Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

«Камінний хрест» - психологічне розкриття теми еміграції. Новаторство письменника

Українська література

Для кого: 10 Клас

05.11.2019

2024

21

0

Опис документу:
Ознайомить учнів з історією написання твору; розкриє психологічну суть новели, ідею нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею; розвине вміння учнів висловлювати свої думки з приводу прочитаного.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. «Камінний хрест» - психологічне розкриття теми еміграції. Новаторство письменника

Мета: ознайомити учнів з історією написання твору; розкрити психологічну суть новели, ідею нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею; розвивати вміння учнів висловлювати свої думки з приводу прочитаного, комунікативну компетентність, вміння робити висновки; формувати в учнів внутрішнє переконання в тому, що людина по-справжньому буває щасливою тільки на своїй землі; виховувати любов до рідного краю та літератури.

Тип уроку: комбінований.

Методи проведення: літературний диктант, пошуково-дослідницька робота, груповий метод роботи (виступи істориків, мовознавців, літераторів), робота з картками-завданнями, бесіда, метод «Ґронування», розповідь, інтерактивна гра «Інтерв’ю з Іваном Дідухом», декламування поезій, робота з підручником.

Міжпредметні зв’язки: історія України, географія, українська мова.

ТЗН: комп’ютер, мультимедійний проектор.

КМЗ: портрет Василя Стефаника, підручники, картки, презентація, документальний кінофільм «Невідома Україна – українська еміграція 1865-1914 роках », художній кінофільм «Камінний хрест».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

- Перевірка наявності учнів та готовності їх до роботи на уроці.

II. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Слайд 1

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів, перевірка домашнього завдання.

Літературний диктант.

  1. Дитинство майбутнього письменника минуло в селі…(с. Pyciв Снятинського району).

  2. Батько Василя Стефаника був …(заможним селянином).

  3. Перші свої публіцистичні статті письменник друкує під псевдонімом ... (Василь Семенів).

  4. Стефаника вигнали з Коломийської гімназії за ... (політику).

  5. Після відрахування з Коломийської гімназії Стефаник продовжив освіту у ... (Дрогобичі).

  6. Після Дрогобицької гімназії він продовжив навчання ( у Кракові на медичному факультеті).

  7. Подія в особистому житті письменника, яку науковці вважають поштовхом до початку літературної діяльності ... (хвороба матері).

  8. Перша збірка новел письменника називалася ...(“Синя книжечка”).

  9. “Прочитайте і Ви побачите, як стисло, сильно і страшно пише ця

людина ” - так про художню майстерність В.Стефаника писав … (М.Горький).

  1. Стефаника за особливість творчої манери називав абсолютним паном форми… (І.Франко)

  2. У рядках «дивився на людей, як той камінь на воду», «одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі» (з твору «Камінний хрест» В.Стефаника) використано художній засіб …(порівняння).

  3. Творча спадщина В. Стефаника налічує... (72 новели, статті)

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні на уроці ми розкриємо внутрішній стан головного героя твору, що пов'язаний із переселенням до Канади, попрацюємо над особливостями образів-символів у новелі «Камінний хрест», з’ясуємо причини масових переселень селян за межі країни, щоб ви знали про причини еміграції українців за межі рідної землі, а також, щоб завжди, в якому куточку світу ви не знаходилися б, завжди пам’ятали та любили рідну Батьківщину.

Слайд 2

V. Засвоєння нового навчального матеріалу.

Лине спокійна музика.

Викладач.

Журавлі відлітали у вирій. Відлітали, щоб ніколи не повернутися. Безмежна туга і печаль розноситься по світу від того плачу журавлиного. І ось уже більше століття минуло тому, здається, вічному і безконечному пташиному лету, а зранене серце щемить і тужить; і скочується пекуча скорботна сльоза у роз’ятрене серце матері -України. Для неї однаково дорогі всі її діти, де б вони не жили. Хто ж ті журавлі, що не змогли дочекатися весни на Батьківщині, відлетіли у вирій і так надовго там залишились? Це наша українська родина, розкидана по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді, Новій Зеландії. Та хіба перелічиш всі її притулки ?

Слайд 3

Твори В. Стефаника стали окрасою не лише української, а й світової літератури. Письменник хотів бачити свій край вільним і щасливим. У новелі «Камінний хрест» В. Стефаник торкається такого болючого питання, як еміграція трудящих за океан у пошуках кращої долі.

Тема трудової еміграції посіла у творчості багатьох прогресивних письменників важливе місце. Стефаник, навчаючись у Кракові, щодня бачив на вокзалі сотні нещасних втікачів із рідного краю, розмовляв з ними, вболівав за їх долю, писав про це в листах до друзів, у статті “Для дітей”. Виїздило й багато сусідів із рідного села. Виступаючи на зборах у Русові в 1909 р., Стефаник сказав, що за останні 15 років із села виїхало до Америки 500 осіб. Доля емігрантів дуже хвилювала письменника. З окремими з них він навіть листувався.

Про причини еміграції вам розповість група істориків.

Історики.

Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Вони залишалися аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля були слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії – Австро-Угорщини. У цей час ще більше посилилося панування іноземного капіталу, яке стало гальмом розвитку промисловості.

На початку ХХ століття на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки, здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом. У Галичині панівне становище посідали польські поміщики.

Поглибилося розшарування селянства, 5% становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю. Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини.

Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії. На початку ХХ століття почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х роках ХІХ століття. На кінець ХІХ століття українська громада в США нараховувала 200 тисяч чоловік, українська громада Канади – 24 тисячі. Протягом 1890 – 1910 рр. тільки з Галичини виїхало 300 тисяч українців.

Слайд 4

Показ документального кінофільму «Невідома Україна – українська еміграція 1865-1914 роках ».

Викладач. Група мовознавців ознайомить вас з такими термінами: еміграція, емігрант, діаспора.

Мовознавці.

Емігра́ція (лат. emigratio — «виселення», «переселення») вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли в інші країни глобального суспільства з економічних, політичних, або релігійних причин.


Емігрант – (греч.“розсіяння”) особа, що залишила Батьківщину і виїхала в іншу країну для постійного чи тривалого проживання.

Діаспора – частина народу (етносу), що проживає за межами країни свого походження, що утворює згуртовані і стійкі етнічні групи в країні проживання, і має соціальні інститути для підтримки і розвитку своєї ідентичності та спільності.

Слайд 5

Викладач.

Новела «Камінний хрест» була написана в лютому 1899 року. Цей твір дуже любив сам письменник.

В основу новели покладено справжній факт. Стефан Дідух, односелець письменника (в новелі – Іван) емігруючи до Канади поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові.

Слайд 6

За аналогією до більшості творів В.Стефаника "Камінний хрест" називають новелою, хоч за жанровими ознаками це оповідання. Сам автор називав його студією (художнім дослідженням переживань героя).

Стефаник започаткував експресіонізм в українській літературі. Тож твір «Камінний хрест» створений у експресіоністичній манері письма.

Про експресіонізм та його основні риси нам розкаже група літераторів.

Літератори.

Експресіонізм – одна з авангардистських течій у західноєвропейському мистецтві першої третини ХХ століття.

Найбільше був поширений у Німеччині та Австрії після І світової війни. Представники цієї течії заперечували чи навмисно спотворювали у своїх творах реальний світ заради виразу (експресії) внутрішнього світу митця, вважаючи його за єдину реальність.

Риси експресіонізму:

  • крайній індивідуалізм;

  • хвороблива напруженість;

  • викривленість образів.

Викладач. Запишіть у зошити визначення.

Слайд 7

Слайд 8

Викладач.

Експресіонізм представлений у безлічі художніх форм, включаючи живопис, літературу, архітектуру, музику.

Слайд 9

Слайд 10

Викладач.

У новелі головним героєм є Іван Дідух, а скажіть, що означає слово «дідух»?

Слайд 11

У новелі «Камінний хрест» родина Івана Дідуха в пошуках кращої долі вибирається до Канади. Прощання Івана з рідною хатою, селом,

односельцями – це своєрідний похорон. Камінний хрест зі своїм та жінчиним ім'ям, поставлений Іваном Дідухом на глиняному горбі, який він усе своє життя обробляв тяжкою працею, став символом страждань сотень тисяч галицьких українців, що їх злидні погнали за океан, до «Гамерики» й Канади. Образ Івана Дідуха — це образ усього галицького селянства. Його трагедія – це трагедія всього краю.

Безземелля, занепад селянських господаpств, загpоза смерті – це штовхає селян до емігpації. Але й втpата батьківщини для багатьох була pівноцінною смеpті. Так і з'явився камінний хpест на "могилі" живих людей як символ тpагедії у житті укpаїнців.

Спробуємо дізнатися більше про самого Івана Дідуха, щоб зрозуміти його трагедію.

Інтерактивна гра «Інтерв’ю з Іваном Дідухом» .

Журналіст: «Шановний Іване, розкажіть про вашу тяжку працю на горбі ?»

Іван Дідух: « Мене завжди пам'ятали в селі ґаздою, відтоді мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе накладав малу мотузяну шлею. Нашильника не потребував, бо лівою рукою спирав, може, ліпше, як нашильником.

То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на мені жили виступали, однако нам обом під гору посторонки моцувалися, як струнви, і однако з гори волочилися по землі.»

Журналіст: «Іване, як і чому вас називають у селі?»

Іван Дідух: «А ще мене кличуть в селі Переломаним. Маю у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. А сталося це зі мною так: сонце пражить, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує. Піт із-за кожного волоска просік, та й так ми солоно в роті, аж гірко. Ледви я добивси на гору. А на горі такий вітрець дунув на мене, але такий легонький, що аж! А підіть же, як мене за мінуту в попереці зачєло ножами шпикати — гадав-сми, що минуси!

Від цієї пригоди я ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали мене Переломаний.»

Журналіст: «Чому ви не хочете їхати до Канади?»

Іван Дідух: « Я певен, що Канада – це могила для мене і дружини. Ось що я казав жінці: «Не хотіла-с іти на цу Канаду, то підемо світами і розвіемоси на старість, як лист по полі. Бог знає, як з нами буде... а я хочу з тобов перед цими нашими людьми віпрощитиси. Так, як слюб-сми перед ними брали, та так хочу перед ними віпрощитиси з тобов на смерть. Може, тебе так кинуть у море, що я не буду видіти, а може, мене кинуть, що ти не меш видіти, та прости ми, стара, що-м ти не раз догорив, що-м, може, ті коли скривдив, прости мені і перший раз, і другий раз, і третій раз.»

Журналіст: «Іване, що ви залишили після себе на рідній землі?»

Іван Дідух: « Камінний хрест зі своїм та жінчиним ім'ям, що поставив я на глиняному горбі, який усе своє життя обробляв тяжкою працею. Цей хрест – пам’ятник страждань сотень тисяч галицьких українців, що їх злидні погнали за океан. Ось що я сказав своїй пташці: «Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...»

Викладач.

З мови Івана Дідуха ви зрозуміли, що у творі є дуже багато діалектизмів . Мовознавці зі словника діалектизмів виписали значення слів.

Мовознавці.

Розділ 1. Пільна доріжка – польова; лучалося – було; будяк – бур’ян; не біси –не бійся; грєну – скину; політки – урожай; ні –мене; зіцірував –муштрував.

Розділ 2. Законтентуйте – запам’ятайте; хлопєнна – міцна; данець – танець;

сновавка – веретено; платину – хустину; щіную – ціную; туск – жаль.

Розділ 3. Вибачні – чемні; напа – карта; киватися – ділитися;

зробок – спрацьований; банувати – сумувати; грацювала – працювала;

віпрощатися – попрощатися; не меш – не маєш.

Розділ 4. Грейцір – гроші; баную – тужу; чупер – чуб; чиколонки – кісточки;

світу неділю – Великдень; не парунтали – не взяли; муть – будуть.

Розділ 5. Данцувати – танцювати; секверант – збирач податків.

Розділ 6. Стеклий – оскаженілий; катронє – убрання; віколичкую – виб’ю.

Розділ 7. Цаповім одінню – одяг; не біси – не бійся.

Викладач.

- Чи можна назвати роботу Івана на гopбi «каторжною»? Чому?

Робота з підручником.

Знайдіть i прокоментуйте художні деталі, які свідчать про тяжку працю Івана («... i нa коні, i нa Івaнi жили виступали…...догори ліз кiнь як по леду, a Івaнa як коли би хто буком по чолі тpicнyв, така велика жила напухала йому на чолі...»; «..ліва рука Івaнa обвивалась сітею cинix жил, як ланцюгом iз синьої сталі..»; «...ранком...і кінь, і Івaн держалися крепко, бо оба відпочили через ніч..).

Робота з картками.

І картка (для групи істориків).

1.Чому письменник зображує паралельно коня й Івана?

2.Що ви дізналися про минуле Івана?

3.Чому не кидав того «тяжкого» горба, який забирав усі його сили?

4. Що стало причиною еміграції Дідуха та його земляків? Чи вірить він, що на чужині знайде щастя?

ІІ картка (для групи мовознавців).

1.Чим для Івана Дідуха є розлука з рідною землею? Які слова передають трагізм становища?

2.Що переважило в Іванові – любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо за це осуджувати Дідуха?

3. За що люди шанують Івана?

4.Чому горб, на якому «вік свій забув», такий дорогий селянинові?

ІІІ картка (для групи літераторів).

1.З яким проханням звертається Іван Дідух до односельців перед від’їздом до Канади ?

2. Як створює автор ефект багатоголосся в Івановій хаті?

3.Чи легше стало Іванові після прощання та гулянки з односельцями?

4.Яке враження справляє танець Івана Дідуха на односельців?

Перегляд фрагменту художнього кінофільму «Камінний хрест».

Викладач.

Запитання до групи істориків.

Скільки існує хвиль еміграції з України? Назвіть, коли вони відбувалися. Чи відбувається нині еміграція з України?

Запитання до літераторів.

Що ми називаємо новелою? Чому твір «Камінний хрест» називають психологічною новелою?

Запитання до мовознавців.

Одів гачі, сів на біциклі та й повився (Речення з діалектизмами). Що означає це речення літературною мовою?

VІ. Формування навичок і умінь із застосуванням знань на практиці.

Робота з картками-завданнями.

Пояснити значення символів: дідух, горб, камінний хрест, чужа земля, туга.

Символи

Значення

Дідух

Горб

Камінний хрест

Чужа земля

Туга

Викладач. Отже, значення камінного хреста…

Слайд 13

Метод «Ґронування».

Слайд 14

VІ. Підсумок уроку.

Бесіда.

1.У чому полягають причини сучасної потужної еміграції?

2.Чи є щось позитивне у цьому процесі?

3. Переважає, на вашу думку, позитивне чи негативне?

4.Як повернути сучасних заробітчан в Україну?

Декламування поезії ученицею.

Вже давно та біда, та хвороба

Мучить наш український народ,

Що не вміє у купі триматись,

Кожен прагне до власних висот.

Той обдурює, той зневажає,

Інший брата чужим продає,

А той землю і рідних покинув –

На чужині щасливим стає.

Повертайтесь до рідних осель, українці,

З всього світу найкраще несіть,

Ви потрібні Вкраїні – не Ваші гостинці

Рідну землю разом збережіть.

Не потрібно судити минуле,

В наших бідах винити когось,

А стараймося разом так жити,

Щоб найгірше було, що збулось.

Тож єднайтесь, родини Вкраїнські,

Один одного навік полюбіть,

А той жаль і той біль – Ще не вмерла,

Як історію в серці лишіть.

(Теодор Кукурудза)

Учениця

З любов’ю і журбою наодинці

Із невмирущим словом Кобзаря,

Ми, українці, - всюди українці,

Допоки світить нам одна зоря!

Летіть, летіть, нестримні журавлі,

Через усі держави і кордони,

Несіть привіт від рідної землі

Усім, хто в неї вірив безборонно,

Усім, хто зміг у серці зберегти

землю ту, і мову ту єдину,

Хто крізь усі негоди і світи

В собі проніс любов до України.

(А.Матвійчук)

Заключне слово викладача.

Новела "Камінний хрест" стала справжнім пам’ятником багатьом нашим землякам, які так і не вернулися додому.

Я бажаю Вам ніколи не бути тими емігрантами-журавлями, які змушені покидати рідну домівку. Разом мусимо розв’язати проблеми на своїй святій землі, бо тільки в ріднім краї навіть дим солодкий . І немає на світі іншої України, немає другого Дніпра.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Для всіх: написати твір-мініатюру на тему: “ Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка» ; знати факти біографії та творчості Лесі Українки . Індивідуальні (випереджувальні) завдання: вивчити напам’ять уривок із твору «Лісова пісня», створити презентації про життя і творчість Лесі Українки, вивчити напам’ять поезії.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.