КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
уроків української літератури
5 клас
Складено на основі: модельною навчальною програмою «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
Підручник: «Українська література. 5 клас» (автори: Авраменко О. Українська література: підруч. для 5 кл. закл. загальн.середн. освіти / Олександр Авраменко. — Київ: Грамота, 2022. — 288 с.
№ | Тема уроку | Очікувані результати навчання | Пропонований зміст навчальної діяльності | Дата | Примітки |
РОЗДІЛ І. «Мистецький спадок нащадкам» - 26 год. Тема 1. Невичерпні джерела мудрості – 10 год. | |||||
1 | Художня література як мистецтво слова | розуміє значення і роль художнього слова в житті людини, називає види мистецтва, відрізняє художню творчість від інших видів діяльності людини; співвідносить зміст сприйнятого тексту з культурним контекстом; визначає основну і другорядну інформацію, важливі деталі в тексті; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; | Види мистецтва. Художня література як мистецтво слова. Образне слово – першоелемент літератури. ТЛ: образне слово | ||
Початок словесного мистецтва | |||||
2 | ТЛ Легенда | характеризує персонажів, ураховуючи їх емоційний стан, поведінку та вчинки, виявляючи толерантність; | Початок словесного мистецтва. Міфи та легенди. | ||
3 | ТЛ Міф | характеризує персонажів, ураховуючи їх емоційний стан, поведінку та вчинки, виявляючи толерантність; | Початок словесного мистецтва. Міфи та легенди. | ||
4 | Про Зоряний Віз | читає міфи та легенди у різний спосіб відповідно до мети читання; розрізняє міфи та легенди за тематичним спрямуванням та жанровими особливостями; | Первісні уявлення людини про світ, добро і зло та їхня роль у житті людини. | ||
5 | Чому пес живе коло людини | визначає спільні та різні елементи і форми подібних за певними структурними ознаками текстів ; | Чарівні істоти українського міфу. | ||
6 | Неопалима купина | переказує зміст міфів та легенд, визначаючи тему; | Чарівні істоти українського міфу. | ||
7 | Як виникли Карпати | переказує зміст міфів та легенд, визначаючи тему; | Чарівні істоти українського міфу. | ||
8 | Ракова криниця | переказує зміст міфів та легенд, визначаючи тему; | Легенди міфологічні, біблійні, героїчні. Герої легенд. | ||
9 | Про створення землі. Про вогонь. Про вітер. Про дощ. | переказує зміст міфів та легенд, визначаючи тему; | Легенди міфологічні, біблійні, героїчні. Герої легенд. | ||
10 | Чому буває сумне сонце? Сестра орлів. | переказує зміст міфів та легенд, визначаючи тему; | Легенди міфологічні, біблійні, героїчні. Герої легенд. | ||
11 | Чому в морі є перли і мушлі? Урок позакласного читання. | ||||
Народні перекази | |||||
12 | ТЛ Народний переказ. Прийом у запорожці | читає народні перекази у різний спосіб відповідно до мети читання | Народні перекази. Зміст та жанрові особливості народних переказів | ||
13 | Про запорожців | співвідносить зміст переказу з історичним і культурним контекстом; | Народні перекази про звичаї та традиції запорозьких козаків, про лицарство та відвагу захисників рідного краю. | ||
14 | Як Сірко переміг татар | переказує зміст твору відповідно до завдання, визначає тему переказу; | Народні перекази про звичаї та традиції запорозьких козаків, про лицарство та відвагу захисників рідного краю. | ||
15 | Звідки пішло прізвище Богдана Хмельницького. | поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів; | Народні перекази про звичаї та традиції запорозьких козаків, про лицарство та відвагу захисників рідного краю. | ||
16 | Козацьке житло. Усний переказ (індивідуально) | унаочнює та візуалізує зміст, використовуючи різні засоби для відтворення змісту; | Народні перекази про звичаї та традиції запорозьких козаків, про лицарство та відвагу захисників рідного краю. | ||
Загадки | |||||
17 | ТЛ Загадка | знає види загадок, уміє тлумачити їхній зміст, пояснює особливості будови та роль метафори в загадках; | Фольклор як усний різновид словесного мистецтва. Малі та великі фольклорні форми | ||
18 | Українські народні загадки | виявляє і відтворює прихований зміст загадок, розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі прихованого змісту; | Загадки. Тематичні групи загадок (загадки про людей, про природу, про рослини, про тварин). Зміст і форма загадок. | ||
19 | Віршовані загадки Л.Глібова | визначає спільні та різні елементи і форми подібних за певними структурними ознаками загадок; фіксує потрібні елементи тексту за допомогою окремих графічних позначок; | Віршовані загадки. | ||
20 | Загадки про рослини. Автор Зірка Мензатюк (на вибір учителя) Урок позакласного читання. | представляє текстову інформацію, використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту; | Віршовані загадки. | ||
Прислів’я та приказки | |||||
21 | ТЛ Прислів’я та приказка | виявляє і відтворює прихований зміст прислів’їв та приказок, розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі прихованого змісту; розрізняє прислів’я та приказки за тематичним спрямуванням та жанровими особливостями; використовує різні способи і засоби візуалізації змісту; | Прислів’я та приказки. Тематичні групи прислів’їв та приказок (про стосунки людей, про природу, про рідний край, вірування, господарську діяльність людей). Точність, дотепність та повчальний характер прислів’їв та приказок. Жанрові особливості. | ||
22 | ТЛ Метафора | розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір; удосконалює письмовий текст; | Засоби художньої виразності в загадках, прислів’ях, приказках. | ||
23 | Узагальнення за темою “Малі фольклорні жанри”. | ||||
Велике диво казки | |||||
24 | Народна казка. Вовк і Чапля | читає народні казки у різний спосіб відповідно до мети читання; розрізняє фольклорні й авторські твори, наводить приклади; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу казки; висловлює своє ставлення до думок інших осіб, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації; унаочнює та візуалізує зміст, використовуючи різні засоби для відтворення змісту; | Народна казка, її яскравий національний колорит. Народне уявлення про добро і зло в казці. Наскрізний гуманізм казок. | ||
25 | ТЛ Алегорія. Лисиця та Рак | читає казки про тварин у різний спосіб відповідно до мети читання; знаходить у казках відому і нову інформацію; визначає спільні та різні елементи змісту і форми казок; формулює тему та основну думку казки; | Тематика народних казок. Алегоричний зміст казок про звірів Побудова казки. Дійові особи в казках. | ||
26 | Мудра дівчина | характеризує поведінку та вчинки персонажів, виявляючи толерантність; проводить паралелі між образами і ситуаціями, зображеними в казках, і власним життєвим досвідом; | Тематика народних казок. Алегоричний зміст казок про звірів Побудова казки. Дійові особи в казках. | ||
27 | Цар лев | знає назви, сюжети кількох фольклорних творів, самостійно визначає жанрові ознаки казок; формулює тему та основну думку казки; | |||
28 | Як їжак і заєць бігали наввипередки Діалог (індивідуально, усно) | використовує заголовок для оптимізації роботи з текстом; переказує зміст казки відповідно до завдання; відповідає на запитання за змістом казок; характеризує літературних персонажів, їх поведінку та вчинки, виявляючи толерантність; | |||
29 | Виразне читання прозових творів. Про правду і кривду | читає побутові та фантастичні казки у різний спосіб відповідно до мети читання; характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття змісту казки; | Побутові та фантастичні казки Народні уявлення про добро і зло в казках. Засоби художньої виразності в казці. Виразне читання казки. | ||
30 | Яйце-райце | читає побутові та фантастичні казки у різний спосіб відповідно до мети читання; характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття змісту казки; | Побутові та фантастичні казки Народні уявлення про добро і зло в казках. Засоби художньої виразності в казці. Виразне читання казки. | ||
31 | Летючий корабель | створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; коригує текст на основі проведеного аналізу; | Побутові та фантастичні казки Народні уявлення про добро і зло в казках. Засоби художньої виразності в казці. Виразне читання казки. | ||
32 | Лінива дівчина. | створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; коригує текст на основі проведеного аналізу; | Побутові та фантастичні казки Народні уявлення про добро і зло в казках. Засоби художньої виразності в казці. Виразне читання казки. | ||
