Картотеки дидактичних ігор для дошкільників за програмою "Освіта для сталого розвитку"

Опис документу:
Картотеки дидактичних ігор з покидькового матеріалу для дошкільників за програмою "Освіта для сталого розвитку" В Україні стартувала освіта для сталого розвитку для дітей дошкільного віку - напрям освіти, що покликаний допомогти у розв'язанні цих проблем. В дошкільному навчальному закладі ідею сталого розвитку втілюють у освітньо-виховний процес вихователі всіх вікових груп.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Дидактичні ігри з використанням покидькового матеріалу (кришки)

Дидактична гра «Кольорові овочі — фрукти»

Мета: закріпити вміння дітей називати основні ознаки овочів і фруктів за формою та кольором; формувати вміння викладати овочі та фрукти за схемою у вигляді мозаїки з кришок; розвивати дрібну моторику пальців рук, окомір; виховувати посидючість і фантазію.

Попередня робота: збір кришок від пластикових пляшок.

Обладнання: пластикові кришки різного кольору, зображення овочів і фруктів (див. додаток 1 на с. 54).

Хід гри

Дітям пропонують вибрати малюнок, назвати овочі чи фрукти та розкласти кришки відповідно до схеми у вигляді мозаїки.

Ускладнення: діти виготовляють тематичні картини.

Дидактична гра «Мюнхаузен — тир»

Мета: закріпити вміння дітей потрапляти кришкою такого самого кольору в пробку, підвішену на нитці; розвивати окомір, дрібну моторику пальців рук; виховувати влучність.

Обладнання: пластикові кришки, дерев’яний каркас.

Хід гри

Діти по черзі беруть пластикову кришку будь-якого кольору, потім нею збивають кришку, яка висить на нитці такого самого кольору. Перемагає той гравець, який найбільшу кількість разів влучить у кришки відповідного кольору.

Ускладнення: діти збивають кришки різними предметами.

Дидактична гра «Повітряний кришкобол»

Мета: формувати знання дітей про вид спорту — футбол; розвивати дихання під час дмухання у трубочку з коктейлю та окомір під час забиття кришки у ворота суперника; виховувати вміння працювати в команді.

Обладнання: коктейльні трубочки, пластикові

кришки, ігрове футбольне поле.

Хід гри

За допомогою жеребкування обираються дві команди учасників. Потім кожен гравець команди по черзі намагається «задути» кришку у ворота суперника. Перемагає команда, на рахунку якої більше «задутих» голів.

Ускладнення: змінюються правила гри.

Дидактична гра «Кришки в банку»

Мета: вправлятися в добиранні кришок за кольором до відповідної банки; розвивати вміння розрізняти кольори; виховувати зосередженість.

Обладнання: пластикові кришки різних кольорів і банки відповідно до кришок кольорів.

Хід гри

На початку гри кришки всіх кольорів змішуються. Дитина вибирає відповідний колір. За сигналом вихователя діти починають збирати кришки відповідно до банки свого кольору. Перемагає дитина, яка зібрала тільки кришки свого кольору та зробила це швидше за інших.

Ускладнення: збільшити кількість кольорів.

Дидактична гра «Шашки»

Мета: закріпити вміння гри в шахи; розвивати кмітливість; виховувати повагу до суперника.

Обладнання: шахова дошка, великі пластикові кришки двох кольорів.

Хід гри

Діти грають у шашки за правилами.

Дидактична гра «Збережи нас»

Мета: закріпити знання про тварин, їхній спосіб життя, харчування; розвивати дрібну моторику пальців рук, увагу, мислення; викликати бажання турбуватися про них; формувати гуманне ставлення до тварин.

Обладнання: тварини — іграшки, виготовлені з покидькового матеріалу (кришки), кружечки-оцінки за відповіді дітей.

Хід гри Педагог показує іграшку — тварину й запитує: «Хто це, де живе, що їсть?». За правильну відповідь роздає кружечок-оцінку. У кінці підраховуються кружечки в кожної дитини. Ставить запитання: «Як би ви могли допомогти тваринам, особливо взимку?». Дитина, яка дала відповідь, отримує додаткову фішку — бал. Хто зібрав найбільше балів, отримує перемогу.

Ускладнення: вихователь пропонує дітям створити хатинки для звірів із покидькового матеріалу.

Дидактична гра «Народні символи»

Мета: формувати уявлення про природу рідного краю, зокрема золоту квітку сонях як народний символ нашої держави; продовжувати ознайомлювати дітей із прекрасним, яке приховано у звичайних речах, що нас оточують (пластикові кришки); розвивати дрібну моторику пальців рук, уміння й бажання перетворювати їх на корисні речі; закріпити основні кольори; розвивати фантазію, уяву, творчість.

Попередня робота: збирання покидькового матеріалу (пластикові кришки).

Обладнання: пластикові кришки, ескіз соняха.

Хід гри Вихователь пропонує розглянути зображення народних символів України та назвати їх.

Після чого обирають символ, що сподобався найбільше, та разом із вихователем викладають його за поданим ескізом.

Ускладнення: вихователь пропонує кожній дитині індивідуально викласти народний символ із покидькового матеріалу.

Дидактична гра «Символи мого міста»

Мета: розкрити уявлення про символи міста та країни загалом; учити дітей правильно називати державні символи; учити добирати необхідні пластикові кришки потрібного кольору, розвивати уявлення про колір уміння називати його розповісти про значення кольору на символах, формувати стійкий інтерес до державних символів: виховувати патріотизм, національну свідомість, повагу до державних символів.

Попередня робота: збирання покидькового матеріалу (пластикових кришок).

Обладнання: покидьковий матеріал (пластикові кришки), ескіз герба чи прапора вашого населеного пункту.

Хід гри Вихователь просить дітей назвати державні символи України та міста. Після чого пропонує колективно викласти герб міста.

Ускладнення: вихователь пропонує дітям викласти прапор України з пластикових кришок.

Дидактичні ігри

з використанням паперу

Дидактична гра «Створи картинку»

Мета: удосконалювати вміння створювати сюжет або композицію, використовуючи вс площу аркуша, з обрізків кольорового картону; розвивати творчу уяву, фантазію; виховуваї ощадливе ставлення до паперу.

Обладнання: аркуші паперу формату А4, оздоблені рамкою, обрізки паперу у файлах (дібра: за змістом), велика картина для зразка, виготовлена з обрізків журналів, обрізки з журналів.

Хід гри

Вихователь повідомляє дітям, що під час роботи з папером залишилось багато обрізків, я І можна ще використати.

Діти розглядають зібрані обрізки, фантазують на тему «На що схоже?» (метод ТРВЗ).

Вихователь роздає аркуші з рамками для створення на них сюжету або композиції, обрізи у файлах.

Діти створюють картину, викладаючи самостійно на них обрізки.

Ускладнення: створити картину на вільну тему.

Дидактична гра «Водиця-чарівниця»

Мета: формувати знання дітей про використання водних ресурсів із метою вироблення електроенергії; поглибити уявлення про те, що забруднення водойм шкідливо впливає на кругообіг води у природі, виникнення повені; привчати до бережного ставлення до водойм і раціонального використання електроенергії; розвивати допитливість, спостережливість; виховувати бажання не забруднювати водойми.

Обладнання: макет електростанції, предметні й сюжетні картинки, сміттєві відходи, фільтр.

Хід гри Вихователь повідомляє про ситуацію, коли не стало світла. Відбувається уявна подорож до електростанції. Вирішення проблемної ситуації. Трапилося лихо: засмітилися фільтри, надходить повінь. Вихователь пропонує вирішення проблеми: почистити фільтри. Діти прибирають сміття і складають його до сміттєвих пакетів.

Вихователь пропонує зробити комплімент чистій воді (прозора, чиста, сяюча, світла).

Ускладнення: дібрати спільнокореневі слова. — Електрика. (Електричний, електростанція, електричка.) — Вода. (Водний, водяна, водичка, водяний.) Придумати дієслова. — Електростанція. (Дає світло, гріє, працює.)

Дидактична гра «Чарівний млинок»

Мета: розширити й поглибити уявлення дітей про історичне минуле використання води в Україні; закріпити знання дітей про людей, які працюють у млині, переробку зернових культур на продукти харчування.

Обладнання: макет млина, зерно пшениці, борошно, насіння соняшнику, олія.

Хід гри Розгляд макета млина: діти розповідають, із чого складається млин і для чого що потрібно.

Діти порівнюють різні види млинів на ілюстраціях. Обігрують діалог мельника й відвідувача.

Ускладнення: педагог роздає ілюстрації (насіння соняха, сонях, олія, зерно, борошно, хліб), потрібно придумати прізвища від слова млин...

