що казка – благородне і нічим не заміниме джерело виховання любові до всього навколишнього. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона творіння народу. Сам великий педагог склав масу мудрих, цікавих казок. 

«Без казки – живої та яскравої, яка володіє свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитяче мислення і дитячу мову».

 Майбутні першокласники вміють логічно висловлювати свої думки, фантазувати, мають широкий словниковий запас. Але праця над творами, казками – це не лише розвиток мовлення, а й самовиховання почуттів, розумовий розвиток, багатство духовного життя дитини. Казка – це школа творчості, яка необхідна дітям.

Як наголошував В.Сухомлинський: «Через казкові образи у свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками, воно стає сферою духовного життя дитини, засобом висловлення думок і почуттів – живого  реального мислення».

КЗ Оріхівська гімназія № 1 «Сузір’я»

«Казка – животворне джерело дитячого мислення в педагогічній спадщині

В. О. Сухомлинського»

виступ на педагогічних читаннях

вчителя початкових класів

Плєшкової Наталії Миколаївни

2017 р.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання