Катерина Калитко — відома українська поетеса, перекладачка, авторка прозових творів, лауреатка престижних літературних премій, включаючи Шевченківську (2023) та премію «Книга року Бі-Бі-Сі — 2017». Її творчість, що відзначається глибокою поетичною мовою та увагою до тем болю, війни та пам'яті, перекладена багатьма мовами світу.
Біографія
Народження та освіта:
Народилася 8 березня 1982 року у Вінниці. Навчалася в Києво-Могилянській академії, де вивчала політологію та журналістику.
Літературний дебют:
Дебютувала як авторка в 17 років, ставши лауреаткою поетичного конкурсу «Гранослов».
Місце проживання:
Живе і працює у Вінниці та Сараєві (Боснія і Герцеговина).
Перекладацька діяльність:
Перекладає сучасну балканську літературу, зокрема твори Міленка Єрговича та інших авторів, публікуючи їх у своїй перекладній рубриці «Контурна карта» в журналі «Кур'єр Кривбасу».
Співзасновниця фестивалю:
Разом з іншими митцями є співзасновницею фестивалю «Острів Європа» у Вінниці.
Творчість
Поетичні збірки:
Авторка численних поетичних збірок, зокрема «Сьогоднішнє завтрашнє» (2001), «Катівня. Виноградник. Дім» (2014), «Бунар» (2018), «Ніхто нас тут не знає, і ми — нікого» (2019), та «Орден мовчальниць» (2021).
Прозові твори:
Пише також прозові твори, серед яких — збірка короткої прози «М. істерія» (2007) та «Земля Загублених, або маленькі страшні казки» (2017).
Тематика творів:
Її поезія глибока та філософська, зачіпає теми війни, болю, любові, історичної та особистої пам'яті, життя на межі буття.
За свою творчість здобула низку престижних нагород, серед яких:
Премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського (2017).
Премія «Книга року Бі-Бі-Сі — 2017» за книгу «Земля Загублених».
Премія Вілениці.
Шевченківська премія в номінації «Література» за збірку «Орден мовчальниць» (2023).