Дидактичні ігри з використанням дисків

Дидактична гра «Капітошка»

Мета: уточнити й розширити уявлення дітей про сніг; допомогти дітям зрозуміти, чому в разі зміни температури сніг змінює свої властивості; розвивати мислення й інтерес до зимових явищ, до неживої природи; виховувати бережне ставлення до ресурсів природи.

Попередня робота: бесіда про зиму та зимові явища.

Дослід: властивості снігу.

Обладнання: картки із зображенням різних станів води (водоспад, річка, калюжа, лід, снігопад, хмара, дощ, пара, сніжинка, крапля, град), чотири картки із зображенням чотирьох пір року.

Хід гри Діти вибирають одну дитину — Капітошку, який має бути ведучим гри, ідуть хороводом за ведучим навколо розкладених по колу карток. На картках зображено різні стани води (водоспад, річка, калюжа, лід, снігопад, хмара, дощ, пара, сніжинка, крапля, град тощо).

Під час руху по колу вимовляються такі слова:

Ось і настало літо. Сонце яскравіше засвітило, Стало спекотніше припікати, Де сніжинку нам шукати?

З останнім словом усі зупиняються. Ті, перед ким розташовуються потрібні картинки, повинні їх підняти й пояснити свій вибір.

Рух продовжується зі словами: Нарешті прийшла зима: Зима, завірюха, холод.

Виходьте погуляти. Де сніжинку нам шукати?

Знову вибирають потрібні картинки й пояснюють вибір.

Ускладнення: лежать 4 обручі із зображенням чотирьох пір року. Діти повинні рознести свої картки за обручами, пояснивши свій вибір. Деякі картки можуть відповідати кільком порам року. Висновок роблять, виходячи з відповіді на запитання: «У яку пору року вода в природі може перебувати у твердому стані?». (Зима, рання весна, пізня осінь.)

Дидактична гра «Здмухни метелика»

Мета: закріпити уявлення дітей про квіти весняного циклу; учити називати кольори та їх відтінки; формувати в дітей правильність мовленнєвого дихання; сприяти розвитку голосу; розвивати глибокий вдих; удосконалювати вміння дітей берегти ресурси (вторинне використання).

Попередня робота: збір дисків.

Обладнання: компакт-диски.

Хід гри Вихователь пропонує дітям розглянути квіти, зображені на дисках.

Вихователь читає вірш:

Я біжу, біжу по гаю,

Я метелика впіймаю.

А метелик не схотів, Геть від мене полетів.

Полетів він на лужок, Заховався між квіток.

Я іду, іду, іду — Метелика не знайду.

Діти саджають метелика на квіточку і здмухують його.

Ускладнення: дібрати метелика за кольором квіточки.

Дидактична гра «Сонечко»

Мета: збагатити знання дітей про характерні особливості комах; розвивати дрібну моторику пальців рук, координацію рухів, концентрацію уваги; виховувати бережне ставлення до комах.

Попередня робота: збір дисків вихователем.

Обладнання: компакт-диски, котушка з ниток.

Хід гри Вихователь пропонує дітям послухати вірш.

Сонечко

Два сонечка я знаю:

Мов куля золота,

Одне у небі сяє,

А друге ось літа.

За сонечком маленьким

Біжу я навпростець.

Ловлю його у жменьку,

Мов сонця промінець.

Боятися не треба,

Лети собі у світ

І сонечку на небі

Мій передай привіт.

У грі бере участь два гравці. По команді вихователя діти починають намотувати котушку. Хто швидше намотав нитку, той і переміг.

Ускладнення: придумати загадку про жука-сонечко.

Дидактична гра «Як мишка з поросятком шукали друзів у лісі»

Мета: закріпити знання дітей про диких і свійських тварин; учити класифікувати тварин за місцем мешкання; активізувати словниковий запас із теми; розвивати вміння міркувати, робити висновки, висловлювати свої думки у формі діалогу; виховувати бережне ставлення до тварин.

Обладнання: тварини з дисків, картинки із зображенням лісу, будинків свійських тварин, схема для виготовлення тварини з диску (див. додаток).

Хід гри Вихователь пропонує дітям розглянути тварин, які лежать на столі.

Вихователь. Чи можуть ці тварини жити разом? Подивіться, ось будинки цих тварин.

Кого й куди розселити, я не знаю. Допоможіть мені. (Діти знаходять будинки диких і свійських тварин.) Діти, а чи всі тварини можуть бути друзями? Може, хтось когось боїться або ворогує з ним? (Діти дають відповіді.) Ускладнення: придумати подорожі до екзотичних тварин.

Дидактична гра «Чарівне дерево»

Мета: закріплювати знання дітей про пори року, сезонні явища певної пори року (узимку — холодно, морозно, іде сніг, з'являється крига; навесні — пригріває сонце, тане сніг, з'являється листя на деревах, зацвітають квіти; улітку — спекотно, активне життя комах, дозрівають ягоди; восени — жовтіє й опадає листя, часто ідуть дощі, у лісі з'являються гриби); розвивати вміння спостерігати, логічно мислити; розвивати пізнавальні процеси, пам’ять, зорову й слухову увагу, дрібну моторику пальців рук; сприяти активізації зорових функцій: сприймання, простежування, орієнтація на площині (угорі— унизу, праворуч— ліворуч, посередині); виховувати вміння дітей берегти ресурси.

Попередня робота: бесіди про пори року, розглядання картин, настільно-друковані ігри «Пори року», відгадування загадок, збирання дисків для гри.

Обладнання: дерево з дисків, картинки із зображенням пір року та їх явищами.

Хід гри На дошці розташовують дерево з дисків. Дітям роздають картинки з порами року. Діти знаходять відповідні картинки та предмети, називають їх, описують сезонне явище, закріплюють на дискове дерево. Щоб дітям легше було відгадувати, можна використовувати загадки та вірші.

Ускладнення: гру можна проводити у формі бесіди, застосовуючи методи «Знайди зайву картинку», «Відгадай картинку за описом». Для дітей, які не розмовляють, пропонується показувати картки, які називає педагог.

Музично-дидактичні ігри зі сталого розвитку

Музично-дидактична гра «Танець дружби» (для дітей старшого дошкільного віку) Мета: формувати уявлення в дітей про український народний танець «Гопак» і танці народів світу, зокрема «Самба»; розширити уявлення дітей про творчість народів світу; сприяти засвоєнню етикетної лексики; закріпити поняття про музичні танцювальні жанри; виховувати розуміння цінності добра та згоди між сусідами.

Попередня робота: ознайомлення з танцями народів світу.

Обладнання: картинки світлошкірої та смуглої людини, аудіозапис українського народного танцю «Гопак» та бразильського танцю «Самба».

Хід гри На початку гри діти розглядають зображення на картинці (світлошкірої та смуглої людини, наприклад, ми українці — світлошкірі, а бразильці — смуглі). Музичний керівник пояснює дітям, що всі люди, незважаючи на колір шкіри, повинні жити в мирі та злагоді.

Потім музичний керівник пропонує дітям послухати український народний танець «Гопак» і бразильський танець «Самба», визначити, який із цих танців та якому народові притаманний. Діти визначають.

Ускладнення: діти слухають інші танці, угадують, якому народу вони належать.

Музично-дидактична гра «Добери музику до картинки» (для дітей старшого дошкільного віку)

Мета: закріпити вміння дітей називати мелодію, розглядаючи картинку, уміння характеризувати мелодію, називати її настрій; виховувати через музику дбайливе ставлення до квітів.

Попередня робота: прослуховування музичних творів «Вальс квітів» Д. Шостаковича та «Зима» А. Вівальді.

Обладнання: картинка квіткової клумби, на якій зображено красиві квіти; картинка квіткової клумби, яка засмічена пластиковими пляшками, поліетиленовими пакетами.

Хід гри На початку гри діти розглядають картинку квіткової клумби, на якій ростуть красиві квіти, та картинку, на якій зображено засмічену клумбу. Діти слухають музику, описують її, використовуючи прикметники. Потім визначають, до якої картинки підходить певна музика.

Ускладнення: діти слухають інші твори з циклу «Пори року» А. Вівальді та визначають, до якої картинки підходить певна музика.

Музично-дидактична гра «Доброго ранку, Земле!»

Мета: закріпити навички спілкування; формувати культурні звички та моделі поведінки; виховувати моральні якості; розвивати вміння емоційно сприймати музику.

Попередня робота: ознайомлення з художнім твором В. Сухомлинського «Скажи людині: “Здрастуйте!”», вивчення пісень і поспівок про привітання («Добрий ранок», «Добрий день», «Добрий вечір, щедрий вечір»).

Обладнання: сюжетні картинки ранкового, денного та вечірнього пейзажів.

Хід гри На столі перед дітьми лежать перевернуті сюжетні картинки. Діти по черзі підходять до столу й беруть по одній картинці. Відповідно до зображення кожен виконує пісеньку або по- співку, якою б вони привіталися в цей час доби.

Ускладнення: обігрування сумного вітання, вітання до тварин, до комах.

Музично-дидактична гра «Добери мелодію»

Мета: розвивати в дітей уміння розрізняти настрій музики, співвідносити музику з подіями; виховувати моральні якості (не смітити, завжди прибирати за собою); формувати звички та моделі поведінки, що відповідають потребам сталого розвитку.

Попередня робота: ознайомлення з художнім твором В. Сухомлинського «Купа сміття».

Обладнання: ілюстровані сюжетні картинки із зображенням купи сміття посеред клумби або в парку чи на алеї, зображення квітучого куща троянди.

Хід гри Дітям роздають по дві картинки, різні за сюжетом, після чого вони слухають музичний твір за вибором музичного керівника («Вальс квітів» Д. Шостаковича, «Вальс квітів» П. Чайков- ського). Прослухавши музичний твір і проаналізувавши зміст художнього твору В. Сухомлин- ського «Купа сміття», визначають, якій із сюжетних картинок відповідає певний музичний твір.

Ускладнення: запропонувати більше ілюстрованих картинок із зображенням забруднених річок, ставків, лісів, вулиць; інсценування під музику художнього твору В. Сухомлинського «Соромно перед соловейком».

Музично-дидактична гра «Веселі черевички» (для дітей старшого дошкільного віку)

Мета: формувати вміння в дітей висловлювати свої роздуми щодо важливості бережного ставлення до взуття, до праці дорослих; формувати імітаційні навички; розширити уявлення дітей про почуття людини, які виражені в музиці та існують у реальному житті; удосконалювати образне мовлення дітей; викликати в дітей задоволення від прослуховування музики; закріпити назви видів взуття; виховувати в дітей повагу до речей як результату праці людей.

Обладнання: картинки різних видів взуття.

Хід гри На початку гри музичний керівник зазначає, що до дітей завітали в гості черевички.

Музичний керівник. Прослухайте музику та скажіть, який настрій у черевичків. (Лунає весела музика, наприклад «Італійська полька» С. Рахманінова.) Що черевички можуть робити, коли лунає така музика? (Відповіді дітей.) І ось одного разу веселі черевички зустріли сумні чобітки. (Лунає сумна мелодія, паприк лад, «Сумна пісенька» О. Гречанінова.) — Чому чобітки сумні? (Порвалися, забруднилися, намокли.) — Що треба зробити, щоб чобітки стали веселими? (Помити, почистити, відремонтувати.) Діти імітують догляд за взуттям. Музичний керівник каже, що, після того як чобітки помили й почистили, вони стали веселими, і разом із черевичками пішли танцювати.

Ускладнення: назвати, які є види взуття і чому воно може «сумувати».

Музично-дидактична гра «Давай привітаємося»

Мета: формувати моделі поведінки, які відповідають потребам культури добросусідства; виховувати моральні якості (учити поліпшувати взаємини між собою під час спілкування та гри); закріпити вміння дітей розрізняти й називати емоційний стан, його вплив на здоров’я; викликати бажання мати завжди гарний настрій та уникати сварок і суперечок; привертати увагу до змісту музики, відзначати її відображувальний характер.

Попередня робота: ознайомлення з художніми творами В. Сухомлинського «Лижі й ковзани», «Мишкові купили велосипед», «Заплющені очі», «Татко з мамою посварилися», прослуховування музичних творів «Сварка» (муз. П. Перковського) та «Гра» (муз. Ю. Слонова).

Обладнання: ілюстрації.

Хід гри Дітям роздають різні за сюжетним зображенням картинки, після чого вони прослуховують музичний твір за вибором музичного керівника («Сварка» або «Гра»). Прослухавши музичний твір і проаналізувавши зміст художніх творів, ті діти, у яких сюжетна картинка відповідає музиці, повинні її підняти.

Ускладнення: прослухати музику, відповісти, хто з ким вітається або розмовляє в певному творі, наприклад, «Червона Шапочка і Вовк» з балету «Спляча красуня» (муз. П. Чайковського).

Сюжетно-рухливі ігри зі сталого розвитку

Сюжетно-рухлива гра «Збережемо ліс чистим» (для молодшого дошкільного віку) Мета: удосконалювати знання дітей про природу, як її зберегти; вправляти у навичках бігу; заохочувати рухову активність дітей; розвивати спритність, уважність, працьовитість; виховувати необхідність дотримуватися ігрових правил.

Обладнання: обгортки від цукерок, зображення дерев (дуб, береза, ялинки), пеньочки, відерця для сміття.

Хід гри На початку гри діти розглядають лісову галявину, дерева на ній (дуб, береза, ялинка). Діти помічають, що дерева сумні. Хтось забруднив лісову галявину, розкидав обгортки від цукерок.

Вихователь разом із дітьми вирішують допомогти й зібрати сміття. Вихователь пояснює правила гри. Діти з певної лінії біжать до галявини, беруть по одному папірцю, повертаються, викидають папірець у відерце. Гра закінчується завершується тоді, коли всі папірці зібрано і ліс буде чистим.

Ускладнення: під час гри можна використати 2— 3 види сміття (пластик, пакети, банки) та сортувати його й різні відерця.

Музично-дидактична гра «Личко та водичка» (для молодшої групи)

Мета: формувати в дітей вміння уважно слухати музику, передавати рухами характер музики, розрізняти темп і динаміку; розвивати ритмічний слух, творчу уяВу; узагальнити знання дітей про бережне використання води під час умивання або купання.

Попередня робота: вивчення поспівок про водичку. Обладнання: фонограма пісні «Люда митися не хоче» (сл. Г. Бойка, муз. Н. Шевченко), ілюстрації із зображенням дій, що пов’язані з використанням води, лялька у ванночці.

Хід гри Музичний керівник пропонує дітям пригадати пісню «Люда митися не хоче». Прослухавши пісню, діти визначають характер, темп, динаміку пісні. Музичний керівник проводить бесіду про дбайливе використання води в житті та збереження її в разі повсякденного використання.

Музичний керівник пропонує дітям виконати рухи відповідно до змісту пісні.

Я купатись в ванні буду, Покупаю ляльку Люду.

В неї пальчики зелені, В неї носик у варенні.

(Діти імітують купання ляльки в іграшковій ванночці.)

Люда митися не хоче, Плаче: «Мило зайде в очі!».

Людо, Людочко, сідай, Тільки очі закривай. (Діти заплющують долонями очі.) Ускладнення: музичний керівник виконує різні пісні про воду, діти відгадують назву пісні та розповідають, як можна дбайливо використовувати воду.

Музично-дидактична гра «Гоп-скок» (для середньої групи)

Мета: розвивати в дітей музикальність і відчуття ритму, темпу, динаміки музики; узагальнити знання дітей про бережне ставлення до взуття; закріпити вміння дітей називати види взуття; учити уважно слухати музичний твір, вслуховуючись у його зміст.

Обладнання: ілюстрації із зображенням різного виду взуття, ляльки, українська народна пісня «Гоп-скок».

Хід гри У гості до дітей прийшли дві ляльки. Вони люблять танцювати і просять заграти пісню про взуття. Музичний керівник пропонує послухати пісню «Гоп-скок». Діти обирають ляльку, яка танцюватиме відповідно до слів пісні.

Ой, заграйте, музики, В мене нові черевики.

Починайте скоріш грать, Бо хочеться танцювать.

Ой, заграйте, музики, Піддайте охоти, Як поб’ються черевики, Надіну чоботи.

Ой, гоп, чобітки, Піддайте охоти, Погуляєм досхочу, Підем до роботи.

Ой, заграйте, музики, В мене нові черевики.

Починайте скоріш грать, Бо хочеться танцювать.

Ускладнення: діти обирають ілюстрації з різним видом взуття; коли лунає пісня, називають, у яку пору року можна

Гра «Сі»

Мета: розвивати музичний ритм, слух, пам’ять; узагальнити знання дітей про заощадження й повторне використання паперу; розвивати дрібну моторику пальців рук, точність рухових дій.

Обладнання: старі газети та журнали, кошик для складання сніжок, пісня «Гра зі сніжками» (муз. Ю. Михайленко).

Хід гри Діти утворюють коло, після чого музич ний керівник пропонує їм пограти зі сніжками, зробленими з вати.

Ми зі сніжками танцюєм (підіймають руки вгору), Бо настав зимовий час.

Ми швидесенько тупцюєм (тупотять ніжками), Щоб не змерзли ніжки в нас.

