В. О.Сухомлинський надавав велику увагу впливу казки на свідомість дитини. Він стверджував, що головне – не допустити переживань дітей за свою «неповноцінність», запобігати байдужого ставлення до навчання, приниження чесності, гідності. Педагогічна мудрість в тому і полягає, щоб дитина ніколи не втратила віру в свої сили, не відчувала, що в неї нічого не виходить. «Найголовніше – це те, щоб у казці була глибока думка». Через казку легше донести до дитини думку, здивувати, викликати бажання виразити себе, свої почуття, свої думки.
« Казка – це колиска думки, зумійте поставити виховання дитини так, щоб вона на все життя зберегла хвилюючі спогади про цю колиску»
В. О.Сухомлинський