33 | Про гору, що верхом сягала неба. | створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; коригує текст на основі проведеного аналізу; | Побутові та фантастичні казки Народні уявлення про добро і зло в казках. Засоби художньої виразності в казці. Виразне читання казки. | ||
34 | Прозовий твір “Ох”. Урок позакласного читання. | ||||
Літературна казка | |||||
35 | Іван Франко. Фарбований Лис | читає літературні казки у різний спосіб відповідно до мети читання; знаходить у казках відому й нову інформацію; | Літературна казка. Жанрові ознаки літературної казки. Зв’язок літературної казки з фольклорною. | ||
36 | Іван Франко. «Осел і Лев». | читає літературні казки у різний спосіб відповідно до мети читання; знаходить у казках відому й нову інформацію; | Літературна казка. Жанрові ознаки літературної казки. Зв’язок літературної казки з фольклорною. | ||
37 | Михайло Коцюбинський. «Хо» | визначає спільні та різні елементи змісту і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; використовує заголовок для оптимізації роботи з текстом; | Літературна казка. Жанрові ознаки літературної казки. Зв’язок літературної казки з фольклорною. | ||
38 | ТЛ Мова автора та персонажів | переказує зміст казки відповідно до завдання; відповідає на запитання за змістом казок; формулює тему та основну думку казки; характеризує емоційний стан літературних персонажів, їх поведінку та вчинки, виявляючи толерантність; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу казки; | Літературна казка. Жанрові ознаки літературної казки. Зв’язок літературної казки з фольклорною. | ||
39 | Василь Королів-Старий. Мавка Вербинка | формулює тему та основну думку казки; використовує заголовок, зміст та анотацію для оптимізації роботи з текстом; відповідає на запитання за змістом казки; | Образи фантастичних істот у казках. Дійові особи та побудова казки. Елементи сюжету | ||
40 | Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка» | розуміє та відтворює зміст почутого повідомлення, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого; передає з використанням окремих способів і засобів візуалізації враження від почутого повідомлення; | Образи фантастичних істот у казках. Дійові особи та побудова казки. Елементи сюжету | ||
41 | Василь Симоненко. Цар Плаксій та Лоскотон | читає віршовані казки у різний спосіб відповідно до мети читання; відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у літературному творі, що розкривають зміст твору; поєднує інформацію, подану в різні способи у межах одного або кількох текстів; характеризує літературних персонажів, їх поведінку та вчинки, виявляючи толерантність; | Віршовані казки. Віршована мова (рима, строфа, ритм). Головні і другорядні персонажі. | ||
42 | Наталя Забіла. «Казка про веселого метелика». Урок позакласного читання. | проектує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті; | |||
43 | Засоби художньої виразності в літературній казці. Мова автора та мова персонажів. ТЛ Віршована мова | розпізнає основні виражальні засоби в казках, використовує окремі з них; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір; | Засоби художньої виразності в літературній казці. Мова автора та мова персонажів. | ||
44 | Казка-п’єса як різновид драматичного твору. Олександр Олесь. Микита Кожум’яка. | характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття змісту казки; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт; | Казка-п’єса як різновид драматичного твору. Зміст та художні особливості казки. Дійові особи казки. | ||
45 | Галина Римар. «Чарівна флейта» | характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття змісту казки; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт; | Казка-п’єса як різновид драматичного твору. Зміст та художні особливості казки. Дійові особи казки. | ||
46 | ТЛ Драматичний твір, його будова | характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття змісту казки; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт; | |||
47 | Марійка Підгірянка. «В чужому пір’ю». | характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття змісту казки; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт; | |||
48 | Узагальнення розділу: Літературна казка | ||||