Музичний керівник роздає сніжки з паперу, пояснює дітям, що папір можна використовувати повторно, ще й гратися з ним.

Ми додолу покладемо (кладуть сніжки на підлогу) Сніжки легкі і пухкі, Та й побігаєм навколо (кружляють навколо сніжок), Як сніжиночки легкі.

А тепер за спину треба Наші сніжки заховать (ховають сніжки за спину), Потім кинемо до неба, Хай летять вони, летять (підкидують угору).

Із завершенням пісні діти підкидують сніжки вгору, під веселу українську мелодію збирають сніжки в кошик.

Ускладнення: під музику діти прикрашають сніжки візерунками.

Сюжетно-рухлива гра «Збирання макулатури» (для середнього та старшого дошкільного віку)

Мета: узагальнити знання дітей про ощадливе використання паперу, його повторне використання; вправляти дітей у прорізанні через обруч боком, ходьбі по ребристій дошці; виховувати необхідність дотримуватися правил гри.

Обладнання: аркуші старих газет, журналів, обручі на стійці, ребриста дошка.

Хід гри Діти шикуються у дві колони біля стартової лінії. Проводиться бесіда про те, що старі газети й журнали можна не викидати, а використати ще раз, наприклад, для гри, для аплікації, для оригамі. Також можна папір збирати і здавати на макулатуру, щоб із нього виготовили щось інше.

Вихователь пояснює правила гри. Діти по черзі беруть аркуш газети, пролазять в обруч боком, ідуть по ребристій дошці та складають їх на столі один на інший. Виграє команда, яка швидше виконає завдання.

Ускладнення: для гри можна використовувати кілька видів паперу, який діти будуть сортувати на 2— 3 купки.

Сюжетно-рухлива гра «Паперові пампушки» (для середнього та старшого дошкільного віку)

Мета: удосконалювати знання дітей про повторне використання паперу, його заощадження та зберігання; поліпшувати точність і швидкість рухових дій; формувати наполегливість під час досягнення ігрової мети, прагнення до якісного виконання руху; виховувати працелюбність і бажання економно використовувати папір.

Обладнання: аркуші з газет чи журналів, 2 підноси, 2 столики.

Хід гри На початку гри діти розглядають купку зі старих газет і журналів. Проводиться бесіда про використаний папір, старі газети, журнали. Папір можна здавати на макулатуру та використовувати повторно. Так можна зберегти ліс, дерева. Із папером можна ще й гратися. Вихователь пропонує дітям стати кухарями й випікати пампушки. Для того щоб зробити з паперу кульку, його потрібно зім’яти.

Вихователь пояснює правила гри. Діти поділяються на дві групи. Від лінії старту біжать по одному до столу, беруть аркуш, роблять із нього кульку («пампушку») та складають на піднос.

Повертаються, передають естафету наступному гравцеві. Виграє та команда, яка швидше і більше наробила «пампушок».

Ускладнення: під час гри можна додати кілька рухових дій.

Сюжетно-рухлива гра «Купа сміття» (для середнього та старшого дошкільного віку)

Мета: удосконалювати знання дітей про забруднення навколишнього світу, про сміття, його види, прибирання та використання; поліпшувати рухову координацію та фізичні якості (спритність, витривалість); вправляти у вмінні стрибати через обручі на двох ногах; розвивати моторні навички дітей, зокрема влучність; виховувати бажання утримувати в чистоті свій дім і навколишній світ.

Обладнання: 4 баки для сміття, різні види сміття (папір, пластик), 4 обручі для стрибків.

Хід гри На початку гри діти оглядають купу зі сміттям (старі газети, журнали, пляшки, обгортки від цукерок), називають види сміття, а також як його посортувати.

Вихователь пояснює правила гри. Діти шикуються у дві колони біля лінії. Одна колона обирає сміття з пластику, а інша — з паперу. Діти біжать до купи сміття по одному, беруть щось одне й несуть до певного бака (пластик — у синій бак, папір — у зелений бак), перестрибуючи через два обручі на двох ногах, повертаються назад, передають естафету наступному учаснику та стають у кінець колони. Гра завершується тоді, коли всю купу сміття розподілять по баках.

Після завершення гри діти перевіряють, чи всі діти правильно розподілили сміття.

Ускладнення: дітей можна поділити на 3— 4 колони та використати більше видів сміття.

Сюжетно-рухлива гра «Хворі іграшки» (для старшого дошкільного віку)

Мета: узагальнити знання дітей про важливість заощадження іграшок, про те, що їх потрібно берегти, не ламати, лагодити; удосконалювати точність і швидкість рухових дій; вправ - ляти дітей у бігу й підлізанні; формувати вміння виконувати ігрові дії послідовно, по черзі, не порушуючи правил.

Обладнання: дві дуги, чотири обручі, іграшки, що потребують ремонту, та запчастини до них (машини та колеса).

Хід гри Діти знаходять коробку. Відкривають і бачать там іграшки (машини). Вихователь пропонує з ними погратися, подивитися, що з ними не так. Діти помічають, що в машин не вистачає коліс. Вихователь пропонує їх полагодити.

Діти шикуються у дві колони на лйгії старту. Вихователь пояснює правила гри. Діти по черзі біжать, підлізають під дугу, підбігають до коробки з машинами, беруть одну, біжать далі до обруча, шукають запчастину, ремонтують, кладуть машину на стіл, повертаються до колони, передають естафету та стають у кінець колони. Виграє та команда, яка швидше та більше полагодить машин.

Ускладнення: до гри можна додати чи змінити певний рух, а також кількість іграшок.

Сюжетно-рухлива гра «Паперові сніжки» (для старшого дошкільного віку)

Мета: узагальнити знання дітей про заощадження та повторне використання паперу; розвивати дрібну моторику пальців рук, окомір, точність рухових дій; виховувати командний дух, прагнення до перемоги.

Обладнання: старі газети, журнали.

Хід гри З дітьми проводять бесіду про використання паперу та збереження лісу. Потрібно підвести дітей до того, що папір не лише можна використовувати повторно, а й гратися з ним. Вихователь пропонує дітям пограти в сніжки. А сніжки можна зробити з непотрібного паперу.

Діти поділяються на дві команди. Кожна дитина бере аркуш паперу, однією рукою зминає папір у кульку (сніжку). Залу ділять сіткою на дві половини. За сигналом команди перекидають сніжки через сітку. Потім беруть знову сніжки і знову перекидають. За сигналом вихователя гра зупиняється. Виграє та команда, на території якої залишилось менше сніжок.

Ускладнення: сітку можна піднімати вище або нижче.

Збірка казок

для роботи з дітьми дошкільного навчального закладу інтегрованого курсу

Справжні друзі (Тема. Спілкування. Допомога та підтримка)

Жили собі в одного господаря собака Гавчик і кіт Пушок. Вони були дуже великі приятелі.

День і ніч гралися, гасали наввипередки один поперед одного, полохаючи малих курчат. Господар їх за це не сварив, бо за ними було дуже цікаво спостерігати. Та й він сам любив інколи з ними побавитися.

Одного ранку Гавчик прокинувся й не знайшов на подвір’ї Пушка. Занепокоївся він: «Що ж могло статися?». Вирішив песик обов’язково знайти свого товариша.

Довго шукав друга по всіх закутках, заглядав під кожний кущик. Ніде Пушка не було.

Засумував Гавчик. Не йде ні їсти, ні пити. Занепокоївся й сам господар: «Де подівся котик?!».

Коли настав вечір, пропав і Гавчик. «От лихо!», — подумав хазяїн і вирішив уранці їх пошукати.

А Гавчик бігав-бігав, шукаючи Пушка, та прибіг аж до самого лісу. Страшно йому стало.

У лісі щось шуміло, шаруділо, дерева хиталися й скрипіли. Та, переборовши свій страх заради товариша, він побіг далі. Гавчик голосно гавкав, щоб його міг почути Пушок. Він дуже втомився і вирішив перепочити: ліг під деревом і задрімав. Проснувся песик від того, що йому щось упало прямо на голову. Це був Пушок! Котик із переляку ще довго не міг отямитися: «Де ж тут узявся Гавчик?». Як же зраділи друзі, коли зустрілися!

Але як Пушок опинився в лісі?

Котик ще вранці побачив мишку та вирішив її спіймати. Хоч довго за нею бігав, та не впіймав. Але незчувся Пушок, як забіг далеко від дому, а дороги назад знайти не може. Заблукав Пушок, опинився в самій гущавині лісу. Там було все незнайоме, чуже. «Навіщо я вибіг із подвір’я? Що мені тепер робити? Як мені не вистачає мого вірного друга Гавчика!» — так думав котик. Йому дуже потрібна була дружня підтримка й допомога песика.

Несподівано щось сіреньке пробігло по траві, і котик із переляку вискочив на дерево. Це була маленька мишка, але Пушок уже побоявся злізти з дерева.

Просидів Пушок на дереві до самого вечора, незчувся, як заснув. І наснився йому друг Гавчик, як їм було добре разом, як весело вони бігали по подвір’ї. Уві сні Пушок так розмахував лапами, що впав прямо на Гавчика, який у пошуку Друга також забіг до лісу. Зраділи друзі один одному! Веселі й щасливі повернулися вони додому. Пушок був щиро вдячний своєму другові Гавчику за підтримку та допомогу.

Чемні чоловічки (Тема. Подарунок. Слово в подарунок)

У далекій казковій країні проживали добрі, ввічливі, чемні та працьовиті чоловічки. Несли вони людям щастя й радість, мир і злагоду. Де з’являлися ці веселі чоловічки, на обличчях людей виникали теплі усмішки, не було зла, бійок, сварок, непорозумінь.

І ніхто навіть не міг уявити своє життя без маленьких дру- зів. А звали їх Дякую, Спасибі, Будь Ласка, Привіт, Добрий Ранок, Добрий День, Добрий Вечір, До Побачення. Вони були завжди разом, підтримували одне одного.

Одного сонячного дня вийшли чоловічки на вулицю, підставили свої обличчя під ласкаве сонячне проміння, відчули на собі подих теплого вітерця.

Навкруги було дуже гарно, скрізь панувала тиша. Тільки де-не-де було чутно щебет пташок і шелест листя. Та раптом почулися крики.

Чоловічки підійшли ближче й побачили, що неподалік два хлопчики не можуть поділитися іграшками. — Це мої! — говорив один і перетягував іграшки до себе. — Ні, мої! — кричав інший і також хотів заволодіти всіма іграшками.

Між хлопчиками виникла бійка. Чоловічки підійшли ближче. — Добрий день! — привітався до хлопчиків чоловічок на ім’я Добрий день. — Привіт! — привітався до хлопчиків чоловічок на ім’я Привіт.

Та хлопчики навіть не почули привітань. Вони продовжували сперечатися. — Зачекайте, зупиніться, будь ласка, так не можна! — сказав чоловічок на ім’я Будь Ласка. — Іграшками потрібно ділитися, дружно гратися, адже ви зламаєте їх, і тоді вони не принесуть користі й задоволення нікому.

Та з уст хлопчиків знову і знову злітали злі й образливі слова.

Зрозуміли тут чемні чоловічки, у чому справа, — хлопчиків потрібно навчити ввічливості!

І вони вирішили їм допомогти. — А ти скажи своєму товаришеві: «Дай мені, будь ласка, іграшку, я трішки пограюся й віддам тобі», — промовив чоловічок на ім’я Будь Ласка. — Скажи йому у відповідь: «Дякую!», — порадили Спасибі та Дякую іншому хлопчикові.

Задумались тут діти: «А й справді, чого це ми сварилися?! Для чого ж тоді іграшки, якщо ними не ділитися? Самому сумно та нецікаво гратися». — Давай ніколи не ображати один одного! — сказав один хлопчик. — І завжди гратися разом! — запропонував інший. — Дякуємо! До побачення! — промовили діти чоловічкам.

Діти зрозуміли, що іграшки приносять втіху й задоволення лише тоді, коли ними обмінюватися з друзями й бережно гратися.

Вони допомагають цікаво проводити час, знаходити нових друзів, ож цікаво не тоді, коли тобі купують багато нових іграшок, а тоді, коли є з ким ними поділитися й погратися разом.

Чоловічки залишилися задоволеними. Добру справу вони зробили — друзів помирили, навчили їх іграшками ділитися, радість іншим приносити.

Ніколи не забувайте, діти, про чемних чоловічків! Не лінуйтеся бути ввічливими та працьовитими, добрими та веселими.

Байдужий хлопчик І (Тема. Подарунок. Подарунки від природи)

Жив собі з мамою і татом хлопчик. Звали його Андрійко. І все було б добре, якби цей хлопчина хоча б трішечки був ощадливим.

Усі книжки в нього були порвані, олівці зламані, альбоми в чорнильних плямах. Діти в садку не хотіли дружити з таким марнотратом. Та Андрійкові було байдуже, адже в магазинах безліч тих зошитів, альбомів, книжок, олівців! Навіть по дорозі з дитячого садка додому він міг зламати деревце, вирвати й викинути геть квітку, накидати каміння в річку.

І ось одного разу, коли на вулиці вже настав вечір, Андрійко, як і зазвичай, порозкидав свої речі. Мама попросила хлопчика навести лад у кімнаті, але він не послухав її та ліг спати.

І сниться йому сон. Ніби, прокинувшись уранці, він не знайшов ані книжок, ані зошитів, ані олівців. — Ну, і нехай! — подумав хлопчик, махнув рукою та вибіг на вулицю.

Та там він не побачив жодного дерева, не почув пташиного співу! Кудись пропали всі квіти, не було видно жодної бджілки. Де пробігала річка — залишилась тільки суха земля. Сонечко не усміхалося як завжди яскраво й лагідно, а сховалося за хмари. Стало Андрійкові якось ураз сумно. Та ще й усі перехожі з осудом дивилися на нього і казали: — Ось це той хлопчина, через якого все зникло. Не буде нам тепер ніякої радості!

Злякався Андрійко і чимдуж побіг далеко-далеко під поглядів людей. Аж ось назустріч хлопчикові вийшов старенький дідусь. Сива борода його сягала аж до самої землі. Андрійко так швидко мчав, що зачепив старенького, і той ледве втримався на ногах, щоб не впасти.

Хлопчик зупинився. — Дідусю, а куди ви йдете? — запитав він у старенького. — Та йду шукати того байдужого хлопчика, який образив Природу, і вона пішла геть від нас, забравши із собою всі свої багатства.

Соромно було зізнатися Андрійкові, що він і є той хлопчик. Але, глянувши на старенького, йому стало шкода його. І, набравшись сміливості, він сказав: — Дідусю, я і є той хлопчина! Але я тепер усе зрозумів! І більше ніколи не буду так робити.

Я буду любити дерева й квіти, ніколи не бруднитиму річку. Що я маю зробити, щоб її земні багатства повернулися? посади та вирости деревце, адже олівці. А з паперу роблять книж- альбоми. Тоді повернуться до нас і пташки. Викохай квітку, щоб на неї сідали бджілки, — матимемо запашний мед. І все потрібно полити чистою водою, адже без води немає життя на Землі.

Дідусь говорив ще щось, та Андрійко його вже не чув! Він швидко мчав додому. — Я все зрозумів, я все зроблю...

І враз прокинувся. Згадав свій сон. Подивився у вікно, задумався й усміхнувся: «Так, природу потрібно любити і берегти!».

Пригоди Краплинки (Тема. Ресурси. Вода — наше спільне багатство)

За високими горами, за дрімучими лісами у країні Крапляндія проживали король із королевою. Жили вони дружно, мудро піклувалися про свої володіння. Часто їх оглядали, адже від порядку в їхньому королівстві залежало життя на планеті Земля. Саме з їхньої країни потрапляла вода до всіх морів та океанів, річок та озер, поливала рясними дощами з хмар землю та рослинки, що на ній росли.

Одного чудового дня народилася в них донечка-красуня, яку король із королевою назвали Краплинкою. Подружжя було дуже задоволене, адже довго в їхній сім’ї не було дітей. Мама- королева вкладала всю душу у виховання своєї Краплинки, а тато-король у вільний час часто грався з донечкою на подвір’ї замку. Принцеса Краплинка була улюбленицею, тому інколи зловживала любов’ю батьків. Вона не розуміла, чому повинна бути слухняною, гуляти тільки в певні години й тільки на території замку. їй хотілося чогось надзвичайного — вона ж принцеса, що могло їй загрожувати?

Якось уранці, коли король із королевою знову оглядали свої володіння, мала Краплинка вирішила податися в мандри на пошуки пригод. Нишком вона покинула замок і весело пострибала вперед. Стало припікати сонечко, і Краплинка швидко стомилася. Вона стала зменшуватися та зрозуміла, що ось-ось висохне. Дівчинка пригадала слова матусі, яка постійно уберігала її від сонячних променів, адже вода під час нагрівання випаровується!

Краплинка зробила собі з маленького листочка капелюшок і продовжила свою подорож. Вона з цікавістю розглядала все навколо. Після перебування на сонці їй дуже захотілося пити. Недалечко протікала річка. Краплинка, не довго думаючи, стрибнула туди. Спочатку їй сподобалося, але тоді вона зрозуміла, що річка може віднести її далеко-далеко від дому. Тільки тепер вона зрозуміла, що означали слова матусі про текучість води, про те, що вона не має форми.

Пані Річка відчула переляк Краплинки і своєю течією підштовхнула її до берега. Подякувала дівчинка Річці і запитала: — Шановна Річко, чи вся вода, як ми з вами, прозора? — Так, — відповіла та, — чиста вода — прозора. Тому крізь воду можна бачити різні відображення.

Ще цікавіше стало Краплинці, ще більше пильності втратила вона. І навіть не помітила, коли з кущів вийшов страшний і волохатий Вовк. — Ти хто така? Я дуже хочу їсти, тому зараз з’їм тебе, моя солоденька! — Я — Краплинка, королівська донька, мене не можна їсти, я не солоденька!

І Краплинка знову пригадала повчання матері про те, що чиста вода не має смаку й запаху, що вона може розчиняти деякі речовини.

Поки Вовк міркував, що йому робити далі, дівчинка швидко помчала вперед, щоб він не здогадався, що її можна не з’їсти, а випити.

Тим часом у королівстві Крапляндія виявили втечу Краплинки. «Вода у небезпеці!» — лунало на кожному кроці. Адже Краплинка ще не готова до самостійного життя. У навколишньому середовищі на неї чатує багато небезпек!

Засумували король із королевою. Занедбали свої водні багатства. Вони завжди розповідали всім мешканцям планети про бережне й економне ставлення до води, а тепер навіть у них стали забруднюватися водойми, витікало занадто багато води.

Уже не так весело мандрувалося Краплинці. Дедалі більше їй хотілося до рідної домівки, до люблячих батьків. А тим часом повітря ставало дедалі холоднішим. — Тільки не це! — подумала мала принцеса. — Я ж можу замерзнути. Адже в разі зниження температури вода перетворюється на лід.

Краплинці стало соромно за свою поведінку. Вона повернулася й чимдуж помчала назад, їй так захотілося опинитися у своєму затишному замку, в обіймах матінки й татуся!

Подув сильний вітер, який уже облітав чимало земель за дорученням короля в пошуках його доньки. Він підхопив Краплинку на свої крила й швидко відніс її до Крапляндії. Дуже зраділи поверненню доньки король із королевою. Краплинка попросила пробачення в батьків і пообіцяла більше так ніколи не робити.

Знову настав порядок і лад у Крапляндії. І всі пам’ятали, що вода — найцінніше багатство, без якого життя на Землі неможливе. Запаси чистої води на Землі катастрофічно виснажені. Кожна людина на планеті повинна навчитися берегти воду, економно її витрачати, знати її властивості.

Нечемне вовченя. (Тема : спілкування. Допомога та підтримка)

Сьогодні Вовчик-Сіроманець перший раз ішов до дитячого садка.

Він із нетерпінням чекав цього дня. Йому дуже хотілося знайти нових друзів, погратися з ними у веселі ігри, дізнатися про щось цікаве на занятті.

По дорозі до дитячого садка Вовчик побачив велику блискучу бурульку. Вона була схожа на смачне морозиво. Тільки Сіроманець хотів спробувати її на смак, як це помітила Вовчиця. Вона не дозволила Вовчику цього зробити. Як же розсердився Вовчик! Де й дівся його піднесений настрій! Прийшов Вовчик до дитячого садка похнюплений.

Вихователька Білка Рудківна лагідно зустріла хлопчика в садку, показала йому шафу, куди Сіроманець міг скласти свій одяг.

Вовченятко зняло з лапок чобітки, повісило пальто на гачечок, поклало шапочку на верхню поличку шафи.

Сіроманець зайшов до групи. Тут було, як у вулику! Он за столиком Лисенятко й Зайченятко розглядають яскраву книжечку, за іншим столиком Борсучок складає мозаїку.

А на килимку розгорнулося справжнє будівництво! Єнотики-водп привозять на вантажних машинах кубики, цеглинки, пластини, призми, інші ж будують із них високі житлові будинки, низькі будівлі для перукарні, аптеки, магазину. А он їжачок-садівничок висаджує на клумбах барвисті квіти. Як цікаво й захопливо в садку! — Діти, — сказала Білка Рудківна, — сьогодні до нас прийшов Вовчик-Сіроманець. Відтепер він буде ходити до нашої групи. Давайте привітаємося з ним і познайомимося.

Усі вихованці підійшли до Вовчика і привіталися. Та Сіроманець насупився. Він стояв, похнюпивши голову, й навіть на привітання не відповів. Діти почали запрошувати його до гри, але Вовчик стояв тихо й навіть вихователька Білка Рудківна не змогла захопити його грою. — Я хочу й буду гратися сам, — сказав Вовчик.

Діти почали запрошувати нового товариша до гри, але той відмовився. Він стояв і тільки спостерігав за іншими.

Аж ось очі Сіроманця заблищали! Посеред іграшкового будівельного майданчика він побачив пірамідку, яка дуже була схожа на бурульку. Вовчик підійшов і хотів забрати іграшку: — Я буду з вами гратися! Це моя пірамідка! — сказав він.

Дітям не сподобався такий учинок нового товариша, але вони нічого йому сказали, лише ображено подивилися й продовжили свою гру. Ніхто вже не хотів гратися з Вовчиком. — Ось так треба гратися, ось так! — Сіроманець почав повчати дітей. — Почекай, Вовченятко. Не поспішай. Наші діти звикли гратися разом, дружно, вони діляться іграшками одне з одним. Не можна забирати іграшки в інших, навіть якщо тобі дуже хочеться ними погратися. — Але ж я хочу саме цю іграшку! — заперечило Вовченя. — Ти можеш її попросити, — відповіла вихователька.

Вовченятко нахилило голову, опустило очі та промовило: — Дай мені пірамідку!

Та ніхто з дітей не захотів ділитися із Сіроманцем. — Так просити не можна, — повчала Білка Рудківна. — Коли ти просиш, то повинен подивитися в очі тому, до кого звертаєшся, назвати його на ім’я. — Снотику, дай мені пірамідку! — Вовченя підняло очі, але голос його був ще насупленим і сердитим.

Новий товариш не поспішав ділитися іграшкою. — А ти попроси спокійним, лагідним голосом. І обов’язково скажи чарівне слово «будь ласка», — повчала далі вихователька.

Не хотіло Вовченя слухати порад виховательки, але дуже хотіло погратися пірамідкою. — Снотику, дай мені пірамідку, будь ласка! — нарешті сказало Вовченятко.

Єнотик із радістю простягнув новому товаришеві іграшку й навіть дозволив йому привезти її на вантажівці на будівництво.

Нарешті Вовченя зрозуміло свою помилку. Тож увесь день воно дружно гралося, ділилося іграшками та й не забувало корисних порад Білки Рудківни.

Коли Сіроманець повернувся додому, він дістав великий аркуш паперу й почав писати на ньому великими буквами «Поради щодо того, як потрібно просити про допомогу». Коли він завершив свою роботу, на аркуші було написано: 1. Коли звертаєшся з проханням до товариша, дивися йому в очі. 2. Звертайся до людини на ім’я. 3. Проси спокійним, лагідним голосом. 4. Вживай ввічливі слова.

Пригоди Фантика (Тема. Ресурси. Папір — наше спільне багатство)

Наближався день народження Миколчиної мами. «Що їй подарувати?» — міркував хлопчик. — «Що вона любить? Що їй подобається? О, найкращий подарунок — подарунок, зроблений своїми руками!».

Хлопчик завзято дістав кольоровий папір і почав майструвати. Тільки зроблені подарунки йому не подобалися. І він один за одним викидав їх у кошик для сміття.

Та враз на вулиці щось зашуміло, здійнявся сильний вітер. Миколка виглянув із вікна й побачив жінку. Вона була не така, як усі люди, незвичайна — паперова, одяг у неї був паперовий, білосніжний.

Хлопчик швидко вийшов на вулицю. Паперова жінка підійшла ближче. — Хто ти така? — запитав Миколка. — Я — Паперова Фея! Я прилетіла сюди, щоб урятувати папір, адже ти марно витратив сьогодні так багато паперу! Чи знаєш ти, що за папір ми сплачуємо високу ціну, адже його виробляють із дерев, вирубуючи цілі ліси?! — Ні, не знаю, та мені байдуже! — відповів хлопчик. — Якщо так, то я перетворю тебе на паперового хлопчика. Буде тебе звати Фантик, а не Миколка.

І поки ти не зрозумієш своїх помилок, будеш паперовим!

Фея махнула чарівною паличкою, і звичайний хлопчик перетворився на паперового. Вітер його підхопив, закружляв і поніс далеко в ліс.

Довго вітер грався з Фантиком, гнув його в різні боки — адже папір гнеться! — Ой, лишенько! — викрикнув хлопчик і впав на лісовій галявині. — Де я? Що зі мною? — сказав він, ледь розгинаючись. — Треба швидко повертатися додому!

І тільки він звівся на свої паперові ніжки, як почув розмову дідуся й онука, які гуляли неподалік.

Онук вигукнув: — Дідусю, я щось знайшов! — він підбіг і вхопив Фантика.

Хлопчик уважно роздивився його та промовив: — Це звичайний папірець! — сказав він, зім’яв Фантика, кинув його у траву й побіг наздоганяти дідуся. Фантик залишався лежати на траві. Йому було так незручно, але що він міг удіяти — адже папір мнеться!

Тут з’явився легенький вітерець, той самий, який приніс паперового хлопчика до лісу. Він трішки погрався Фантиком і полетів собі геть. Паперовий хлопчик за цей час зміг розправити свої паперові ручки, ніжки. Та він зрозумів, що тепер будь-хто зможе його образити, навіть знищити. Але робити нічого, треба далі йти, шукати свою домівку.

Ідучи, Фантик побачив на дереві двох сорок, які сиділи й голосно скрекотали. Очі хлопчика заблищали на сонці, і він привернув увагу лісових розбійниць. За мить вони були вже біля хлопчика. — Він мій, — заскрекотала одна сорока, схопивши його за край паперової сорочки. — Ні, він мій, — заскрекотала інша та вхопила за інший край.

Фантик закричав, сороки злякалися і враз знялися високо на дерево. Хлопчик сів на землю. Нарешті ці скрекотухи залишили його! Але що це? Його сорочка була розірвана! І шматочок сорочки залишився у дзьобі однієї з пташок — адже папір рветься! — Віддайте! — вигукнув хлопчик. Він хотів розгледіти розбійниць, підняв голову й побачив, що небо вкрилося темними хмарами.

Сороки знялись і полетіли. А паперовий шматок сорочки повільно опускався до землі.

На небі загуркотіло й блиснуло. Блискавка влучила в дерево, біля якого стояв Фантик. Дерево запалало, вогонь швидко поширювався по ньому. Хлопчик вирішив утікати, але що це — його паперові штанці палають! Від розпачу він не знав, що робити, — адже папір горить!

Раптом пішов дощ, і краплинки дощу почали крапати на Фантика. Вони загасили вогонь на штанцях хлопчика. Фантик від радощів хотів стрибати. Але він не міг зрушити з місця, він увесь намок — адже папір намокає у воді! — Що зі мною? — ледь чутно вимовив Фантик.

Він не міг піднятися. У хлопчика промайнуло безліч думок: «Чому я себе так повів із Паперовою Феєю? Чому не беріг папір? Адже я можу загинути. Паперовим хлопчиком бути дуже важко й небезпечно, тому що папір гнеться, мнеться, рветься, горить, намокає у воді! Я все зрозумів, папір треба використовувати економно. Вибач мене, Паперова Феє!».

Цієї ж миті вона з’явилася перед хлопчиком. — Я дуже рада, що ти зрозумів цінність паперу, — промовила Фея і враз змахнула чарівною паличкою.

Паперовий хлопчик Фантик враз став звичайним хлопчиком Миколкою. А Паперова Фея зникла, ніби її й не було. Раптом він почув стурбований голос мами, яка його кликала. Миколка швидко побіг їй на зустріч.

Пригоди на лісовій галявині (Тема. Спілкування. Вітаюся з усіма)

На одній лісовій галявині росли квіти.

Кожного ранку вони розкривали свої пелюсточки, привітно усміхалися, віталися й бажали одна одній доброго ранку. А ранки влітку були теплими, лагідними, як сонечко, що з’являлося на небі.

Сонечко також завжди віталося з квітами: — Доброго ранку! Раде я бачити всіх! — Доброго ранку! — шепотіли квіти.

Це привітання підхоплював вітерець. Він весело розносив його між квітами, кущами, деревами — між усіма рослинами лісу. Ранок обов’язково буде добрим, коли ти слова привітання промовляєш щиро, з усмішкою на обличчі.

Та сонечко поступово рухається по небу й піднімається високо-високо. Його теплі промені гріють землю. У цей час квіти з нетерпінням чекають своїх гостей — невтомних бджілок- трудівниць. — Дзу-дзу-дзу! Добрий день, я тобі кажу! — привітно вітаються бджілки з кожною квіткою. — Добрий день! — відповідають квіти й похитують своїми кольоровими, яскравими голівками, даючи бджілкам напитися солодкого квіткового нектару. І так стає шумно й весело на галявині, мовби грає цілий оркестр.

Але хто це? Хто це? Хто це такий незграбний, непривітний? Із здивуванням квіти почали переглядатися одна з одною. «Хто це такий?» — запитували вони.

І справді, між усіма привітними бджілками з’явився перший раз на галявині молодий, гордівливий Джміль. Він нещодавно з’явився на світ. Джміль сідав із квітки на квітку, не вітаючись. — Що за неподобство? — зашепотіли квіти. — Що це за виховання? — підхопили бджілки. — Чому це я повинен із вами вітатися? Я вас не знаю! — озирнувся Джміль. — Давай будемо знайомитися! — запропонували всі хором Джмелику. — Не хочу я знайомитися. Я прилетів сюди не для того. Я прилетів пити солодкий нектар. — Але чому ти не вітаєшся? — здивовано загомоніли квіти та бджоли. — А як це вітатися? Які потрібно знати слова? — запитав Джміль. — Ой! — загомоніли квіти. — Слів-привітань є багато. Ось послухай: «Доброго ранку», «Добрий день», «Добрий вечір», «Привіт», «Вітаю», «Здрастуйте», «Радий вас бачити».

Джмелику так сподобалося спілкуватися з квітами та бджілками, що він незчувся, як настав вечір і сонечко почало сідати. Бджоли почали прощатися й повертатися до свого дому. — Ой, лишенько! — озирнувся Джмелик. — Мені також час повертатися до свого будиночка. — Давай будемо прощатися! — прогомоніли квіти. — До побачення, вам, квіти, Був я радий вас зустріти!

Час прощання наступив, Я незчувся, як час сплив.

То був ранок, а то день, А тепер і вечір тихий.

Час вже спати вам усім, На добраніч і солодких снів!

До побачення, бувайте, На все добре, прощавайте!

Джмелик здійнявся й полетів. А за ним чулося: «На добраніч! Солодких снів!». Адже після вечора настає ніч, усі лягають спати й бажають «Добраніч! Солодких снів!». І ніч буде спокійна, тиха й обов’язково з кольоровим сном!

Збірка віршів

для роботи з дітьми дошкільного навчального закладу до інтегрованого курсу «Дошкільнятам — освіта для сталого розвитку»

Тема. Спілкування

Підтема 1 «Привітання»

Ранок добре розпочнеться

Всім «Привіт!» і «Добрий день!», Нам вітатися не лінь.

Швидко діти стали в коло, Усміхнулися навколо.

Хочеш привітатись дуже — Протягни ти руку, друже.

Усміхнися вліво, вправо, Це зроби, прошу ласкаво.

Якщо кожен усміхнеться — Ранок добре розпочнеться!

Усмішка, усім відомо, Сумувать не дасть нікому!

З добрим ранком, Україно!

Здрастуй, сонце! Здрастуй, небо!

Здрастуй, МАТІНКА-ЗЕМЛЯ!

З добрим ранком, Україно, Дорогесенька моя!

Добрий день!

Добрий день! Всім усміхнись, Вправо-вліво повернись.

Справа друг і зліва друг, Як радіють всі навкруг!

Друзів за руки беремо І по колу ми йдемо.

Робимо ми все завзято, Не сумуєм — нас багато!

З добрим ранком!

Добрий день!

З добрим ранком, ноженята!

Добрий день!

З добрим ранком, вушка славні!

Добрий день!

З добрим ранком, ручки вправні!

Добрий день!

Очі всі відкрилися, Ось так! Ось так!

Ніжки звеселилися, Ось так! Ось так!

Вушка все почули, Всі слухняні стали.

Ручки всім махнули, З ранком привітали!

Ось ми і проснулися Та всім усміхнулися!

Як? Ось так!

Здрастуй!

Здрастуй, небо голубе!

Здрастуй, сонце золоте!

Здрастуйте, ліси, поля, Здрастуй, планета Земля!

Людям радощів бажаєм, З усмішки день починаєм!

Доброго ранку, Природо моя!

Прокинулось сонце, Пташки заспівали, Квіти голівки Чудові підняли, Звірі зраділи Новому дню, Йому на зустріч Вікно відчиню.

Доброго ранку, ПРИРОДО моя, Знаю, що я Теж частинка твоя.

Здрастуйте!

Як знайомих зустрічаю, їм здоров’ячка бажаю: «Здрастуйте!» — людям кажу, Коли повз них проходжу.

Чи хитну я головою, Чи махну я їм рукою, Чи поважливо вклонюся, Але всім їм усміхнуся!

З добрим ранком!

З добрим ранком, мамо!

З добрим ранком, тато! «З добрим ранком, друзі!» — В мене їх багато.

Підтема 2 «Подяка»

Подяка

Сьогодні мамі допоміг: Я з нею разом пік пиріг. «Дякую» вона сказала І мене поцілувала.

Буду ще допомагати, Щоб подяку таку мати.

Дякую, друже

Цю машину розфарбую — Другу її подарую.

З нею вже давно не граюсь, Я з машиною прощаюсь.

Бо машин маю багато: Повна їх моя вже хата.

Скаже він: «Дякую, друже, Ти до мене не байдужий».

Мерсі!

В квартирі бабусі шукала півдня Її окуляри вся наша рідня.

Знайшли ось, зітхнули з полегшенням всі, Бабуся всміхнулась, сказала «Мерсі!».

Антошка В дитсадок прийшов Антошка, Він приніс свою гармошку.

Цілий день на ній він грав І нікому не давав.

Ось до нього йде Тетянка, Як справжнісінька панянка, Ввічливо його прохає: «Дай, будь ласка, я пограю».

Дарував тоді Антошка Дівчинці свою гармошку.

На ній діти всі-всі грали, Потім «Дякую» сказали.

Можна добре разом грати — Тільки треба попрохати.

Підтема 3 «Допомога та підтримка»

їжак і зайчик Ніс їжак гриби додому, Заважала йому втома.

Бачить — зайчик поспішає, «Підсоби», — його прохає.

Зайчик склав гриби в корзинку І поніс їх у хатинку.

Як зраділи їжаки — Його дітки-малюки.

Дружно «Дякую» сказали, Довго зайця обіймали.

Жінкам треба помагати

На прогулянку збирались, Разом всі ми одягались.

Ґудзики, ой, не слухняні Були в нашої Оксани.

Не хотіли «працювати», Не хотіли йти гуляти!

Просить дівчинка Оксана Одногрупника Івана: «Друже мій, допоможи, Що робити підкажи?».

Мовчки, оком не моргнув, Ґудзики він застебнув.

Ой, зраділа як Оксана, Мовить: «Дякую, Іване».

Каже він: «Пішли гуляти, Жінкам треба помагати».

Тема. Ресурси Підтема 1 «Мої іграшки»

В мене іграшки чудові В мене іграшки чудові: І старі там є, і нові.

Я старі не викидаю, їх на інші я міняю: Олі ляльку віддала, Зайчика в неї взяла.

На колінця посадила, Дуже зайчику зраділа!

Оля ляльку колихає, Колискову їй співає.

Рада Оля, рада я, Рада вся моя сім’я!

Нові та старі іграшки Іграшки нові всі люблять діти.

Зі старими що, скажіть, робити?

Можна другим дітям дарувати, На потіху іншу обміняти, А зламалась — відремонтувати Та ще довго з іграшкою грати.

Треба Землю берегти В Юлі іграшок багато, їх у неї повна хата.

Мало з іграшками грає — Швидко кожна набридає.

Просить купувати знов, Старі — в сміття без розмов!

Забруднюємо цим світ Ми багато зим і літ.

Треба ЗЕМЛЮ берегти — Про це знаєм я і ти.

Старі іграшки — лікуй Іграшки у нас казкові: І старенькі є, і нові.

Вони нам допомагають — Настрій дітям підіймають!

Та не вміють з ними діти Гарно, правильно дружити.

На нові швидко міняють, А старенькі викидають.

Лялька в чому винувата?

Без руки вона, дівчата!

Зайчик був такий біленький, А тепер такий брудненький!

Старі іграшки — «лікуй», Іноді нові купуй.

Підтема 2 «Папір — наше багатство»

Я з папером обережним буду Лісоруби дерево звалили І на тріски його розділили, їх варили, довго віджимали, Та сушили, потім прасували.

Так папір на цей світ народився, А ставши книгою, цим дуже загордився!

Я з папером обережним буду, Він із дерева — цього я не забуду!

Слід пам’ятати Предметів з паперу багато усюди, Завжди берегти їх повинні всі люди: Це зошити, книжки, серветки, альбоми — Ми з ними з дитинства, звичайно, знайомі.

Не можна їх рвати, дарма витрачати, Дбайливо поводитись — СЛІД ПАМ’ЯТАТИ!

Треба дерева охороняти Кисень дають нам дерева всякчас І від хвороби лікують всіх нас.

Дім — для тваринок, комах і птахів, їжа для них та їх дітлахів.

Якщо дерева зникнуть раптово — Згине живе все обов’язково!

Треба дерева охороняти, Щоб нам життя на ЗЕМЛІ відстояти.

Макулатуру слід збирати «Дерева треба берегти», — Це скажем дружно я і ти.

Навчилися папір робити З макулатури — знають діти.

Старі журнали це, газетки, Книжки, альбоми та серветки.

Цей використаний папір Врятує ліс, ти нам повір.

Макулатуру слід збирати, Новий папір усім щоб мати.

Бережи папір Сонце, річку малювали, Потім ці листки ми склали.

Вони в шафі сумували, Поки ми їх не дістали.

Цей папір не викидали, З ним всі трохи ми пограли.

Літаки ми ось зробили І в мандрівку поспішили: Ми літали над полями, Ми літали над морями, Ми вантаж возили — Скільки добрих справ зробили!

В дитсадочку так ми грались, Веселенько розважались.

Всі листки потім зібрали Та в макулатуру склали.

Бережи папір ти, друже, Будь до цього небайдужий.

Підтема 3 «Вода — наше багатство»

Утече вода із хати Мамі я допомагаю: Зранку квіти поливаю.

Квітам треба воду пити, Без водички їм не жити.

Без води життя немає, Все живе тоді вмирає: Люди, звірі та комашки, Ліси, рослини, риби, пташки.

Я завжди це пам’ятаю — Кран з водою закриваю.

Як не будеш закривати — Утече вода із хати!

Воду треба берегти Знає кожна в нас дитинка, Де вода ховається: То вона у нас хмаринка, То дощем вривається.

Взимку це — гладенький лід, Бурульки, сніжинки.

Вдома — це водопровід, А в морі — краплинки.

То вода у нас — туман, То біжить у річці.

То вона вже океан, То вона в травичці.

Паром чайника шипить, Всім нам усміхається, То в борщі вона кипить.

Всюди зустрічається!

Без води нам не напитись, Знають діти: я і ти, Не наїстись, не помитись.

ВОДУ ТРЕБА БЕРЕГТИ!

Тема. Подарунок

Підтема 1 «Подарунки від природи»

Яблунька

Яблуньку посадимо у дворі, Хай росте на радість дітворі.

Хай милує квітами навесні, Хай дарує яблучка запашні.

Доглядати будемо, берегти, Щоб могла на радість всім рости.

Дари Природи-чарівниці

Хай будуть голубими небеса, Лісів, полів милує всіх краса.

Пісні птахи співають знов і знов, Сонце дає всім теплоту, любов.

Прибою шум хай море нам дарує, І дощик по асфальту хай вальсує.

Хай бджілки на квітки завжди сідають, — Повік ПРИРОДОЮ це називають.

Природа — це велика таємниця, Всі ми — дари Природи-чарівниці.

Підтема 2 «Слово в подарунок»

У Даші нині свято

Гарненька, добра Даша — Улюблениця наша.

Це — гордість дитсадочка, Слухняна, славна дочка.

У Даші нині свято, Друзів прийшло багато.

З народженням вітають, Найкращого бажають.

Кажуть: «Ти — радість, Даша, Забава люба наша».

Дівча щиро вітається І всім-всім усміхається.

Поцілунки за дарунки День народження у Каті, Ось вона в новому платті.

Наші діти в коло стали І Катрусю привітали.

Гарних слів було багато, У Катрусі справжнє свято!

Дякуючи за дарунки, Шле вона всім поцілунки!

Підтема 3 «Дарувати радість»

Радістю з нами поділись Всі вже сплять, а я не сплю, Подарунок я роблю.

Для бабусі мій секрет: Намалюю їй букет.

І скажу: «Бабусенько, Як тебе люблю, А твої варенички Завжди так хвалю.

В день свого народження, Люба, усміхнись І своєю радістю З нами поділись».

Подаруй радість Ти комусь ось допоміг — Радість дарувати зміг.

Чи слабкий то, чи міцний, Чи малий то, чи старий.

Гарна справа повернеться, Радістю вам відгукнеться.

26

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
1
міс.
2
9
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!